Постанова 4852 № 160/2564/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/2564/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року (суддя Єфанова О.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Стальсервіс» про застосування заходів реагування, в с т а н о в и в : До суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 19 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Стальсервіс» (код ЄДРПОУ 36842029), до повного усунення порушень. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне та всебічне з`ясування обставин у справі, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що належним доказом усунення порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, може бути Акт перевірки, проте такий акт не складався відносно ТОВ «Сетав Стальсервіс», а тому висновки суду першої інстанції щодо належного усунення порушень є помилковими. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області у період з 18.02.2020 по 21.02.2020 проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Стальсервіс», за результатами якої складено Акт перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 330 від 21.02.2020. В ході перевірки було виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства: п. 2.8 глава 2 розділ ІІІ ППБУ: не проведено перевірку стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення); п. 1.12 глава 1 розділ IV ППБУ: не надано акт прихованих електромонтажних робіт; п. 3.10 глава 3 розділ V ППБУ: переносні вогнегасники не розміщуються шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; п. 3.10 глава 3 розділ V ППБУ: для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»; п. 2.3 глава 2 розділ ІІІ, п. 22 розділ ІІ ППБУ: вихід на дах не виконано через протипожежні двері; п. 1.20 глава 1 розділ IV ППБУ: не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; п. 1.8 глава 1 розділ ІV ППБУ: в приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж; п. 2.26 глава 2 розділ IV ППБУ: лінії живлення до кожного побутового кондиціонера не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів (кабінет інформатики та кабінет для дітей з особливими вадами); п. 1.17 глава 1 розділ IV ППБУ: електророзетки, вимикачі, перемикачі встановлено на горючі основи; п. 1.5 додаток А, п. 10.7, п. 8.1.3: з метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів; п. 2.12 глава 2 розділ ІІІ ППБУ: в приміщенні електрощитової допускається захаращення сторонніми предметами; п. 2.3 глава 2 розділ ІІІ ППБУ: не обладнано протипожежними дверима проріз протипожежної перешкоди приміщення щитової; п. 1.6 глава 1 розділ IV ППБУ: з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюються не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; глава 3 розділ ІІ ППБУ: не встановлений відповідним документом протипожежний режим; п. 7.2.4 розділ 7.2 ДБНВ.1.1- 7:2016, п. 2.26 глава 2 розділ ІІІ ППБУ: із будинку, з кожного поверху, протипожежного відсіку, приміщення а також з частини поверху слід передбачити не менше двох евакуаційних виходів по самостійних окремих шляхах евакуації; п. 13 ПКМУ № 444 від 26.06.2013: не розміщено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту, що є частиною приміщення загального користування, у якій тематично оформляються стенди, розміщуються схеми, навчальні посібники і зразки, передбачені програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях; п. 3 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ: не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; пп. 1 п. 4 розділ 5 ПТБ, п. 2 ч. 1 ст. 20 КЗЦУ не забезпечено працюючий персонал засобами колективного та індивідуального захисту від вражаючих факторів; ПКМУ № 956 наказу МНС України від 16.08.2005 №140 «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338»; «Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об`єктів»; «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях» п.7. п.б. п.3.1.1: не проведено ідентифікацію об`єкта. Контролюючий орган дійшов висновку, що подальша експлуатація приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 19 створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для звернення до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з приписів статті 66 Кодексу цивільного захисту України, якою визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Пунктом 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. З наведених норм вбачається, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має прийняти рішення про застосування до такого суб`єкта господарювання заходів реагування, зокрема, повне зупинення експлуатації (роботи) об`єкта. Статтею 20 Кодексу цивільного захисту визначено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту. Так, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було надано пояснення щодо усунення виявлених порушень з підтвердженням останніх відповідними доказами: договори купівлі-продажу, договори підряду, цивільно-правовими договорами про надання послуг, акти надання послуг, рахунки на оплату, видаткові накладні, платіжні доручення, листи, технічні звіти, накази, фотознімки з перевіряємого об`єкту тощо. Доводи апелянта стосовно того, що лише Акт повторної перевірки може бути належним доказом усунення порушень, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне. Як вже зазначено вище, положеннями частини 2 статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо. В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, необхідно вказати, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням. За таких обставин, висновок про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду справи № 826/13895/16 у постанові від 04 червня 2020 року. Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сетав Стальсервіс» в повному обсязі усунуло порушення, висвітлені в Акті перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 330 від 21.02.2020, про що надало до суду достатні докази, а тому суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову та застосування заходів реагування до перевіряємого суб`єкта господарювання. Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року в адміністративній справі № 160/2564/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 06 квітня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 06 квітня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров