Постанова 4818 № 645/3424/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року м. Харків справа № 645/3424/20 провадження № 22-ц/818/1407/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Хорошевського О.М. Суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б. за участю секретаря Пузікової Ю.С. Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 липня 2020 року, постановлену суддею Ульяніч І. В., за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу та стягнення сплачених за товар коштів, УСТАНОВИВ: У липні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому просив розірвати договір купівлі продажу укладений 29 травня 2019 року між сторонами та стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 сплачені ним кошти за придбання автомобільних дисків у розмірі 48600,00 грн. 17 липня 2020 року подано заяву про забезпечення позову в якій просить накласти арешт шляхом заборони вчинення будь-яких дій направлених на відчуження автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF 1896» (2000), сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться на обліку з 12.02.2019 року, та належить на праві власності ОСОБА_2 . Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 липня 2020 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено заборону вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження автомобілю марки «VOLKSWAGEN GOLF 1896» (2000), сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться на обліку з 12.02.2019 року, та належить на праві власності ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з ухвалою якою задоволено заяву про забезпечення позову, просить її скасувати та у задоволенні заяви відмовити. Скарга містить посилання на те, що позивачем допущено зловживання своїми процесуальними правами, оскільки іншим рішенням зазначено, що не має даних які б підтвердили існування між позивачем і відповідачем будь-яких зобов`язальних правовідносин. За таких обставин, судом було порушено його право на володіння, та розпорядження ОСОБА_2 своїм особистим майном, а тому вважаю вимоги про забезпечення позову безпідставними. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір, який перебуває на розгляді в суді, позивачем заявлено вимогу про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів, що є підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, та визнав необхідним накласти заборону відчуження, в межах позовних вимог. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Відповідно до п.п. 1, 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. В заяві про забезпечення позову та з урахуванням позовних вимог, ОСОБА_3 просив накласти арешт шляхом заборони вчинення будь-яких дій направлених на відчуження автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF 1896» (2000), сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться на обліку з 12.02.2019 року та належить на праві власності ОСОБА_2 та, що невжиття заходів забезпечення позову фактично унеможливить виконання рішення суду та позбавить останнього єдиної можливості відновити порушені права, оскільки жодного рухомого/нерухомого майна, крім вищевказаного автомобіля за відповідачем не зареєстровано. На підтвердження несумлінних дій з боку відповідача надав роздруківку копії сторінки веб-сайту в мережі інтернет, що на сайті безкоштовних автомобільних оголошень «auto.ria.com» розміщене оголошення щодо продажу вищевказаного автомобіля. Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову. При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення. Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Крім того, рішення на яке посилається відповідач про встановлення судом відсутності зобов`язальних правовідносин між сторонами не можна взяти до уваги, оскільки судом першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що позивачем ОСОБА_3 в тій справі документально не підтверджено факт придбання неналежної якості товару, не надано про це належних доказів, також позивачем не доведено існування будь-яких зобов`язальних правовідносин між ним та відповідачем, не заявлено клопотань про допит свідків, які могли підтвердити даний факт. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, та судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Керуючись ст. 251, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: І.В. Бурлака В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 09 квітня 2021 року.