Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/1406/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/1406/20 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М. Категорія 18 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Коломієць О.С. суддів: Талько О.Б, Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання: Дяченко Ю.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №274/1406/20 за позовом Акціонерного товариства «Житомиробленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Житомиробленерго» на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2021 року, яка постановлена суддею Вдовиченко Т.М. у м. Бердичів в с т а н о в и в: У лютому 2020 року Акціонерне товариство «Житомиробленерго» (далі - АТ «Житомиробленерго») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 вартість необлікованої електричної енергії в сумі 183 480,64 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 15000 грн. та судовий збір в сумі 2752,21 грн. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2021 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, АТ «Житомиробленерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії укладений між позивачем, як оператором системи розподілу електричної енергії та відповідачем ОСОБА_1 - як фізичною особою. При цьому вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд не пересвідчився, чи є відповідач ОСОБА_1 суб`єктом підприємницької діяльності та чи зареєстрований він у Реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи той факт, що стороною споживача за вказаним договором є фізична особа, спір стосується права цивільного, а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з`явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах передбачених ст.367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом під час розгляду справи було встановлено, що 06.09.2018 року між Бердичівським РЕМ АТ «Житомиробленерго» та ОСОБА_1 , як фізичною особою, було укладено договір №424 про постачання електричної енергії, за умовами якого споживач постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід`ємними частинами. 30 листопада 2018 року сторонами підписано договір № 03-0424 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, відповідно до якого Оператор системи надає споживачу - фізичній особі ОСОБА_1 , послуги з розподілу (передачі) електричної енергії до об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . 30 липня 2019 року представниками позивача під час перевірки дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі-ПРРЕЕ) на об`єкті електропостачання «Торгово-офісний центр» за адресою: АДРЕСА_2 , були виявлені порушення п.4 п.п. 5.5.13 ПРРЕЕ та в присутності споживача - фізичної особи ОСОБА_1 , складено Акт про порушення ПРРЕЕ № 022902. За результатами розгляду цього акту, комісією прийнято рішення про нарахування відповідачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на суму 183 480,64 грн, про що складено протокол №8 від 26.09.2019 р. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки договір про постачання електричної енергії від 06.09.2018 укладено між Бердичівським РЕМ АТ «Житомиробленерго» та ФО ОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , тому враховуючи суб`єктний склад сторін договору, розгляд даного спору відноситься до юрисдикції господарського суду. Разом з тим, такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного. У відповідності з частиною 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно із частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці. Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Відповідно до частин першої та другої статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництво, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. З матеріалів справи слідує, що позов у даній справі пред`явлено саме до фізичної особи - ОСОБА_1 і вимоги стосуються порушення останнім ПРРЕЕ та неналежного виконання договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який був укладений між позивачем, як оператором системи розподілу електричної енергії та відповідачем ОСОБА_1 - як фізичною особою. При цьому матеріали справи не місять будь-яких доказів про те, що відповідач ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності (фізичною особою-підприємцем), зареєстрований у Реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, також здійснює господарську діяльність за адресою, де встановлено порушення ПРРЕЕ. Отже висновок суду першої інстанції про те, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки виник у зв`язку зі здійсненням відповідачем господарської діяльності, є передчасним. Таким чином, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Відповідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України зазначене є підставою для скасування ухвали суду та передачі справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Житомиробленерго» задовольнити. Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07 квітня 2021 року. Головуючий Судді