Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/1136/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року Справа № 924/1136/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю. секретар судового засідання Котюбіна А.О. за участю представників: позивача - адвокат Клюка В.Ф., ФОП Ковтуняк Т.П. відповідача - не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кравецької Мар`яни Анатоліївни на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.2021р. у справі №924/1136/20 (повний текст складено 10.02.2021р., суддя Субботіна Л.О.) за позовом Фізичної особи - підприємця Ковтуняк Тетяни Петрівни смт Нова Ушиця Хмельницької області до Фізичної особи - підприємця Кравецької Мар`яни Анатоліївни смт Нова Ушиця Хмельницької області про визнання права власності на майно ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.02.2021р. у справі №924/1136/20 позов Фізичної особи - підприємця Ковтуняк Тетяни Петрівни до Фізичної особи - підприємця Кравецької Мар`яни Анатоліївни області про визнання права власності на майно задоволено. Визнано за фізичною особою - підприємцем Ковтуняк Тетяною Петрівною право власності на 1/2 частину металевого вагончика розміром 6,5 м на 3,5 м. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кравецької Мар`яни Анатоліївни на користь Фізичної особи - підприємця Ковтуняк Тетяни Петрівни 2102,00 грн витрат зі сплати судового збору. Вказане рішення мотивоване тим, що зважаючи на приписи ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 1134 ЦК України та п. 6.1 договору про спільну діяльність від 16.02.2014р., металевий вагончик розміром 6,5 м на 3,5 м, який встановлений за адресою: Хмельницька обл., смт Нова Ушиця, вул. Подільська, б/н, є спільною частковою власністю Ковтуняк Т.П. та Кравецької М.А. , кожній із яких належить по 1/2 частини даної споруди. Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Фізична особа - підприємець Кравецька Мар`яна Анатоліївна звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.2021р. у справі №924/1136/20 та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, судові витрати зі сплати апелянтом судового збору покласти на позивача. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано вказує, що укладений Договір №9 від 07.12.2013р. між ПП Цегельський В.М. та Кравецькою М А. та видана видаткова накладна Кравецькій М. А. не може братись судом до уваги. Вважає, що місцевий господарський суд послався на підставу відмови в позові на власні переконання. Крім того, судом першої інстанції не враховано те, що у відповідь на адвокатський запит адвоката Лисинчука О.О. щодо надання інформації про виконання робіт за договором надати копії договору, акту виконаних робіт та документи на підтвердження сплати Ковтуняк Т.П. 50 000,00 грн. за такі послуги, ПП Цегельський В.М. повідомив, що надати затребувані документи не є можливим, оскільки вони відсутні. Таким чином, на думку скаржника, ПП Цегельський В.М. підтвердив відсутність та не укладення таких документів. Суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що в матеріалах справи міститься накладна №23 від 14.02.2014р. від ПП Цегельського В.М. видана Кравецькій М.А. на кіоск металевий розміром 6,5*3,5 м на суму 50 000,00 грн із зазначенням розрахунку "за готівку" із підписом та печаткою. Вважає, що суд першої інстанції не мав би брати до уваги докази, які подані позивачем по справі, оскільки вони суперечать доказам, які надав відповідач. Крім того, всі докази в сукупності підтверджують, що лише Кравецька М.А. займалась виготовленням проектної документації, отримання дозволів, паспорту прив`язки, встановленням МАФу, його благоустроєм, підключенням електромережі та ін. Скаржник зазначає, що єдиним законним правокористувачем земельної ділянки на якій розташована мала архітектурна форма виступає ФОП Кравецька М.А. Звертає увагу, що позивач самовільно захопила МАФ, який використовує без дозволу відповідача та відповідно користується без правових підстав відведеною їй земельною ділянкою; кошти за виготовлення та встановлення тимчасової споруди в розмірі 50 000,00 грн сплачувала Кравецька М.А. , а також роботи по встановленню, оздобленню, введення в експлуатацію. Листом суду апеляційної інстанції №924/1136/20/1647/21 від 10.03.2021р. матеріали справи №924/1136/20 витребовувалася з господарського суду Хмельницької області. 16.03.2021р. матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021р. поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Кравецької Мар`яни Анатоліївни на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.2021р. у справі №924/1136/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.04.2021р. об 10:30 год. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Кравецької Мар`яни Анатоліївни про проведення відеоконференції. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішенння без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В судовому засіданні представники позивача заперечили доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві. Представник скаржника в судове засідання не з`явився, про місце, час і дату судового засідання повідомлявся належним чином (в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення). Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 ГПК України. Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Рішенням виконавчого комітету Новоушицької селищної ради №598 від 29.11.2013р. надано дозвіл фізичній особі-підприємцю Кравецькій М.А. на розміщення (встановлення) тимчасової споруди, загальною площею 22,75 кв.м. в смт Нова Ушиця Хмельницької області, вул.Подільська, б/н . для провадження підприємницької діяльності, а саме: для торгівлі (продажу) квітами, вазонами та сувенірами, відповідно до паспорта прив`язки. Визначено встановлення (розміщення) тимчасової споруди здійснити відповідно до паспорта прив`язки після його отримання. Зобов`язано фізичну особу-підприємця Кравецьку М.А. укласти договір за користування земельною ділянкою, яка буде знаходитися під тимчасовою спорудою. На підставі договору №10 від 07.12.2013р., укладеного між ПП Цегельським В.М. (постачальник) та фізичною особою Ковтуняк Т.П. (замовник), оригінал якого був оглянутий судом в засіданні, постачальник зобов`язувався забезпечити замовника відповідно до його потреб вагончиком металевим (розміром 6,5*3,5м) з монтажем по вул.Подільській (біля кінотеатру). Ціна договору складає 50000,00 грн (п. 1.2 вищевказаного договору). За умовами п. 5.1 договору №10 від 07.12.2013р., цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом 12 місяців. Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки постачальника. За накладною №24 від 14.02.2014р. ФОП Цегельський В.М. передав, а Ковтуняк Т.П. прийняла кіоск металевий розміром 6,5*3,5м вартістю 50000,00 грн. Згідно з листом ФОП Цегельського В.М. від 02.12.2020р., який надсилався позивачу у відповідь на її заяву від 01.12.2020, ФОП Цегельський В.М. повідомив, що між ним та Ковтуняк Т.П. дійсно був укладений договір на виготовлення металевого вагончика (МАФ) розміром (6,5*3,5м) з монтажем по вулиці Подільська б/н в кінці 2013 року. На початку 2014 року даний вагончик був виготовлений та встановлений. Кошти повністю були сплачені. Оригінали документів не збереглися, в зв`язку із закінченням строку зберігання. Зазначаючи, що вказані обставини не відповідають дійсності, представник відповідача долучив до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит ФОП Цегельського В.М. від 21.01.2020р., згідно з якою останній повідомив, що надати затребувані документи не є можливим, оскільки вони відсутні. Матеріали справи містять також договір №9 від 07.12.2013р., укладений між ПП Цегельським В.М. (постачальник) та фізичною особою Кравецькою М.А. (замовник), оригінал якого оглядався судом в засіданні. За умовами п. 1.1. даного договору постачальник забезпечує замовника відповідно до його потреб вагончиком металевим (розміром 6,5*3,5м) з монтажем по вул.Подільській (біля кінотеатру). Ціна договору складає 50000,00грн (п. 1.2 вищевказаного договору). Згідно з п. 5.1 договору №9 від 07.12.2013р., цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом 12 місяців. Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки постачальника. За накладною №23 від 14.02.2014р. ФОП Цегельський В.М. передав, а Кравецька М.А. прийняла кіоск металевий розміром 6,5*3,5м вартістю 50000,00 грн. Відповідно до листа Цегельського В.М. , адресованого Кравецькій М.А. , Цегельський В.М. повідомив, що між ним та Кравецькою М.А. дійсно був укладений договір на виготовлення металевого вагончика (МАФ) розміром (6,5*3,5м) з монтажем по вулиці Подільська б/н в кінці 2013 року. На початку 2014 року даний вагончик був виготовлений та встановлений. Кошти повністю були сплачені. Оригінали документів не збереглися, в зв`язку із закінченням строку зберігання. В зв`язку з вищевказаними обставинами, ФОП Ковтуняк Т.П. зверталась до ФОП Цегельського В.М. із листом від 30.12.2020р., в якому просила повідомити, на якій підставі був укладений договір №9 та видана видаткова накладна ОСОБА_4 відповідь на вказаний лист, ФОП Цегельський В.М. листом від 04.01.2021р. повідомив, що в грудні 2013 року до нього звернулись разом ОСОБА_5 та Кравецька М. за виготовленням МАФу та погодженням його форми. На підставі того, що Кравецька М. та ОСОБА_5 приходили разом в грудні 2013 року, в грудні 2020 року на вимогу Кравецької М. та її родичів Цегельський В.М. надав їм договір №9 від 07.12.2013 та накладну. Також останній повідомив, що кошти в сумі 50000,00грн на виготовлення МАФ та встановлення його за адресою по вул.Подільська б/н (біля кінотеатру) сплачувала виключно ОСОБА_5 . Матеріали справи містять паспорт прив`язки магазину для продажу квітів, що був виданий 10.02.2014 Кравецькій М.А. та який дійсний до 10.02.2016р. 16.02.2014 між Кравецькою М.А. (сторона-1) та Ковтуняк Т.П. (сторона-2) було укладено договір про спільну діяльність (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого сторони домовилися про встановлення МАФ для здійснення спільної торгівельної діяльності для досягнення наступних господарських і комерційних цілей. Відповідно до п. 1.2 договору сторони зобов`язуються діяти спільно шляхом об`єднання майна, грошових коштів, зусиль або шляхом користування в спільній продукції раніше створених сторонами програмних засобів, баз даних і технологій, що являється інтелектуальною і майновою власністю сторін. За умовами п. 3.1 договору для ведення спільної діяльності сторони зобов`язані вносити кошти у рівних частках на придбання товару, сплату податків, комунальних платежів, найм працівників. Особа 1 та особа 2 не має права припиняти відносини на спільне ведення бізнесу по закінченню договорів сервітуту та оренди без згоди обох сторін (п. 3.2 договору). У розділі 5 договору сторони визначили їх внески. Так, внеском сторони 1 є: 5.1.1 грошові кошти: вартість МАФ 50%, яка складає 25000,00грн; 5.1.2 майно: 50 % вартість; 5.1.3 трудова участь: продавець (зарплатня). Доля сторони 1 складає 50% вартості (МАФ), майна, товар. Внеском сторони 2 є: 5.2.1 грошові кошти: вартість МАФ 50%, яка складає 25000,00грн; 5.2.2 майно: 50 % вартість; 5.2.3 трудова участь: продавець (зарплатня). Доля сторони 2 складає 50% вартості (МАФ), майна, товар. Згідно з п. 6.1 договору, МАФ, грошові і майнові внески сторін, а також майно створене або набуте сторонами внаслідок спільної діяльності, складає їх спільну власність. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє на постійній основі (ведення спільної діяльності) (п. 10.1 договору про спільну діяльність). Договір прошитий, пронумерований та скріплений підписами сторін. Також між фізичною особою-підприємцем Кравецькою М.А. (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Ковтуняк Т.П. (орендар) 19.02.2014 укладено договір оренди тимчасової споруди (далі - договір оренди), згідно з п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування (в оренду) тимчасову споруду (надалі - споруду, що орендується). Відповідно до п. 1.1 договору оренди, адреса споруди, що орендується: Хмельницька обл., смт Нова Ушиця, вул.Подільська . Згідно з п. 1.2 договору оренди, загальна площа приміщення, що орендується - 11,375 кв.м., що є 1/2 частиною спільної сумісної власності орендодавця. Споруда, що орендується, призначена для торгівлі промисловими товарами (п. 1.4 договору оренди). У п. 1.5 договору оренди вказано, що цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом оренди. Згідно з п. 2.1 договору споруда, що орендується, повинна бути передана в оренду та прийнята орендарем протягом семи днів з моменту підписання даного договору. У п. 3.1 договору оренди визначено, що термін оренди - з 01 березня 2014 року до 01 лютого 2017 року. Якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не заявила бажання розірвати договір, то даний договір вважається пролонгованим на термін дії договору оренди (п.3.3 договору оренди). Відповідно до п. 8.7 договору оренди, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір оренди підписаний сторонами. Рішенням Новоушицької селищної ради № 6 від 20.02.2014 надано дозвіл фізичній особі-підприємцю Кравецькій М.А. на встановлення особистого строкового сервітуту відносно земельної ділянки площею 0,0025 га на право розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в смт Нова Ушицявул.Подільска, б/н терміном на 10 років. Згідно з рішенням виконавчого комітету Новоушицької селищної ради № 672 від 27.02.2014 погоджено фізичній особі-підприємцю Ковтуняк Т.П. розміщення об`єкту торгівлі по торгівлі квітами, вазонами та сувенірами, тощо в тимчасовій споруді (загальною площею - 22,75 кв.м.) згідно договору оренди від 19.02.2014, укладеного між власником тимчасової споруди Кравецькою М.А. та фізичною особою-підприємцем Ковтуняк Т.П., розміщеної за адресою: смт Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, б/н . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 78507916 від 20.01.2017, земельна ділянка кадастровий номер 6823355100:03:002:0401, площею 0,0032 га, за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт Нова Ушиця, вул.Подільська , перебуває у комунальній власності та зареєстрована на праві власності за Новоушицькою селищною радою. Згідно з рішенням Новоушицької селищної ради № 25 від 30.01.2017 надано дозвіл фізичній особі-підприємцю Кравецькій М.А. на встановлення особистого строкового сервітуту відносно земельної ділянки (кадастровий номер 6823355100:03:002:0401) площею 0,0032 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (комерційне використання) в Хмельницькій обл., смт Нова Ушиця, вул.Подільска, б/н терміном на 10 років. На підставі вищевказаного рішення між Новоушицькою селищною радою і ФОП Кравецькою М.А. (сервітуарій) 01.02.2017 укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту, за умовами п. 1.1 якого Новоушицька селищна рада встановлює строковий сервітут відносно земельної ділянки, кадастровий номер 6823355100:03:002:0401, площею 0,0032 га за адресою: Хмельницька обл., смт Нова Ушиця, вул.Подільска, б/н в інтересах сервітуарія для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що дає право на розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності. У п. 2.1 договору визначено, що цим договором встановлюється строковий особистий сервітут терміном на 10 років з дати підписання цього договору і діє до 01 лютого 2027 року. Вказана у договорі ділянка передана в користування сервітуарію Кравецькій М.А. за актом передачі-прийому земельної ділянки. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 164716143 від 24.04.2019р., 18.04.2019р. проведена державна реєстрація права користування (сервітуту) на земельну ділянку площею 0,0032 га, кадастровий номер 6823355100:03:002:0401 за адресою: Хмельницька обл, смт Нова Ушиця, вул.Подільська за ФОП Кравецькою М.А. на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 01.02.2017р. 03.02.2020р. Кравецька М.А. звернулась до Новоушицького відділення поліції Дунаєвецького ВП ГУ НП в Хмельницькій області із заявою, в якій просила прийняти міри впливу на самоуправство орендаря Ковтуняк Т.П . У даній заяві зазначено, що Кравецька М.А. передала орендарю Ковтуняк Т.П. свій комплект ключів від магазину. 02.02.2020р. вона повернулась з декретної відпустки на своє робоче місце в магазин "Живі квіти", про що було повідомлено орендаря. Проте орендар проігнорувала попередження, ключі не повернула і до роботи не допустила, чим нанесла матеріальні збитки. З метою усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та малою архітектурною формою, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська б/н , Кравецька М.А. зверталась із позовом до господарського суду Хмельницької області. Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/1291/19 від 30.04.2020р., яке набрало законної сили, було відмовлено у позові фізичної особи - підприємця Кравецької Мар`яни Анатоліївни до фізичної особи-підприємця Ковтуняк Тетяни Петрівни про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою та малою архітектурною формою, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська б/н . При розгляді вказаної справи суд врахував, що між Кравецькою Мар`яною Анатоліївною та Ковтуняк Тетяною Петрівною існують довготривалі договірні правовідносини, які склались на підставі договору про спільну діяльність від 16.02.2014р., предметом якого виступає домовленість сторін про встановлення МАФ для здійснення спільної торгівельної діяльності для досягнення господарських і комерційних цілей, а також договору оренди тимчасової споруди від 19.02.2014р., за змістом якого ФОП Кравецька М.А. передає, а ФОП Ковтуняк Т.П. приймає у тимчасове користування (в оренду) тимчасову споруду (надалі споруду), що орендується за адресою: Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська , загальною площею, що орендується 11,375 кв.м., що є 1/2 частиною спільної сумісної власності орендодавця для торгівлі промисловими товарами. З врахуванням вказаних обставин, а також позиції сторін щодо укладення вищевказаних договорів та відсутності інших земельних ділянок та малих архітектурних форм, щодо яких існували б договірні правовідносини, суд дійшов висновку про правомірність користування відповідачем спірним майном та відсутність порушень останнім прав та законних інтересів позивача, в зв`язку із чим відмовив у позові. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Отже, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Тобто позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на належне власнику майно за допомогою підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України щодо визнання права власності є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. При цьому, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, суд першої інстанції вказав, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Захист права власності шляхом його визнання у судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по - перше, підтвердження у судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по - друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача. Відтак, умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Отже, до предмета доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно - правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно. Місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не визнає права власності позивача на спірне майно. Вказане підтверджується змістом письмового відзиву на позов від 30.11.2020, заявою Кравецької М.А. від 03.02.2020, адресованою Новоушицькому відділенню поліції Дунаєвецького ВП ГУ НП в Хмельницькій області, рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/1291/19 від 30.04.2020 за позовом фізичної особи - підприємця Кравецької Мар`яни Анатоліївни до фізичної особи-підприємця Ковтуняк Тетяни Петрівни про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою та малою архітектурною формою, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська б/н . В свою чергу, позивач, звертаючись до суду із даним позовом, вказує, що на підставі договору №10 від 07.12.2013, укладеного із ФОП Цегельським В.М., та договору про спільну діяльність від 16.02.2014, укладеного із ФОП Кравецькою М.А. , вона набула право власності на 1/2 частину металевого вагончика. В силу приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Як вбачається з матеріалів справи, за договором № 10 від 07.12.2013, оригінал якого оглядався в засіданні суду, ПП Цегельський В.М. взяв на себе зобов`язання забезпечити фізичну особу Ковтуняк Т.П. відповідно до її потреб вагончиком металевим (розміром 6,5*3,5м) з монтажем по вул. Подільській (біля кінотеатру). Ціна договору складає 50000,00грн (п. 1.2 вищевказаного договору). За накладною № 24 від 14.02.2014 ФОП Цегельський В.М. передав, а Ковтуняк Т.П. прийняла кіоск металевий розміром 6,5*3,5м вартістю 50000,00грн. Згідно з наявними в матеріалах справи листами ФОП Цегельського В.М. від 02.12.2020 та від 04.01.2021, останній підтвердив, що між ним та Ковтуняк Т.П. дійсно був укладений договір на виготовлення металевого вагончика (МАФ) розміром (6,5*3,5м) з монтажем по вулиці Подільська б/н в кінці 2013 року. На початку 2014 року даний вагончик був виготовлений та встановлений. Кошти в сумі 50000,00грн на виготовлення МАФ та встановлення його за адресою по вул. Подільська б/н (біля кінотеатру) були повністю сплачені ОСОБА_8 силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б спростовували правомірність укладеного договору № 10 від 07.12.2013. Надані відповідачем договір №9 від 07.12.2013, укладений між ПП Цегельським В.М. та фізичною особою Кравецькою М.А. , про придбання вагончика металевого (розміром 6,5*3,5м) з монтажем по вул.Подільській (біля кінотеатру), накладна №23 від 14.02.2014 та листи ФОП Цегельського В.М. жодним чином не спростовують вищевикладених обставин. Також суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу відсутності акту виконаних робіт чи інших доказів на підтвердження факту проведення робіт з монтажу вагончика з огляду на відсутність в умовах договору №10 від 07.12.2013 вимог щодо необхідності складання вказаних документів та зважаючи на наявність в матеріалах справи накладної №24 від 14.02.2014, яка підтверджує факт передачі позивачу кіоска металевого (вагончика) розміром 6,5*3,5м вартістю 50000,00грн. З приводу відсутності належних доказів оплати позивачем коштів за договором № 10 від 07.12.2013, суд зазначає, що дані обставини мають значення для встановлення обставин виконання покупцем своїх договірних зобов`язань, що не є предметом спору у даній справі. В той же час відсутність доказів оплати коштів за металевий вагончик не впливає на дійсність договору №10 від 07.12.2013р. та не спростовує факту його укладення та виконання. При цьому приймається до уваги, що ФОП Цегельський В.М. у листах від 02.12.2020 та від 04.01.2021 не заперечує факту сплати коштів Ковтуняк Т.П . Згідно з ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 ЦК України). В силу приписів ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. 16.02.2014р. між сторонами було укладено договір про спільну діяльність від 16.02.2014р., за умовами якого сторони домовилися про встановлення МАФ для здійснення спільної торгівельної діяльності для досягнення господарських і комерційних цілей. Вказаний договір містить усі істотні умови, визначені чинним законодавством. Так, сторони погодили: у розділі 4 договору умови щодо координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ; у пункті 6.1 договору - правовий статус виділеного для спільної діяльності майна; у розділі 8 - покриття витрат та збитків учасників, у розділі 7 - порядок розподілу прибутку, тощо. За приписами ст. 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками. Згідно з ст. 1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Відповідно до вищевказаних норм у розділі 5 договору про спільну діяльність від 16.02.2014 сторони визначили їх внески (грошові кошти: вартість МАФ 50%, яка складає 25000,00грн; майно: 50 % вартість; трудова участь: продавець (зарплатня), які є рівними. Доля кожної з сторін складає 50% вартості (МАФ), майна, товар. Також у п. 6.1 вищевказаного договору вказано, що МАФ, грошові і майнові внески сторін, а також майно створене або набуте сторонами внаслідок спільної діяльності, складає їх спільну власність. В умовах договору про спільну діяльність від 16.02.2014 визначено спільне майно, в тому числі МАФ без зазначення місця розташування даної споруди, на що звернув увагу представник відповідача в судовому засіданні 01.02.2021. В той же час з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують договірні відносини лише з приводу однієї тимчасової споруди, яка була встановлена за адресою: Хмельницька обл., смт Нова Ушиця, вул. Подільська, б/н . Вказане підтверджується також змістом рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/1291/19 від 30.04.2020. Крім того, відповідач не надав в матеріали справи будь-яких доказів, які б підтверджували встановлення МАФу за іншою адресою. Тобто, зазначений у договорі про спільну діяльність від 16.02.2014 МАФ є металевим вагончиком, який був виготовлений ФОП Цегельським В.М. , та встановлений за адресою: Хмельницька обл., смт Нова Ушиця, вул. Подільська, б/н . Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Згідно з ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦК України) Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що металевий вагончик розміром 6,5м на 3,5м, який встановлений за адресою: Хмельницька обл., смт Нова Ушиця, вул. Подільська, б/н , є спільною частковою власністю Ковтуняк Т.П. та Кравецької М.