Постанова 4852 № 160/10658/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10658/20 головуючий суддя І інстанції Горбалінський В.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., за участю секретаря судового засідання: Чорнова Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року в адміністративній справі №160/10658/20 за позовом приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан- ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №37 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 17.08.2020 року, щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 4 (чотири) місяці; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 17.08.2020 року, оформлене протоколом №37, про задоволення подання Міністретсва юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 4 (чотири) місяці. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року адміністративний позов приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №37 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 17.08.2020 року щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 4 (чотири) місяці. В задоволені решти позовних вимог було відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Міністерство юстиції України звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року скасувати в частині позовних вимог, які були задоволені та в цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що враховуючи обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, відсутність застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року, Дисциплінарною комісією обґрунтовано прийняте рішення про необхідність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення її діяльності строком на 4 місяці. Також, було зазначено, що спірне рішення, оформлене протоколом не має правових наслідків для позивача, тому як останнє не введено в дію наказом Міністерства юстиції України, як то передбачено відповідним Положенням про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2017 року № 3791/5. Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні просила задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник позивача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін. Інші учасники судового процесу, в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останніх. Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як було встановлено судом першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна здійснює діяльність приватного виконавця у виконавчому окрузі Дніпропетровської області, згідно з посвідченням № 0084 від 26.06.2017 року. 16.12.2019 року приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. відкрито виконавче провадження № 60892369 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/2864/15, виданого 04.03.2019 року, про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «АВК» за кредитним договором перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» у розмірі 1 372 467 511,28 грн., на майно ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» (Боржник), яке є предметом іпотеки та застави, шляхом продажу па прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження із визначенням їх початкової ціни відповідно до висновків судових експертиз. 16.12.2019 року приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди. У постанові про стягнення з боржника основної винагороди від 16.12.2019 року, розмір основної винагороди приватного виконавця визначено у сумі 137 246 751,12 грн., яка розрахована як 10% від суми заборгованості за кредитним договором перед ПАТ «Промінвестбанк». Як видно з матеріалів справи, складення постанови приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А. у виконавчому провадженні № 60892369 про стягнення з боржника основної винагороди від 16.12.2019 року у сумі 137 246 751,12 грн. стала підставою для звернення 05.05.2020 року представника ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» (боржника у ВП №60892369) до Міністерства юстиції України про проведення позапланової перевірки законності рішень та дій приватних виконавців. У вказаному звернені представник ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» вказує на протиправність винесення позивачем постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 16.12.2019 року у розмірі 137 246 751,12 грн., оскільки основна сума винагороди приватного виконавця повинна була бути встановлена у відсотках від вартості проданого майна. При цьому, скаржник зазначив, що майно за ВП №60892369 реалізовано не було, оскільки виконавчий документ (наказ Господарського суду Донецької області № 905/2864/15 від 04.03.2019 року про звернення стягнення на майно ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро») було повернуто стягувачу постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.01.2020 року на підставі письмової заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання. А тому, на підставі викладеного, представник ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» вказав про протиправність постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 16.12.2019 року у сумі 137 246 751,12 грн., оскільки наказ Господарського суду Донецької області № 905/2864/15 від 04.03.2019 року про звернення стягнення на майно ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» залишається невиконаним і будь-яке майно не було реалізовано в межах виконавчого провадження, а тому у приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А. були відсутні підстави для стягнення суми основної винагороди. На підставі скарги представника ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» від 05.05.2020 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження № 60892369, за результатом якої складено довідку за результатами проведення позапланової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 28.05.2020 року. Вказаною довідкою від 28.05.2020 року встановлено, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , яка проводилась на підставі скарги представника ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» Більдій А.Г. від 05.05.2020 та в межах предмету цієї скарги виявлено порушення вимог частини сьомої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», абзацу 8 пункту 7 розділу І Інструкції. На підставі довідки за результатами проведення позапланової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 28.05.2020 року Міністерством юстиції України було складено подання № 1991/20.5.1/32-20 від 02.07.2020 року до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 . У поданні Міністерства юстиції України № 1991/20.5.1/32-20 від 02.07.2020 року викладено висновок, відповідно до змісту якого встановлено, що при здійсненні виконавчого провадження № 60892369 приватним виконавцем порушено вимоги: пункту 2 частини першої статті 4 Закону щодо здійснення діяльності з дотриманням принципу законності; пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад законності; частини сьомої статті 31 Закону щодо наведення у постанові про стягнення основної винагороди розрахунку суми винагороди та зазначення порядку її стягнення; абзацу восьмого пункту 7 розділу І Інструкції щодо зазначення в постанові про стягнення з боржника основної винагороди від 16.12.2019 норми закону, на підставі якого її винесено. 17.08.2020 року на засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців розглянуто подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 . За результатами розгляду зазначеного подання Міністерства юстиції України, Дисциплінарною комісією приватних виконавців вирішено задовольнити подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 та застосувати до приватного виконавця дисціплінарне стягнення у вигляді зупинення її діяльності строком на 4 місяці. Такого висновку Дисциплінарна комісія приватних виконавців дійшла виходячи з того, що при винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 16.12.2019 року приватним виконавцем було допущено порушення частини сьомої статті 31 Закону та абзацу восьмого пункту 7 розділу І Інструкції, що в свою чергу, призвело до завдання шкоди боржнику, оскільки за результатом виконання такої постанови іншим приватним виконавцем безпідставно стягнуто з боржника більше 2 млн. грн. Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного рішення, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №37 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 17.08.2020 року, щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 4 (чотири) місяці є протиправним та необґрунтованим, а тому таке рішення слід скасувати. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Звертаючись до суду з позовом про скасування акту суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника. Таким чином, підставами для визнання протиправними актів суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірних правовідносин є правомірність прийняття Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення, оформленого протоколом №37 від 17.08.2020 року щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 4 (чотири) місяці. Так, визначаючи правову природу наведеного рішення, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що частиною 4 ст. 40 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Згідно з ч. 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України. Частиною 5 статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду. Отже, системного аналізу вказаних норм випливає, що рішення дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності набуває дії та має вплив на права та обов`язки останнього лише після введення його в дію наказом Міністерства юстиції України. До цього моменту, таке рішення дисциплінарної комісії приватних виконавців не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) в розумінні приписів ст. 4 КАС України, тому як останнє не може бути реалізовано без відповідного наказу Міністерства юстиції України, яке в свою чергу наділено правом розсуду щодо його прийняття. Як свідчать встановлені обставини справи, рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №37 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 17.08.2020 року, не вводилось в дію наказом Міністерства юстиції України, а відтак його оскарження в судовому порядку є передчасним. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції відносно необхідності часткового задоволення адміністративного позову, а саме визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №37 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 17.08.2020 року щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 4 (чотири) місяці, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимоги з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову і в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року в адміністративній справі №160/10658/20 скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нову постанову, про відмову в їх задоволенні. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року в адміністративній справі №160/10658/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на підставі ч. 4 ст. 272 КАС України та за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко