Постанова Київський апеляційний суд № 759/18016/20

Єдиний унікальний номер 759/18016/20 Головуючий в суді I інстанції Шум Л.М. Апеляційне провадженя № 33/824/956/2021 Суддя-доповідач Гриненко О.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 березня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Короті Р.О. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року, прийняту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави. Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 18 жовтня 2020 року о 15 годині 30 хвилин керував автомобілем «КІА Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом з причепом ПГМФ 8902 д.н.з. НОМЕР_2 по а/д МО1 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 97 км (с.Кіпті, Козелецького р-ну Чернігівської обл.) в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку зі згоди водія проводився у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком №35 від 18.10.2020 року, чим порушив вимоги п.2.9(а) ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою судді, захисник Коротя Р.О. подав на неї апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду, просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року та прийняти нову постанову, якою направити справу на доопрацювання до взводу №1 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП для направлення до компетентного суду та чіткого формулювання суті вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що місцевим судом було порушено законодавство про підсудність, а саме ст. 276 КУпАП, та проведено розгляд судом, якому зазначена справа не підсудна. Крім того, апелянт вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить суті адміністративного правопорушення, оскільки на думку апелянта в протоколі безпідставно не зазначено, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції водія. Крім того, апелянт зазначає, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 був проведений не уповноваженою особою, а також вказує, що стан сп`яніння ОСОБА_1 не підтверджений допустимими та достатніми доказами, оскільки зразки біологічного середовища не відбиралися, лабораторні дослідження не проводилися. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги захисника Короті Р.О., вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №142003від 18 жовтня 2020 року (а.с.3), результатах огляду проходження стану сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер», результат якого 0,83 проміле (а.с.4), акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), висновку №35 від 18.10.2020, проведеного в Комунальному некомерційному підприємстві Козелецької районної ради «Козелецька центральна районна лікарня» (а.с.7), письмових поясненнях свідків (а.с.8, 9), відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.12). Доводи апеляційної скарги захисника про те, що місцевим судом було порушено законодавство про підсудність, а саме ст. 276 КУпАП, є неспроможними, оскільки вказані обставини не можуть свідчити про незаконність прийнятого судового рішення, а отже не можуть бути підставою для його скасування. Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника про те, що протокол не містить суті адміністративного правопорушення, оскільки на думку апелянта в протоколі безпідставно не зазначено, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції водія. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що утворює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд щодо виявлення стану сп`яніння ОСОБА_1 проводив лікар закладу охорони здоров`я ОСОБА_2 , який був черговим лікарем по лікарні.Таким чином, доводи апелянта про те, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 був проведений не уповноваженою особою є безпідставними. Щодо доводів захисника про те, що стан сп`яніння ОСОБА_1 не підтверджений допустимими та достатніми доказами, оскільки зразки біологічного середовища не відбиралися та лабораторні дослідження не проводилися, то вони є необґрунтованими з огляду на те, що відповідно до вищевказаної Інструкції проведення лабораторних досліджень є обов`язковим тільки для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Отже, порушень вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» під час огляду щодо виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено. З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги захисника Короті Р.О. не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого і майнового стану. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Короті Р.О. залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Гриненко