Постанова Черкаський апеляційний суд № 690/194/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження №22-ц/821/106/21Головуючий по 1 інстанції Справа №690/194/20 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Єльцов В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2021 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Єльцова В.О. суддів: Бородійчук В.Г., Карпенко О.В. з участю секретаря:Торопенко Н.М. учасники справи: позивач: ОСОБА_2 відповідач: ОСОБА_3 третя особа: Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей про батька в актовому записі про народження дитини. В С Т А Н О В И В: Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батька в актовому записі про народження дитини - залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Юрківка, Звенигородського району, Черкаської області, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області 02 лютого 2006 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Ватутіне, Черкаської області, паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Ватутінським МС УДМС України в Черкаській області 31 серпня 2016 року, РНОКПП відсутній, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн. 00 коп. та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в розмірі 3400 грн. 00 коп., а всього 7900 (сім тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року скасувати в частині стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00грн. та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в розмірі 3400,00грн., а всього 7900,00 грн. та винести в цій частині нове рішення. Вказує, що оскаржувана ухвала в частині стягнення судових витрат в розмірі 7900,00грн. не вмотивована та винесена з порушенням норм діючого законодавства, а саме: відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Стверджує, що приймаючи рішення про стягнення судових витрат на користь відповідача суд 1 інстанції не обґрунтував в чому полягає необґрунтованість дій позивача. В нього виник об`єктивний сумнів стосовно кровного споріднення між ним та дитиною, яка являється його сином. Як вбачається із самого відзиву відповідача, жодних стосунків (як особи, які мають спільну дитину) з позивачем не підтримують. Крім того, з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідачки з проханням звернутися до медичного закладу та пройти процедуру підтвердження або спростування батьківства, однак відповідачка не погоджувалася. Зважаючи на вік дитини та неприязні стосунки, самостійно взяти дитину на проведення аналізу позивач був позбавлений вказаної можливості. Для встановлення істини та з метою недопущення порушення своїх прав та прав самої дитини, позивач був змушений звернутися з позовом до суду. Крім того, зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а саме:квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки. Також, звертає увагу, що стороні позивача не направлялись документи на стягнення та підтвердження витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в розмірі 3400,00грн. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує, що апеляційна скарга є необґрунтованою, відтак, такою, що не підлягає до задоволення в повному обсязі. Зазначає, що стороною відповідача надано до суду та стороні позивача у справі підтвердження факту оплати послуг адвоката (додаток №1 до договору про надання послуг адвоката), які підтвердження детальним розрахунком робіт та годин витрачених адвокатом на виконання цих робіт. Розрахунок складено відповідно з вимогами щодо розумності і обґрунтованості вартості робіт. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду 1 інстанції в частині стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення в частині стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, відповідає. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу. Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право на відшкодування витрат пов`язаних з правничою допомогою. Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмове клопотання, в якому просив позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Звенигородський РВ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батька в актовому записі про народження дитини залишити без розгляду, а справу закрити. Також, просив суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. В свою чергу, відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Токар О.М. не заперечували проти залишення даного позову без розгляду, однак просили стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 4500 грн. 00 коп. та транспортні витрати щодо доставлення неповнолітньої дитини до експертної установи у зв`язку з проведення експертизи в розмірі 3400 грн. 00 коп. Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батька в актовому записі про народження дитини - залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Юрківка, Звенигородського району, Черкаської області, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області 02 лютого 2006 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Ватутіне, Черкаської області, паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Ватутінським МС УДМС України в Черкаській області 31 серпня 2016 року, РНОКПП відсутній, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн. 00 коп. та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в розмірі 3400 грн. 00 коп., а всього 7900 (сім тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп. Задовольняючи вимоги відповідача про компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час розгляду справи поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500грн.00коп. та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а саме транспортні витрати щодо доставлення неповнолітньої дитини до експертної установи у зв`язку з проведення експертизи в розмірі 3400 грн. 00 коп. Розмір витрат підтверджується розрахунком до договору про надання послуг адвоката від 24.06.2020 (а.с.32), фіскальним чеком ПАТ «Укрнафта» СВ10033280 від 04.09.2020 (а.с.80) та накладною №20 від 04.09.2020 (а.с.81). Оскільки позивач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, тому відповідач скористалася своїм правом та заявила вимогу про компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак суд 1 інстанції дійшов висновку про задоволення вимоги відповідача та стягнув з позивача на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн. 00 коп. та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в розмірі 3400 грн. 00 коп. З урахуванням викладеного, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи. На підтвердження такого висновку судом 1 інстанції наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на зібраних у справі доказах і не суперечать вимогам ст. ст.137,142 ЦПК України. Відповідно до ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня2018 року справа №757/47925/15-ц, від 20 червня 2018 року справа №127/1284/14-ц, від 27 червня 2018 року справа №554/9348/15-ц, від 25 липня 2018 року справа №522/4198/17ц Судом апеляційної інстанції установлено, що правничу допомогу у цій справі відповідачу надавав адвокат Токар Ольга Михайлівна за договором про надання послуг адвоката від 22 червня 2020 року (а.с. 31). 02 липня 2020 року представником відповідача адвокатом Токар О.М. надано розрахунки про кількість робочого часу затраченого у зв`язку з наданням правової допомоги ОСОБА_3 (з детальним описом наданих робіт виконаних адвокатом) від 28 червня 2020 року (а.с. 33), додаток №1 від 24 червня 2020 року про проведений розрахунок до договору про надання послуг адвоката від 22.06.2020 року (а.с.32), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №367(а.с.34), ордер серії ЧК №162144 від 28.06.2020 року (а.с. 35). 27 жовтня 2020 року представником відповідача адвокатом Токар О.М. подано до суду першої інстанції клопотання про приєднання до матеріалів справи №690/194/20 документів, поданих в судовому засіданні (а.с.69) та надано фіскальний чек ПАТ «Укрнафта» СВ10033280 від 04.09.2020 року на суму 800,00грн. (витрат на пальне, понесені відповідачем) (а.с.70), накладну №20 від 04.09.2020 року на суму 2600 витрат, понесених відповідачем на дорогу (таксі) маршрут Ватутіне-Київ-Ватутіне (а.с.71). Перевіряючи види правової допомоги, та час, що був затрачений адвокатом Токар О.М. при наданні правової допомоги ОСОБА_3 , колегія суддів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, доведеності та обґрунтованості, вважає, що правова допомога була надана на загальну суму 4500,00 грн. відповідно до розрахунку оплати послуг, в якому вказано, що вартість однієї години роботи адвоката, враховуючи складність справи 800грн., сторони домовились, що підготовка відзиву з додатками, направлення документів учасникам процесу та суду, представництво в суді оплачується в кінцевому розмірі 4500,00грн.; складання відзиву 3 години, виготовлення додатків відповідно до кількості сторін 1 година, направлення матеріалів учасникам та до суду 3 години, всього адвокатом витрачено 7 годин, що в грошовому виразі складає 7х800=5600грн.; станом на день розрахунку від 28.06.2020 року відповідачем адвокату Токар О.М. сплачено 4500,00грн., що є кінцевим розрахунком. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, адвокат Токар О.І. безпосередньо приймала участь 02 липня 2020 року (а.с.43), 27 жовтня 2020 року (а.с.73) в судових засіданнях загальною тривалістю 1 година 30 хвилин. Враховуючи викладене, колегія суддів, що відповідно до положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України відповідач має право на компенсацію здійснених ним витрат на правничу допомогу при розгляді даної справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей про батька в актовому записі про народження дитини,- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови складено 25 січня 2021 року. Головуючий: В.О. Єльцов Судді: В.Г. Бородійчук О.В. Карпенко