Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 339/254/19

Справа № 339/254/19 Провадження № 33/4808/251/21 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Головенко О. С. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю ОСОБА_1 та його захисника Дуткевича М.В., апелянта ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Форовича М.Й. в інтересах потерпілого ОСОБА_3 на постанову Болехівського міського суду від 11.03.2021 року щодо ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Цією постановою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрито провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 7 вересня 2019 року ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він в порушення вимог п.14.2 «в» ПДР України, керуючи автомобілем Volkswagen Passat НОМЕР_1 на вул. Коновальця в м. Болехів, не переконався в тому, що водій транспортного засобу Volkswagen Sharan НОМЕР_2 , який рухався попереду по тій самій смузі, не подав сигнал про намір повороту та здійснив з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП. Суддя мотивував свою постанову тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відсутні достатні докази, які б вказували про вчинення ним дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі захисник Форович М.Й. оспорює законність й обґрунтованість постанови суду, вважає її винесеною з порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом хибно встановлено умисність затягування ним судових засідань, оскільки він брав участь в інших судових засіданнях. Стверджує, що суд безпідставно закрив провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки на момент розгляду справи пройшли відповідно до ст. 38 КУпАП строки давності для притягнення його до адміністративної відповідальності і наведена норма не містить положення про повноваження у суду щодо встановлення вини особи чи її невинуватості у його вчиненні. Вважає, що суд в такому випадку позбавлений можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність чи відсутність в діях особи ознак складу правопорушення. Просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження на підставі ст.38 КУпАП. Захисник ОСОБА_1 адвокат Дуткевич М.В. подав заперечення на неї, в якій вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Разом з тим вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки згідно з штампу про реєстрацію апеляційної скарги в суді, апеляційна скарга була подана 26.03.2021 року, тобто з пропуском 10-ти денного строку. Просить апеляційну скаргу адвоката Форовича М.Й. відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доводи учасників апеляційного провадження, перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Як встановлено апеляційним судом у цій справі апелянтом не пропущено апеляційний строк, скаргу вчасно подано на пошту для відправки до суду. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова суду в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Оскаржена постанова суду вказаним вимогам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню. Апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апелянта про закриття справи за строком давності. Проведення судом першої інстанції дослідження й оцінки доказів у цій справі після закінчення у ній строку давності, на переконання апеляційного суду, є порушенням вимог ст. 247 п.7 КупАП, яка встановлює граничні процесуальні межі судового провадження у справах про адміністративні правопорушення, через які суду переступати неможливо за будь-яких підстав. Законодавець з метою дотримання принципу правової визначеності й розумних строків судових проваджень спеціально визначив 3-місячний строк для того, щоб суд саме за цей час прийняв рішення про доведеність чи недоведеність вини правопорушника. Якщо суд за встановлений законом час не зумів постановити рішення у справі, то вона підлягає закриттю за строком давності без підтвердження вини чи невинуватості водія. Із змісту ст. 247 п.7 КУпАП прямо випливає, що розпочата судом справа підлягає закриттю (слід вважати невідкладному), якщо на цей момент у ній закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП. Ця обставина є процесуальною перешкодою для будь-яких дій суду, в тому числі досліджувати й оцінювати докази, призначати експертизи, тощо. Немає в чинному КУпАП норми, яка б зобов`язувала суд продовжувати судовий розгляд справи, досліджувати й оцінювати докази після закінчення встановленого ст. 38 КупАП строку давності. Вказана норма та інші норми закону не містять положень про наявність у суду повноважень продовжувати судовий процес після завершення строку давності для встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, для визначення вини чи невинуватості особи у його вчиненні. Зазначена норма закону не передбачає, що справа закривається лише щодо винної особи. Так розширено трактувати зміст цієї норми закону немає правових підстав. Правових позицій Верховного Суду чи Європейського Суду саме з цього приводу немає. Наявність іншої судової практики у цьому питанні є непереконливою й помилковою, оскільки суперечить ст. 247 п.7 КУпАП. Твердження про те, що закриття справи за строком давності буде перешкодою для можливого вирішення питання про відшкодування збитків, є необґрунтованим, оскільки це не передбачено будь-якою нормою закону. Вказане закриття справи не є процесуальною перешкодою для вирішення питання про відшкодування збитків в порядку цивільного судочинства, під час якого сторони вправі доводити свою позицію щодо відшкодування шкоди шляхом представлення доказів, їх дослідження й оцінки. На переконання апеляційного суду наявність або відсутність вини правопорушника встановлюється судом під час судового провадження у справі про адміністративне правопорушення лише тоді, коли на час розгляду справи не закінчився строк давності, інакше вона підлягає закриттю. Тому вина особи чи її невинуватість у справах, по яких закінчився строк давності, судом не встановлюється, що прямо вказано в ст. 247 п.7 КупАП. За наведених обставин суд першої інстанції зобов`язаний був закрити цю справу за строком давності без підтвердження вини чи невинуватості ОСОБА_1 . Закриття ним справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу й події адміністративного правопорушення суперечить вказаним нормам закону та процесуальним правам ОСОБА_3 . За таких обставин апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати, справу щодо ОСОБА_1 закрити за строком давності без підтвердження його вини чи невинуватості. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу апелянта ОСОБА_2 задовольнити, постанову Болехівського міського суду від 11.03.2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.7 КУпАП у зв`язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя : Б.М. Гриновецький