Постанова Дніпровський апеляційний суд № 211/5601/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4340/21 Справа № 211/5601/20 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Барильської А.П., суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., сторони: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2021 року, яке постановлено суддею Сарат Н.О. у м. Кривому Розі та повний текст рішення складено 01 лютого 2021 року, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів на дітей. В обґрунтування позову зазначив, що він є батьком малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на її утримання з нього стягнуто аліменти на користь відповідача у розмірі 1/4 частину усіх видів його заробітку, щомісячно, до повноліття дитини. Позивач зазначає, що на теперешній час він працює в «Криворізькому локомотивному депо» на посаді машиніста тепловоза та згідно довідки про доходи, виданої 14 вересня 2020 року Структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне Депо», за період з березня 2020 року по серпень 2020 року була нарахована заробітна плата в загальній сумі 143 735,43 грн., де 25 872,38 грн. було відраховано з заробітної плати на податок з доходів фізичних осіб, а також вирахувані копти на сплату аліментів в сумі 57 808 грн., та загальна сума отриманої заробітної плати за період шість місяців з березня по серпень 2020 року складає 85 977,43 грн. На теперешній час, згідно довідки № 88 від 10 вересня 2020 року, виданої ЖЕК № 4 вих. №88, за адресою: АДРЕСА_1 особи: батько позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та позивач. Батько позивача, з яким він на теперішній час мешкає разом, є хворою людиною, згідно виписки хворого Урологогічного відділення лікарні № 10 м.Кривого Рогу останній страждає на сечокам`яну хворобу. Тому позивач змушений оплачувати лікування свого батька, який є пенсіонером, для подальшого поліпшення його здоров`я. Крім купівлі за власний рахунок ліків у аптеці, позивач також сплачує рахунки за квартиру, в якій він разом з батьком мешкає, також купує продукти харчування, так як пенсії його батька взагалі не вистачає. Також позивач сплачує лікування батька у пансіонатах м. Трускавець та Сходниці. Мати позивача ОСОБА_5 разом з ними не мешкає, так як доглядає свою матір ОСОБА_6 , 1938 року народження, за адресою: АДРЕСА_2 . Даний факт підтверджується чеками, які позивач додає до позовної заяви як доказ, своїх витрат, пов`язаних на купівлю ліків для свою рідного батька, але більша частина чеків втрачені або не збережені. Також до заяви позивач додає, як доказ, сплачені ним рахунки квитанцій за комунальні послуги. У зв`язку з викладеним, позивач просив суд зменшити розмір аліментів, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 2017 року народження, які стягуються за рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року, з 1/4 частини на 1 /8 частину з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неврахування судом першої інстанції доказів щодо перебування у нього на утриманні хворого батька, що є доказом суттєвого погіршення його матеріального стану. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що з заробітної плати позивача стягуються аліменти на користь відповідача, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття згідно рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2013 року народження та на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття згідно судового наказу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року, тобто з заробітної плати позивача вираховується 50% , а не одна третина заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Також, звертає увагу суду на те, що у відповідача поліпшився матеріальний стан, оскільки остання придбала автотранспортний засіб автомобіль Skoda Octavia A7 приблизно вартість якого складає 300 000 гривень. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 07 червня 2008 року, який рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року, розірваний (а.с. 7). Від шлюбу сторони мають двох дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 54). Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 18 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 54). Судовим наказом Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 27 листопада 2017 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9). Згідно довідки про доходи, виданої АТ «Українська залізниця» структурним підрозділом «Криворізьке Локомотивне Депо» 14 вересня 2020 року, позивач працює на посаді машиніста тепловоза в «Криворізькому локомотивному депо». За період з березня 2020 року по серпень 2020 року заробітна плата позивача ОСОБА_1 , з відрахуванням аліментів у розмірі 57 808 грн. складає 85 927,43 грн.(а.с. 15). Згідно довідки № 88, виданою Житлово - експлуатаційної компанії №4 від 10 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 особи: батько позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та позивач ОСОБА_1 (а.с. 10). Згідно довідки про доходи, виданої АТ «Українська залізниця» структурним підрозділом «Криворізьке Локомотивне Депо» 05 листопада 2020 року, відповідач ОСОБА_2 працює на посаді інженера - технолога в «Криворізькому локомотивному депо». За період з травня 2020 року по жовтень 2020 року відповідач ОСОБА_2 отримала заробітну плату у розмірі 40 626,91 грн. (а.с. 56). Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для зміни розміру аліментів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. За змістом ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Отже, значне погіршення матеріального становища платника аліментів або зміна його сімейного стану, погіршення стану його здоров`я, може бути підставою для задоволення його вимоги про зменшення розміру аліментів. Тягар доказування вказаних обставин покладається на позивача. Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст. 12 ЦПК України. На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Натомість, позивачем відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального стану, які є підставою для зміни розміру аліментів у розумінні ст. 192 СК України. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки про доходи, виданої АТ «Українська залізниця» структурним підрозділом «Криворізьке Локомотивне Депо» 14 вересня 2020 року, позивач працює на посаді машиніста тепловоза в «Криворізькому локомотивному депо». За період з березня 2020 року по серпень 2020 року отримав заробітну плату у розмірі 142 735, 43 грн., з них відраховано аліментів у розмірі 57 808 грн. Тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів, оскільки позивачем вимог ст. ст.12, 81 ЦПК Українидоказів на підтвердження зміни сімейного чи матеріального стану після прийняття судового наказу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року, яким стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи стягнення з 27 листопада 2017 року до досягнення дитиною повноліття позивачем не надано. Доводи апеляційної скарги позивача про неврахування судом першої інстанції доказів щодо перебування у нього на утриманні хворого батька, що є доказом суттєвого погіршення його матеріального стану, не заслуговують на увагу, так як позивачем не надано належних та допустимих доказів, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України на підтвердження того, що батько позивача перебуває на його утриманні. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що з заробітної плати позивача стягуються аліменти на користь відповідача, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття згідно рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2013 року та на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, згідно судового наказу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року, тобто з заробітної плати позивача вираховується 50%, а не одна третина заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, оскільки, відповідно до статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Натомість позивачем, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення зміни матеріального стану, які є підставою для зміни розміру аліментів у розумінні ст. 192 СК України. Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я, матеріального стану. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що у відповідача поліпшився матеріальний стан, оскільки остання придбала автотранспортний засіб автомобіль Skoda Octavia A7 приблизна вартість якого складає 300 000 гривень, колегія суддів не бере до уваги, оскільки підставою для зменшення розміру аліментів, відповідно до вимог ст. 192 СК України є погіршення зміни матеріального стану платника аліментів, а не поліпшення матеріального стану одержувача аліментів. На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач не надав доказів суттєвого погіршення свого матеріального стану і що такі зміни є підставою для зменшення стягнутої суми аліментів з підстав, передбачених ст.192 СК України. Судом першої інстанції в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну правову оцінку. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення суду та задоволення позову. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2021 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 05 квітня 2021 року. Головуючий: Судді: