Постанова 4874 № 902/1264/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2021 року Справа № 902/1264/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Мельник О.В. секретар судового засідання Гладка Л.А. за участю представників сторін: позивача: Долиняний С.В. відповідача: Бідний Є.М. третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Юрія Дмитровича: не з`явився третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. у справі №902/1264/20, постановлену суддею Матвійчуком В.В., повний текст складено 30.12.2020 р. за позовом: Фермерського господарства "УКРАЇНА" (вул. Островського, 29, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" (вул. М. Пимоненка, буд. 13, офіс 4А/41, м. Київ, 040450) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Юрія Дмитровича ( АДРЕСА_1 ) Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича ( АДРЕСА_2 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. у справі №902/1264/20 заяву Фермерського господарства "УКРАЇНА" № 24/12-2 від 23.12.2020 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем та зареєстрованого в реєстрі за №1965. Не погоджуючись із вказаним, Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, просить поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 30 грудня 2020 року у справі №902/1264/20 про забезпечення позову. Розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30 грудня 2020 року у справі №902/1264/20 про забезпечення позову у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30 грудня 2020 року у справі №902/1264/20 про забезпечення позову. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову Фермерського господарства «УКРАЇНА» у справі №902/1264/20. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1264/20 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 лютого 2021 р. у справі №902/1264/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. у справі №902/1264/20, справу призначено до розгляд на 11.03.2021 р. об 11:00 год. Судове засідання 11 березня 2021 р. о 11:00 год. не відбулося у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Філіпової Т.Л. Враховуючи те, що відпала обставина, яка унеможливила проведення судового засідання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне призначити справу до розгляду. Згідно відомостей табелю комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Північно-західного апеляційного господарського суду, суддя-член колегії Бучинська Г.Б. з 15.03.2021 по 19.03.2021 включно перебуває у відпустці. Розпорядженням керівника апарату від 15.03.2021 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Бучинської Г.Б., відповідно до ст.32 ГПК України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №902/1264/20. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1264/20 у складі головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Мельник О.В. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 березня 2021 р. у справі №902/1264/20 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. у справі №902/1264/20 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Мельник О.В. Розгляд апеляційної скарги призначено на "01" квітня 2021 р. о 14:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2. 03.03.2021 р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" адвоката Бідного Є.М. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи "EasyCon", за електронною адресою для реєстрації в "EasyCon". 09.03.2021 р. на адресу апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "УКРАЇНА" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Адама Україна», а ухвалу Господарського суду Вінницької області про забезпечення позову від 30.12.2020 р. у справі №902/1264/20 залишити без змін. 10.03.2021 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Фермерського господарства "УКРАЇНА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконферненції у справі №902/1264/20, забезпечення проведення якої просить доручити Господарському суду Вінницької області. 12.03.2021 р. на адресу апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 березня 2021 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" (в особі представника Бідного Є.М.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №902/1264/20 - задоволено. Клопотання Фермерського господарства "УКРАЇНА" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1264/20 - задоволено. Доручено забезпечити проведення відеоконференції Господарському суду Вінницької області (вулиця Пирогова, 29, Вінниця, Вінницька область, 21000). 01.04.2021 р. на електронну адресу апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги. У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 року по справі №902/1264/20 та прийняти інше рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Представник Фермерського господарства "УКРАЇНА" в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає що ухвала Господарського суду Вінницької області прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Представники третіх сторін у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, причин неявки суду не повідомили. