Постанова 4852 № 160/7865/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7865/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Бондар М.В.) у справі №160/7865/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 68770,85 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно інтегрованої картки платника, за позивачем на час звернення до суду, рахувався податковий борг у загальному розмірі 68770,85 грн. Зазначена заборгованість виникла внаслідок несплати позивачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань в податкових деклараціях з плати за землю від 13.02.2020 року в сумі 770,85 грн.; штрафних санкцій за рішеннями контролюючого органу в сумі 68000 грн. У зв`язку з несплатою податкового боргу, позивач звернувся із даним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто суму податкового боргу в розмірі 68522,55 грн. з платника податків ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Відповідач не погодившись з рішенням суду подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою стягнути суму податкового боргу в розмірі 522,55 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що проведення фактичної перевірки було здійснено поза межами закону. При цьому, позивачем до суду не надано жодних підтверджень законності таких перевірок, не надано оцінки подвійного застосування санкцій за одне й те саме правопорушення, не надано оцінки того, що відповідачем фактично не отримано рішень від 25.01.2018 року №№ 0000484004, 0000464004, 0000474004 про застосування фінансових санкцій на суму 17000,00 грн. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін. Сторони повідомлені про день розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області. В інтегрованих картках платника податків станом на теперішній час за ОСОБА_1 обліковується податковий борг 68 770,85 грн. а саме: 248,30 грн. Податкова декларація з плати за землю №9023585434 від 13.02.2020; 522,55 податкова декларація з сплати за землю №9023547945 від 13.02.2020; 17000,00 грн. - нараховано фінансові санкції Рішення обласної ради про застосування фінансових санкцій до ст.17 Закону України 481.95 ВР №000136/04-36-40-04/ НОМЕР_1 від 11.04.2019 17000,00 грн. донараховано штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік), податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №0000464004 від 23.01.2018; 17000,00 грн. донараховано штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік),податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №0000474004 від 23.01.2018; 17000,00 грн. донараховано штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік), податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №0000484004 від 23.01.2018; З урахуванням вимог ст.56.57 в зв`язку з несплатою ОСОБА_1 грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Згідно ст.19, ст.20 пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 на підставі пунктів 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПКУ та відповідно до наказів ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.12.2017 року №7194,7196,7197 та направлень від 26.12.2017 року призначено з 26.12.2017 проведення фактичних перевірок ФОП ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) на торгових об`єктах за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Строк пред`явлення фактичних перевірок з 26.12.2017 року по 04.01.2018 рік. В ході проведення фактичних перевірок на торгових об`єктах за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_2 ; встановлено порушення ст.15 ЗУ від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині реалізації алкогольних напоїв без ліцензій та право роздрібної торгівлі алгокольними напоями. За результатами проведених фактичних перевірок складено акти від 05.01.2018 №242/04- 36-40-04-11/ НОМЕР_1 , №246/04-36-40-04-11/ НОМЕР_1 та №248/04-36-40-04-11/ НОМЕР_1 в яких відображено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року в частині реалізації алкогольних напоїв без ліцензій та право роздрібної торгівлі алгокольними напоями. Акти направлено ФОП ОСОБА_1 поштою з повідомленням про вручення поштової відправлень. Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень акти ФОП ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) отримала 11.01.2018 року. З урахуванням того, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 68 770,85 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що відповідачем станом на час розгляду справи в суді, сума штрафних санкцій у загальному розмірі 68000 грн. та сума заборгованості з земельного податку у розмірі 522,55 грн. не сплачена. Ці суми зобов`язань є узгодженими та набули статусу податкового боргу. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до підпункту 19-1.1.14. пункту 19-1.1. статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері. Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України. Підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України, в редакції, що діяла на час застосування до відповідача фінансових санкцій, було визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Пунктом 56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку. Встановлено, що контролюючим органом - ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення від 25.01.2018 року №0000474004, №0000484004, №0000464004 та від 11.04.2019 року №000136/04-36-40-04/ НОМЕР_1 , на підставі яких до відповідача застосовано штраф у загальному розмірі 68000 грн. (17000 грн. х 4). Рішення від 25.01.2018 року №0000474004, №0000484004, №0000464004 вручені ОСОБА_1 01.02.2018 року, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень. Враховуючи, що відповідачем не оскаржено рішення №0000474004, №0000484004, №0000464004, відповідач мала сплатити визначену цими рішеннями суму фінансових санкцій не пізніше 11.02.2018 року. Рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.04.2019 року №000136/04-36-40-04/ НОМЕР_1 направлено засобами поштового зв`язку, проте конверт повернувся з відміткою поштової установи 11.05.2019 року «за закінченням встановленого строку зберігання». Згідно до абзацу 3 п.58.3. ст.58 ПК України визначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідачем не оскаржено зазначене рішення, останній мав сплатити визначену цим рішенням суму фінансових санкцій не пізніше 21.05.2019 року. Зазначені рішення не оскаржені відповідачем та є чинними. Разом з цим встановлено, що відповідачем 13.02.2020 року подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю №9023585434 та №9023547945, в яких самостійно задекларовані суми податкових зобов`язань з земельного податку на 2020 рік. Як вбачається з інтегрованої картки платника податків з земельного податку з фізичних осіб, станом на 10.06.2020 року у позивача була переплата з земельного податку в сумі 1,25 грн., а станом на 30.07.2020 року рахується недоїмка у сумі 522,55 грн., яка утворилась у червні-липні 2020 року. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідачем сума штрафних санкцій у загальному розмірі 68000 грн. та сума заборгованості з земельного податку у розмірі 522,55 грн. не сплачена. Ці суми зобов`язань є узгодженими та набули статусу податкового боргу. Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. На підставі пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). 06.03.2018 року відповідачу виставлено податкову вимогу №29140-17/26. Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався. Таким чином, судом встановлено, та не спростовано відповідачем про наявність суми податкового боргу 68522,55 грн., яка є узгодженою та не сплачено. Також спростовано у ході розгляду справи доводи відповідача щодо неотримання рішень податкового органу, у відповідності до норм ПУ України, про нарахування грошового зобов`язання. Доводи відповідача щодо проведення фактичної перевірки поза межами норм законодавства та не надання підтверджень законності таких перевірок, не надано оцінки подвійного застосування санкцій за одне й те саме правопорушення, відхиляються, з урахуванням предмету та підстави позову. З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №160/7865/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..ст.328. 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак