Постанова 4813 № 522/581/20

Номер провадження: 22-ц/813/5811/21 Номер справи місцевого суду: 522/581/20 Головуючий у першій інстанції Науменко А. В. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.04.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М., Цюри Т.В., розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , Фірми «Кімс» (Приватне підприємство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 про захист прав споживачів,- ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА: В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду м. Одеси з позовом до ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ПП Фірми «Кімс» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про захист прав споживачів, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість в сумі 24718,50 грн з яких: -4500 збитки за псування куртки; -2518,50 грн. пеня; -10000 грн. моральна шкода; -7700 грн. послуги адвоката. Вимоги обґрунтовувала тим, що 14.01.2017 року вона придбала для свого чоловіка ОСОБА_2 пухову куртку бренду Columbia Gold Turbo Down по ціні 4500 грн. 28.09.2017 року позивачка звернулась та передала куртку на чистку та ремонт до хімчистки «Кімс». 11.10.2017 року,після її повернення з`ясувалося, що вона зіпсована неналежним ремонтом пориву на правому рукаві куртки, на який пристрочено латку діаметром 5 на 10 см, що позивач вважає істотними порушеннями умов договору між сторонами. Позивачка зазначає, що істотні недоліки ремонту куртки не усунуто, куртка є зіпсованою, всі її вимоги з приводу належного ремонту куртки відповідачами проігноровано. Вважає порушенням своїх прав споживача, яким спричинено їй матеріальні збитки в сумі 4500 грн. (вартості куртки), 10000 грн. моральної шкоди та 2518,50 грн. пені за прострочення виконання зобов`язання тривалістю в один рік в розмірі 3% від вартості роботи, яка складала 230 грн. Крім того, позивача посилається на неправомірні дії відповідача та спричинення їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 10000 грн за пошкодження куртки. Просить стягнути неустойку в розмірі 2518,50 грн., яка становить 3 % від загальної вартості замовлення. Посилаючись на отримання неякісної послуги в пункті хімчистки, де персонал виявився некоректним та непрофесійним просила стягнути моральну шкоду 10 000,00 грн. зазначає, щл відповідачі завдали їй душевних страждань. 10.02.2020 року до районного суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 , в яких він просив позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на його обгрунтованість та доведеність. 14.02.2020 року до суду надійшов відзив від ФОП ОСОБА_3 в якому відповідач просила відмовити у задоволені позову повністю посилаючись на недоведеність позову. Зазначила, що позивач здала в хімчистку куртку, яка вже була зіпсована з проривом рукава та мала ступінь зносу 50%. Вважає, що не має підстав для стягнення повної суми грошових коштів, які були сплачені за куртку. Підстави вважати не виконаними зобов`язання відповідачів щодо ремонту куртки, підстав не має, так як зазначений порив рукава куртки був виправлений накладенням латки, що не відноситься до істотного недоліка. Що стосується стягнення пені, то її вартість не правильно розрахована позивачем виходячи з суми 230 грн, яка складає вартість хімчистки куртки, в той час як вартість ремонту визначена в розмірі 0,01 грн. Зазначила, що будь-яких доказів спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди, як і доказів понесення витрат на отримання правової допомоги, позивачем не надано. Ухвалою суду від 16.06.2020 року у справі призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені питання щодо відповідності ремонту куртки встановленим стандартам, причин втрати курткою товарного вигляду та ступеню зносу даної куртки. Провадження у справі зупинено. 26.06.2020 року до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 на відзив, в яких ОСОБА_2 просив задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на наявність обставин, якими позивач обгрунтувала свої позовні вимоги. 22.07.2020 року на адресу суду повернуто матеріали справи разом із клопотанням експерта про витребування додаткових матеріалів та посиланням на те, що поставлені в ухвалі питання не відповідають «Науково-методичним рекомендаціям з питань призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» та експерту не зрозумілі. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , Фірми «Кімс» (Приватне підприємство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про захист прав споживачів - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року щодо відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позові вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлене 06.04.2021 року. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН Апеляційна скарга ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що зазначене судове рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Посилається на ті ж підстави, що і в позовній заяві та стверджує, що з вини відповідача куртка зіпсована, на розриві прострочена латка діаметром 5*10 см є істотним недоліком, яка зробила товар суттєво іншим ніж передбачено заводом-виробником, так як знаходиться на видному місці та використовувати її за прямим призначенням неможливо. Посилається на те, що вартість куртки становить 4500 грн, яка підлягає відшкодовуванню. Одночасно зазначає, що прострочка складає з 04.10.2017 року,а тому суд безпідставно відмовив в стягненні пені. Порушення прав споживача є підставою для стягнення моральної шкоди. Апеляційна скарга ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що винесене рішенняприйнято з порушення норм процесуального права, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, в зв`язку з чим підлягає скасуванню. Зокрема посилається на те, що відповідачі в силу незрозумілих йому причин на порив діаметром 0,5 см пристрочили латку діаметром 5*10 см. чим зіпсували куртку. В подальшому відповідачі проігнорували всі вимоги про відшкодування збитків, та взагалі залишили собі цю куртку. Зазначає, що з пристроченням на порив діаметром 0,5 см латки діаметром 5*10 см, куртка втратила товарний вигляд, цей істотний недолік зробив товар суттєво іншим, ніж передбачено заводом-виробником, існування латки не передбачено конструкцією куртки, куртка не відповідає вимогам ДСТУ ГОСТ, так як ця латка знаходиться на видному місці, використовувати цю куртку за цільовим призначенням не представляється можливим. Недолік в ремонті куртки не усунутий більше трьох років. Вважає,що висновок суду першої інстанції про те, що «відсутні підстави вважати, що проведений фірмою «Кімс» ремонт розриву рукава куртки позивача у вигляді пристроченая латки 5 на 10 см недоліком наданої виконавцем послуги» не відповідає обставинам справи. 16.12.2020 року до апеляційної інстанції надійшов відзив від директора Фірми «Кімс», представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги посилаючись на те, що придбання куртки за ціною, вказаною у позові у ФОП ОСОБА_6 не було доведено. Куртка у вересні 217 року була надана до хімчистки з невиправним дефектом у вигляді розриву з задньої сторони правого рукава. Позивач відмовився від ВИП-послуги та дорогого ремонту, він не мав бажання здійснити ремонт будь-яким іншим способом у відповідача або професійному ательє, а в 2020 року подав позов. Пеня розрахована не вірно та значно перевищує збитки, сплата адвокатських послуг, які перевищують втричі вартість куртки з урахуванням зносу не були доведені належним чином. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Матеріалами справи встановлено, що 14.01.2017 року ОСОБА_1 придбала для свого чоловіка ОСОБА_2 пухову куртку бренду Columbia Gold TurboDown по ціні 4500 грн. Згідно Квитанції-договору № 11470-52 від 28.09.2017 року ОСОБА_1 звернулась до фірми «Кімс» та замовила чистку Куртки пухової жіночої бренду Columbia чорного кольору зі зносом 50%, а також швейний ремонт розриву на правому рукаві даної куртки. Вартість чистки куртки зазначена у розмірі 230 грн., а вартість швейного ремонту - в сумі 0,01 грн. Дата видачі замовлення встановлена 04.10.2017 року. Дана квитанція-договір та її підпис підтверджує, що клієнт свою згоду на умови договору підписанням (оформленням) Квитанції-договору. Зазначена Квитанція-договір від 28.09.2017 року містить підпис ОСОБА_1 02.11.2017 року ОСОБА_2 до відділу захисту прав споживачів Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернувся з вимогою про застосування до хімчистки «Кімс» санкцій передбачених ЗУ «Про захист прав споживачів», а також з вимогою про повідомлення ідентифікаційного коду юридичної особи, яка використовує бренд «Кімс» для можливості звернення до суду за захистом своїх прав. 12.12.2017 року Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради надало ОСОБА_2 відповідь на свою заяву в якій зазначено, що спеціалістами Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради отримано пояснення від керівництва хімчистки, виходячи з якого, між ПП Фірма «Кімс» та ФОП ОСОБА_4 укладено договір комерційної концесії (франчайзингу) та що адміністрація хімчистки приносить свої вибачення та просить у зручний час зв`язатися з керівництвом, яке має намір вирішити конфліктну ситуацію шляхом пропонування варіантів усунення недоліків, пов`язаним з ремонтом куртки. 14.11.2017 року позивачка звернулась з вимогою до ФОП ОСОБА_3 з вимогою протягом місяця відшкодувати збитки в сумі 4500 грн. Зазначена вимога залишена без задоволення та відповіді. 16.12.2017 року в книзі відгуків і пропозицій ФОП ОСОБА_3 позивачка залишила заяву №8, де залишила вимогу про повернення шкоди в розмірі 4500,00 грн на картковий рахунок за зіпсування куртки. Зазначена вимога залишена без задоволення та відповіді. 03.01.2018 року позивачка звернулась з вимогою до ФОП ОСОБА_4 та до Фірми «Кімс» з вимогами протягом місяця відшкодувати збитки в сумі 4500 грн, які виникли в зв`язку з псуванням куртки, шляхом перерахування зазначеної суми на картковий рахунок. Зазначена вимога залишена без задоволення та відповіді. 16.12.2019 року між позивачкою та адвокатом Гладенко О.М. укладено договір про надання правової допомоги. На виконання умов цього договору, адвокатом Гладенко О.М. надані позивачці послуги в сумі 7700,00 грн, що підтверджується актом про надані послуги від 23.12.2019 року до договору про надання правової допомоги від 16.12.2019 року. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав. Відмовляючи в позовних вимогах про стягнення з відповідачів солідарно 24 718,50 грн, в сумі: - 4500 збитки за псування куртки; - 2518,50 грн. пені; - 10000 грн. моральної шкоди районний суд виходив з їх безпідставності. Зазначив, що між ОСОБА_1 та Фірмою «Кімс» виникли правовідносини на підставі укладеного договору № 11470-52 від 28.09.217 року про надання послуг з чистки куртки пухової жіночого бренда Columbia Gold TurboDownчорного кольору зі зносом 50%, а також швейного ремонту пориву на правому рукаві даної куртки та позивачка не довела істотного недоліку ремонту куртки. Відмовляючи в стягненні моральної шкоди, витрат на отримання правової допомоги районний суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди, оскільки власником куртки являється ОСОБА_2 . Вимоги щодо стягнення пені є похідними від вимог про стягнення збитків, котрі не є обґрунтованими, так як умови договору не містять певних застережень в якій формі мав бути виконаний ремонт куртки, як має виглядати відремонтований розрив рукава куртки, переліку умов та методів за якими мав би відбутись ремонт. Судова колегія погоджується з таким судженням районного суду з наступних підстав. За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке. Відповідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. В статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Судом встановлено, що на підставі договору (квитанція-договір № 11470-52 від 28.09.2017 року) про надання послуг з чистки куртки, а також швейного ремонту розриву на правому рукаві даної куртки, між ОСОБА_1 та Фірмою «Кімс» (виконавцем) виникли правовідносини. Зазначені правовідносини регулюються як загальними положеннями ЦК України про договір та спеціальними нормами Закону України «Про захист прав споживачів». Стаття 1-1 якого вказує, що цей Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. ОСОБА_1 посилається на те, що 11.10.2017 року під час отримання куртки після чистки та ремонту, нею були виявлено факт зіпсування куртки, яке полягало в тому, що на порив рукава діаметром 0,5 см була пристрочена латка діаметром 5 на 10 см. Проте в квитанції-договору від 28.09.2017 року не зазначено, та сторони не зазначили діаметр розриву рукава та метод його ремонту. Посилання на те, що діаметр становив 0,5 см належними та допустимими доказами не підтверджено. Відповідно до пункту 6 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача. В підпункті 5 пункту 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного строку чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного строку. Вимоги щодо сплати пені в розмірі 2518,50 грн є похідними від основних вимог позову, а тому також не підлягають задоволенню. Щодо стягнення моральної шкоди Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: -1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; -2) зміна умов зобов`язання; -3) сплата неустойки; -4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно ч.1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі. Згідно ч.1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: - безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; - відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); - безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; - відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; - реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. В Пленумі Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначені основні моменти щодо задоволення позовних вимог з відшкодування моральної шкоди, а саме: - відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Згідно вимог ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У відповідності до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору». Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. Враховуючи відсутність доказів неправомірних дій відповідача щодо порушення прав позивача, як споживача наданої нею куртки на чистку та ремонт, суд першої інстанції правомірно відмовив в стягненні моральної шкоди. Щодо витрат на правову допомогу Відмовляючи в позовних вимогах щодо стягнення з відповідачів 7700,00 грн на правничу допомогу, районний суд виходив з вимог ч.2 ст. 141 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. З врахуванням відмови в позові, відсутні підстави і для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування. Доводи, вказані в апеляційній скарзі про те, що суд висновки суду не відповідають обставинам справи, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці. З огляду на вищевикладене доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні даної справи правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, а тому в силу ст.. 375 ЦПК України судове рішення залишається без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляійні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Гловуючий Л.А. Гірняк Судді: С.М. Сегеда Т.В.Цюра