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні. Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: 1.Зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. у справі №902/1264/20 заяву Фермерського господарства "УКРАЇНА" №24/12-2 від 23.12.2020 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем та зареєстрованого в реєстрі за №1965. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся. 2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо неї інших учасників справи. Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали врахував лише ймовірність ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів, проте, в порушення вимог статей 136, 137 та 141 ГПК, а також статті 13 Закону України «Про аграрні розписки»: не врахував, що такий захід забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі Виконавчого напису не є розумним, обґрунтованим та адекватним заходом забезпечення позову у цій справі, оскільки фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог та порушує вимоги статті 13 Закону України «Про аграрні розписки»; не врахував необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін; не врахував порушення таким заходом забезпечення позову прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, які не є учасниками цієї Справи (Міжнародного трейдера); дійшов помилкового висновку щодо відсутності необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення у цій справі. Скаржник акцентує увагу на тому, що зупинення стягнення на підставі Виконавчого напису фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог у цій справі, оскільки незважаючи на те, що Виконавчий напис наразі підлягає примусовому виконанню (з огляду на те, що жодним судовим рішенням його не визнано таким, що не підлягає виконанню), Відповідач фактично позбавляється будь-якої можливості здійснювати стягнення на підставі такого Виконавчого напису (як ніби у даній Справі вже задоволенні позовні вимоги Позивача). Як на приклад судової практики, апелянт посилається на ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 липня 2018 року у справі № 910/1580/18-4, де у подібній справі про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, колегія суддів дійшла зазначила, що господарський суд не повинен вживати заходів до забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів фактично є задоволенням заявлених позовних вимог і при ньому спір не вирішується по суті. При цьому, вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого на аграрній розписці, фактично зупиняє виконання на підставі такого виконавчого напису до закінчення розгляду справи по суті, що прямо суперечить вимозі про негайне виконання таких виконавчих написів, встановленій статтею 13 Закону України «Про аграрні розписки». Крім вище зазначеного, апелянт звертає увагу апеляційного суду, що у даній справі Приватним виконавцем в межах Виконавчого провадження було винесено лише постанову про арешт майна боржника, проте так і не було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, що свідчить про те, що в дійсності арешт на предмет застави-1 так і не було реально накладено і позивач міг безперешкодно відчужити предмет застави-1 третім особам. Таким чином, як на момент постановлення оскаржуваної ухвали, так і станом на дату подання цієї апеляційної скарги, існує висока ймовірність того, що до вирішення цієї справи по суті позивач відчужить кукурудзу 3 класу (врожаю 2020 року), вирощену на земельних ділянках, визначених в Аграрній розписці, третім особам. Також, в апеляційній скарзі скаржник стверджує, що при оцінці збалансованості інтересів сторін необхідно також враховувати, що, у відповідача є укладений пов`язаний договір поставки-1 з Міжнародним грейдером-1 та укладений пов`язаний договір поставки-2 з Міжнародним трейдером-2, відповідно до яких відповідач зобов`язався поставити Міжнародному трейдеру-1 та Міжнародному трейдеру-2 кукурудзу 3 класу (врожаю 2020 року), отриману відповідачем за Договором поставки від позивача. Таким чином, як видно з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції при оцінці збалансованості інтересів сторін при вжитті заходів забезпечення позову не врахував обставини, які мають значення для правильного вирішення питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі. В письмових поясненнях до апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» зазначило, що відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотаннями про зустрічне забезпечення у даній справі, просив суд першої інстанції застосувати заходи зустрічного забезпечення шляхом встановлення позивачу обов`язку внести на депозитний рахунок суду першої інстанції грошові кошти, що становлять суму можливих збитків відповідача у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову у даній справі. В обґрунтування клопотань, відповідач посилався на те, що у зв`язку із зупиненням стягнення на підставі Виконавчого напису: існує реальна загроза завдання відповідачу збитків, що підтверджується пред`явленням Міжнародним трейдером-1 претензії до відповідача про відшкодування різниці між вартістю кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року), яка була закріплена в Договорі поставки № К -9144-25-06-2020- НН від 25 червня 2020 року (надалі - «Пов`язаний договір поставки-1»; засвідчена копія договору додавалася разом з апеляційною скаргою), укладеним між відповідачем та Міжнародним трейдером-1, та поточною ринковою вартістю кукурудзи, яку Міжнародний трейдер-1 змушений був закупити, зважаючи на порушення відповідачем зобов`язань щодо поставки такого зерна Міжнародному трейдеру-1, яке, своєю чергою, стало результатом порушення позивачем зобов`язань щодо поставки такого зерна за Аграрною розпискою та зупиненням стягнення на Предмет застави за Аграрною розпискою; існує реальна загроза завдання відповідачу збитків, що полягають в пред`явленні Міжнародним трейдером-2 вимоги до відповідача про відшкодування різниці між вартістю кукурудзи З класу (врожаю 2020 року), яка була закріплена в Договорі поставки №РС 929447 від 25 червня 2020 року, укладеним між відповідачем та Міжнародним трейдером-2, та поточною ринковою вартістю кукурудзи, яку Міжнародний трейдер-2 змушений буде закупити, зважаючи на порушення відповідачем зобов`язань щодо поставки такого зерна Міжнародному трейдеру-2, яке, своєю чергою, стало результатом порушення позивачем зобов`язань щодо поставки такого зерна за Аграрною розпискою та зупиненням стягнення на предмет застави за Аграрною розпискою; існує реальний ризик відчуження Позивачем Предмета застави третім особам, спроби відчуження якого вже мали місце, про що відповідачеві достеменно відомо; відповідач позбавлений можливості реалізувати своє законне право на отримання Предмета застави за Аграрною розпискою. Суд першої інстанції повністю проігнорував наведені вище аргументи відповідача та ухвалою від 25 лютого 2021 року (текст ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень додається) безпідставно відмовив у задоволенні клопотань відповідача. За таких обставин. відповідач наразі залишився позбавленим можливості захисту його законних прав та інтересів, а також будь-яких гарантій щодо відшкодування збитків, що будь-які спричинені відповідачеві у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення стягнення на підставі Виконавчого напису. В той самий час, позивач безперешкодно здійснює реалізацію заставленого зерна, яке мало бути поставлене відповідачу за Аграрною розпискою. Мотивуючи заперечення щодо доводів апеляційної скарги Фермерське господарство "УКРАЇНА" у відзиві зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» через представників, навмисно ухиляється від виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 року про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем та зареєстрованого в реєстрі за №1965, по скільки ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» повторно звернулася 28.01.2021 року щодо примусового виконання виконавчого напису №1965 від 18.12.2020 року до іншого приватного виконавця з тим же самим Виконавчим написом на підставі якого було відкрито виконавче провадження з арештом майна від 22.12.2020 року приватним виконавцем Турським О.В., в межах виконавчого провадження № 63974357. (копії постанов із супровідним листом додаються). Тобто повторність звернення до приватного виконавця з Виконавчим написом від 18.12.2020 року відповідач здійснив уже завідомо знаючи про ухвалу про забезпечення позову від 30.12.2020 року, яку ж і отримав та оскаржив в апеляційному порядку. Відповідач своїми неправомірними діями ігнорує та не виконує ухвалу Господарського суду Вінницької області про забезпечення позову від 30.12.2020 року у справі №902/1264/20, що призводить до негативних наслідків для ФГ «УКРАЇНА».

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. 20.02.2020 між Фермерським господарством "Україна" (в Договорі - "Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (в Договорі - "Покупець") укладено Договір поставки № ADV_UKR_1/20. На умовах та в порядку, визначеному Договором, постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця товар українського походження, вказаний у п.2.1.Договору, а Покупець зобов`язався прийняти такий Товар та оплатити його вартість. Відповідно до Договору поставки, позивач зобов`язався поставити відповідачу 7040,976 тон (+/-5%) кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у строк з 1 жовтня 2020 року до 1 грудня 2020 року. В п.5.1. Договору сторони передбачили, що Покупець здійснює попередню оплату у сумі, що становить гривневий еквівалент 576721,32 доларів США, в тому числі ПДВ. Попередня оплата здійснюється Покупцем не пізніше 10 банківських днів з дати видачі Постачальником Покупцю товарної аграрної розписки згідно п.7.1.-7.3. Договору. 25.06.2020 Фермерським господарством "Україна" ("Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" ("Покупець") укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки №ADV_UKR_1/20, в якій сторони дійшли згоди змінити розділ 2 Договору "Інші істотні умови Договору". Відповідно до Додаткової угоди позивач зобов`язався поставити відповідачу: 2100,00 тон (+/-10%) кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у строк з 1 жовтня 2020 року до 31 жовтня 2020 року; 5000,00 тон (+/-5%) кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у строк з 1 листопада 2020 року до 30 листопада 2020 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки, позивачем було видано відповідачу Товарну Аграрну розписку (надалі - "Аграрна розписка"), посвідчену 20 лютого 2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. за реєстровим №

338. Відповідно до п.1 Товарної Аграрної розписки, ця Аграрна розписка видається Боржником в забезпечення виконання ним зобов`язань за Договором поставки № ADV_UKR_1/20 від 20 лютого, укладеним між Боржником та Кредитором. Аграрна розписка встановлює безумовне зобов`язання Боржника здійснити поставку 7 040,976 тон кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року в строк до 1 грудня 2020 року (п.2 Аграрної розписки). Ця Аграрна розписка оцінена в 23 621 418, 33 грн. без ПДВ, виходячи з чого для бухгалтерського та податкового обліку вартість Товару, що буде передаватися на її виконання становитиме: 1 тонна кукурудзи 3 класу = 3354,85 грн. без ПДВ. Суми, що вказані в п.5 Аграрної розписки, визначені без врахування суми ПДВ, який, якщо застосовується додається до вартості Товару (п.5., п.6. Аграрної розписки). В забезпечення зобов`язань за Аграрною розпискою Боржник передає у заставу майбутній врожай кукурудзи 2020 року з земельних ділянок, що зазначені в п.50 цієї Аграрної розписки. На день збору врожаю предметом застави стає відповідно кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 7040,976 тон (надалі - "Предмет застави"), що буде вирощений на зазначених земельних ділянках (п.13 Аграрної розписки). Відповідно до п.14. Аграрної розписки вартість предмету застави на дату видачі цієї Аграрної розписки Сторони визначили в 23 621 418,33 грн без ПДВ. Пунктом 16 Товарної аграрної розписки встановлено, що, у разі недостатності предмету застави для повного виконання зобов`язань за Аграрною розпискою, предметом застави за нею стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується в 2020 року році або буде вирощуватись ФГ "УКРАЇНА" в наступних роках на вказаних в Аграрній розписці земельних ділянках. У зв`язку із невиконанням позивачем своїх зобов`язань, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенка Ю.Д. для вчинення виконавчого напису на Аграрній розписці з метою звернення стягнення на предмет застави. 18 грудня 2020 року, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. на Аграрній розписці було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1965, про витребування у ФГ "УКРАЇНА" шляхом вилучення та передачі на користь ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" предмета застави. 21 грудня 2020 року, за заявою ТОВ "АДАМА УКРАЇНА", приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. було відкрито виконавче провадження ВП№63974357 з метою примусового виконання виконавчого напису. Згідно постанови від 22.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем виявлено у боржника зерно кукурудзи в кількості приблизно 3000 тон, на підставі чого останнім накладено арешт на зерно кукурудзи в кількості приблизно 3000 тон, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Стара Прилука, вул. Промислова (колишня вул. Островського), 29. 28.12.2020 р до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "УКРАЇНА" з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В якості підстав заявлених позовних вимог посилається на те, що приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенком Юрієм Дмитровичем вчинено виконавчий напис на підставі документів, які містили неправдиву інформацію відносно кількості, вартості та строків поставки товару. Не дослідивши документи, на підставі яких видано аграрну розписку, нотаріусом винесено виконавчий напис на підставі документів, які не відповідають дійсності, а також порушено вимоги щодо змісту виконавчого напису. Разом з позовною заявою до суду надійшла заява №24/12-2 від 23.12.2020 Фермерського господарства "УКРАЇНА" про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем та зареєстрованого в реєстрі за №1965. Позивач стверджує, що з огляду на незаконні положення виконавчого напису, у приватного виконавця є підстави для накладення арештів як на інше (відмінне від предмету застави) майно заявника (позивача), так і на майно (кукурудзу), яка зібрана не з площ зазначених у п. 50 аграрної розписки, що є грубив порушенням умов товарної аграрної розписки та вимог чинного законодавства, що в подальшому призведе до суттєвих перешкод у здійсненні заявником (позивачем) власної господарської діяльності. Відтак, заявник (позивач) вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. у справі №902/1264/20 заяву Фермерського господарства "УКРАЇНА" № 24/12-2 від 23.12.2020 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем та зареєстрованого в реєстрі за №1965.

4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин Положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Отже, пред`явлення позову є процесуальною формою реалізації позивачем права на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Окрім того, інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову. Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Разом з цим, відповідно до п.5 ч.1 ст. 137 ГПК, позов забезпечується, у тому числі, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Відносини, з яких виник спір, виникли під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України «Про аграрні розписки». Відповідно до ст.1 Закону України «Про аграрні розписки» аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах. Згідно ст.3 Закону України «Про аграрні розписки» товарна аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про аграрні розписки» наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою. У разі невиконання боржником за аграрною розпискою зобов`язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор за аграрною розпискою має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Як встановлено апеляційним судом, 20.02.2020 Фермерське господарство "Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" за Договором поставки №ADV_UKR_1/20 зобов`язалось поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" у строк з 1 жовтня 2020 року до 1 грудня 2020 року 7040,976 тон (+/-5%) кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року). На умовах та в порядку, визначеному Договором, постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця товар українського походження, вказаний у п.2.1.Договору, а Покупець зобов`язався прийняти такий Товар та оплатити його вартість. Відповідно до Договору поставки, позивач зобов`язався поставити відповідачу 7040,976 тон (+/-5%) кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року) у строк з 1 жовтня 2020 року до 1 грудня 2020 року. В п. 5.1. Договору сторони передбачили, що Покупець здійснює попередню оплату у сумі, що становить гривневий еквівалент 576721,32 доларів США, в тому числі ПДВ. Попередня оплата здійснюється Покупцем не пізніше 10 банківських днів з дати видачі Постачальником Покупцю товарної аграрної розписки згідно п.7.1.-7.3. Договору. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки позивачем було видано відповідачу Товарну Аграрну розписку (надалі - "Аграрна розписка"), посвідчену 20 лютого 2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. за реєстровим №

338. Оскільки позивач свої зобов`язання по Договору поставки №ADV_UKR_1/20 не виконав, ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" звернулось до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенка Ю.Д. для вчинення виконавчого напису на аграрній розписці з метою звернення стягнення на предмети застави. 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №1965. 21 грудня 2020 року за заявою ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. було відкрито виконавче провадження ВП№63974357 з метою примусового виконання виконавчого напису, у межах цього виконавчого провадження було винесено постанову про арешт 3000 тон кукурудзи. Натомість, господарським судом першої інстанції не з`ясовувалось та не досліджувалось питання, чи проводився опис вказаної кількості кукурудзи з класу, чи оголошувалась заборона на її реалізацію, чи не передавалась вона на зберігання іншим особам, як це передбачено ч.5 Закону України "Про виконавче провадження". З огляду на викладене, апеляційним судом встановлено, що постанова приватного виконавця від 21 грудня 2020 року та постанова приватного виконавця від 22 грудня 2020 року, не встановлює реальних обмежень для ФГ "УКРАЇНА" щодо відчуження арештованого майна, та не перешкоджає його реалізації третім особам в процесі розгляду даного спору, що викликає обґрунтований сумнів у доцільності забезпечення та його адекватності заявленим позовним вимогам. Забезпечення позову шляхом зупинення примусового виконання за умов відсутності опису майна не усуває реальної загрози його відчуження, не забезпечує схоронності спірного майна, і є рівнозначним задоволенню позовних вимог, оскільки існує значна вірогідність неможливості виконання договірних обов`язків за Договором поставки №ADV_UKR_1/20 та фактичного звільнення позивача від взятих ним на себе зобов`язань поставки товару, передбаченого цим Договором. Сучасна судова практика виходить з того, що заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18). Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява Фермерського господарства "УКРАЇНА" не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а матеріали справи не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що заявник в повній мірі, в разі задоволення позову, зможе захистити (поновити) порушені чи оспорювані права або інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. Разом з тим, вжиття заходів забезпечення у вигляді зупинення виконання означеного виконавчого напису з великою вірогідністю може негативно позначитись на правах інших осіб суб`єктів господарських відносин, які не є учасниками справи, проте пов`язані із учасниками певними правовідносинами. Відтак, господарський суд першої інстанції, при розгляді відповідної заяви про забезпечення позову, неповністю дослідив обставини справи та не врахував інтереси як позивача так і стягувача у справі, не забезпечивши при цьому збалансованості інтересів сторін, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову ФГ "УКРАЇНА" від 28 грудня 2020 року. 6.Висновки за результатами апеляційного розгляду. Отже, враховуючи викладене та беручи до уваги наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у даній справі. Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). У відповідності до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом статей 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно з п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч.2 ст.277 ГПК України). За наведених обставин та з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, ухвала Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. підлягає до скасування, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. у справі №902/1264/20 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 р. у справі №902/1264/20 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволенні заяви Фермерського господарства "Україна" про забезпечення позову від 28.12.2020 відмовити. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 у справу №902/1264/20 повернути Господарському суду Вінницької області. Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складений "06" квітня 2021 р. Головуючий суддя Філіпова Т.Л. Суддя Василишин А.Р. Суддя Мельник О.В.