LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд522/23681/20

від 29.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу захисника Голосова Ю.В., в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2021 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного прав…

Номер провадження: 33/813/378/21 Номер справи місцевого суду: 522/23681/20 Головуючий у першій інстанції Попревич В.М. Доповідач Грідіна Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.03.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Грідіна Н.В., за участю секретаря судового засідання Узун Н.Д., захисника Голосова Ю.В., в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Голосова Ю.В., в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2021 року,- ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення. Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Індії, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався, визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 454 грн. В постанові суду встановлено, що 18 грудня 2020 року, приблизно о 05 год. 50 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою вул. Хмельницьке шосе, 90, що у м. Вінниці, в стані алкогольного сп`яніння відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 18.12.2020 року лікаря-нарколога КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеною постановою суду захисник Голосов Ю.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову постанову про повернення адміністративних матеріалів про притягнення громадянина Індії ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП до Управління патрульної поліції у Вінницькій області для опрацювання та належного оформлення, посилаючись на те, що постанова суду прийнята з порушенням положень ст. ст. 251-252, 268, 280 КУпАП, ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, без оцінки доводів захисника, викладених у клопотанні про повернення матеріалів про адміністративне правопорушення до Управління патрульної поліції для доопрацювання та належного оформлення. В апеляційний скарзі зазначено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, на підставі яких суд встановлює подію і склад адміністративного правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. ст. 251, 256, 266 КУпАП. В матеріалах справи відсутній акт про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та тимчасового затримання транспортного засобу, а також не міститься письмового направлення ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. До протоколу серії ДПР18 №017794 від 18.12.2020 року не приєднано акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а також не приєднано доказів незгоди ОСОБА_1 на проведення огляду поліцейським або незгоди з його результатами. В протоколі ДПР18 №017794 від 18.12.2020 року відсутні відомості про свідків, залучених до проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, до протоколу не приєднано письмові пояснення свідків. Також в ході складання протоколу ОСОБА_1 надавав письмові пояснення стосовно своєї невинуватості, однак до матеріалів справи пояснення не приєднані, в протоколі в якості додатків не вказані. Суд першої інстанції не надав оцінки порушенню працівниками УПП процедури проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією №1395 та, як наслідок прийшов до необґрунтованих висновків про відсутність підстав для сумніву у достовірності висновку КПВОНД «Соціотерапія» м. Вінниця, який є недійсним. До протоколу ДПР18 №017794 від 18.12.2020 року не приєднано відеозапис з фіксацією складення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 та здійснення його огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також не містить відомостей про здійснення відео фіксації складання матеріалів про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 є громадянином Індії, українською мовою не володіє, проте в протоколі ДПР18 №017794 від 18.12.2020 року та долучених до нього матеріалах відсутні відомості про залучення працівниками поліції перекладача на українську мову. Суд першої інстанції не надав оцінки порушенню УПП територіальної підсудності для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №017794 від 18.12.2020 року, та не застосував спеціальних положень п. 8 розділу ХІ Інструкції № 1395. Позиції учасників апеляційного розгляду. Заслухавши захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції. Згідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно до положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з`ясуванню, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення та винність особи в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, безпосередньо дослідив протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №017794 від 18.12.2020 року; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» № 3924 від 18.12.2020 року, в яких встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, а також рапорт інспектора взводу №2 роти № 3 БУПП у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції Жук С.В., витяг із адмінпрактики. Таким чином, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, суд першої інстанції при розгляді справи в повному обсязі безпосередньо дослідив докази, наявні в матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги щодо неповноти судового розгляду є неспроможними, так як спростовуються матеріалами справи та змістом судового рішення, апелянтом не зазначено конкретно будь-які докази, які не були досліджені судом або їм не було надано оцінки в судовому рішенні. Для повного та всебічного розгляду справи, а також для перевірки доводів апеляційної скарги, апеляційним судом були повторно досліджені докази, покладені в обґрунтування постанови суду. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №017794 від18.12.2020 року вбачається, щоОСОБА_1 18.12.2020 року, о 05 годині 50 хвилин, в м. Вінниця по вул. Хмельницьке шосе, 90, керував транспортним засобом Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» відповідно до висновку №3924 проба позитивна 1,50%. З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» № 3924 від 18.12.2020 року вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено 1,50 % проміле алкоголю Апеляційний суд не встановив порушень вимог законодавства, зокрема приписів ст.256 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №017794 від18.12.2020 року, на підставі яких цей доказ може бути визнаний недопустимим доказом. Також стороною захисту не зазначено жодної конкретної обставини, з якою пов`язані посилання на недопустимість висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» № 3924 від 18.12.2020 року, як доказу. Натомість, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння в медичній установі проведений відповідно до положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/73. На підставі наведеного апеляційний суд вважає, щодосліджені апеляційним судом докази в повному обсязі підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 а Правил дорожнього руху України. Посилання захисника, як на підставу для скасування судового рішення, на неприєднання до матеріалів справи письмових пояснень ОСОБА_1 , а також незалучення працівниками поліції свідків та перекладача при складанні протоколу, апеляційний суд не приймає до уваги з огляду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення будь-які зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо надання пояснень та про залучення свідків, перекладача відсутні. Також стороною захисту за весь час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції клопотання про допит свідків заявлено не було. При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не скористалася своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, для надання пояснень в суді першої та апеляційної інстанцій. Відсутність в матеріалах справи акту про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та тимчасового затримання транспортного засобу, а також письмового направлення ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, при даних обставинах, не впливає на допустимість доказів, покладених в обґрунтування судового рішення, яку визнав суд, з огляду на те, що сторона захисту також не заявляла відповідних клопотань про витребування та дослідження зазначених документів в суді першої та апеляційної інстанцій. Також апеляційний суд не приймає до уваги, як підставу для скасування судового рішення, доводи апеляційної скарги про те, що до протоколу серії ДПР18 №017794 від 18.12.2020 року не приєднано акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів, а також на відсутність у матеріалах справи відеозапису з місця події та з медичної установи під час огляду, так як медичний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений у медичному закладі за згодою останнього, в установленому порядку. Доказів згоди ОСОБА_1 на проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу або незгоди останнього на проведення огляду у медичному закладі в матеріалах справи не міститься. Сторона захисту в суді першої та апеляційної інстанцій цих обставин не спростовувала, та добровільності проходження огляду в медичній установі особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не оспорювала. Факт відсутності відеозапису не спростовує висновку КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» № 3924 від 18.12.2020 року, яким у ОСОБА_1 виявлено 1,50 % проміле алкоголю. Відповідно до приписів ч.2 ст. 276 КУпАП, суд першої інстанції не допустив порушення територіальної підсудності при розгляді справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №017794 від 18.12.2020 року, з урахуванням місця проживання ОСОБА_1 . Таким чином, під час перевірки доводів апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, які б тягнули визнання його недопустимим доказом. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, на підставі яких суд встановлює подію і склад адміністративного правопорушення, з урахуванням наведених доказів, є неспроможними. Апеляційний суд в повному обсязі дослідив докази по справи, перевірив правильність наданої їм оцінки в постанові суду першої інстанції, на підставі чого дійшов висновку про те , що зібрані у справі докази узгоджуються між собою, є достовірними, належними, допустимими та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні ним вимог п.2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, підстав для задоволення апеляційної скарги та визнання останнього невинуватим у вчиненні правопорушення не встановлено. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався вимог статей 245, 280 КУпАП, забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин інкримінованого правопорушення в точній відповідності з законом, в повному обсязі перевірив докази наявні в матеріалах справи. Посилання в апеляційній скарзі на те, що постанова суду прийнята з порушенням положень ст. ст. 251-252, 268, 280 КУпАП, ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, без оцінки доводів захисника, викладених у клопотанні про повернення матеріалів про адміністративне правопорушення до Управління патрульної поліції для доопрацювання та належного оформлення, підтвердження не знайшли. Вимоги апеляційної скарги про повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення для належного оформлення до Управління патрульної поліції у Вінницькій області для опрацювання та належного оформлення не ґрунтуються на законі, з огляду на те, що приписами ч.8 ст. 294 КУпАП, що містить виключний перелік рішень, які суд апеляційної інстанції має право прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги, не передбачено прийняття такого рішення. При таких обставинах, відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи підтвердження не знайшли, передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Голосова Ю.В., в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2021 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: Н.В. Грідіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»