LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС203/4462/19

від 09.04.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року залишити без руху.

УХВАЛА 09 квітня 2021 року м. Київ справа № 203/4462/19 провадження № 61-5241ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання відмови в приватизації квартири незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в приватизації квартири, оформлену листом №3/16-4477 від 21 жовтня 2019 року, незаконною та зобов`язати відповідача провести приватизацію квартири, розташовану в АДРЕСА_1 . Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 21 жовтня 2020 року за вих. № 3/16-4477 ОСОБА_2 в приватизації квартири АДРЕСА_2 незаконною. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року залишено без змін. 25 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 11 травня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»