LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/7129/20

від 31.03.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонкомплектсервіс" залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" березня 2021 р. Справа№ 910/7129/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пашкіної С.А. суддів: Шапрана В.В. Буравльова С.І. За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А. представників сторін: від позивача - не з`явився; від відповідача - Ільяшов Б.М. - адвокат; від третьої особи - не з`явився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонкомплектсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 у справі № 910/7129/20 (суддя Борисенко І.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонкомплектсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАРА" третя особа - Акціонерного товариства "Українська залізниця" Регіональна філія "Одеська залізниця" про стягнення 352 862, 42 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 у справі №910/7129/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонкомплектсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфара» відмовлено повністю. Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що: - позивачем виконано зобов`язання за договором та поставлено відповідачу товар на загальну вартість 868 059,83 грн.; відповідачем оплачено перееданий йому від позивача товар за спірним договором на суму 868 059,83 грн.; - заявлені вимоги зводяться до твердження позивача про поставку ним товару відповідачу, крім зазнеченого, вартістю 551 000,00 грн., який оплачений відповідачем не був; - позивачем не доведено факту передачі відповідачу товару вартістю 551 000,00 грн., у останнього відсутній обов`язок з оплати цього товару. Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що: - апелянтом вчинені всі можливі дії для підписання документів, що підтверджують поставку деталей на рухомий склад відповідача, однак відповідач свідомо уникає підписання первиних документів, а разом з тим відповідальності по зобов`язанням, що виникли згідно умов договору поставки №512 від 22.04.2019; - позивачем до суду першої інстанції було надано документи, що оформлені після ремону вагонів замовником, яким було ТОВ «Альфара», а саме: дефетні відомості форми ВУ-22, копії листків обліку комплектації вантажних вагонів форми ВУ-35Р, копію актів забраковки деталей, копію довідки ГІОЦ 2731 (про комплектацію вагонів), які були отримані від служби вагонного господарства регіональної філії «Одеська залізниця» за адвокатським запитом та є документами встановленої форми, що затверджені Наказами Укрзалізниці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., судді Ходаківської І.П., Андрієнко В.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонкомплектсервіс», розгляд справи призначено на 31.03.2021. Від відповідача (26.03.2021) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що: - до позовної заяви додано первинні документи, які підписані в односторонньому порядку ТОВ «Вагонкомплектсервіс», крім того, акт звірки за 2019 рік в оригіналі надсилався на адресу ТОВ «Альфара», на що товариство надало відповідь, що відсутні підстави для підписання такого акту; - документи, якими ТОВ «Вагонкомплектсервіс» обґрунтовує свої вимоги, зокрема довідкою «Про підтвердження використання колісних пар та литих деталей вагонів власності ТОВ «Вагонкомплектсервіс» під час ремонту вагонів ТОВ «Альфара», довідкою №2731 «Про комплектацію вагонів», відсутні у ТОВ «Альфара», всі вказані документи підписані в односторонньому порядку позивачем, що не є належним та допустимим доказом замовлення, погодження та прийняття з боку відповідача вказаного товару та робіт. Від відповідача (26.03.2021) надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає про те, що: - ні довідка «Про підтвердження використання колісних пар та литих деталей вагонів власності ТОВ «Вагонкомплектсервіс» під час ремонту вагонів ТОВ «Альфара», ні довідка №2731 «Про комплектацію вагонів» не передбачена умовами договору, а тому в силу п.10.3 не є належним та допустимим доказом замовлення, погодження та прийняття з боку відповідача вказаного товару. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021, у зв`язку з перебуванням суддів Ходаківської І.П., Андрієнка В.В. у відпустках, у справі № 910/7129/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.03.2021 у справі № 910/7129/20 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонкомплектсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 у справі № 910/7129/20. Від представника позивача (30.03.2021) надійшла заява про відкладення судового засідання, яке він обгрунтовує тим, що представник апелянта адвокат Попов Р.М. з`явитись не має можливості у зв`язку із знаходженням на самоізоляції та з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи та працівників суду. Судова колегія враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин. В той же час судова колегія звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. З метою дотримання розумних строків розгляду справи, а також враховуючи те, що учасники справи висловили свої позиції у апеляційній скарзі та відзиві на неї, судова колегія дійшла висновку про можливість розглянути справу, в клопотанні представнику позивача - відмовити. Крім того, судовою колегією встановлено, що третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштвого відправлення. Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судовою колегією встановлено. 22.04.2019 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем укладено договір поставки № 512, відповідно до якого позивач зобов`язувався поставляти відповідачу нові запасні частини для вантажних залізничних вагонів, що вказуються в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору, а останній зобов`язується приймати та сплачувати вартість Товару в порядку і на умовах передбачених цим договором. Відповідно до умов п. 2.2 договору постачальник зобов`язаний одночасно з продукцією передати покупцеві оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, видаткову накладну на продукцію (або акт прийому-передачі), документи, які підтверджують якість продукції, її походження відповідно до діючого законодавства України та які підлягають передачі постачальником, у випадку поставки продукції внесеної до переліку продукції, яка підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, сертифікат відповідності. Згідно умов п. 2.6 договору зобов`язання постачальника з поставки кожної окремої партії продукції вважається виконаним з моменту передачі покупцю якісної продукції та надання всіх належним чином оформлених документів, передбачених умовами даного договору та додаткових домовленостей. Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору ціна, кількість та найменування товару визначається в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Сума договору визначена сумою специфікацій. Умови поставки та оплати визначаються окремо для кожної партії товару і вказуються в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Термін дії договору відповідно до умов п. 7.1 договору встановлений з дати його підписання і діє до 31.12.2019. З матеріалів справи вбачається, що згідно видаткових накладних №№ 354 від 27.05.2019, 399 від 26.06.2019, 568, 590 від 16.08.2019 позивач здійснив постачання у власність відповідача товару на суму 868 059,83 грн. Факт поставки відповідачу продукції підтверджується вказаними видатковими накладними на суму 868 059,83 грн., специфікаціями №№ 01/19 від 27.05.2019, 03/19, 04/19 від 16.08.2019, актами приймання-здачі №№ 01/19 від 27.05.2019, 03/19, 04/19 від 16.08.2019, які підписані позивачем та відповідачем та скріплені печатками сторін. Отже, позивачем виконане зобов`язання за договором та поставлено відповідачу товар на загальну вартість 868 059,83 грн. Отримавши товар за договором, у відповідача перед позивачем, згідно умов договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по оплаті грошових коштів за отриманий товар на загальну суму 868 059,83 грн. Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Відповідач оплатив переданий йому від позивача товар за спірним договором на суму 868 059,83 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 728 від 27.05.2019, 1114 від 06.08.2019, 1117 від 07.08.2019, 1238 від 04.09.2019, 1250 від 06.09.2019, 1276 від 10.09.2019, 1277 від 11.09.2019, 1296 від 12.09.2019, 1321 від 16.09.2019, 1340 від 18.09.2019, 1377 від 26.09.2019. Судовою колегією встановлено, що заявлені вимоги зводяться до твердження позивача про поставку ним відповідачу товару, крім вищевказаного товару, вартістю 551 000,00 грн., який за твердженням позивача оплачений відповідачем не був. Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На підтвердження своїх вимог позивач додав до позову документи, зокрема, рахунок на оплату № 861 від 04.11.2019, видаткову накладну № 1008 від 17.12.2019, специфікацію № 05/19 від 04.11.2019, акт приймання- передачі № 05/19 від 17.12.2019, акт звірки за 2019 рік, довідку "Про підтвердження використання колісних пар та литих деталей вагонів власності ТОВ "Вагонокомплектсервіс" під час ремонту вагонів ТОВ "АЛЬФАРА", довідку № 2731 "Про комплектацію вагонів". Судовою колегією встановлено, що вказані документи підписані в односторонньому порядку позивачем, що не є належним та допустимим доказом замовлення, погодження та прийняття з боку відповідача вказаного товару та робіт. Посилання позивача в апеляційній скарзі на довідку "Про підтвердження використання колісних пар та литих деталей вагонів власності ТОВ "Вагонокомплектсервіс" під час ремонту вагонів ТОВ "АЛЬФАРА" та довідку №2731 "Про комплектацію вагонів" колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки згідно умов спірного договору довідка "Про підтвердження використання колісних пар та литих деталей вагонів власності ТОВ "Вагонокомплектсервіс" під час ремонту вагонів ТОВ "АЛЬФАРА" та довідка № 2731 "Про комплектацію вагонів" не передбачена умовами цього договору, а тому не є належним та допустимим доказом замовлення, погодження та прийняття з боку відповідача вказаного товару. Згідно вимог ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 664 ЦК України Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві. Згідно умов п. 2.5 договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту поставки продукції та підписання сторонами видаткової або іншої накладної на продукцію або акту прийому-передачі. Враховуючи, що позивачем не доведено факту передачі відповідачу товару вартістю 551 000,00 грн., то у останнього відсутній обов`язок з оплати цього товару. Крім того, позивач вказує, що він поставив відповідачу колісні пари, бокові рами, надресорні балки, і цей товар було встановлено на вагони, замовником з ремонту яких є відповідач. Експлуатація вантажних вагонів, в тому числі ремонті роботи, регулюється, зокрема, Правилами експлуатації власних вантажних вагонів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 року № 17 (надалі - Правила). Пунктом 1.2. розділу І Правил передбачено, що власні вантажні вагони - вантажні загони, які мають загальномережеву нумерацію, що нанесена на вагони відповідно до альбому-довідника 632-2011 ПКТБ ЦВ "Знаки и надписи на вагонах грузового парка колеи 1520 мм", затвердженого Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД 25.042001 та мають ознаку в АБД ПВ "власний вагон". Згідно пункту 4.2. Правил, при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць. Пунктом 4.2. Правил встановлено, що планові види ремонту (деповський та капітальний, у тому числі з продовженням строку служби) власних вантажних вагонів проводяться на вагоноремонтних підприємствах, атестованих на здійснення зазначеної діяльності. На проведення планових ремонтів власники (орендарі, оператори) вагонів укладають з вагоноремонтним підприємством договір. Переведення власних вантажних вагонів на систему технічного обслуговування та ремонту за фактично виконаним обсягом робіт (за пробігом) проводиться за заявкою власника. В порядку, передбаченому Правилами, 18.02.2019 між відповідачем та АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" було укладено договір підряду. У відповідності до умов вказаного договору АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" взяло на себе зобов`язання виконати плановий ремонт вагонів відповідача, силами та на базі виробничих підрозділів АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ". Тобто, відносини щодо ремонту вагонів, а також встановлення запасних частин, які на думку позивача він поставив відповідачу можливо виключно силами та на базі виробничих підрозділів АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ". Порядок ремонту вагонів передбачає, що після перерахування відповідачем на користь АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" коштів, АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" самостійно здійснює подачу вагонів у ВЧД, виконує необхідні роботи, оформляє перевізні документи для відправки вагонів з ВДЧ (після ремонту). Кожний вагон оглядається у ВДЧ фахівцями АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" разом з представниками відповідача та визначається обсяг робіт з наступним складанням дефектної відомості ремонтних робіт форми ВУ-22, яку погоджує представник відповідача. Також, запчастини (колісні пари, надресорні балки, бокові рами візків, кришки люків, магістральні та головні частини повітророзподільників, авторежими, авторегулятори, робочі камери, поглинальні апарати, тягові хомути, інші матеріали, лом чорних металів), що замінені АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" на вагонах відповідача знаходяться на відповідальному зберіганні у АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" до моменту передачі їх відповідачу. Отже, перед поставкою позивачем та після поставки запасних частин відповідачу повинні вчинятися за участю фахівців АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" відповідні дії, а саме: замовлення ремонтних робіт; огляд вагонів фахівцями АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"; складанням дефектної відомості ремонтних робіт; оплата ремонтних робіт; підписання акту виконаних робіт; отримання рахунку за зберігання змінених частин; оплата зберігання змінених частин; отримання ТОВ "АЛЬФАРА" змінених (старих) частин. Всупереч ст. 74 ГПК України доказів вчинення вказаних дій позивачем до матеріалів справи не надано. Перелічені колісні пари, бокові рами, надресорні балки, про поставку яких позивач заявив у позові, не були предметом роботи (заміни) фахівців АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", а тому не могли бути прийнятими відповідачем. За таких обставин, позивачем не доведено факту передачі відповідачу товару за спірним договором на суму 551 000,00 грн. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновоком місцевого господарського суду про те, що заявлені вимоги позивача є необгрунтованими та недоведеними, а доводи, на підставі яких заявлені вимоги, повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. У зв`язку відмовою в частині стягнення суми основного боргу на суму 551 000,00 грн., вимоги щодо стягнення 23 515,35 грн. пені, 3 613,11 грн. 3% річних, 23 755,00 грн. інфляційних втрат також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги. Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 не підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагонкомплектсервіс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 у справі № 910/7129/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7129/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 08.04.2021 Головуючий суддя С.А. Пашкіна Судді В.В. Шапран С.І. Буравльов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»