LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857140/12256/20

від 07.04.2021 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/12256/20 пров. № А/857/118/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л. П., суддів Онишкевича Т. В., Судової-Хомюк Н. М., за участю секретаря судового засідання Смолинця А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Ксензюком А. Я. у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 21.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецкомунтех» (далі ТзОВ «Спецкомунтех») звернулося в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визначення коду товару від 16.12.2019 № КТ-UA205000-0001-2019. На обґрунтування своїх вимог позивачем вказано про протиправність прийнятого Волинською митницею Держмитслужби рішення про зміну коду ввезеного ним товару з коду 8705908090 на код 8704239900 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що призвело до безпідставного збільшення митних платежів, адже під час митного оформлення позивачем подано всі необхідні та достатні докази в підтвердження правильності обраного коду та характеристик товару, що поданий до розмитнення. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 адміністративний позов задоволено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує помилковістю висновку суду першої інстанції про неправомірність рішення митного органу про визначення коду товару, оскільки ввезений позивачем на митну територію України транспортний засіб правильно класифіковано за кодом 8704239900 згідно з УКТ ЗЕД як моторний транспортний засіб для перевезення вантажів, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, що використовувався, оскільки згідно з опису у графі 31 поданої митної декларації від 12.12.2019 №UA205030/2019/200424, пред`явлений до митного контролю транспортний засіб призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На даному транспортному засобі відсутні будь-які пристосування (наприклад, щітки) для виконання інших функцій, що дало б змогу класифікувати його в товарній позиції 8705 УКТЗЕД. В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.11.2019 між TзOB «Спецкомунтех», як покупцем, та WestAutoTrade Sp. z o.o, як продавцем, укладено договір купівлі-продажу №59/1-2019, згідно з яким покупець зобов`язувався придбати автомобіль сміттєвоз б/у марки MERCEDES-BENZ, модель ACTROS, 2010 року, ціною 26600 євро. На виконання умов вказаного контракту позивачу було поставлено товар - сміттєвоз б/у марки MERCEDES-BENZ, модель ACTROS, 2010 року, за ціною 26600 євро, згідно з фактурою від 06.12.2019 № FV0012/12/2019 Декларантом позивача подано до Волинської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA205030/2019/200424 та пакет документів, згідно з якими заявлено до митного оформлення товар: колісний транспортний засіб спеціального призначення б/в: мapкa - MERCEDES-BENZ; модель ACTROS 2641 L; календарний рік виготовлення - 2010; модельний рік виготовлення- 2010; номер кузова НОМЕР_1 ; тип двигуна дизельний; робочий об`єм двигуна 11 946 см. куб; потужність двигуна - 300 кВт; категорія - N3; колісна формула - 6х4; мaca в разі максимального завантаження 26000 кг; тип транспортного засобу - колісний транспортний засіб спеціального призначення, призначений виключно для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів (сміттєвоз). На автомобіль вмонтований сміттєвий прес (який є невід`ємною частиною спецтехніки) ZOELLER SYSTEM 2301, серійний номер - 65568. Виробник: «MERCEDES-BENZ», DE. Торговельна марка: «MERCEDES- BENZ». В графі 33 митної декларації вказано код даного товару відповідно до УКТЗЕД 8705 90 80 90, що класифікується як «інші моторні транспортні засоби спеціального призначення». 16.12.2019 Волинська митниця Держмитслужби прийняла рішення №КТ-UA205000-0001-2019 про визначення коду товару, в якому наведено формулювання графи 31 ВМД №UA205030/2019/200424 від 12.12.2019 та визначено ввезений позивачем товар як моторний транспортний засіб для перевезення вантажів - сміттєвіз, а також для графи 33 ВМД визначено код товару як 8704239900. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правильність класифікації імпортованого позивачем товару за кодом 8704239900. Зазначено, що висновок митного органу, який міститься в оскаржуваному рішенні, не відповідає висновку судової автотоварознавчої експертизи від 29.04.2020 №379, складеного судовим експертом Стасюком О.В., що узгоджується з експертною довідкою від 11.12.2019 №18779/19, складеною експертом, спеціалістом оцінювачем Галік В. М. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Частиною першою статті 246 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 Митного кодексу України). Виходячи з положень частин першої-третьої статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до статті 67 Митного кодексу України УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер. Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації. Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте, в разі, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше. Порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначає Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (далі - Порядок № 650). Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 650 класифікація товару це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Митного кодексу України, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення. Контроль правильності класифікації товарів це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення. Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 650 контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів здійснює посадова особа ПМО чи митного поста. За змістом пунктів 1 - 3, 5 розділу ІІІ Порядку № 650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей. У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. З метою забезпечення виконання Закону України «Про Митний тариф України» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до Пояснень до товарної групи 87 і товарної позиції 8704 класифікуються моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися. До цієї товарної позиції включаються, зокрема: звичайні вантажні автомобілі та автофургони (відкриті, з брезентовим верхом, закриті і т.п.); автомобілі для доставляння товарів та автофургони усіх видів, автофургони для перевезення домашніх речей; вантажні автомобілі з автоматичними розвантажувальними пристроями (з перекидним кузовом і т.п.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); авторефрижератори або автомобілі з ізотермічними кузовами; багатоярусні вантажні автомобілі для перевезення кислоти в суліях, балонів з бутаном і т.п.; важкі вантажні автомобілі з низькорозташованими рамами і навантажувальними похилими трапами для перевезення танків, підіймачів або екскаваторів, електричних трансформаторів і т.п.; вантажні автомобілі, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, крім бетономішалок товарної позиції 8705; машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні. Натомість, згідно з Поясненнями до товарної групи 87 і товарної позиції 8705 класифікуються моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі). Крім того, до цієї товарної позиції відносяться ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів. Так, до цієї товарної позиції включаються: (1) Автомобілі вантажні аварійні, що являють собою автомобільні шасі з підлогою або без неї та обладнані підіймальними пристроями, такими як неповоротні крани, козли, блоки чи лебідки, і призначені для підіймання і буксирування транспортних засобів в аварійному стані. (2) Автомобілі-насоси, обладнані насосом, як правило, з приводом від двигуна автомобіля (наприклад, пожежні автомобілі). (3) Вантажні автомобілі, обладнані драбинами або підіймальними платформами для ремонту контактних підвісних мереж, вуличного освітлення і т.п.; вантажні автомобілі з регульованою стрілою і платформою для кінознімального чи телевізійного устаткування. (4) Вантажні автомобілі, застосовувані для очищення вулиць, стічних канав, аеродромних злітно-посадочних смуг і т.п. (наприклад, автомобілі для прибирання доріг (підмітальні машини), автомобілі-розкидувачі, комбіновані підмітально-мийні машини та асенізаційні машини). (5) Снігоочисні та снігоприбиральні машини з умонтованим устаткуванням; тобто автомобілі, створювані винятково для снігоприбирання і, як правило, з турбінами, обертальними лопатками і т.п., з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. В усіх випадках змінне снігоочисне або снігоприбиральне обладнання всіх типів не включається до цієї товарної позиції (товарна позиція 8430), незалежно від того, подане воно змонтованим на автомобілі чи ні. (6) Вантажні автомобілі-розкидувачі всіх видів з нагрівальним устаткуванням або без нього, з устаткуванням для розподілу гудрону або гравію, для сільськогосподарських цілей і т.п. (7) Автокрани, не призначені для перевезення вантажів, які складаються з автомобільного шасі, на якому постійно встановлена кабіна і поворотний кран. Проте вантажні автомобілі з самонавантажувальними пристроями не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 8704). (8) Автобурові (тобто вантажні автомобілі, обладнані вишкою в комплкті з краном, лебідками та іншими пристроями для буріння і т.п.). (9) Вантажні автомобілі, обладнані штабелеукладачами (тобто рухомою платформою, виконаною рухомою на вертикальній основі, і яка, як правило, має привід від двигуна автомобіля). Проте до цієї товарної позиції не включаються самозавантажні автомобілі, обладнані лебідками, підіймальними пристроями і т.п., але призначені переважно для перевезення вантажів (товарна позиція 8704). (10) Автобетономішалки, що складаються з кабіни та автомобільного шасі, на якому постійно змонтована бетономішалка, пристосована як для виготовлення, так і для перевезення бетону. (11) Пересувні електрогенераторні агрегати, що складаються з вантажного автомобіля, на якому змонтований електрогенераторний агрегат, з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. (12) Автомобілі радіологічні (з рентгенівськими установками) (наприклад, обладнані медичним кабінетом, затемненим приміщенням і повним набором рентгенівського устаткування). (13) Пересувні клініки (медичні або стоматологічні) з операційною, устаткуванням для анестезування та іншою хірургічною апаратурою. (14) Автомобілі-прожектори, що мають прожектор, змонтований на автомобілі, причому живлення звичайне здійснюється від генератора, який має привід від двигуна автомобіля. (15) Радіоавтофургони. (16) Автофургони телеграфні, радіотелеграфні чи радіотелефонні, приймальні та передавальні; радіолокаційні автоустановки. (17) Іподромні автофургони, обладнані лічильними машинами для автоматичного підрахунку виграшів на перегонах. (18) Пересувні лабораторії (наприклад, для контролю експлуатаційних характеристик сільськогосподарських машин). (19) Випробувальні вантажні автомобілі з реєструвальними приладами для визначення тягових зусиль автомобілів, які буксирують їх. (20) Пересувні хлібопекарні з повним устаткуванням (тістозамішувач, піч і т.п.); польові кухні. (21) Автомобілі-майстерні, обладнані різними верстатами та інструментом, зварювальними пристроями тощо. (22) Пересувні банки, пересувні бібліотеки і пересувні автовиставки для демонстрації товарів. При цьому, відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення. У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо). Транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу). Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем не доведено, у чому саме полягала складність класифікації імпортованого позивачем товару за УКТ ЗЕД, що, в свою чергу, зумовило його звернення до управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень, як і не обґрунтовано, які саме суперечності, що потребували додаткової інформації щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД виникли у нього в процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару. Будь-яких додаткових документів/відомостей відповідач у позивача не витребовував, при цьому всі дані щодо товару визначені у документах, що надавались до митного оформлення. Разом з тим, митним органом країни експорту (Республіки Польща) поставлений ТзОВ «Спецкомунтех» товар класифікується в товарній позиції 8705. З поданого позивачем на розгляд суду висновку судових автотоварознавчої експертизи від 29.04.2020 №379, складеного судовим експертом Стасюком О. В., який був попереджений про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR 2529, із встановленим обладнанням: сміттєвий прес Faun Variopress 524, серійний номер 515502, згідно з призначенням і особливостями конструкції належить до колісних транспортних засобів спеціального призначення. Характеристики колісного транспортного засобу з технічної точки зору, відповідають товарному коду 8705908090 УКТЗЕД (а.с.17-31). Відтак, проведеним експертним дослідженням не підтверджено відповідність характеристик визначеного відповідачем коду товару за УКТ ЗЕД. Апеляційний суд вважає, що поданий позивачем на його ж замовлення висновок експертизи від 29.04.2020 № 379 відповідає вимогам частин третьої, шостої-восьмої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, містить докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, а тому такий підлягає врахуванню при вирішенні даної справи. Висновок аналогічного змісту викладений експертом у довідці від 11.12.2019 № 18779/19 щодо транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR 2529, рік виготовлення 2010, VIN-код НОМЕР_1 , в якій зазначено, що оцінюваний транспортний засіб є автомобілем спеціального призначення сміттєвозом. У свою чергу, відповідачем не використано своє право на заявлення клопотання про призначення додаткової чи повторної експертизи у цій справі. Крім того, у акті про проведення митного огляду товарів за митною декларацією № UA205030/2019/200424 інспектором Волинської митниці Держмитслужби вказано, що транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR 2529 ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 є автомобілем спецпризначення. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 також вказано, що транспортний засіб згаданої марки і моделі є спеціальним вантажно-спеціальним сміттєвозом (а.с. 26). При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, однозначну і зрозумілу інформацію про товар. Судом здійснено оцінку всіх наявних у справі доказів з точки зору їх належності (відношення до обставин справи), допустимості (отримання уповноваженими суб`єктами у спосіб та у порядку, встановлений законом), достовірності (відповідності фактам об`єктивної дійсності) та достатності. Апеляційний суд не бере до уваги покликання скаржника на набрання чинності з 03.07.2020 Законом України «Про Митний тариф України» № 674-IX та прийняття відповідно до вказаного закону наказу Держмитслужби від 14.07.2020 № 256, оскільки зазначені нормативно-правові акти не поширюються на спірні правовідносини, тому що ті мали місце в грудні 2019 року. Також не підлягають врахуванню покликання відповідача на інформацію, представлену на офіційному веб-сайті в базі даних класифікаційних рішень Європейського Співтовариства (ВТІ DE22735/14-1), оскільки Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, на ній ґрунтується Митний тариф України, який є невід`ємною частиною Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII. Правила, за якими здійснюється класифікація товарів в УКТ ЗЕД, визначені в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД складовій Митного тарифу України (додаток до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII). Відтак, доводи скаржника, що згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності вищевказані транспортні засоби слід класифікувати за кодом 8704 23 99 00 (моторний транспортний засіб для перевезення вантажів), з покликанням на те, що згідно вказаних Пояснень до УКТЗЕД до товарної позиції 8705 відносяться моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем вказаного транспортного засобу згідно призначення і особливостей конструкції до колісного транспортного засобу спеціального призначення. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», пункт 29). Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Волинська митниця Держмитслужби не довела належними та допустимими доказами правомірності класифікації ввезеного позивачем товару за кодом УКТ ЗЕД 8704239900, що свідчить про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення Волинської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 16.12.2019 № КТ-UA205000-0001-2019. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 140/12256/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 09.04.2021

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»