Постанова КАС ВС № 260/1484/18

ПОСТАНОВА Іменем України 09 квітня 2021 року Київ справа №260/1484/18 адміністративне провадження №К/9901/36309/19 №К/9901/36419/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач), суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 260/1484/18 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2019 року (головуючий суддя - Ващилін Р. О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (головуючий суддя - Старунський Д. М., судді: Багрій В. М., Курилець А. Р.), а також на окрему ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (головуючий суддя - Старунський Д. М., судді: Багрій В. М., Курилець А. Р.), ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 27 грудня 2018 року звернулася до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила: - визнати протиправною бездіяльність Митниці, яка полягала у не завершенні митного оформлення легкового автомобіля марки "Рено Трафік", кузов № НОМЕР_1 , за електронною митною декларацією, якій митним органом було присвоєно номер UА305200/2018/037094, у строк, встановлений частиною першою статті 255 МК України, та не наданні письмової відмови (рішення) про неможливість здійснення митного оформлення зазначеного транспортного засобу; - визнати протиправними дії Митниці по зобов`язанню ОСОБА_1 провести доплату за розмитнення в сумі 24600,00 грн та за безпідставне розмитнення такого за завищеною ціною; - стягнути із Митниці на користь позивача моральну шкоду, завдану неправомірною бездіяльністю Закарпатської митниці ДФС у розмірі 115000,00 грн. На обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з метою митного оформлення легкового автомобіля марки "Рено Трафік" вона 5 грудня 2018 року о 17:51 год. через митного брокера подала електронну митну декларацію. В порушення законодавчо встановленого обов`язку Закарпатської митниці ДФС завершити митне оформлення товару протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення такого, станом на 27 грудня 2018 року митне оформлення автомобіля завершено не було, рішення про відмову в оформленні товару також не приймалося. ОСОБА_1 зазначала, що ні на час звернення до суду з позовом, ні станом на 24 січня 2019 року на її адресу не надходило від відповідача відмови у митному оформленні автомобіля та пропозиції стосовного його оформлення. 14 січня 2019 року ОСОБА_1 отримала відповідь на її звернення стосовно розмитнення належного їй автомобіля, в якій відповідач повідомив, що митна декларація перебуває на етапі перевірки митної вартості. 24 січня 2019 року вона змушена була доплатила 24 600,00 грн за розмитнення транспортного засобу, вказаного в митній декларації. Зазначає, що внаслідок зволікання з розмитнення автомобіля їй заподіяно моральну шкоду, викликану внутрішніми переживаннями, стражданнями, приниженнями. Окрім того, працюючи в м. Ужгороді, вона була змушена щоденно шукати способи доїжджати до роботи з м. Іршава. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 5 серпня 2019 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС, яка полягала у не завершенні митного оформлення легкового автомобіля марки "Рено Трафік", кузов № НОМЕР_1 , за електронною митною декларацією, якій митним органом було присвоєно номер UА305200/2018/037094, у строк, встановлений частиною першою статті 255 МК України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2019 року скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення із Закарпатської митниці ДФС на користь позивача моральної шкоди, ухвалив і цій частині нову постанову про часткове задоволення вимог, стягнув з Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн в порядку відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Одночасно Восьмий апеляційний адміністративний суд постановив окрему ухвалу від 28 листопада 2019 року на адресу Закарпатської митниці ДФС. Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини. 5 грудня 2018 року з метою здійснення митного оформлення легкового автомобіля марки Renault Trafic, № кузова НОМЕР_1 ОСОБА_1 через митного брокера ТОВ "ЗІА Простір" подала до Закарпатської митниці ДФС електронну митну декларацію UA305200/2018/037094 (а. с. 8-10). За результатами проведення 5 грудня 2018 року перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у них, посадовою особою Закарпатської митниці ДФС жодних невідповідностей чи порушень не виявлено, що засвідчується переліком митних формальностей за ВМД №UA305200/2018/037094 (а. с. 31). Будь-яких повідомлень щодо необхідності подання додаткових документів декларанту не надсилалось. З метою з`ясування обставин не оформлення пред`явленого транспортного засобу ОСОБА_1 26 грудня 2018 року звернулася до начальника митного посту "Мукачево" Закарпатської митниці ДФС із заявою, у відповідь на яку листом від 14 січня 2019 року №38/29/07-70-18 позивача було повідомлено, що митна декларація UA305200/2018/037094 перебуває на етапі перевірки митної вартості. Зокрема, управлінням адміністрування митних платежів Закарпатської митниці ДФС направлено запит до Закарпатського відділу з питань експертиз та досліджень з метою перевірки характеристик товару для правильності визначення митної вартості. Також проінформовано про те, що відповідь із зазначеної установи до Закарпатської митниці ДФС не надходила (а. с. 45, 46). Натомість, 27 грудня 2018 року до Закарпатської митниці ДФС у відповідь на направлений запит про проведення дослідження від 12 грудня 2018 року від Департаменту податкових та митних експертиз ДФС надійшов лист №8855/7/94-94-84-03-01-11 від 27 грудня 2018 року, яким у проведенні експертизи було відмовлено у зв`язку з невідповідністю запиту положенням нормативних актів (а. с. 35-37). 27 грудня 2018 року за результатом здійснення перевірки правильності визначення митної вартості зі співставлення її з вартістю подібних товарів посадовою особою Закарпатської митниці ДФС встановлено, що така не суперечить вартості аналогічних транспортних засобів з ресурсу Schwackenet.de та інших спеціалізованих інтернет ресурсів з урахуванням року випуску та фактичного пробігу. На підставі чого зроблено висновок про те, що обґрунтовані підстави для запиту додаткових документів відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 МК України, а також для прийняття рішення про коригування митної вартості відсутні (а. с. 32). Проте за результатами проведеного контрою правильності визначення митної вартості товару Закарпатською митницею ДФС жодного рішення, передбаченого нормами МК України, стосовно поданої митної декларації прийнято не було. Затримку митного оформлення легкового автомобіля Renault Trafic відповідач мотивував необхідністю направлення запиту до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС у зв`язку з генеруванням в програмному забезпеченні АСМО "Інспектор" для вказаного транспортного засобу числового показника вартості на рівні 7400,00 євро, що є більшою, ніж заявлена митна вартість. Тобто, згідно із поясненнями представника відповідача не здійснення митного оформлення товару було пов`язане з необхідністю з`ясування правильності визначення декларантом митної вартості такого. За встановленими судом першої інстанції обставинами, митне оформлення товару було здійснено 24 січня 2019 року. При цьому будь-яких доказів чи обґрунтованих пояснень щодо неможливості проведення такого в період з 27 грудня 2018 року до 24 січня 2019 року відповідачем надано не було. Натомість представником відповідача у поданому до суду відзиві визнано те, що затримку в митному оформленні, пов`язану з проведенням експертних цінових досліджень в лабораторії, завершено 27 грудня 2018 року. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що листом від 14 січня 2019 року ОСОБА_1 було надано недостовірні відомості щодо стадії та результату розгляду направленого до Закарпатського відділу з питань експертиз та досліджень запиту, що суперечить принципам Конституції України та Закону України "Про звернення громадян". За результатом оцінки встановлених обставин і досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки жодних доказів наявності законодавчо встановлених підстав неможливості завершення митного оформлення товару протягом чотирьох годин з моменту пред`явлення такого відповідач суду не надав. Суд відхилив посилання представника відповідача на те, що з метою фахового підтвердження чи спростування заявленого рівня митної вартості було направлено запит до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, оскільки такий був надісланий до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС 12 грудня 2018 року, а відмову в проведення експертизи у зв`язку з невідповідністю запиту положенням нормативних актів, відповідачем отримано 27 грудня 2018 року. При цьому, 27 грудня 2018 року посадовою особою Закарпатської митниці ДФС було встановлено відсутність будь-яких суперечностей у заявленій декларантом вартості транспортного засобу, проте жодних дій, передбачених нормами МК України, спрямованих на здійснення митного контролю та митне оформлення такого, всупереч законодавчим вимогам здійснено не було. Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції, вказавши, що такий відповідає правильно встановленим обставинам справи. Скасовуючи рішення суду в частині відмовлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що в обґрунтування своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивач зазначала, що внаслідок зволікання з розмитненням автомобіля їй заподіяно моральну шкоду, викликану внутрішніми переживаннями, стражданнями та приниженнями. Окрім того, працюючи в м. Ужгороді, вона була змушена щоденно шукати способи доїжджати до роботи з м. Іршава. Апеляційний суд визнав, що мало місце спричинення моральної шкоди неправомірною бездіяльністю, яка встановлена в ході розгляду справи, зі сторони Закарпатської митниці ДФС. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи ті обставини, що у позивача були порушенні нормальні життєві зв`язки, моральні страждання, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, тому розмір такої має становити 10000 грн, що відповідатиме ступеню морального страждання позивача. Також, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали, оскільки відповідач, знаючи інформацію про вартість автомобіля з 27 грудня 2018 року на звернення ОСОБА_1 щодо не оформлення пред`явленого транспортного засобу листом від 14 січня 2019 року №38/29/07-70-18 повідомив, що митна декларація UA305200/2018/037094 перебуває на етапі перевірки митної вартості і, що відповідь із зазначеної установи до Закарпатської митниці ДФС не надходила, що не відповідало дійсності. Апеляційний суд зазначив, що положення МК України встановлюють обов`язок посадових осіб органу доходів і зборів завершити митне оформлення товару протягом 4 годин з моменту пред`явлення такого за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 255 МК України. У судовому засіданні було встановлено, що всупереч статтям 54, 255 МК України, володіючи інформацією про вартість задекларованого автомобіля, митний орган не вчинив дій по розмитненню чи прийняттю рішення про коригування його вартості в установлені цим законом строки. Будь-яких доказів чи обґрунтованих пояснень щодо неможливості проведення митного оформлення в період з 27 грудня 2018 року по 24 січня 2019 року відповідач не надав, що свідчить про явну бездіяльність митного органу. Враховуючи, що порушення строків митних процедур, передбачених МК України, викликає негативну оцінку громадян, зокрема, декларанта, апеляційний суд постановив повідомити Закарпатську митницю ДФС про вищенаведене для вжиття заходів належного реагування та з метою недопущення таких порушень закону в майбутньому. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Закарпатська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Також, Закарпатська митниця ДФС подала касаційну скаргу на окрему ухвалу, в якій, посилаючись на відсутність підстав для постановлення такої ухвали, просить її скасувати. Касаційна скарга на судові рішення по суті спору обґрунтована тим, що під час прийняття митної декларації до митного оформлення, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) в програмному забезпеченні АСМО "Інспектор" для транспортного засобу згенеровано числовий показник вартості на рівні 7400 євро. З метою фахового підтвердження чи спростування заявленого рівня вартості автомобіля спеціалізованим підрозділом митниці було направлено відповідний запит до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС (далі - ДПМЕ) (лист митниці від 12 грудня 2018 року №956/28/07-70-19). Відповідь від ДПМЕ надійшла в митницю листом ДФС від 27 грудня 2018 року №8855/7/94-94- 84-03-01-11 "Про відмову у проведенні експертизи". Основною підставою для відмови у здійсненні цінової експертизи ДПМЕ вважає наявність цінової інформації по вищезазначеному автомобілю в каталозі програмного продукту SchwackeNet, витяг з якого також надано митниці. Таким чином, затримку в митному оформленні (розпочату 11 грудня 2018 року) по причині проведення експертних цінових досліджень в лабораторії завершено 27 грудня 2018 року. Скаржник зазначає, що митні формальності за поданою позивачем МД на дату подання позовної заяви не продовжувались у зв`язку із вищевказаним генеруванням АСАУР вживаних транспортних засобів з зазначенням числового значення митної вартості кожного окремого автомобіля на підставі розшифровки його VIN-коду. Вказане генерування здійснювалось з 5 грудня 2018 року на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 28 листопада 2018 року № 780 "Про забезпечення моніторингу за оформленням транспортних засобів, бувших у використанні". Ризик генерується централізовано і на програмному рівні блокує можливість завершення митного оформлення автомобіля за митною вартістю меншою, ніж числовий показник, згенерований системою, так само як і призводить до неможливості винести рішення про відмову у здійсненні митного оформлення. Заявник касаційної скарги наполягає, що застосування при здійсненні митного контролю вищезазначеного спрацювання АСАУР вартісного ризику є правомірним, оскільки використання вказаної системи закріплено законодавством з питань державної митної справи. Не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення моральної шкоди, відповідач зазначає, що докази наявності моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків та необхідності вжиття додаткових зусиль для організації життя позивач не надав. Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 3 жовтня 2001 року №12-рп/2001 не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконним рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів. Зазначає, що органом, який здійснює функції держави у правовідносинах, за захистом порушених прав у яких позивач звернувся до суду, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відтак, участь органів Державного казначейства України як іншого відповідача є ознакою, притаманною для всіх спорів про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 12 квітня 2017 року у справі № 6- 3014цс16, скаржник вважає, що для правильного застосування до правовідносин норм матеріального права необхідно з`ясувати обставини щодо притягнення як відповідача відповідний орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, без установлення яких ухвалити законне й обґрунтоване рішення неможливо. Касаційна скарга на окрему ухвалу апеляційного суду обґрунтована тим, що протиправної бездіяльності з боку Закарпатської митниці ДФС допущено не було, а дії при митному оформленні автомобіля відповідали нормам законодавства з питань державної митної справи. У відзивах на касаційні скарги ОСОБА_1 просить залишити їх без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на правильне застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, а також наявністю підстав для постановлення окремої ухвали. Ухвалами Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційні провадження за поданими скаргами. Касаційні скарги розглядаються відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року. Відповідно до частин першої і другої статті 341 КАС України (в редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та відзивів на них, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга на судові рішення по суті спору підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга на окрему ухвалу, в межах її доводів, задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Згідно зі статтею 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Частиною п`ятою статті 255 МК України встановлено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Вирішуючи заявлені у позові вимоги, суди у повному обсязі з`ясували обставини справи, встановили, що митну декларацію було подано 5 грудня 2018 року і до 27 грудня 2018 року митна декларація перебувала на етапі перевірки митної вартості, що суди попередніх інстанцій не визнали як протиправні дії. Проте, достеменно знаючи з 27 грудня 2018 року про відповідність заявленої позивачем митної вартості автомобіля вартості аналогічних транспортних засобів з ресурсу Schwackenet.de та інших спеціалізованих інтернет ресурсів з урахуванням року випуску та фактичного пробігу, митне оформлення автомобіля було завершено лише 24 січня 2019 року, що судами визнано як допущення відповідачем протиправної бездіяльності. Отже, суди попередніх інстанцій не заперечували право митного органу проводити митні формальності, а також застосовувати АСАУР, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними. Суди визнали, що всупереч обов`язку завершити митне оформлення товару протягом чотирьох годин з часу пред`явлення такого товару до митного оформлення (5 грудня 2018 року) і відсутності підстав для витребування додаткових документів, лист до ДПМЕ направлено лише 12 грудня 2018 року, тобто через тиждень з дня подання електронної митної декларації. Крім того, відповідач не обґрунтував допущену затримку у митному оформленні автомобіля з 27 грудня 2018 року (дата отримання листа від ДПМЕ і дата підтвердження митної вартості заявленої позивачем) до 24 січня 2019 року. Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, що затримка у митному оформленні відбулася на законних підставах. Отже, при задоволенні позовних вимог в частині визнання бездіяльності протиправною суди повно й правильно встановили обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень в цій частині. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань в цій частині ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах першої та апеляційної інстанцій, та яким суди попередніх інстанцій вже надали правову оцінку в контексті встановлених обставин справи. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання ним норм процесуального права при ухваленні рішення про стягнення на користь позивача 10000 грн на відшкодування моральної шкоди, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини другої статті 30 МК України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом. Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Згідно із частиною п`ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Отже, вимоги про відшкодування шкоди можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди судам слід надавати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, чи існує причинний зв`язок, чи обґрунтовано грошовий вираз заявленої шкоди та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині. Ці обставини входять до предмету доказування у справі. Задовольняючи позов в цій частині, суд апеляційної інстанції обмежився посиланням на доводи позивача щодо заподіяння їй моральної шкоди, а також встановлений факт допущення відповідачем протиправної бездіяльності, однак, посилань на докази, які підтверджують факт заподіяння позивачу моральної шкоди, постанова апеляційного суду не містить. Відсутні такі докази і в матеріалах справи. Не містить постанова суду апеляційної інстанції і обґрунтування визначеного ним розміру моральної шкоди. Водночас суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Тобто, обов`язок доказування завданої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на позивача. Однак, позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само і в суді апеляційної інстанції не навела доводів з належним їх обґрунтуванням і підтвердженням, що внаслідок протиправної бездіяльності їй було заподіяно моральні чи фізичні страждання або втрати немайнового характеру. Крім того, посилання позивача на те, що працюючи в м. Ужгороді, вона була змушена щоденно шукати способи доїжджати до роботи з м. Іршава не підтверджені належними і допустимими доказами та не свідчать про те, що до моменту допущення Митницею бездіяльності, у позивача такі життєві обставини не існували. Зазначене свідчить про недоведеність зв`язку цих обставин із бездіяльністю Митниці. Аналогічно, посилання на те, що саме внаслідок бездіяльності Митниці щодо своєчасного розмитнення автомобіля, позивач не здійснила бажану поїздку в м. Мілан, є необґрунтованими і непідтвердженими. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Митниці моральної шкоди. При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Закарпатської митниці ДФС про безпідставне не залучення до участі у справі відповідного органу державної казначейської служби, оскільки орган державної казначейської служби не є учасником спірних правовідносин (у даному випадку між ОСОБА_1 і Митницею), а лише є учасником відносин з виконання судового рішення щодо стягнення коштів з рахунків суб`єкта владних повноважень. Відповідно до статті 352 КАС України (в редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнято з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасовано апеляційним судом в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції в цій частині. Перевіряючи окрему ухвалу апеляційного суду на предмет наявності підстав для її постановлення, колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі порушення відповідачем норм чинного законодавства, а також статті 19 Конституції України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду судових рішень: 1) необґрунтована затримка у завершенні митного оформлення товару; 2) надання у листі від 14 січня 2019 року недостовірної інформації (позивача повідомлено, що митна декларація UA305200/2018/037094 перебуває на етапі перевірки митної вартості і, що відповідь із ДПМЕ ДФС до Закарпатської митниці ДФС не надходила, в той час як така надійшла 27 грудня 2018 року. Крім того, сам відповідач зазначає, що затримку в митному оформленні (розпочату 11 грудня 2018 року) по причині проведення експертних цінових досліджень в лабораторії завершено 27 грудня 2018 року. Доводи касаційної скарги Митниці не спростовують зазначених обставин, а також висновків судів попередніх інстанцій в цій частині. Причин надання недостовірних відомостей відповідач взагалі не обґрунтовує. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись статтями 341, 345, 350, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року задовольнити частково. Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на окрему ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року залишити без задоволення. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 260/1484/18 скасувати. Залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2019 року у справі № 260/1484/18. Окрему ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 260/1484/18 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко