Постанова 4875 № 922/3022/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" квітня 2021 р. Справа № 922/3022/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Стойка О.В. секретар судового засідання Євтушенко Є.В. за участю представників: від позивача - не з`явився; від відповідача - Котляр А.О. (адвокат), за довіреністю та свідоцтвом; розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Верещака Ігоря Олександровича, м. Харків вх. № 675 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2021 р. у справі № 922/3022/20 (суддя - Жиляєв Є.М., повний текст складено та підписано 03.02.2021 р.) за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», м. Київ до фізичної особи-підприємця Верещака Ігоря Олександровича, м. Харків про стягнення 207 812,00 грн. ВСТАНОВИЛА: 21.09.2020 р. Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» (далі - Спілка, позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Верещака Ігоря Олександровича (далі - ФОП Верещак І.О., відповідач) паушальної суми у розмірі 250 000,00 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач за відсутності укладеного з позивачем відповідного договору здійснював у своїй діяльності використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань), що підтверджується двома актами фіксації № 03/11/2019 від 29.11.2019 р. та № 03/11/19 2-Ф від 13.01.2020 р., внаслідок чого позивач зазнав збитків в розмірі 50 мінімальних заробітних плат. 07.12.2020 р. судом першої інстанції отримана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, і якій позивач просить стягнути з відповідача 207 812,00 грн. Дана заява мотивована наявністю технічної помилки, у зв`язку з якою застосовувався розмір заробітної плати на день подання заяви, а не на початок календарного року. Крім того, позивач заявив, що фактично недоотримав суму у розмірі, еквівалентному 44 мінімальним місячним заробітним платам станом на 01 січня 2020 року, що становить 207 812,00 грн. (44 * 4723,00 грн. = 207 812,00 грн.) Ухвалою суду від 08.12.2020 р. прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та здійснено подальший розгляд справи з її урахуванням. Рішенням господарського суду Харківської області від 02.02.2021 р. позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто паушальну суму у розмірі 207 812,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 3 117,18 грн. Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що: - актами позивача зафіксовано комерційне використання об`єктів саме суміжних, а не авторських прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання; - правовідносини між всіма правовласниками та позивачем засновані на законі та не потребують додаткового підтвердження договорами з тими, фонограми чиїх творів були використані відповідачем; - відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього майнових прав на використання спірних фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів, зокрема, укладання ліцензійних договорів з відповідними правовласниками; - при розрахунку винагороди, що підлягає стягненню, застосовуються положення п. 3 Тарифів, а не преамбула цих Тарифів, на яку посилається позивач. Додатковим рішенням суду від 09.02.2021 р. відмовлено у задоволенні заяви Спілки щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове про повну відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, що позивач не є отримувачем доходів, а має повноваження діяти в інтересах всіх правовласників та має лише невиключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) у повному обсязі, тому заявлені до стягнення кошти не є недоотриманим прибутком позивача. На думку скаржника, такий позов може бути поданий на захист майнових прав власників об`єктів авторського права та/або суміжних прав та виключно від імені певних правовласників, чого під час розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено. Натомість така позиція відповідача узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.01.2021 у справі № 904/951/20. За доводами апеляційної скарги, матеріали справи не містять доказів того, що позивач пропонував відповідачеві укласти відповідний договір з метою врегулювання правовідносин, а також доказів понесення позивачем негативних наслідків внаслідок допущеного відповідачем використання музичних творів. Додаткове рішення ГСХО від 09.02.2021 р. сторонами в апеляційному порядку не оскаржено. 05.04.2021 р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач повідомив суд про те, що сторони проводять переговори щодо врегулювання спору мирним шляхом, у зв`язку з чим просив надати додатковий час для залагодження конфлікту. Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. З огляду на те, що позивачем до свого клопотання не надано доказів наявності конфлікту між сторонами, тому причини неявки Спілки у судове засідання не визнаються поважними, внаслідок чого дане клопотання судовою колегією відхилено. Представник позивача у судове засідання не з`явився. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі. Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ГС "УЛАСП" є акредитованою організацією колективного управління в сфері діяльності, передбаченої положеннями п. 3 абз. 3 ч. 5 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління станом 31.05.2019 №4. 29.11.2019 представником ГС "УЛАСП" Вороний К.В. (за довіреністю від 26.06.2019 №б/н) здійснено фіксацію комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконання музичних творів у публічному закладі "44 Favorite Plase", що розташований за адресою: 61022, м. Харків, вул. Пушкінська, 44, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, про що складено акт фіксації комерційного використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання №03/11/2019 від 29.11.2019. Згідно з додатками №№1, 2 до акту фіксації №03/11/2019 від 29.11.2019, в зазначеному публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 16 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань. Фіксація зазначених порушень була здійснена представником ГС "УЛАСП" також за допомогою проведення відео - та звукозапису. Перебування представника ГС "УЛАСП" в день складення акту фіксації №03/11/2019 від 29.11.2019 з додатками до нього в публічному закладі "44 Favorite Plase" за адресою: 61022, м. Харків, вул. Пушкінська, 44, підтверджується відповідними чеками. 13.01.2020 представником ГС "УЛАСП" Стецуном Р.С. повторно здійснено фіксацію комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконання музичних творів в публічному закладі "44 Favorite Plase", що розташований за адресою: 61022, м. Харків, вул. Пушкінська, 44, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, про що складено акт фіксації комерційного використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання №03/11/19 2-Ф від 13.01.2020. За інформацією, зазначеною у додатках №№1, 2 до акту фіксації №03/11/19 2-Ф від 13.01.2020 вбачається, що в зазначеному публічному закладі зафіксований факт публічного виконання 26 фонограм та відповідно такої самої кількості зафіксованих у фонограмах виконань. Фіксація зазначених порушень була здійснена представником ГС "УЛАСП" також за допомогою проведення відео - та звукозапису. Перебування представника ГС "УЛАСП" в день складення акту фіксації №03/11/19 2-Ф від 13.01.2020 з додатками в публічному закладі "44 Favorite Plase" за адресою: 61022, м. Харків, вул. Пушкінська, 44, підтверджується товарним чеком № 1 від 13.01.2020 та фіскальним чеком від 13.01.2020. Враховуючи факт відсутності укладеного між сторонами договору на використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління, ГС "УЛАСП" звернулася з даним позовом до господарського суду з метою захисту порушених прав та інтересів. Спілка обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх законних прав та інтересів як суб`єкта суміжних прав, порушення яких проявляється у використанні відповідачем фонограм без укладання договору з акредитованою організацією колективного управління у відповідній сфері, внаслідок чого Спілкою недоотримано дохід (роялті). Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для стягнення збитків, оскільки в розумінні статті 240 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, яку ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014 Спілка є потерпілою стороною, а відповідач - порушником. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що Спілка є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" та має право самостійно звертатися до суду з позовом у даній справі. Разом з тим необхідно зазначити, що особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов`язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права". У пункті "б" статті 35 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є фонограми, відеограми. Відповідно до пунктів "а" і "б" частини першої статті 36 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб`єктами суміжних прав є: виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм. Частиною першою статті 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що первинними суб`єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. Відповідно до пункту "а" частини першої статті 40 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом. Згідно з пунктами "а" - "в" частини першої статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови: 1) відтворення зазначених об`єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень; 2) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України; 3) за суб`єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників. При цьому, правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначені Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав". У статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" міститься визначення понять "колективне управління", "обов`язкове колективне управління", "розширене колективне управління". Так за змістом статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", колективне управління - це діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом. Обов`язкове колективне управління це - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах. Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених статтею 12 цього Закону. Згідно з положеннями частини другої статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції: 1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; 3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; 4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; 5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; 6) здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління. Так, зі змісту частини п`ятої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" вбачається, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами. Частинами восьмою, дев`ятою, одинадцятою і дванадцятою статті 13 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" передбачено, що правовласники мають право на підставі письмової заяви вимагати вилучення своїх майнових прав з управління організації колективного управління, припинення дій щодо надання дозволів на використання їхніх об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, дій щодо збирання винагороди за використання їхніх об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (далі - заява про вилучення). У заяві про вилучення зазначаються майнові права, які вилучаються з управління організації, та перелік об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. У заяві про вилучення правовласники зазначають перелік об`єктів, щодо яких подається заява, та правові підстави набуття майнових прав на ці об`єкти. У разі подання правовласниками до організації колективного управління заяви про вилучення щодо їхніх об`єктів авторського права і (або) суміжних прав організація зобов`язана протягом шести місяців з дня отримання таких заяв виплатити правовласникам, які звернулися із заявою про вилучення, належну їм винагороду, внести відповідні зміни до договорів із користувачами, припинити управління щодо відповідних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (припинити дії щодо надання дозволів на використання відповідних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, дії щодо збирання винагороди за їх використання, дії щодо звернень до суду за захистом прав правовласників щодо цих об`єктів тощо) та розмістити на своєму веб-сайті інформацію про таке вилучення із списком правовласників, які здійснили вилучення, та переліком об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, щодо яких здійснено вилучення. Організація колективного управління не має права відмовляти правовласникам у вилученні майнових прав з управління, за умови дотримання ними порядку вилучення, передбаченого цією статтею. Правовласники можуть також вилучити свої майнові права з управління організації, що акредитована для здійснення розширеного колективного управління правами. У такому разі на території України управління майновими правами, вилученими з колективного управління, може здійснюватися правовласником. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.01.2021 р. у справі № 904/951/20 та від 22.02.2021 р. у справі № 910/18772/19, системний аналіз зазначених вище норм в сукупності дає підстави дійти висновку, що організація колективного управління може здійснювати управління майновими правами її членів у межах визначених правовласником (конкретно визначених майнових прав для управління які вносяться у відповідний каталог), а розширене колективне управління, у свою чергу, надає право організації колективного управління управляти майновими правами членів організації без включення їх у відповідні каталоги (крім випадків вилучення майнових прав автором), у межах, визначених законодавством. В матеріалах справи відсутні докази того, що правовласники спірних музичних творів вилучили свої права щодо колективного управління. Таким чином, Спілка в силу вимог ч. 5 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", як акредитована організація колективного управління не обмежена у здійсненні повноважень на звернення до суду з позовом від власного імені, проте у разі порушення її прав у правовідносинах, в яких вона є стороною. Водночас, слід відрізняти право на управління майновими правами та право правовласника щодо розпорядження майновими правами. У наведених постановах Верховний Суд наголошує, що право на колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав не слід ототожнювати із правами самого суб`єкта суміжних прав, включаючи право на розпорядження ними, яке виникає і здійснюється відповідно до цивільного права та Закону України "Про авторське право і суміжні права". Набуття організацією колективного управління на підставі положень Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" прав на здійснення функцій з управління не призводить до виникнення у такої організації майнових суміжних прав на відповідні об`єкти суміжних прав. Як свідчать матеріали справи, Спілкою заявлено позовні вимоги саме про стягнення збитків, які мотивовано тим, що внаслідок неукладення відповідачем договору з позивачем як акредитованою організацією колективного управління у відповідній сфері останнім недоотримано паушальну суму. Відповідно до частин першої і другої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином. Відповідно до частини першої статті 142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував (постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04 2018 у справі № 921/377/14-г/7). Аналіз чинного законодавства, яке регулює діяльність організацій колективного управління (стаття 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права"), свідчить про те, що принцип діяльності позивача полягає, зокрема, в неухильному дотриманні інтересів правовласників - організації колективного управління зобов`язані діяти найкращим чином в інтересах правовласників, ефективно збирати, розподіляти і виплачувати дохід від прав, не покладати на правовласників жодних зобов`язань, які не є об`єктивно необхідними для захисту їхніх прав та інтересів і для ефективного управління їхніми майновими правами. Отже, в контексті наведеного вище, позивач фактично не є отримувачем доходів, а має повноваження діяти в інтересах всіх правовласників та має лише невиключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) в повному обсязі. Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків у своїх інтересах та на захист своїх прав, але враховуючи, що винагороду повинні отримувати власники виключних майнових прав на об`єкти суміжних прав, збитки, про стягнення яких просить позивач, є доходом саме правовласників, а не організації колективного управління. Позивач фактично є збирачем винагороди (роялті) і такі кошти не є доходом позивача, і тому вказані кошти (винагорода) не є недоотриманим прибутком позивача. Положення чинного законодавства, яке регулює діяльність організацій колективного управління, свідчать про те, що дохід від використання об`єктів інтелектуальної власності не є доходом позивача. Позивач є неприбутковою організацію, яка не має права здійснювати підприємницьку діяльність, його діяльність полягає, зокрема, в укладенні відповідних договорів в інтересах правовласників та у збиранні, розподіленні та виплаті доходів від прав цим правовласникам, тобто Спілка не є отримувачем доходів, а фактично збирачем платежів, які належать іншим особам (правовласникам). Отже, враховуючи межі та підстави заявлених позовних вимог та обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав (стягнення збитків), у організації колективного управління відсутні права на звернення до суду з таким позовом, оскільки такий позов може бути подано лише на захист майнових прав власників об`єктів авторського права та (або) суміжних прав та виключно від імені цих правовласників. Наведений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.01.2021 р. у справі № 904/951/20 та від 22.02.2021 р. у справі № 910/18772/19. Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що Спілка має право на стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки не врахував, що: - організація колективного управління в межах повноважень наданих їй статтею 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" звертається до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників; - винагорода (роялті) не є доходом позивача та відповідно не може бути недоотриманим прибутком організації, а отже не є збитками понесеними відповідною організацією, - у зв`язку з чим безпідставно задовольнив позовні вимоги Спілки. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини є достатньою підставою для відмови у позові, тому для вирішення спору по суті відсутня необхідність встановлення інших обставин у справі, оскільки це не впливає на результат розгляду даної справи (помилковість визначення позивача як єдиної акредитованої організації на укладення договорів щодо отримання роялті, укладення відповідачем ліцензійного договору № 712 від 02.11.2020 з ТОВ «Індормедіа» та його виконання сторонами, та ін.) Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, відповідно, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню. Згідно з ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за позовом та апеляційною скаргою покладаються на позивача. При цьому, судова колегія звертає увагу на відсутність обґрунтованих підстав для віднесення на позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді першої інстанції в сумі 30 000 грн., оскільки: - відповідачем до матеріалів справи надано лише договір про надання правової допомоги № АО-04/11-20 від 04.11.2020 р., що не є достатнім доказом понесення ним відповідних витрат у розумінні ч. 3 ст. 126 ГПК України; - заперечуючи проти завищення розміру цих витрат позивач також наголошував у відповіді на відзив на відсутності детального опису виконаних адвокатом відповідача робіт (наданих послуг) із зазначенням вартості кожної з них. Крім того, судовою колегією враховано, що на теперішній час за даними ЄДРПОУ місцезнаходженням відповідача визначено: АДРЕСА_1 , проте у доданій позивачем до позову виписці з ЄДРПОУ, роздруківці безкоштовного запиту станом на 18.09.2020 р., відзиві на позов, заяві про зупинення розгляду справи від 13.11.2020 р., клопотанні про відкладення розгляду справи від 07.12.2020 р., запереченнях на відповідь на відзив від 13.12.2020 р. та в апеляційній скарзі адресою відповідача визначено: АДРЕСА_2 , тому на виконання вимог п.п. в) п. 4 ч. 1 ст. 282 та п. 4 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині даної постанови зазначається саме ця адреса скаржника, що узгоджується з приписами ч. 7 ст. 120 та п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України. Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Верещака Ігоря Олександровича на рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2021 р. у справі № 922/3022/20 задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2021 р. у справі № 922/3022/20 скасувати та прийняти нове. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Стягнути з Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, вул. А.Аболмасова, б. 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, код ЄДРПОУ 42502769) на користь фізичної особи-підприємця Верещака Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 4 675,77 грн. Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів. Повний текст постанови складено 07.04.2021 р. Головуючий суддя В.І. Пушай Суддя С.В. Барбашова Суддя О.В. Стойка