Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/30110/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/30110/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю. за участю секретаря: Волошка О. Л. представника відповідача Костюк М. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 11.12.2020) у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд: - стягнути з Держави Україна на мою, ОСОБА_1 , користь на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих мені прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пункти 1, 2 якої та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18 визнані протиправними та нечинними, у результаті чого мені не донарахована та не виплачена різниця у пенсії за вислугу років як військовослужбовцю за період з 1 січня 2018 року по квітень 2019 року з урахуванням індексу інфляції в сумі 146 784 грн 44 коп., станом на 22 листопада 2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року у відкритті провадження відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, відтак судом першої інстанції без підставлено відмовлено у відкритті провадження у справі. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Відповідності до положень Закону № 2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Згідно з статті 63 Закону №2262 -ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ №

704. Пунктом 2 Постанови КМУ № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45). За змістом частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, в період дії пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 103 (з моменту набрання нею чинності - 24 лютого 2018 року до моменту набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 - 05 березня 2019 року) вказані норми підлягали безумовному виконанню усіма суб`єктами владних повноважень, зокрема у частині забезпечення реалізації права особи на проведення з 01 січня 2018 року перерахунку та виплати пенсії у передбаченому цими пунктами порядку (складові, які враховуються для перерахунку пенсії, та поетапність виплати підвищення такої пенсії). При цьому, розміри складових грошового забезпечення, що враховуються при видачі відповідних довідок регулюється Постановою КМУ № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року. Незастосування пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 103 у період їх дії допускається винятково у ситуації, за якої всупереч імперативним вимогам статті 22 Конституції України відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод особи в частині зменшення розміру пенсії, яку особа вже отримувала. Аналогічна позиція щодо застосування пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 103 та періоду їх дії висловлена Верховним Судом у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 440/1658/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 825/2264/18 та від 21 жовтня 2020 року у справі №520/2982/19. Як вбачається із змісту заявленого позову, спірні правовідносини фактично обумовлені незгодою позивача з виплатою перерахованої пенсії не у повному розмірі та вимогою щодо стягнення ненарахованої та недоплаченої суми пенсії з 01 січня 2018 року по квітень 2019 року. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16, слід розрізняти вимоги щодо стягнення недоотриманої суми пенсії (борг за пенсійними виплатами) та стягнення компенсації втрати частини доходів через порушення строків їх виплати. Натомість спір стосовно недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції у справах з аналогічним предметом позову міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 750/1668/17, від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17, від 30 жовтня 2019 року у справі № 757/61718/17-ц, 27 серпня 2020 року у справі № 686/18018/18. З огляду на викладене та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі належним чином не визначив характер спору, суб`єктного складу правовідносин, предмета та підстав заявлених вимог, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо неналежності спору до юрисдикції адміністративного суду. Відтак доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 229, 271, 287, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року скасувати. Справу № 640/30110/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя А. Б. Парінов Суддя В. Ю. Ключкович (Повний текст постанови складено 08.04.2021року)