Постанова 4813 № 501/437/18

Номер провадження: 22-ц/813/5662/21 Номер справи місцевого суду: 501/437/18 Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.04.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого - Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М.,Цюри Т.В. За участю секретаря - Ющак А.Ю., Відповідача- ОСОБА_1 Адвоката- Стеценко О.П. Адвоката - Гайдай Я. Ф. розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стеценко Олега Петровича та представника ОСОБА_2 - адвоката Гайдай Яніни Федорівни на рішення Іллічвського міського суду Одеської області від 16.07.2019 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 -про встановлення факту, визнання права власності на спадкове майно, зміну черговості спадкування та усунення від права на спадкування; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 -про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом; та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 -про визнання права власності в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА Короткий зміст позовних вимог 22.02.2.018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовними вимогами та уточнивши позовні вимоги просила суд: - встановити факт того, що ОСОБА_3 опікувалася і матеріально забезпечувала померлу ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 більш ніж 5 років, тобто з початку 2012 року по день їх смерті; - визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 ; - змінити черговість спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши ОСОБА_3 право на спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із спадкоємцями першої черги; - усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на квартиру АДРЕСА_2 (т.1 а.с.176-181). Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка- ОСОБА_4 та після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , котра їй належала на підставі договору дарування від 04 червня 2009 року. Спадщину прийняв її син - ОСОБА_5 та в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 не встиг отримати свідоцтво про прийняття спадщини. 10 жовтня 2017 року вона звернулась до нотаріальної контори та прийняла спадщину після його смерті. Листом № 387/-2-14 від 23.10.2017 року вона отримала відмову від приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 в зв`язку з прийняттям спадщини її сином- ОСОБА_5 та у зв`язку з його смертю. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 , котра йому належала на праві власності на підставі договору довічного утримання від 18 вересня 1992 року. До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулись його доньки - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що доньки не піклувались про батька, спільно не проживали, на їх користь стягувались аліменти, а постійний догляд здійснювала вона, більше 5 років позивачка просить усунути дон6ьок від спадкування з підстав , передбачен7их ст.202,203, ст.1224 ч.3 п.2 ЦК України. Зазначає, що її тітка - ОСОБА_4 та брат ОСОБА_5 потребували сторонньої допомоги та догляду. Вони не могли самостійно пересуватися, забезпечувати умови свого життя, самостійно за собою доглядати.Відповідачі знали про тяжкий стан батька, мали можливість його матеріально забезпечувати, однак не вчиняли жодних лій спрямованих гна його підтримку та забезпечення. З 2012 року вона проживала з ними однією сім`єю, як член їхньої родини, вела спільне господарство, приймала участь у витратах, готувала їм їжу, прибирала в квартирі, несла витрати на придбання ліків, продуктів харчування та предметів побуту, несла всі витрати з утриманням квартири, Після смерті здійснила поховання. ОСОБА_5 надав їй довіреність від 25 травня 2017 року для укладення з нею договору по життєвого утримання, однак укласти не вдалось через раптову його смерть ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в якому просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 та на 1/2 частку квартири АДРЕСА_4 . ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , який в подальшому уточнила та остаточно просила суд встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 та на 1/2 частку квартири АДРЕСА_4 . Відповідачі, посилаючись на те, що вони є доньками померлого ОСОБА_5 , просили задовольнити їх позовні вимоги. У задоволенні позову ОСОБА_3 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили відмовити у повному обсязі, посилаючись на недоведеність обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 липня 2019 року Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту, визнання права власності на спадкове майно, зміну черговості спадкування та усунення від права на спадкування задовольнити частково. Встановлено факт того, що ОСОБА_3 опікувалася і матеріально забезпечувала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , більш ніж 5 років, тобто з 2012 року по день їх смерті. Змінено черговість спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши ОСОБА_3 право на спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкоємцями першої черги. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено частково. Встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Встановлюючи факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2012 року по день їх смерті районний суд виходив з того, що ОСОБА_3 тривалий час опікувалась і матеріально забезпечувала їх життя. Визнаючи за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 право власності по 1/3 частини спадкового майна, районний суд виходив з вимог частини 5 ст.1224 ЦК України, зміни черговості спадкування та з врахуванням спадкоємців першої черги - двох доньок ОСОБА_5 : ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Відмовляючи у вимогах щодо усунення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від спадкування після смерті батька, районний суд виходив з недоведеності позовних вимог в цій частині. Короткий зміст апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Стеценко О.П. просить апеляційний суд рішення скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виснання права власності на спадкове майно, зміну черговості спадкування та усунення від права на спадкування. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка скоадається з : -квартири АДРЕСА_1 , - квартири АДРЕСА_2 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка скоадається з : -квартири АДРЕСА_1 , - квартири АДРЕСА_2 . В частині встановлення факту , що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити без змін. Стягнути понесені судові витрати в сумі 1996,52 грн. Вимоги обґрунтовує невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що жодний свідок не підтвердили, що ОСОБА_3 опікувалась та матеріально забезпечувала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше 5 років, тобто з 2012 року та що вони перебували у безпорадному стані. Матеріали справи не містять доказів, які б вказували на наявність сукупність юридичних фактів для підстав зміни черговості спадкування та позивачем недоведено безпорадний стан спадкодавців, які доказуються відповідними записами в медичних документах. Будь-яких медичних документів на підтвердження безпорадного стану ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріали справи не містять. Одночасно апелянт посилається на те, що єдиною особою яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , якій належала квартира АДРЕСА_3 є ОСОБА_5 , а тому рішення суду в частині визнання права власності за позивачами на спадкове майно, на цю квартиру, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 не ґрунтується на законі. Та належить спадкоємцям першої черги - донькам померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Суд першої інстанції не зазначив мотиви відхилення доказів наданих апелянтом, а саме показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та не зазначено , до якої черги спадкоємців за законом відноситься ОСОБА_3 . При цьому посилається на те, що предметом спорує спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , а не окремо- спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 та спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 . В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Гайдай Я.Ф. просить суд рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , а зустрічні вимоги задовольнити в повному обсязі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Посилається на відсутність належних , допустимих доказів на підтвердження вимог позивачки ОСОБА_3 , а саме , що вона з спадкоємцями проживала однією сім`єю, піклувалися про них, разом вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом. В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не звяилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи справу розглянути за відсутності її учасників. В силу частини 2 ст.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (т. 2 а.с. 34). ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 04.06.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 2173, належала квартира номер АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 19-20, 197, 198). Після смерті ОСОБА_4 її син - ОСОБА_5 відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України в строк передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України 16.06.2017 року подав до приватного нотаріуса Чорноморського нотаріального округу Слаєвої Р.К. заяву про прийняття спадщини (т. 2 а.с. 33), яка відкрила спадкову справу. Дана спадкова справа була закрита у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 . ОСОБА_3 10.10.2017 року подала до приватного нотаріуса Чорноморського нотаріального округу Слаєвої Р.К. заяву про прийняття спадщини (т. 2 а.с. 46). В заяві зазначено, що з ОСОБА_4 вона проживала однією сім`єю, крім неї інших спадкоємців за законом не має. Дані обставини підтверджуються копією спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 32-81). ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (т. 2 а.с. 27). ОСОБА_5 на підставі договору довічного утримання від 18.09.1992 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Іллічівської державної нотаріальної контори Одеської області Стрижак З.І., зареєстрованим в реєстрі за № 1-5453 належала квартира номер АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 29-30, 195-196, 199). Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його доньки ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 28-29) та ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 71-74). Після смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 24) державним нотаріусом Черноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Манаховою Е.В. була відкрита спадкова справа № 248/2017. ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України в строк передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України подала до Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 69). ОСОБА_3 15.01.2018 року подала до Чорноморської державної нотаріальної контор Одеської області заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 58). В заяві зазначено, що померлий ОСОБА_5 є двоюрідним братом ОСОБА_3 , крім ОСОБА_3 спадкоємцями першої черги є його доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Встановлюючи факт того, що ОСОБА_3 опікувалася і матеріально забезпечувала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , більш ніж 5 років, тобто з 2012 року по день їх смерті, районний суд взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтвердили факт надання ОСОБА_3 протягом тривалого часу допомоги ОСОБА_4 , яка внаслідок похилого віку була у безпорадному стані, та ОСОБА_5 , який внаслідок хвороби також був у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги. Проте, в порушенні вимог частини 4 ст.265 ЦПК України суд першої інстанції не мотивував відхилення доказів наданих ОСОБА_1 , а саме покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , котрі пояснили, що спадкодавці не перебували в безпорадному стані протягом тривалого часу. Не зазначенооь в рішенні суду із посиланням на відповідні докази до якої черги спадкоємців за законом відноситься ОСОБА_3 та не надана оцінка того, що предметом спору є спадщина, котра відкрилась після смерті ОСОБА_5 , а не окремо- спадщина, яка ідкрилась після смерті ОСОБА_4 та спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 . Судом встановлено, що свідок ОСОБА_9 показала, що ОСОБА_4 зламала стегно незадовго до смерті, у зв`язку з чим потребувала сторонньої допомоги. Свідок ОСОБА_10 зазначила, що не пам`ятає, коли захворів ОСОБА_5 та що під час хвороби ОСОБА_4 їй допомагала окрім ОСОБА_3 ще сусідка ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_10 зазначила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали в різних будинках. Свідок ОСОБА_11 зазначила, що ОСОБА_4 у вересні 2016 року зламала стегно, у зв`язку з чим вона з цього часу нарівні з ОСОБА_3 надавала їй допомогу. До цього часу ОСОБА_12 забезпечувала себе сама. Витрати на ліки та їжу ОСОБА_4 несла за власний кошт. ОСОБА_5 лише після смерті ОСОБА_4 ходив на милицях. У ОСОБА_5 вдома вона була лише два рази. За правилами ст.1264 ч.1 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`яти років до часу відкриття спадщини. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки. Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до ст.12, ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76). Статтями 77,78,79,80України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Посилання апелянта, що наявність проживання однією сім`єю більш ніж 5 років, сумісне утримання житла, наявність спільного бюджету, надання взаємної допомоги позивачем підтверджено показами свідків, колегія суддів вважає безпідставними так як мають суперечливий характер та не підтверджують факту постійного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини у визначений законом строк. З пояснень свідків не вбачається, а судом не встановлено часу з якого опікувалась ОСОБА_3 та матеріально забезпечувала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому висновок районного суду проте, що з 2012 року вона проживала зі спадкодавцями однією сімєю позивачем не доведено. У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що «безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування». В постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року по справі № 200/21452/15-ц зазначено, що безпорадний стан необхідно доказувати відповідними записами в медичних документах. Доводити факт безпорадного стану тільки поясненнями позивача та свідків є недостатнім з огляду на те, що відповідач - спадкоємець першої черги, заперечує право позивача на спадщину. Будь-яких медичних документів на підтвердження безпорадного стану ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріали справи не містять. Судом було прийняте рішення про визнання права власності за позивачами як за спадкоємцями за законом по 1/3 на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , та по 1/3, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 . Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов`язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу). Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України). Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Зазначену правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 року по справі № 676/1958/16-ц. Таким чином, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , він вважається таким, що прийняв цю спадщину, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , й ця спадщина належить йому з часу її відкриття, тобто з дня смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Частиною 1 ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї тощо. ОСОБА_3 вимогу про зміну черговості спадкування після смерті ОСОБА_4 не ставила, відповідно суд дане питання не вирішував. Отже, єдиною особою яка прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , якій належала ця спадщина (квартира номер АДРЕСА_3 ) є ОСОБА_5 . Таким чином, рішення суду в частині визнання права власності за позивачами на спадкове майно, яким є квартира номер АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 не ґрунтується на законі. З огляду на зазначені вище норми матеріального права, спадщина, до складу якої входить квартира номер АДРЕСА_5 , відкрилась після смерті ОСОБА_5 , й вона належить спадкоємцям першої черги - донькам померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідно, оскільки спадкодавцем в даній справі є ОСОБА_5 , не має жодного правового значення відносини позивачів з ОСОБА_4 , після смерті якої спадщину отримав тільки її син- ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_3 не довела обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду, викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи та суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що в силу ст.376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Розрахунок сплати судового збору. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Встановлено, що скаржниками був сплачений судовий збір при подачі позову та апеляційної скарги , тому поверненню підлягають витрати в розмірі витрати 1996,52 грн оскільки вони документально підтверджені. Керуючись ст. 367,368,374,376,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стеценко Олега Петровича та представника ОСОБА_2 - адвоката Гайдай Яніни Федорівни задовольнити. Рішення Іллічвського міського суду Одеської області від 16.07.2019 року в частині позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, зміну черговості спадкування та усунення від права на спадкування - скасувати. Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту, визнання права власності на спадкове майно, зміну черговості спадкування та усунення від права на спадкування, залишити без задоволення. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з : - квартири АДРЕСА_1 , - квартири АДРЕСА_2 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з : - квартири АДРЕСА_1 , - квартири АДРЕСА_2 . Рішення Іллічвського міського суду Одеської області від 16.07.2019 року в частині встановлення факту , що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі по 1996,52 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст складено 08.04.2021 року Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді С.М.Сегеда Т.В.Цюра