Постанова 4824 № 754/457/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 754/457/21 Головуючий у І інстанції Броновицька О.В. Провадження № 22-ц/824/1908/2021 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 05 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 за ч. 1 статті 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: постановою Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в сумі 10 200 грн.) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454,00 грн. Відповідно до постанови, 07 листопада 2020 року о 21 годині 50 хвилин в м. Києві, по вул. Арсенальна площа, 1/20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Daimlerchrysler А190 д/ зНОМЕР_1 маючи ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року скасувати, провадження у даній справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що скаржник наркотичні засоби ніколи не приймав, на обліку у лікаря нарколога не перебуває та ніколи не перебував, 07 листопада 2020 року в стані наркотичного сп`яніння не перебував, наркотичних речовин та медичних препаратів не вживав, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі не відмовлявся, та після складання протоколу самостійно звернувся до КНП «Київська міська, наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» та пройшов огляд з метою виявлення стану алкогольного і наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до висновку якого, жодних ознак сп`яніння не виявлено. Також ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки він не повідомлявся про час та місце розгляду справи і не був присутній при винесенні оскаржуваної постанови, а постанову у даній справі апелянт отримав лише 04 березня 2021 року, про що є розписка, яка наявна у матеріалах справи. Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, з урахуванням наведених апелянтом обставин, вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, оскільки пропущений він був з поважних причин. Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Відповідно до ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, як за керування транспортними засобами, які перебувають у стані наркотичного сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Пунктом 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно вимог пунктів 2, 7 Розділу І. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський, як це прямо передбачено п. 6 Розділу ІХ Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З матеріалів справи вбачається, що 07 листопада 2020 року 21 год. 50 хв. (протокол було складено о 22 год. 10 хв.), було зупинено водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння. На місці пригоди працівники поліції належним чином роз`яснили ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі та наслідки відмови від проходження такого огляду, так і підстави проведення поверхневого огляду, передбачені ч. 6 ст. 34 «Про Національну поліцію». У своїх поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що у їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від відвідування відповідного медичного закладу для проходження тесту на стан наркотичного сп`яніння та від підпису матеріалів. Дані обставини також підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 , підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №001023 від 07 листопада 2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП КПНКЛ де вказана причина направлення, а саме: неприродна блідість, звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість мови. За таких обставин, вважаю, що висновки судді місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства. Доданий до апеляційної скарги висновок КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» не приймається апеляційним судом до уваги, оскільки огляд медичним закладом було проведено 08 листопада 2020 року о 01 год. 00 хв., тобто з пропуском часу, визначеного нормами діючого законодавства, без присутності поліцейського та за відсутності підпису особи, що проходила огляд, тому такий висновок не є дійсним у відповідності до ч. 5 ст. 266 КУпАП. Доводи апеляції про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водіїв, не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395. Доказів порушення працівниками поліції вказаної інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення в собі не містять та скаржником не подані ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими. За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року - задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в сумі 10 200 грн.) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній