Постанова 4854 № 947/33920/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 947/33920/20 Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бойка А.В. суддів: Шевчук О.А. , Федусика А.Г. за участю секретаря:Андрушкевич М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: 17.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №00755925, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Також, позивач просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року позов задоволено. Скасовано постанову серії 1АВ №00755925 від 03.09.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень. Закрито провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення. Не погоджуючись з вказаним рішенням, 28.01.2021 року Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. В своїй скарзі апелянт зазначає, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, зафіксовано технічним засобом Каскад 029-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відео фіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Таким чином, факт перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_1 , підтверджено належними доказами. Також, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення інспектором було вірно встановлено відповідальну особу відповідно до приписів ст.14-2 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 мала змогу вчинити дії щодо належного оформлення права користування транспортним засобом Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_1 , за ОСОБА_2 в порядку, передбаченому постановою КМУ від 14.11.2018 року №1197, однак внаслідок власної бездіяльності не вчинила їх на момент вчинення правопорушення. Посилається апелянт і на відсутність підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності в порядку ст.279-3 КУпАП у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не подавав належним чином заяву до Департаменту патрульної поліції про визнання факту скоєння ним адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності. У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, інспектором Департаменту патрульної поліції Сереженко Я.В. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії 1АВ №00755925. Згідно змісту вказаної постанови, 24.08.2020 року о 10 год. 09 хв. за адресою М05 Київ-Одеса 35+240, зафіксовано транспортний засіб Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 41 км/год., чим порушила п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України. В оскаржуваній постанові міститься інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, а саме, зазначено, що фіксація правопорушення здійснювалась в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу «Каскад 029-1219», серія, номер свідоцтва про повірку - № НОМЕР_2 , термін дії - 24.02.2021 року. Також, постанова містить результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення. За порушення Правил дорожнього руху на позивача, згідно санкції ч.1 ст.122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржила її в судовому порядку. При цьому, при зверненні до суду позивач не заперечувала зафіксований відповідачем факт перевищення транспортним засобом Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_1 , встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 41 км/год. Позивач стверджувала, що належним користувачем вказаного транспортного засобу на момент вчинення адміністративного правопорушення був її чоловік ОСОБА_2 , який визнав свою вину щодо перевищення встановлених обмежень швидкості руху та здійснив оплату штрафу, застосованого постановою серії 1АВ №00755925. На звернення ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції із заявою про встановлення належного користувача транспортного засобу їй незаконно було відмовлено з посиланням на недотримання порядку звернення, передбаченого постановою КМУ від 10.11.2017 року №833. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 , як належний користувач транспортного засобу, звернувся до уповноважених органів із заявами щодо визнання вчинення ним правопорушення і надав згоду для притягнення його до адміністративної відповідальності, а також оплатив штраф за вчинене правопорушення, тому існують всі необхідні підстави для скасування постанови серії 1АВ №00755925 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 . Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову виходячи з наступного. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1-126) тощо. Згідно ст.276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень. Статтею 279-1 КУпАП визначено порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) Так, зазначеною статтею визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування при внесенні до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформації про зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, а також при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення перевіряє, чи не були відповідні обставини зафіксовані раніше, а також чи не притягалася відповідна особа до адміністративної відповідальності за це правопорушення іншою уповноваженою посадовою особою. Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Приміткою до цієї статті визначено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису). Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Нормами ст. 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Так, згідно з ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили, особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Аналогічну норму закону, щодо звернення відповідальної особи у 20 денний календарний день містить також розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020 року. В даному випадку позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності як власника транспортного засобу. Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області із заявою про встановлення належного користувача транспортного засобу Volkswagen Tiguan. В даній заяві позивач зазначила, що Департаментом патрульної поліції м. Києва було винесено постанову серії 1АВ №00755925 згідно якої її притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Повідомила, що її чоловік ОСОБА_2 є належним користувачем транспортного засобу Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_1 , та саме він керував вказаним автомобілем на момент фіксації перевищення встановлених обмежень швидкості руху. До заяви ОСОБА_1 додала заяву про внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу у зв`язку з передачею транспортного засобу фізичній особі в користування, а також квитанцію №60 від 03.09.2020 року про сплату штрафу у розмірі 255 грн. її чоловіком ОСОБА_2 , що свідчить про визнання останнім вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. В свою чергу, 09.09.2020 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Департаменту патрульної поліції про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. З вказаного, на думку колегії суддів, слідує, що ОСОБА_2 визнав, що 24.08.2020 року о 10 год. 09 хв. саме він керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_1 , а також визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. У зв`язку з цим, ОСОБА_2 сплатив штраф у розмірі 255 грн. та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідності. Відповідач, в свою чергу, відмовив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у задоволенні поданих ними заяв з посиланням на недотримання останніми вимог Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2017 року №833. На вказану обставину посилається апелянт і в обґрунтування вимог апеляційної скарги. Як вже зазначалось вище, Кодекс України про адміністративні правопорушення містить положення щодо звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення правил ПДР України, в разі передачі автомобіля третім особам. Вказані норми Кодексу спрямовані, передусім, на притягнення до відповідальності, тобто застосування заходів впливу, саме до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Недотримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Порядку звернення, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2017 року №833, не нівелює встановлений судом факт вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_2 , визнання ним вини у скоєному та сплати штрафу. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». У даному випадку позивач, як власник транспортного засобу, та її чоловік ОСОБА_2 , як особа, яка фактично керувала транспортним засобом та момент вчинення адміністративного правопорушення, вчинили дії, передбачені чинним законодавством, спрямовані для притягнення до адміністративної відповідальності винної особи. Недотримання позивачем порядку звернення до уповноваженого підрозділу Національної поліції не є автоматичним свідченням про наявність у діях ОСОБА_1 вини, у вчиненні адміністративного правопорушення, та не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП є необґрунтованим. Доводи апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Бойко А.В. Судді Шевчук О.А. Федусик А.Г.