Постанова 4821 № 695/3833/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/451/21Головуючий по 1 інстанції Справа №695/3833/18 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Новікова О.М. за участю секретаря Чуйко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Сизька Бориса Борисовича на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2021 року у справі за заявою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів шляхом встановлення нікчемності правочину, - в с т а н о в и в : У грудні 2020 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову. Заява мотивована тим, що ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 листопада 2018 року по справі № 695/3833/18 задоволено заяву про забезпечення позову, подану представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , якою накладено арешт на нерухоме майно хлібобулочний цех, що складається з будівель та споруд: хлібобулочний цех, зазначений в плані літерою «А», загальною площею 426,6 кв.м., шопа, зазначена в плані літерою «Б», загальною площею 16,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (п`ятнадцять); заборонено посадовим особам, що виконують функції державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо реєстрації переходу права власності у будь-якій формі та будь-який спосіб на вказане нерухоме майно, а також заборонено Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» звертати стягнення у позасудовому порядку на предмет іпотеки та реалізацію предмету іпотеки на підставі пункту 5 іпотечного договору від 15 квітня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу Іваночко О.М. 15 квітня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за N 1450, до набрання законної сили рішенням по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів шляхом встановлення нікчемності правочину. Заявник стверджує, що вказані вище заходи забезпечення позову мають бути скасовані, із наступних підстав: - застосування заходів забезпечення позову, відповідно до спірної ухвали, постанови, за свою суттю обмежують виконання основних завдань, покладених на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - звернення до суду з вказаною заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та заборони акредитованим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з реалізацією майнових прав, фактично є тотожним забороні виконанню Фонду гарантування вкладів фізичних осіб передбачених законом дій щодо реалізації майна спірних банків; - оспорювана ухвала порушує заборону щодо вжиття заходів забезпечення позову, встановлену ст. 150 ЦПК України, а також положення п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На підставі викладеного ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просив суд скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.11.2018 року у справі №701/868/20 про забезпечення позову у справі №695/3833/18 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів шляхом встановлення нікчемності правочину. Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2021 року заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 листопада 2018 року за заявою представника ОСОБА_2 адвоката Сизька Бориса Борисовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів шляхом встановлення нікчемності правочину задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, які вжиті на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.11.2018 року по справі №695/3833/18 за позовом представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів шляхом встановлення нікчемності правочину, а саме: - скасовано арешт на нерухоме майно хлібобулочний цех, що складається з будівель та споруд: хлібобулочний цех, зазначений в плані літерою «А», загальною площею 426,6 кв.м., шопа, зазначена в плані літерою «Б», загальною площею 16,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (п`ятнадцять); - скасовано заборону посадовим особам, що виконують функції державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо реєстрації переходу права власності у будь-якій формі та будь-який спосіб на нерухоме майно хлібобулочний цех, що складається з будівель та споруд: хлібобулочний цех, зазначений в плані літерою «А», загальною площею 426,6 кв.м., шопа, зазначена в плані літерою «Б», загальною площею 16,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п`ятнадцять) до набрання законної сили рішенням по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів шляхом встановлення нікчемності правочину; - скасовано заборону Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» звертати стягнення у позасудовому порядку на предмет іпотеки та реалізацію предмету іпотеки на підставі пункту 5 іпотечного договору від 15 квітня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу Іваночко О.М. 15 квітня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за N 1450, предметом іпотеки якого є нерухоме майно - хлібобулочний цех, що складається з будівель та споруд: хлібобулочний цех, зазначений в плані літерою «А», загальною площею 426,6 кв.м., шопа, зазначена в плані літерою «Б», загальною площею 16,5кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п`ятнадцять), який укладений для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливає з договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №609 pv6-08 від 14.04.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_4 , до набрання законної сили рішенням по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів шляхом встановлення нікчемності правочину. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у постанові Верховного Суду у справі №645/5064/19 від 03.06.2020 року викладено правову позиції у відповідності до якої вказано, що згідно з частиною четвертою статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином. Щодо можливості забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна Верховний Суд також зазначив, що згідно з частиною шостою статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 адвокат Сизько Б.Б. звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просить її скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 04 листопада 2020 року ТОВ «Олком-Лізинг» подало в Золотоніський міськрайонний суд заяву про заміну ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» його правонаступником у справі №695/3833/18. 09 жовтня 2020 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Олком-Лізинг» укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступив новому кредитору належні банку права вимоги, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників та/або поручителів, зазначених у Додатках №1, 2 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами застави та договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у додатках №1, 2 до цього Договору. ТОВ «Олком-Лізинг» набув право вимоги за кредитним договором №609ру6-08 від 14.04.2008 року раніше укладеним між ОСОБА_4 , як позичальником, та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Відтак, з 09.10.2020 року ТОВ «Олком-Лізинг» стало новим кредитором та новим іпотекодержателем щодо ОСОБА_2 , а тому у заявника відсутнє право звертатися до суду з мотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. Крім того, сторона позивача не була повідомлена належним чином про судове засідання, призначене на 05.01.2021 року. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків. Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Як вбачається із ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.11.2020 року, у справі №695/3833/18, було забезпечено позов ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом встановлення нікчемності правочину, а саме накладено арешт на зазначене вище нерухоме майно, заборонено посадовим особам, що виконують функції державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо реєстрації переходу права власності у будь-якій формі та будь-який спосіб та заборонено Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» звертати стягнення у позасудовому порядку на предмет іпотеки та реалізацію предмету іпотеки на підставі пункту 5 іпотечного договору від 15 квітня 2008 року. На розгляді суду продовжує перебувати цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживачів шляхом встановлення нікчемності правочину. Відповідно до частини четвертої статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином. Відповідно до постанови Правління НБУ від «17» грудня 2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) прийнято рішення від 18 грудня 2015 р. № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку». На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 вересня 2019 року №2417 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до 17 грудня 2020 року включно. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1513 від 13 серпня 2020 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» з 17 серпня 2020 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Грошову Світлану Василівну, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2081 від 14 грудня 2020 року «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Відповідно до зазначеного рішення строк управління майном (активами) АТ «Банк «Фінанси та кредит» та задоволення вимог його кредиторів подовжено на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів. Отже, в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено процедуру ліквідації, організаційно-розпорядчі функції покладено на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб посилається на наявність законодавчо встановленої заборони вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, яка встановлена ч. 6 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України, а також нормами п. 7 ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства. Вказана заборона покликана забезпечувати непереривність здійснення процедури виведення банку з ринку та унеможливлення протиправного втручання у діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в тому числі шляхом заборони організації відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку. З огляду на наведене, правильними є висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для забезпечення позову ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на спірну нерухомість з огляду на положення частини четвертої статті 150 ЦПК України. Щодо можливості забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. За змістом статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до пункту 14 частини п`ятої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку Виконавча дирекція Фонду має повноваження визначати порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується. Отже, на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов`язок відчужувати майно, включене до ліквідаційної маси банку. Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Згідно з частинами другою, третьою та шостою статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк. Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації. Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках). Відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 вказаного Закону з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. Згідно з частиною шостою статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам, що виконують функції державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної нерухомості, є фактично забороною Фонду вчиняти певні дії здійснювати заходи щодо продажу майна та активів неплатоспроможного банку. Вказане узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі №645/5064/19 від 03 червня 2020 року. Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Як видно із матеріалів справи, 09.10.2020 року, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856) та ТОВ «Олком-Лізинг» укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави, за яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступив Новому кредитору належні Банку права вимоги, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до Іпотекодавців (Заставодавців), зазначених у Додатку № 1 до цього Договору. На підставі вищенаведеного, ТОВ «Олком-Лізинг» набув право вимоги за Кредитним договором pv6-08 від 14.04.2008 року раніше укладеним між ОСОБА_2 , як позичальником (Боржником) та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ: 09807856. Окрім права вимоги за Кредитним договором від 14.04.2008 року, ТОВ «Олком- Лізинг» набуло права вимоги за договором забезпечення, а саме: Договором іпотеки від 15.04.2008 року, посвідченого Іваночко О.М., приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1450. Відтак, з 09.10.20р. ТОВ «Олком-Лізинг» набуло статусу нового кредитора та нового іпотекодержателя щодо ОСОБА_2 та звернулося до суду із відповідною заявою про заміну відповідача його правонаступником. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою представник ОСОБА_2 посилався на дану обставину, як на підставу для скасування ухвали суду першої інстанції. Однак, колегія суддів звертає увагу на наступне. Згідно з статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Матеріали справи не містять ухвали суду про заміну сторони у справі у зв`язку із укладенням договору про відступлення права вимоги, а тому ТОВ «Олком-Лізинг» не набуло процесуального статусу сторони та наразі учасником справи залишається ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Згідно частини 2 статті 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, які виявилися в тому, що вона була постановлена без участі сторін, апеляційним судом відхиляються. Так, стаття 158 ЦПК України, яка визначає порядок і підстави скасування заходів забезпечення позову судом, не містить вимоги про розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову за обов`язкової участі сторін та інших учасників справи. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали за поданих доводів апеляційної скарги немає, тому вимоги апеляційної скарги слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Сизька Бориса Борисовича залишити без задоволення. Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05 січня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 08 квітня 2021 року. Судді: