Постанова 4851 № 440/2293/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 р.Справа № 440/2293/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 18.09.20 року у справі № 440/2293/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови, ВСТАНОВИВ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00025 від 02.04.2020р. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року у справі № 440/2293/20 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00025 від 02.04.2020 р. Відповідач, Дніпровська митниця Держмитслужби, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 256, 257, 260 Митного кодексу України, вимог Положення про митні декларації, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. №450, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року у справі № 440/2293/20 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на правомірність прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110380/2020/00025 від 02.04.2020 р. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги. Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснюється. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 02.04.2020 року позивачем подано попередню електронну митну декларацію №UA110380/2020/000546 на товар (графа 31): "шини гумові, нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження 235: шини "Michelin" 33.00 К51 ХDR3 В4 Е4R TL** - 12 шт. Пневматичні, безкамерні, радіальні. спеціальні, крупногабаритні, позашляхові, малюнок протектору не типу "ялинка". Шини призначені для кар`єрних автосамоскидів Caterpiller 785C (вантажопідйомністю 136 тн), мають глибокий протектор для кам`янистого грунту. У графі 33 вказаної митної декларації ТОВ "Єристівський ГЗК" зазначено код товару 40112090000. Позивачем разом з МД №A110380/2020/000546 до митного контролю подано товаросупровідні та комерційні документи, що зазначені в митній декларації. 02.04.2020 р. митницею позивачеві надана картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00025. Не погодившись з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00025 від 02.04.2020 р., позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00025 від 02.04.2020 р. є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач на момент декларування товару та подання митної декларації ІМ 40 ТН №UA110380/2020/000546 не володів точними відомостями про код товару (шини) за УКТЗЕД, а тому подання ТОВ "Єристівський ГЗК" декларації типу ІМ 40 ТН повністю відповідає вимогам частини першої статті 260 Митного кодексу України та пункту 29 Положення про митні декларації, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МК України). У відповідності до п.п. 20, 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством, відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1011 від 20 вересня 2012 року, в режимі ввезення (ІМ) вирізняються такі типи МД: АА - митна декларація, заповнена у звичайному порядку; ТК - тимчасова митна декларація на товари, відомості про кількісні характеристики яких можуть бути встановлені після розвантаження товарів з транспортного засобу та які можуть впливати на фактурну вартість, у тому числі якщо ціна товару визначається за формулою; ТФ - тимчасова митна декларація на товари, ціна яких визначається за формулою; ТН - тимчасова митна декларація на товари, точні відомості про код згідно з УКТЗЕД яких можуть бути встановлені після проведення їх дослідження, отримання додаткової інформації тощо; РР - періодична митна декларація; ЕА - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим; ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення; ДТ - додаткова декларація до тимчасової декларації; ДР - додаткова декларація до періодичної митної декларації; ДЕ - додаткова декларація до попередньої митної декларації; ДМ - додаткова декларація для внесення змін до раніше оформленої митної декларації, заповненої в звичайному порядку. Отже, при ввезенні товару на митну територію України декларантом можуть подаватися, зокрема, такі типи декларацій: АА - митна декларація, заповнена у звичайному порядку; ТН - тимчасова митна декларація на товари, точні відомості про код згідно з УКТЗЕД яких можуть бути встановлені після проведення їх дослідження, отримання додаткової інформації тощо; ДТ - додаткова декларація до тимчасової декларації; ДЕ - додаткова декларація до попередньої митної декларації. Згідно з ч.ч. 1 та 6 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів щодо відомостей про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів. Таким чином, з положень статті 257 МК України слідує, що декларування здійснюється шляхом заявлення точних відомостей про товар, у тому числі щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Термін "класифікація товару" для цілей розділу IV Митного кодексу України міститься в пункті 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, та розуміється як визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про митний тариф України", з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення. Також, у пункті 3 розділу І Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення. Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №650 встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом: - перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу. У відповідності до п. 14 вказаного розділу ІІІ Порядку рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поста на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД. Отже, з аналізу наведених приписів митного законодавства слідує, що код товару визначається за наслідками його класифікації відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, саме відомості про характеристики товару, наведені у документах, наданих для митного оформлення, є визначальними для класифікації товарів. При здійсненні контролю за правильністю класифікації товарів митний орган перевіряє відповідність відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, при цьому саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару. З оскаржуваної картки відмови встановлено, що позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, зазначених у тимчасовій митній декларації UA №A110380/2020/000546 від 02 квітня 2020 року, у зв`язку з невідповідністю положенням ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України та пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21 травня 2012 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №344 від 24 квітня 2019 року), оскільки у поданій митній декларації (ІМ 40 ТН) зазначено всі характеристики товарів, які необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, та суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД відсутні. Частиною 1 ст. 260 МК України встановлено, що якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим. Якщо під час митного оформлення товарів митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, може бути здійснений митним органом за тимчасовою митною декларацією у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України (частина 2 ст. 260 МК України). Відповідно до ч. 3 ст. 260 МК України для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до ст. 31 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар. Згідно з частинами 8-10 ст. 260 МК України, митний орган не має права відмовити в прийнятті тимчасової або періодичної митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті тимчасової або періодичної митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Оформлення митним органом тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу. Пунктом 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21 травня 2012 року (надалі - Положення №450), передбачено, що декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли: точні відомості про код товару згідно з УКТЗЕД або характеристики, які впливають на оподаткування товару, зокрема особливими видами мита, можуть бути встановлені після проведення їх дослідження; у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв`язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо; відомості про кількісні характеристики товарів можуть бути встановлені після навантаження товарів на транспортний засіб або вивантаження товару з транспортного засобу; ціна товарів визначається за формулою. Якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) здійснюється митним органом за таких умов: товари не підпадають під дію встановлених законодавством заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України відповідно до частини двадцять першої статті 356 Митного кодексу України; усі митні платежі, що можуть підлягати сплаті під час поміщення товарів у митний режим, сплачені за найбільшими ставками з тих, під які може підпадати товар, відповідно до частини третьої статті 260 Митного кодексу України, без урахування податкових пільг у разі, коли результати досліджень можуть вплинути на застосування таких пільг; якщо митним органом не визнано заявленої митної вартості товарів згідно із частиною третьою статті 54 Митного кодексу України, митному органу надається відповідно до розділу X Митного кодексу України забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, що визначається митним органом на підставі наявних відомостей відповідно до статті 308 Митного кодексу України. Тимчасова митна декларація підтверджує взяття декларантом або уповноваженою ним особою зобов`язання подати митному органу додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Відповідно до порядку заповнення Графи 33 "Код товару" митних декларацій, наведеному у пункту 1 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684 (далі - Порядок №651), якщо не передбачено інше, то в першому підрозділі графи зазначаються перші 8 знаків коду товару згідно з УКТ ЗЕД. У другому підрозділі графи зазначаються дев`ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Код товару згідно з УКТ ЗЕД може зазначатися на вибір Декларанта на рівні перших шести знаків у таких випадках: при декларуванні гуманітарної допомоги; при декларуванні товарів у митний режим тимчасового вивезення з умовним повним звільненням від оподаткування та без застосування заходів забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного кодексу України; при реекспорті товарів після їх тимчасового ввезення на митну територію України з умовним повним звільненням від оподаткування та без застосування заходів забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного кодексу України; при декларуванні припасів, що постачаються на транспортний засіб комерційного призначення, експлуатантом якого є нерезидент; при декларуванні товарів у митний режим митного складу. З аналізу наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що декларант має право подати тимчасову митну декларацію на товар за наявності таких умов: 1) відсутність у декларанта точних відомостей про характеристики товару, які необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв`язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо; 2) тимчасова митна декларація містить дані, достатні для поміщення товару у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації; 3) для нарахування сум митних платежів у тимчасовій митній декларації зазначається найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар. Якщо не виконано всі умови, встановлені Митним кодексом України, митний орган має право відмовити в прийнятті тимчасової митної декларації із письмовим повідомленням декларанта про причини такої відмови. Згідно з ч. 1 ст. 261 МК України, у разі подання відповідно до статей 259 - 260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. Таким чином, при поданні додаткової декларації декларант або уповноважена ним особа зазначають у такій декларації точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. З матеріалів справи встановлено, що позивач пов`язував виникнення у нього права подати тимчасову митну декларацію із тим, що ТОВ "Єристівський ГЗК" не володіло точними відомостями про характеристику ввезеного товару, оскільки між позивачем та митним органом існує невирішений судовий спір щодо визначення коду товару (шин) згідно з УКТЗЕД, який розглядається Полтавським окружним адміністративним судом у справі №440/4896/19. Надаючи оцінку вказаному твердженню позивача, колегія суддів зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року, яке постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 року залишено без змін, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці ДФС України про визначення коду товару №КТ-UA806000-0046-2019 від 25.11.2019 р.. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806060/2019/00086 від 25.11.2019 р. Предметом судового розгляду у вказаній справі є, зокрема, рішення Полтавської митниці ДФС України про визначення коду товару №КТ-UA806000-0046-2019 від 25 листопада 2019 року, яким митний орган змінив код товару згідно з УКТЗЕД з коду 4011209000 на код 4011940000. При цьому рішення про визначення коду товару Полтавської митниці ДФС №КТ-UA806000-0046-2019 від 25 листопада 2019 року прийнято за результатами розгляду митної декларації №UA806060/2019/202428 від 15 листопада 2019 року та доданих до неї документів щодо товару (графа 31): "шини гумові, нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження 250: -а/шина "Michelin" 40.00 R 57 XDR3 MB4 E4R TL ** - 6 шт., пневматичні, безкамерні, радіальні, спеціальні, великогабаритні, поза шляхові, малюнок протектору не типу "ялинка". Шини призначені для кар`єрних автосамоскидів CATERPILLAR 793D (вантажопідйомністю 218 т), мають глибокий протектор для кам`янистого ґрунту. Технічні характеристики: Розмір шини 40.00 R57; Тип малюнку протектора: Е4-глибокий, R-скельний; Посадочний діаметр - 57 дюймів (144,78 см); Індекс навантаження - 250; Індекс швидкості - В; Максимальна швидкість - 50 км/год. Сезон - всесезонні". В той же час у справі, що розглядається, оскаржувану картку відмови в прийнятті іншої митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110380/2020/00025 від 02 квітня 2020 року, яку складено за результатами розгляду тимчасової митної декларації №UA110380/2020/000546 від 02 квітня 2020 року (т.1, а.с.86-88) та доданих до неї документів на наступний товар: шини гумові, нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження 235: шини "Michelin" 33.00 К51 ХDR3 В4 Е4R TL** - 12 шт. Пневматичні, безкамерні, радіальні. спеціальні, крупногабаритні, позашляхові, малюнок протектору не типу "ялинка". Шини призначені для кар`єрних автосамоскидів Caterpiller 785C (вантажопідйомністю 136 тн), мають глибокий протектор для кам`янистого грунту. Технічні характеристики: розмір шини 33.00 R 51; тип малюнку протектора: Е4 глибокий, R - скельний; посадочний діаметр 51 дюймів (129,54 см); Індекс навантаження - 235; Індекс швидкості - В; максимальна швидкість - 50 км/год; сезон всесезонні. Співставивши вищезазначені характеристики товару (шин "Michelin"), задекларованого у митній декларації №UA806060/2019/202428 від 15 листопада 2019 року та стосовно якого Полтавською митницею ДФС України прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA806000-0046-2019 від 25 листопада 2019 року, та товару (шин "Michelin" 33.00 К51 ХDR3 В4 Е4R TL), задекларованого у тимчасовій митній декларації №UA110380/2020/000546 від 02 квітня 2020 року, колегія суддів зазначає, що характеристики товару у справі №440/4896/19 та у справі що розглядається не є тотожними, а саме: у справі №440/4896/19 марка товару є "Michelin", індекс навантаження "250", посадочний діаметр "57 дюймів", шини призначені для кар`єрних автосамоскидів CATERPILLAR 793D, а в справі, що розглядається відповідно - "Michelin", індекс навантаження "235", посадочний діаметр "51 дюйм", шини призначені для кар`єрних автосамоскидів CATERPILLAR 785С. Колегія суддів вважає, що за своїми характеристиками вказані товари є різними, а відтак доводи позивача, що між ним та митним органом існує спір щодо визначення коду згідно положень УКТЗЕД на товар (шини "Michelin" 33.00 К51 ХDR3 В4 Е4R TL), який, на його думку, свідчив про відсутність у позивача повної інформації щодо всіх характеристик спірного товару, що дозволило позивачу подати тимчасову декларацію, є необгрунтованими. Також, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що відносно товару, який подавався позивачем на митне оформлення за тимчасовою митною декларацією між позивачем та відповідачем не виникало жодних спорів щодо товару та/або його характеристик, який позивачем задекларовано у електронній тимчасовій митній декларації типу ІМ 40 ТН № UA110380/2020/000546, а відтак підстав для подання позивачем саме тимчасової митної декларації відносно такого товару у позивача не було. Посилання позивача на наявність між ним та митним органом спору, який вирішується судом у справі № 440/4896/19, як на підставу правомірності подання ним тимчасової митної декларації по декларуванню в інший період іншої партії подібного товару, є хибним, оскільки у справі № 440/4896/19 вирішується спір щодо правовідносин позивача із митним органом, які виникли у зв`язку із декларуванням позивачем окремої партії товару ще в листопаді 2019 року, а у справі, що розглядається позивачем подавалась окрема митна декларація щодо декларування товару в квітні 2020 року. У справі №440/4896/19 митним органом було прийнято класифікаційне рішення, яким останнім визначено код товару інший, ніж вказано позивачем при декларуванні товару в листопаді 2019 року, а у справі, що розглядається митним органом не приймалося жодного класифікаційного рішення щодо визначення коду товару. Позивачем самостійно подано додаткову митну декларацію з іншим кодом товару, в добровільному порядку сплачено всі необхідні митні платежі, виходячи із ставки ввізного мита товару, передбаченого для коду товару, визначеного позивачем самостійно, а не митним органом, а митні платежі сплачено не в якості гарантійних платежів з метою подальшого вирішення спірного питання, а в якості митних платежів передбачених законом для даного виду товару з метою його випуску у вільний обіг. Твердження позивача, що без сплати митних платежів в повному обсязі він не зміг би отримати товар для свого використання, є безпідставними, оскільки положеннями Митного кодексу України передбачено право платника здійснити гарантійні платежі із відповідним цільовим призначенням в якості забезпечення сплати ним в повному обсязі необхідних платежів та оскарження рішення митного органу щодо визначення коду товару, яким передбачено сплату більших митних платежів, ніж вважає позивач, або надання самим платником митному органу необхідних документів з метою підтвердження правомірності визначення ним коду товару в порядку митних консультацій та у строки, передбачені митним кодексом. Тобто, чинним законодавством передбачено конкретний алгоритм дій декларанта у такому випадку, зокрема подання ним основної митної декларації (а не тимчасової) із зазначенням в графі 33 такої МД коду товару, який вважає правильним декларант. Митний орган, у разі наявності спору щодо правильності визначення декларантом коду товару у такій митній декларації приймає класифікаційне рішення, яким визначає інший код товару. Декларант після отримання такого рішення проводить з митним органом відповідні консультації, надає необхідні підтверджуючі документи або оскаржує рішення митного органу про визначення коду товару та, з метою отримання товару у вільний обіг, сплачує гарантійні митні платежі із відповідним кодом цільового призначення, а саме сплачує самостійно нараховані митні платежі та різницю між ними і митними платежами, нарахованими митним органом, виходячи із його рішення про визначення іншого коду товару. Однак, у даній справі вказаних обставин та відповідних до них правовідносин між учасниками справи не існувало. Зокрема, позивач не подавав основну митну декларацію, відповідач не приймав жодного класифікаційного рішення щодо визначення іншого коду товару, ніж визначений позивачем, також позивачем не сплачувалися гарантійні платежі з метою випуску товару у вільний обіг, а було самостійно подано додаткову митну декларацію, визначено код товару, визначено ставку мита, яке сплачено, однак не як гарантійний платіж із відповідними кодами класифікації, а митним органом, в свою чергу, не приймалося рішення щодо визначення коду товару, яке могло б порушити права позивача (у випадку прийняття та незгоди з ним) та випущено товар у вільний обіг без будь-яких обмежень чи зобов`язань для позивача. Також зі змісту тимчасової митної декларації № UA110380/2020/00546 від 02 квітня 2020 року встановлено, що у ній позивачем зазначено код товару згідно з УКТЗЕД 4011209000, який передбачає меншу ставку митних платежів. Так, відповідно до Розділу VII Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України" № 584-VII від 19 вересня 2013 року, для товару групи 40 "Каучук, гума та вироби з них" за кодом 4011 20 90 00 "Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121" встановлюється ставка мита 7 %. Разом з тим, у випадку подання тимчасової митної декларації (у зв`язку з наявністю суперечності щодо визначення коду товару згідно з УКТЗЕД) у графі 33 такої декларації декларант повинен зазначати код товару згідно з УКТЗЕД товарної підкатегорії, для якої передбачена найбільша ставка мита з тих кодів, у яких може класифікуватись товар (у спірному випадку: код НОМЕР_1 ), а також сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України (зокрема шляхом гарантійних платежів). Відповідно до Розділу VII Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України" № 584-VII від 19 вересня 2013 року, для товару групи 40 "Каучук, гума та вироби з них" за кодом 4011 94 00 00 "Шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на будівельних або промислових вантажно-розвантажувальних транспортних засобах і машинах, що мають посадочний діаметр обода більш як 61 см" встановлюється ставка мита 10 %. Оскільки позивачем не дотримано законодавчо встановлені умови для подання тимчасової митної декларації, колегія суддів дійшла висновку про правомірність складання відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного №UA110380/2020/00025 від 02.04.2020 р. Про те, що на момент подання тимчасової митної декларації позивач володів точними відомостями про характеристики товару, які необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, та що між позивачем та митним органом станом на цю дату були відсутні суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, свідчить і та обставина, що ТОВ "Єристівський ГЗК" відразу після отримання оскаржуваного рішення від митного органу, 03 квітня 2020 року, не дочекавшись ані набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/4896/19, ані додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень, подано на вищевказаний товар додаткову електронну митну декларацію №UA110380/2020/000560, у графі 33 якої зазначено код товару 4011940000, сплачено всі необхідні митні платежі (не в якості гарантійних платежів), та митним органом товар випущено у вільний обіг без будь-яких додаткових зобов`язань для позивача. При цьому колегія суддів зазначає, що зазначення позивачем у графі 33 додаткової митної декларації коду товару УКТЗЕД "4011940000" є свідченням того, що ввезений позивачем товар відноситься до товарів за кодом УКТЗЕД 4011940000, оскільки за змістом ч. 1 ст. 261 МК України додаткова декларація містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110380/2020/00025 від 02 квітня 2020 року винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України. Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову та вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що через невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позов. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року у справі № 440/2293/20 скасувати. Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 08.04.2021 року