А. , кожній із яких належить по 1/2 частини даної споруди. Згідно з ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Частиною 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Суд зазначає, що металевий вагончик, який є предметом спору, є тимчасовою спорудою, що не заперечувалося сторонами у справі. Вказане також не спростовується і наявними в матеріалах справи доказами. Зважаючи на те, що тимчасова споруда виготовляється з полегшених конструкцій, встановлюється тимчасово без закладення фундаменту та може бути вільно переміщена у просторі без зміни її призначення, то в силу ч. 2 ст. 181 ЦК України вказана споруда є рухомою річчю. Частиною 4 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. У п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, передбачено, що підставою для розміщення тимчасової споруди (далі - ТС) є паспорт прив`язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (п. 2.2 Порядку). Відповідно до п. 2.20 вказаного Порядку, встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Розміщення ТС самовільно забороняється (п. 2.31 Порядку). Зважаючи на вказані норми, суд погоджується із доводами відповідача, що правомірне встановлення тимчасової споруди (металевого вагончика) може здійснюватись лише за умови отримання паспорта прив`язки. Однак оскільки металевий вагончик є рухомою річчю, то відсутність у позивача паспорта прив`язки ТС, а також дозволу на розміщення ТС, права користування земельною ділянкою, на якій така споруда знаходиться, не є підставою для припинення права власності позивача на спірне майно та зважаючи на зміст позовних вимог не стосується предмету спору. Крім того, суд приймає до уваги, що за умовами договору про спільну діяльність від 16.02.2014р. металевий вагончик перебуває у спільній частковій власності Ковтуняк Т.П. та Кравецької М.А. , і Кравецька М.А. отримала паспорт прив`язки ТС, згідно рішення виконавчого комітету Новоушицької селищної ради №598 від 29.11.2013р. отримала дозвіл на розміщення (встановлення) тимчасової споруди, відповідно до рішень Новоушицької селищної ради № 6 від 20.02.2014р. та №25 від 30.01.2017р. отримала дозвіл на встановлення особистого строкового сервітуту відносно земельної ділянки, на підставі якого укладено договір від 01.02.2017р. Також відповідно до рішення виконавчого комітету Новоушицької селищної ради № 672 від 27.02.2014р. погоджено ФОП Ковтуняк Т.П. розміщення об`єкту торгівлі по торгівлі квітами, вазонами та сувенірами, тощо в тимчасовій споруді, розміщеній за адресою: смт Нова Ушиця Хмельницької області, вул.Подільська, б/н . На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та визнати за ним право власності на 1/2 частину металевого вагончика розміром 6,5 м на 3,5 м по вул. Подільська б/н в смт Нова Ушиця Хмельницької області . Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів. Однак, враховуючи, що судом першої інстанції в резолютивній частині не вказане місцезнаходження спірного металевого вагончика, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити резолютивну частину рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.2021р., доповнивши абзац 2 резолютивної частини рішення словами: "по вул. Подільська б/н в смт Нова Ушиця Хмельницької області". У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно з ч. 4 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вбачає підстави змінити рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.2021р. у справі №924/1136/20 виклавши резолютивну частину в новій редакції. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, ч. 4 ст. 277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кравецької Мар`яни Анатоліївни на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.2021р. у справі №924/1136/20 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.2021р. у справі №924/1136/20 змінити шляхом доповнення абзацу 2 резолютивної частини рішення словами: "по вул. Подільська б/н в смт Нова Ушиця Хмельницької області". Викласти абзац 2 резолютивної частини рішення господарського суду Хмельницької області від 01.02.2021р. у справі №924/1136/20 в такій редакції: "Визнати за фізичною особою - підприємцем Ковтуняк Тетяною Петрівною ( АДРЕСА_2 , код 2810014026 ) право власності на 1/2 частину металевого вагончика розміром 6,5 м на 3,5 м по вул. Подільська б/н в смт Нова Ушиця Хмельницької області ". В решті рішення залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №924/1136/20 повернути до господарського суду Хмельницької області. Повний текст постанови складений "08" квітня 2021 р. Головуючий суддя Савченко Г.І. Суддя Демидюк О.О. Суддя Павлюк І.Ю.