Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/233/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року м. Черкаси Справа № 712/233/20 Провадження № 22-ц/821/225/21 категорія: 301030500 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого: Єльцова В. О. суддів: Василенко Л. І., Карпенко О. В. секретаря: Анкудінова О. І. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу адвоката Грабового І. П. в інтересах відповідача ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном та вселення, в с т а н о в и в :

1. Описова частина Короткий зміст позовних вимог Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_5 про вселення, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності від 03 грудня 2018 року, виданого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., позивач є власником 7/40 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що за адресою АДРЕСА_1 . Будинковолодіння перебуває у спільній частковій власності. Іншими співвласниками будинковолодіння є ОСОБА_2 , який володіє 7/40 частинами вказаного будинковолодіння та ОСОБА_5 , яка є власницею 13/20 частин вказаного будинковолодіння. В натурі будинковлодіння не виділене. До частини будинковолодіння, яка належить третій особі облаштований окремий вхід. 05 вересня 2019 року, позивач, на законних підставах прибув до будинковолодіння АДРЕСА_1 , частиною якого він володіє, з метою зайти в будинок, визначити його стан, перевірити мережі та комунікації, на випадок, якщо такі потребують ремонту - відремонтувати. Підійшовши до вхідних дверей, позивач вирішив постукати, так як розумів, що імовірно в будинку можуть бути люди. Двері відчинила ОСОБА_3 , побачивши позивача, остання зачинила двері та в категоричній формі відмовилася впускати його в частину будинку, яка належить останньому. Крім того на вхідні двері відповідачами були встановлені замки, від яких у позивача немає ключів, що створює для останнього непереборні перешкоди в користуванні належним йому житловим приміщенням. Відповідач ОСОБА_3 створює для позивача перешкоди в користуванні жилим приміщенням, пускає в належну позивачу частину будинку незнайомих людей, утриманням майна та його ремонтом не переймається, навіть навпаки, спірна частина будинку перебуває у жахливому стані. В будинку в неналежному стані перебуває електропроводка, що може призвести до негативних наслідків, при цьому відповідачі продовжують використовувати електроприлади та не ремонтують комунікації. Добровільно пустити позивача в частину будинку, що йому належить, відповідач ОСОБА_3 відмовляється, а відповідач ОСОБА_2 ухиляється від спілкування та своєю бездіяльністю унеможливлює вселення позивача. Альтернативних варіантів вирішення проблеми відповідачі теж не пропонують. 07 липня 2020 року позивачем подано позовну заяву у новій редакції збільшених позовних вимог в яких просить суд усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядження його майном, а саме 7/40 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд за адресою АДРЕСА_1 , вселити ОСОБА_1 в 7/40 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд за вказаною адресою. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 листопада 2020 року позов задоволено частково. Вирішено усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною йому на праві власності 7/40 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено вселити ОСОБА_1 до належної йому на праві власності 7/40 частиною житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше належала ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. по 1000 грн. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. по 420,40 грн. з кожного. У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити. Рішення мотивоване тим, що позивач, як власник 7/40 частини будинку по АДРЕСА_1 має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а перешкоди у користуванні належною йому часткою у спільному майні порушує його права як власника. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.11.2020, його в апеляційному порядку оскаржив адвокат Грабовий І. П. в інтересах відповідача ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу, в якій просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача вказав, що задовольняючи частково позовні вимоги шляхом вселення позивача, суд виходив з того, оскільки сторонам у справі на праві власності належить частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , вони не можуть бути позбавлені права користуватися та розпоряджатися своїм майном. Проте, суд першої інстанції не встановив, чи виділені в натурі частини домоволодіння, не дослідив обставин вчинення перешкод позивачу у користуванні цим майном, зокрема того, де, коли та яким чином були здійснені перешкоди. Суд першої інстанції встановив факт вчинення перешкод, виходячи лише з пояснень представника позивача, та не взяв до уваги, що матеріали справи таких доказів не містять. Адвокат зауважив, що необхідно врахувати, що спір не може бути вирішений шляхом вселення особи в житлову площу, якщо така обставина не забезпечує можливості проживання з дотриманням санітарно-гігієнічних та морально-етичних норм, такий спосіб захисту не буде належним, а єдиним можливим і допустимим в такому випадку способом захисту є право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Відзив на апеляційну скаргу надійшов 25 лютого 2021 року. У відзиві представник позивача зазначила, що рішення місцевого суду прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків суду першої інстанції. Надходження апеляційної скарги Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2021 року відкрито провадження. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року справу призначено до розгляду на 11 березня 2021 року на 09 год. 30 хв. з повідомленням учасників процесу, відкладено до 06 квітня 2021 у зв`язку з неявкою відповідачів в судове засідання. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Судом встановлено, що свідоцтвом від 03.12.2018 державного нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю. В. посвідчено, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, яке складається з 7/40 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 88312,70 грн., право власності, на яку підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності, виданим Департаментом економіки та розвитку ЧМР від 18.11.2016 року. Житловий будинок з прибудовами під літ. «А-1, А-1, а, а1, а2», загальною площею 102,6 кв.м., жилою площею 66,4 кв.м. та надвірні споруди: сарай під літ. «Б», погреби під літ. «Г.Д», вбиральні під літ. «Е,З», гараж під літ. «Ж», огорожі під № 1,2,3,4,6, водо колонка під № 5, замощення І, ІІ, частка якого придбана ОСОБА_1 за 88 312,70 грн., що раніше належала ОСОБА_2 . Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 211220846, співвласниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (право власності 03.12.2018) 7/40 частки, ОСОБА_2 (право власності 21.11.2016) 7/40 частки. Відповідно до довідки від 17.11.2016 № 7312о станом на 01.01.2013 у домоволодінні АДРЕСА_2 , зареєстровано у ЧООБТІ 13/20 частки за ОСОБА_5 , 7/20 частки за ОСОБА_2 . 29 вересня 2017 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси визнано 7/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , позначену на технічному паспорті від 17 березня 2019 року на цей будинок під літ. «А-1», право власності на яку оформлено за ОСОБА_2 - спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . 02 травня 2018 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси виділено частку майна боржника ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частину від 7/20 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , які є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , для звернення на неї стягнення в процедурі примусового виконання рішення. 2.

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаській апеляційний дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення Соснівського районного суд м. Черкаси від 09 листопада 2020 зазначеним вище вимогам повністю відповідає. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що протягом тривалого часу сторони не можуть вирішити спір щодо користування спірним будинком, позивач не має вільного доступу до будинку, співвласником якого він є, через перешкоди зі сторони відповідачів, суд вважає за необхідне задовольнити позов та усунути перешкоди у користуванні власністю, шляхом вселення позивача до спірного будинку. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції. Судовим розглядом встановлено, що свідоцтвом від 03.12.2018 державного нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю. В. посвідчено, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з 7/40 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 88312,70 грн., право власності на яку підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності, виданим Департаментом економіки та розвитку ЧМР від 18.11.2016 року. Житловий будинок з прибудовами під літ. «А-1, А-1, а, а1, а2», загальною площею 102,6 кв.м., жилою площею 66,4 кв.м. та надвірні споруди: сарай під літ. «Б», погреби під літ. «Г.Д», вбиральні під літ. «Е,З», гараж під літ. «Ж», огорожі під № 1,2,3,4,6, водо колонка під № 5, замощення І, ІІ, частка якого придбана ОСОБА_1 за 88 312,70 грн., що раніше належала ОСОБА_2 (а.с. 7). Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 211220846 співвласниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (право власності 03.12.2018) 7/40 частки, ОСОБА_2 (право власності 21.11.2016) 7/40 частки (а.с. 8-9). Відповідно до довідки від 17.11.2016 № 7312о станом на 01.01.2013 року у домоволодінні АДРЕСА_2 зареєстровано у ЧООБТІ 13/20 частки за ОСОБА_5 , 7/20 частки за ОСОБА_2 . Наявність перешкод у користуванні власністю позивачу підтверджується довідкою від 18.09.2019, виданою Черкаським ВП ГУНП в Черкаській області про результати розгляду звернення громадянина ОСОБА_1 (ЄО № 48289 від 05.09.2019) (а.с.8). За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з вимогами ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом. Оскільки, встановлено, що відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні нерухомим майном, співвласником якого він є, чим порушується його законні права, вимоги позивача про усунення перешкоди у користуванні спірним будинком з надвірними будівлями та вселення є обґрунтованими. Доказів на спростування такої поведінки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які чинять перешкоди у користуванні будинком іншими співвласниками суду не надано. Суд першої інстанції, на підставі встановлених обставин справи та належним чином оцінених доказів, зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Таким чином, в ході розгляду справи не підтверджені доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Враховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Грабового І. П. в інтересах відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном та вселення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 07 квітня 2021 року. Головуючий Судді: