Постанова Київський апеляційний суд № 755/17141/20

Справа № 755/17141/20 Головуючий в суді І інстанції Козачук О. М. Провадження № 33/824/1814/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Мельника Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року у адміністративній справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором в ТОВ «ЛекораІнвест», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Суд першої інстанції виходив з того, що 09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ЛекораІнвест», порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: п. 44.1, ст.44, п. 198.1, п.198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п.1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року, №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 431 957 гривень, заниження податку на додану вартість на суму 577 113 гривень, в т.ч. за липень 2020 року на суму 577 113 гривень і такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак закрив провадження у справі через закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, для притягнення до адміністративної відповідальності. Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Одночасно апелянт ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що оскаржувану постанову він отримав 23 лютого 2021 року в суді першої інстанції. У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови. З відкритої інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказана постанова надіслана судом до реєстру 24 лютого 2021 року, зареєстрована 24 лютого 2021 року, оприлюднена 25 лютого 2021 року, при цьому ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови 23 лютого 2021 року та звернувся із апеляційною скаргою 24 лютого 2021 року (а.с.56). Враховуючи викладене, суд вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними, а клопотання апелянта про поновлення цього строку підлягає задоволенню. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду ухвалена з порушенням норм КУпАП, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому саме полягає порушення ОСОБА_1 встановленого порядку ведення податкового обліку, оскільки посадова особа ГУ ДПС у м. Києві лише навела перелік норм Податкового кодексу України, які самі по собі не розкривають суті конкретного порушення, крім того вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можна встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, його вину як керівника ТОВ «ЛекораІнвест» у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також вказує, що за результатами податкової перевірки у вересні-жовтні 2020 року ГУ ДПС України у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЛекораІнвест» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн. за липень 2020 року, за результатами якої було складено акт від 09 жовтня 2020року №30/26-15-07-07-01/41412973, на підставі якого і було складено зазначений протокол про адміністративне правопорушення №29/26-15-07-07-01-23 щодо ОСОБА_1 про порушення порядку ведення податкового обліку, а також два податкові повідомлення-рішення: №0000729/0707 від 06 листопада 2020 року і №0000734/0707 від 06 листопада 2020року, і ці податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «ЛекораІнвест» до Окружного адміністративного суду м. Києва, який ухвалою від 14 грудня 2020 року відкрив провадження у справі №640/31067/20. Враховуючи викладене, вважає, що суд першої інстанції не перевірив всіх обставин справи, не вказав в судовому рішенні якими саме конкретними діями ОСОБА_1 допустив правопорушення, а тому висновок місцевого суду про вчинення ним адміністративного правопорушення є незаконним і необґрунтованим, оскільки в його діях взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення№ 29/26-15-07-07-01-23 від 30 жовтня 2020 року, складеному відносно директора ТОВ «ЛекораІнвест», порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: п. 44.1, ст.44, п. 198.1, п.198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року, №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 431 957 гривень, заниження податку на додану вартість на суму 577 113 гривень, в т.ч. за липень 2020 року на суму 577 113 гривень. З акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛекораІнвест`від 09 жовтня 2020 року № 30/26-15-07-07-01/41412973 вбачається, що податковим органом встановлено порушення п.44.1ст.44, п.п.134.1.1п. 134.1 ст. 134, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на прибуток та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток. За результатами податкової перевірки у вересні-жовтні 2020 року ГУ ДПС України у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЛекораІнвест» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн. за липень 2020 року, за результатами якої було складено акт від 09 жовтня 2020 року №30/26-15-07-07-01/41412973, на підставі якого і було складено зазначений протокол про адміністративне правопорушення №29/26-15-07-07-01-23 щодо ОСОБА_1 про порушення порядку ведення податкового обліку, а також два податкові повідомлення-рішення: №0000729/0707 від 06 листопада 2020 року і №0000734/0707 від 06 листопада 2020року, і ці податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «ЛекораІнвест» до Окружного адміністративного суду м. Києва, який ухвалою від 14 грудня 2020 року відкрив провадження у справі №640/31067/20. Відповідно до ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст. 245 КУпАП, повинен всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених в судовому засіданні та оцінених доказів і вирішити справу в точній відповідності з законом. Водночас, згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів, має містити дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Крім того, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Проте, як вбачається з матеріалів справи, наведені вимоги закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи, розгляді справи в суді та винесенні суддею постанови стосовно ОСОБА_1 повною мірою дотримані не були. За змістом ч.1 ст.163-1 КУпАП відповідальність настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Відповідно до вимогст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом рішення, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Положеннями п. 56.18ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Однак, при викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства, але не вказано, які саме дії або бездіяльність в розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку, були допущені ОСОБА_1 особисто або як відповідальною особою за дотримання Товариством податкового та іншого законодавства, тому він не може вважатися належним і допустимими доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Крім того, оскільки податкові повідомлення-рішення №0000729/0707 від 06 листопада 2020 року і №0000734/0707 від 06 листопада 2020року, які були складені на підставі акту перевірки від 09 жовтня 2020 року №30/26-15-07-07-01/41412973 за результатами позапланової перевірки, були оскаржені ТОВ «ЛекораІнвест» до Окружного адміністративного суду м. Києва, то акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 ПК України також не може бути визнаний беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому висновки місцевого суду в постанові про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтуються лише на припущеннях, в той же час належні та допустимі докази, які б дійсно доводили вчинення цього правопорушення, в справі відсутні. Таким чином, з урахуванням наведеного, висновок місцевого суду про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не ґрунтується на належних, достатніх і допустимих доказах, при цьому судом не було надано будь-якої оцінки наявним в матеріалах справи документам, фактичні обставини справи не з`ясовано, отже суд не виконав вимоги КУпАП та прийшов до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України. Враховуючи наведене, доводи викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, а тому постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року про закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - ПОСТАНОВИВ : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року . Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду: Я.С. Мельник