Постанова 4857 № 807/2270/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 807/2270/16 пров. № А/857/2724/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М. з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, ухвалене суддею Гебеш С.А. у м. Львові о 17 год. 04 хв. у справі № 807/2270/16 за адміністративним позовом державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області до Міністерства юстиції України про скасування наказу В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу Міністерства юстиції України від 04.10.2016 року № 2866/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» щодо тимчасово блокування доступу державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на три місяці - до 21 грудня 2016 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі наказу № 2866/5 від 04.10.2016 року відповідач блокував позивачці доступ до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на три місяці - до 21 грудня 2016 року. Позивач вважає це рішення відповідача протиправним з огляду на те, що відповідач не повідомив позивачку про дату та час розгляду скарги ОСОБА_2 на дії позивачки чим порушив її право бути присутньою на засіданні, знайомитися зі змістом скарги та надавати пояснення по суті скарги. Крім того, позивачка вказує на те, що у висновку комісії, яка утворена відповідачем для розгляду скарги ОСОБА_2 на дії позивачки, не міститься аналізу дій позивачки на предмет порушення норм чинного законодавства. Позивачка вважає, що відповідач, блокувавши їй доступ до державного реєстру, порушив її право на працю, а тому просить скасувати оскаржений наказ в частині тимчасового блокування доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд у цій постанові вказав, що відповідач неналежно повідомив позивачку про розгляд скарги ОСОБА_2 на дії позивачки, що побавило позивачку можливості надати пояснення з приводу скарги та є самостійною підставою для скасування оскарженого наказу. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2016 року № 2866/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» - в частині тимчасово блокування доступу державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на три місяці - до 21 грудня 2016 року. Стягнуто з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Романович Ірини Василівни понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 551,21 грн. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Міністерство юстиції України, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову. Таку позицію відповідач пояснює тим, що позивачка повідомлена про розгляд скарги ОСОБА_2 шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. У висновку комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарги ОСОБА_2 вказано, що позивачка при здійсненні державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 не перевірила відповідність заявлених права і поданих для реєстрації документів. 29 та 30 березня 2021 року від представника Міністерства юстиції України та від представника позивачки відповідно надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. Представник Міністерства юстиції України просить відкласти розгляд справи на іншу дату через впроваджений у Закарпатській області карантин, а представник позивачки через зайнятість в іншому судовому засіданні. Однак апеляційний суд відхиляє ці клопотання, оскільки 30.03.2021 року відбулось четверте судове засідання у цій справі і кожного разу попередні судові засідання відкладались за клопотанням сторін з аналогічних підстав. Апеляційний суд вважає, що перебування представника позивача у іншому судовому засіданні не є поважною причиною для неприбуття у судове засідання по цій справі. Крім того, Кодекс адміністративного судочинства надає можливість сторонам висловити свої доводи письмово, шляхом подання відзиву, відповіді на відзиви, тощо, що в умовах карантину, введеного Кабінетом Міністрів України через поширення вірусу COVID-19, є чи не єдиним способом висловити свою позицію у справі. Крім того, ця справа, відповідно до норм статті 12 КАС України, є справою незначної складності, участь сторін у якій є необов`язковою. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 21 червня 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Романович І.В. прийняла рішення № 30133299 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за фізичною особою ОСОБА_3 , на підставі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року у справі № 297/494/16-ц. 23 червня 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Романович І.В. винесла рішення № 30183230 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за фізичною особою ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу. Зазначені рішення про державну реєстрацію та дії державного реєстратора Романович І.В. громадянка ОСОБА_2 оскаржила до Міністерства юстиції України. 21 вересня 2016 року Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 від 09.08.2016 року, прийняла висновок про задоволення вищевказаної скарги. На підставі вищевказаного висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України 04.10.2016 року прийняло наказ № 2866/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого: - скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 червня 2016 року №30133299, прийняте державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Романович І.В.; - скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 червня 2016 року № 30183230, прийняте державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Романович І.В.; - тимчасово блоковано доступ державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном на 3 місяці до 21 грудня 2016 року. Позивачка оскаржила вказаний наказ в частині тимчасового блокування доступу державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном на 3 місяці до 21 грудня 2016 року. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав вимог пункту 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25 грудня 2015 року, що призвело до порушення права державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Романович І.В. на справедливий розгляд її справи, так як матеріалами справи підтверджується, що відповідач повідомив зацікавлених сторін про розгляд скарги ОСОБА_2 лише, шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Міністерства юстиції України. Проте, з наявної на сайті інформації не видно часу, коли це повідомлення було розміщене. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється нормами Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV). Частиною 1 статті 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяжень, про об`єкти та суб`єктів таких прав. Положеннями частини 1 статті 27 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, зокрема рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 7 Закону № 1952-IV розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснює Міністерство юстиції України. Відповідно до частини 1 та 2 статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25 грудня 2015 року затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128), пунктом 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (комісія), положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом. Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року №37/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2016 року № 42/28172 (далі - Положення № 37/5). Відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 1128, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд. Пунктом 9 Порядку № 1128 визначено, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Пунктом 10 Порядку № 1128 передбачено, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги). При цьому, відповідно до пункту 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Отже, відповідно до положень пункту 10, 11 Порядку № 1128 комісія, перед початком розгляду скарги по суті, мала вчинити такі дії: 1) надати державному нотаріусу Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Романович І.В. копію скарги та доданих до неї документів не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті; 2) реалізувати право Державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Романович І.В. на подання письмових пояснень щодо скарги; 3) в обов`язковому порядку прийняти пояснення Державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області Романович І.В. до розгляду та розглянути такі пояснення. Апеляційний суд встановив те, що Комісія не виконала вимог пункту 10, 11 Порядку № 1128, що призвело до порушення права позивачки на справедливий розгляд її справи. Про це свідчить та обставина, що оголошення про призначення Комісією розгляду по суті скарги ОСОБА_2 від 09 серпня 2016 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2016 року № 35756/23336-0-33-16/19 було розміщене на сайті Міністерства юстиції України. Проте, з наявної на сайті інформації не видно часу, коли це повідомлення було розміщене та надіслане на адресу Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області. Крім того, Комісія не надала позивачці матеріали скарги для ознайомлення. Отже, повідомлення про розгляд скарги шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім та прогнозовано не надавало можливості Комісії пересвідчитись у його отриманні всіма зацікавленими особами, в тому числі позивачкою. Апеляційний суд вважає, що зазначений спосіб повідомлення не свідчить, що відповідач, з урахуванням вимог 10, 11 Порядку № 1128, дотримався процедури розгляду скарги. Пунктами 8, 10 розділу ІІІ Положення про Комісію врегульовано, що її рішення оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії, оформлений відповідно до пункту 8 розділу III цього Положення, разом з проектом відповідного наказу Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України подає для підпису Міністру юстиції України, його першому заступнику або заступнику Міністра з питань державної реєстрації. Отже, основою проекту наказу Міністерства юстиції України, яким на підставі ст. 37 Закону №1952-IV може бути, зокрема, скасовано рішення про державну реєстрацію прав, анульовано доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав, є відповідний висновок Комісії. Оскільки, Комісія порушила порядок розгляду скарги на дії позивачки, то таке порушення тягне протиправність оскарженого наказу Міністерства юстиції України. Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що пункт 5 наказу Міністерства юстиції України від 04.10.2016 року № 2866/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» щодо тимчасово блокування доступу державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на три місяці - до 21 грудня 2016 року є протиправним, у зв`язку з чим його необхідно скасувати. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі № 807/2270/16 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 06.04.2021 року