Постанова Львівський апеляційний суд № 440/624/17

Справа № 440/624/17 Головуючий у 1 інстанції: Журибіда Б.М. Провадження № 22-ц/811/3540/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. Категорія:39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів Ванівського О.М., Крайник Н.П., без участі сторін розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Буського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В : В квітні 2017 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (правонаступник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк») звернулося до ОСОБА_1 ) з позовом про стягнення заборгованості за кредитом, покликаючись на те, що відповідачка не виконує належним чином зобов`язання згідно договору № б/н від 02.09.2008 року, за умовами якого відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 500,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. АТ КБ "Приватбанк" свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка, станом на 28.02.2017 року має заборгованість 10923,29 грн. Просить стягнути з відповідачки вказану суму боргу та суму сплаченого, при подачі позовної заяви, судового збору. Заочним рішенням Буського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість згідно договору № б/н від 02.09.2008 року, в сумі 405,44 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 59,39 гривень судового збору. У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог оскаржило Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Звертає увагу, що 02 вересня 2008 року відповідачка підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Підписавши заяву, відповідач висловив згоду про укладення договору та особистим підписом засвідчила, що згідна з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася і згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Стверджує, що сторонами при укладенні Кредитного договору було досягнуто усіх істотних умов договору, на що суд першої інстанції не звернув уваги. Зазначає, що згідно умов анкети-заяви позичальника, сторони узгодили розмір % ставки, який становить 2.5 процентів на місяць, що становить 30% річних, так само як і узгодили порядок нарахування пені та штрафів. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Буського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення процентів, пені, штрафів та задовольнити вимоги банку в цій частині. Судові витрати просить стягнути з відповідача. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18 березня 2021 року, є дата складення повного судового рішення 08 квітня 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає до часткового задоволення із наступних підстав. Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд виходив з тих обставин, що позивачем не доведено наявність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. З такими висновками колегія суддів частко не погоджується з наступних обставин. За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому. Судом встановлено, що 02.09.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», укладено кредитний договір з ОСОБА_1 згідно з умовами якого остання отримала кредит в розмірі 500 грн. з базовою процентною ставкою 2.5% на місяць, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк». У зв`язку з укладення кредитного договору ОСОБА_1 відкрито рахунок та виготовлено для неї кредитну картку № НОМЕР_2 , термін дії якої, до 12/11. У заяві зазначено, що відповідачка згідна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанку» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання та договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 28.02.2017 року становить 10923,29 грн., з яких 405,44 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5978,67 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3780,93 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 508,25 грн. - штраф (процентна складова). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі, доведені до відома споживачів, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК можна дійти висновку, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Як вбачається з умов договору б/н від 02.09.2008 підписаного сторонами, останні узгодили базову процентну ставку за кредитом, яка становить 2.5% на місяць на залишок заборгованості. Відтак, сторонами при укладенні Кредитного договору б/н від 02.09.2008 досягнуто згоди щодо встановлення процентної ставки за користування кредитом, та не досягнуто згоди щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Суд першої інстанції не звернув увагу, що між сторонами була досягнута згода щодо встановлення процентної ставки за користування кредитом в розмірі 2.5% на місяць на залишок заборгованості. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. В даному випадку, строк дії кредитної картки № НОМЕР_3 , збігає 01/12, в зв`язку з чим, саме з цього моменту АТ КБ «Приват Банк» втрачає право на нарахування процентів за кредитним договором. Дана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного суду викладених в Постановах, від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12. Враховуючи умови кредитного договору, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 02 вересня 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2012 року ОСОБА_1 перед Банком допустила заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 379 грн. 55 коп. Позивач, як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі, своє право вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафів обґрунтовує посиланням на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку», як на невід`ємні частини спірного договору, які відповідачем не підписані. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Витягами з Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «ПриватБанку». За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту та штрафів, надані банком Витяги з Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачці кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Надані позивачем Правила надання банківських послуг «ПриватБанку», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15). Колегія суддів вважає, що Витяги з Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку», які не містять підпису позичальника (відповідача), не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02 вересня 2008 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань та штрафів. За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки пені за несвоєчасне виконання умов договору та про стягнення штрафів до задоволення не підлягають за їх безпідставністю, в зв`язку з чим суд першої інстанції в цій частині позову прийшов до правильного висновку. В решті рішення Буського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» не оскаржується, в зв`язку з чим судом апеляційної інстанції не перевіряється. Із врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про скасування рішення Буського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача 379,55 грн. заборгованості за процентами та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення таких вимоги та залишення в силі оскаржуваного рішення в іншій частині. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог. Керуючись ст. 141, ч. 5 ст. 268, ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376 380, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Буського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача 379,55 грн. заборгованості за процентами скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за процентами згідно договору № б/н від 02.09.2008 року, в сумі 379 (триста сімдесят дев`ять) гривень 55 коп. В решті рішення Буського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року залишити без змін. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір в розмірі 172,47 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 08 квітня 2021 року. Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Н.П. Крайник