Постанова 4801 № 126/762/19

Справа № 126/762/19 Провадження № 22-ц/801/560/2021 Категорія: 9 Головуючий у суді 1-ї інстанції Хмель Р. В. Доповідач:Денишенко Т. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 рокуСправа № 126/762/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у ци-вільних справах: судді-доповідача Денишенко Т. О., суддів Рибчинського В. П., Копаничук С. Г., за участі секретаря судового засідання Лучицького А. О., особи, яка подала апе-ляційну скаргу, позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Ткаченка К.Д., представників відповідачів Релігійної організації «Релігійна громада Свя-того Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Української Православної Церкви ( Православної Церкви України ) ад-воката Чубенко С. В., Управління у справах національностей та релігій Він-ницької обласної державної адміністрації Салецького І. О., розглянувши за пра-вилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова с. Красносілка Бершадського району Української Православної Церкви ( Православної Церкви України ), Управ- ління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання недійсними рішень зборів, визнання протиправ- ним і скасування наказу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , його представника адвоката Тка-ченка Костянтина Дмитровича на рішення Бершадського районного суду Він-ницької області від 08 грудня 2020 року, ухвалене у приміщенні суду в місті Бершадь Вінницької області за головування судді Хмеля Р. В., В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся у Бершадський районний суд Вінницької області з по-зовом до Релігійної організації «Релігійна громада Святого Апостола Євангеліс-та Іоанна Богослова с. Красносілка Бершадського району Української Право-славної Церкви ( Православної Церкви України ), Управління у справах націо-нальностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнан-ня недійсними рішень зборів, визнання протиправним і скасування наказу. По-зов з урахуванням збільшених вимог мотивований наступними обставинами. З 1992 року в селі Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви за державної реєстрації здійснює діяльність Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова. 27 лютого 2019 року наказом начальника Управління у справах національностей та релі-гій Вінницької обласної державної адміністрації № 16 зареєстрований статут Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Крас-носілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції зі зміною найменування на Релігійна організація «Релі-гійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносіл-ка Бершадського району Української Православної Церкви ( Православної Цер-кви України )», юридичної адреси з вул. Шкільна, 1А в с. Красносілка на вул. Незалежності, 14 у цьому селі, керівника релігійної громади з Тарана П. С. на ОСОБА_2 Код ЄДРПОУ релігійної громади залишився той самий 24898939. Дана реєстрація проведена на підставі рішення загальних зборів Релі-гійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносіл-ка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Цер-кви від 29 січня 2019 року, оформленого протоколом № 1, підписаного головою зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_4 , а також на під-ставі рішення парафіяльних зборів Релігійної громади Святого Апостола Єван-геліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви від 09 лютого 2019 року, оформлено-го протоколом №

2. Зазначені рішення недійсні, вони прийняті та підписані сто-ронніми особами, які не мають відношення до парафії, не є членами релігійної громади УПЦ, що має наслідком втручання в діяльність останньої. Зміни до статуту УПЦ могли бути внесені лише вірянами УПЦ та підлягали затверджен-ню керівником Тульчинської єпархії УПЦ. Збори 29 січня та 09 лютого 2019 року не мали визначеного кворуму. У позові ОСОБА_1 зазначає, що лише він як керівник Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадсько-го району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви мав право підписувати документи релігійної громади. Натомість оспорювані протоколи зборів, заява про реєстрацію змін і доповнень до статуту релігійної громади під-писані і подані для реєстрації до облдержадміністрації не членами громади, без згоди позивача як керівника релігійної громади. Наказом начальника Управління у справах національностей та релігій Він-ницької обласної державної адміністрації Салецького І. О. від 27 лютого 2019 року № 16 зареєстрований статут Релігійної громади Святого Апостола Єванге-ліста Іоанна Богослова с. Красносілка Бершадського району Тульчинської єпар-хії Української Православної Церкви у новій редакції зі зміною найменування на Релігійна організація «Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоан-на Богослова села Красносілка Бершадського району Української Православної Церкви ( Православної Церкви України )», юридичної адреси та керівника ре-лігійної громади, яким замість позивача став ОСОБА_2 . Реєстрація проведена на підставі оспорюваних рішень загальних зборів від 29 січня 2019 року, оформлених протоколом № 1, та парафіяльних зборів від 09 лютого 2019 року, оформлених протоколом № 2, заяви про реєстрацію, підписаної ОСОБА_5 . Позивач вважає, що статут у новій редакції зареєстрований незаконно, ос-кільки відповідач, видаючи наказ, не здійснив перевірку легітимності докумен-тів щодо перереєстрації громади, а саме протоколів загальних зборів парафії, не перевірив повноваження осіб, які подали заяву про перереєстрацію статуту на предмет їх відношення до Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви. Протоколи зборів не були підписані чинним настоятелем вказаної релігійної громади, який є одночасно головою Парафі-яльної ради, як це передбачено пунктом 2.7 Статуту релігійної громади. Позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу началь-ника Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної дер-жавної адміністрації Салецького І. О. від 27 лютого 2019 року № 16 «Про реєс-трацію статуту релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Бого-слова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції )» нерозривно пов`язана з позовною ви-могою про визнання недійсними рішень загальних зборів від 29 січня 2019 ро-ку, парафіяльних зборів від 09 лютого 2019 року Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, тому, на думку позива-ча, убачається доцільним їх спільний розгляд. При виданні Управлінням у спра-вах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації оскаржуваного наказу було порушено статтю 14 Закону України «Про свободу совісті та релі-гійні організації», адже особи, які прийняли рішення про внесення змін і допов-нень до статуту, не є засновниками цієї релігійної громади, не мають до неї жодного відношення. Указаним відповідачем не взято до уваги нелегітимність зборів, ні підставі рішення яких здійснена оспорювана реєстрація; наявність рі-шення загальних парафіяльних зборів Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Туль-чинської єпархії Української Православної Церкви про залишення в канонічній приналежності до цієї церкви, у складі Тульчинської єпархії УПЦ та повідом-лення про ці збори Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації; не перевірено подані для реєстрації документи на пред-мет їх відповідності законам України, її Конституції, на предмет наявності пов-новаження у заявника на їх подання; не перевірена наявність підстав для відмо-ви у здійсненні державної реєстрації змін до статуту Релігійної громади Свято-го Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви. Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просив суд задоволити його вимоги у повному обсязі, визнати недійсним рішення загальних зборів Релі-гійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносіл-ка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Цер-кви від 29 січня 2019 року, оформлене протоколом № 1, рішення парафіяльних зборів цієї релігійної громади від 09 лютого 2019 року, оформлене протоколом № 2, визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління у спра-вах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації від 27 лютого 2019 року № 16 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Туль-чинської єпархії Української Православної Церкви ( у новій редакції )». Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігій-на громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова с. Красносілка Бер-шадського району Української Православної Церкви ( Православної Церкви України ), Управління у справах національностей та релігій Вінницької облас-ної державної адміністрації про визнання недійсними рішень зборів відмовле-но. Додатковим рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2020 року задоволена заява представника відповідача Релігійної орга-нізації «Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Української Православної Церкви (Право-славної Церкви України ) адвоката Чубенко С. В. про компенсацію судових витрат у справі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача, якого представ-ляє адвокат, понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень ( десять тисяч гривень 00 коп. ). Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 08 грудня 2020 ро-ку, позивач, його представник адвокат Ткаченко К. Д. оскаржують це рішення в апеляційному порядку, вважають його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального права, за викладених у рішенні суду безпідставних виснов-ків, що не відповідають фактичним обставинам справи, наявним у ній доказам, через що рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задо-волення позову у повному обсязі. Виклавши у скарзі норми чинного законодав-ства стосовно регламентації спірних питань, що мають місце, скаржники зазна-чають, що рішення загальних зборів від 29 січня 2019 року, парафіяльних збо-рів від 09 лютого 2019 року недійсні, реєстраційна дія щодо таких рішень має бути скасована з огляду на неповноважність проведених зборів, за відсутності кворуму, визначеного чинним на час проведення зборів статутом релігійної гро-мади. Указаним статутом в редакції від 30 вересня 2016 року передбачено вне-сення до нього змін та доповнень шляхом подання таких уповноваженими представниками парафії за згоди правлячого архієрея на розгляд парафіяльних зборів, які скликаються парафіяльною радою разом з настоятелем. Нормами чинного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в редак-ції Закону України від 17 січня 2019 року № 2673-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» ви-значений інший порядок скликання, повноваження, ніж передбачені чинним станом на 29 січня 2019 року статутом релігійної організації на момент ухва-лення рішення про зміну конфесійної приналежності, зміну керівника та назви. Прикінцевими положеннями Закону України від 17 січня 2019 року № 2673-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі стату-сом юридичної особи» встановлено, що статути релігійних організацій мають бути приведені у відповідність з цим Законом упродовж одного року з дня на-брання ним чинності. До цього релігійні організації керуються положеннями ді-ючих статутів у частині, що не суперечить Закону. Як наслідок при вирішенні цього спору застосуванню підлягають положення статуту релігійної громади у передбаченій Законом частині на день набрання ним чинності. Ураховуючи приписи Закону України «Про свободу совісті та релігійні ор-ганізації» в редакції Закону України від 20 грудня 2018 року № 2662-VIII «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій ( об`єднань ), у разі недотриман-ня останніми визначених строків та/або набрання чинності законом, яким іно-земна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти Укра-їни та/або тимчасово окупувала частину території України, беручи до уваги пе-рехідні і прикінцеві положення Закону України № 2662-VIII та дату оскаржу-ваних загальних зборів від 29 січня 2019 року, парафіяльних зборів від 09 люто-го 2019 року, наказу від 27 лютого 2019 року № 16, висновок суду про те, що «збори членів релігійної громади мають скликатися лише настоятелем супере-чить нормам статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні органі-зації», тому відповідно не підлягає застосуванню у даних правовідносинах, оскільки обмежує права більшості членів релігійної громади», є безпідставним, необгрунтованим, зробленим судом внаслідок неправильного застосування норм матеріального права. За твердженням скаржників суд, встановивши відсутність фіксованого член-ства у релігійній громаді, сам собі суперечить, вказавши у рішенні, що позбав-лений можливості констатувати факт відсутності членства у релігійній громаді УПЦ в осіб, які приймали рішення на зборах 29 січня та 09 лютого 2019 року, адже в такому разі суд не може встановити чи узагалі були членами релігійної громади зазначені у протоколах зборів та заяві про реєстрацію статуту особи, чи є вони більшістю; зазначення судом необов`язковості прийняття чи пого-дження будь-якого рішення з приводу включення громадян до релігійної гро-мади суперечить статті 8 Закону. 10 січня 2019 року за головування ієрея ОСОБА_1 проведені загальні збори парафіян релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Бого-слова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, одним з пунктів протоколу № 1 яких прийнято рішення підтримати Українську Православну Церкву на чолі з Предстоятелем Блажен-нійшим Онуфрієм, ОСОБА_6 та всієї України, рішення Архіє-рейського Собору УПЦ від 13 листопада 2018 року, Священного Синоду УПЦ від 07 грудня 2018 року, а також організувати збір підписів віруючих в межах території села Красносілка у підтримку канонічної УПЦ на чолі з Предстояте-лем ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та всієї України. Зі змісту ж протоколу від 29 січня 2019 року № 1 слідує, що участь у зборах брали особи інших релігійних переконань, прихильники іншого віросповідання, а са-ме новоствореної Православної Церкви України, які не являються членами ре-лігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красно-сілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви. Визначеним законом та забезпеченим ухвалою апеляційного суду від 11 лю-того 2021 року правом подання відзивів на апеляційну скаргу скористалися обидва представники відповідачів. 23 лютого 2021 року до апеляційного суду надійшов відзив адвоката Чубен-ко С. В. в інтересах відповідача Релігійної організації «Релігійна громада Свя-того Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Української Православної Церкви ( Православної Церкви України )» на апеляційну скаргу позивача та його представника, яка не погоджується з ви-кладеними у скарзі мотивами та вимогами, вважає скаргу безпідставною, необ-грунтованою, такою, що не підлягає задоволенню. Представник ОСОБА_8 зауважує, що твердження скаржників про проведення зборів 29 січня та 09 лю-того 2019 року за відсутності кворуму не відповідає дійсності, оскільки у ста-туті Релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Право-славної Церкви, який діяв на час проведення цих зборів, відсутнє зазначення щодо кворуму при проведенні загальних зборів. На той час членство в громаді не було фіксованим, тому рішення ухвалюються звичайною більшістю голосів від загальної кількості присутніх, а рішення щодо зміни канонічного підпоряд-кування - двома третинами голосів від загальної кількості присутніх. Щодо за-значення в апеляційній скарзі про інший порядок скликання, повноваження, ви-значені статутом релігійної організації станом на 29 січня 2019 року на момент ухвалення рішення про зміну конфесійної приналежності, змін керівника та назви, ніж визначено у законодавчому порядку, то відповідно до протоколів від 29 січня 2019 року № 1, від 09 лютого 2019 року № 2 зборами релігійної грома-ди вирішувалося питання про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, внесення змін до статуту, інші питання, але питання про зміну конфе-сійної приналежності не розглядалося. На момент проведення 29 січня 2019 ро-ку загальних зборів чинне законодавство уже передбачало можливість прийнят-тя рішень щодо релігійної організації на загальних зборах віруючих громадян без одобрення таких рішень духовенством будь-якого рівня. Проте статутом громади в редакції 2016 року таке право обмежене, тому пріоритет має закон і загальні збори релігійної громади були проведені згідно з вимогами законодав-ства. Представник відповідача адвокат Чубенко С. В. погоджується з позицією суду щодо відсутності фіксованого членства у релігійній громаді, оскільки вона є вірною. Твердження скаржників про неможливість визначення членства осіб в релігійній громаді не відповідає дійсності. Релігійна громада може вільно змі-нювати свою релігійну підлеглість, скликати загальні збори без згоди настояте-ля чи правлячого архієрея. Останні не є засновниками релігійної громади, саме парафії, об`єднуючись, створюють єпархію, а не навпаки. Тому вимога отрима-ти дозвіл від настоятеля чи архієрея є неправомірною. Стосовно твердження скаржників про участь у зборах 29 січня 2019 року осіб інших релігійних пере-конань, віросповідання, прихильників новоствореної Православної Церкви України, то воно не відповідає дійсності. Особи, які приймали участь у зборах релігійної громади 29 січня та 09 лютого 2019 року, є її членами, які скориста-лися своїм конституційним правом на зміну канонічної приналежності та абсо-лютною більшістю членів релігійної громади перейшли у духовне підпорядку-вання Православної Церкви України, яка не є новоствореною, а відновлена, оскільки існувала ще до появи в Україні Російської Православної Церкви ( Мос-ковського Патріархату ). Оспорюваним рішенням про зміну підлеглості в канонічних та організаційних питаннях жодним чином не порушені права пози-вача на віросповідання, який вправі приймати і змінювати релігію або переко-нання за своїм вибором, одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито ви-ражати і вільно поширювати свої релігійні переконання. Представник Релігійної організації «Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Українсь-кої Православної Церкви ( Православної Церкви України )» наголошує, що про-ведення зборів релігійної громади, прийняття ними рішення про зміну каноніч-но підпорядкування не потребують дозволу чи згоди настоятеля парафії чи будь-кого з єпархії; інше суперечить законодавству України та порушує права людини. Позивач не надав суду належних і допустимих доказів того, що хтось з учасників оскаржуваних зборів не є членом релігійної громади, а саме він по-винен довести суду свої вимоги. На заперечення доводів апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що законодавство не визначає місця прове-дення зборів, якихось зобов`язань щодо цього. Позивач не вказав суду, які його права були порушені релігійною громадою, які наслідки для нього настали в результаті зміни релігійною громадою підпорядкування. Заявленими в суд вимогами позивач бажає порушити права членів релігійної громади, гарантова-ні Конституцією України, іншими законодавчими, нормативно-правовими акта-ми. Разом з тим ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не обґрунтовано, не доведено доказами порушення суб`єктивних прав позивача. Адвокат Чубенко С. В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції від 08 грудня 2020 року у цій ци-вільній справі. 24 лютого 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив пред-ставника відповідача начальника Управління у справах національностей та ре-лігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецького І. О. на апеляцій-ну скаргу позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Ткаченка К. Д., де заперечуються зміст і вимоги скарги. Наказом по Управлінню від 27 лютого 2019 року № 16 на підставі рішення загальних зборів членів релігійної громади, оформленого протоколом від 09 лютого 2019 року № 2 зареєстрований статут релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Крас-носілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви ( у новій редакції ). Зазначення позивачем тієї обставини, що внесенням змін до статуту порушені права дійсних членів релігійної громади на участь у прийнятті рішення щодо конфесійної належності громади є безпідставним, ос-кільки Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 598/157/15-ц за подібних спірних правовідносин дійшов висновку, що так як на загальних збо-рах членів релігійної громади приймалося рішення лише про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях і, як наслідок, про прийняття статуту цієї релігійної громади у новій редакції, в той час як жодного рішення щодо відвідування церкви не приймалося, відсутні підстави вважати, що відбулося втручання у право позивачів на свободу віросповідання. Пред-ставник відповідача підкреслює, що ні рішенням загальних зборів релігійної громади с. Красносілка, оформленим протоколом від 29 січня 2019 року № 1, ні рішенням від 09 лютого 2019 року № 2 жодні питання відвідування церкви, або заборони проведення релігійних обрядів, у тому числі і відвідування церкви са-ме ОСОБА_1 не вирішувалося. Перебування його на посаді голови пара-фіяльної ради не є реалізацією ним права на свободу віросповідання, ні будь-якого іншого права, на захист якого він міг би звернутися з позовом за прави-лами ЦПК України. З посади настоятеля релігійної громади як духовної особи ОСОБА_1 ніхто не звільняв. Частина громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном. Заперечуючи щодо оскарження рішення загальних зборів членів релігійної громади с. Красносілка, оформлених протоколом від 29 січня 2019 року № 1, представник відповідача ОСОБА_9 зазначає, що до Управління надійшла заява від релігійної громади с. Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії УПЦ з повідомленням про проведення загальних зборів релігійної гро-мади і прийняття рішення щодо початку процедури зміни підлеглості релігій-ною громадою та перехід під канонічне підпорядкування Православної Церкви України. Викладені у заяві відомості підтверджувалися вказаним протоколом, списком осіб, які брали участь у загальних зборах та голосували за прийняті рі-шення у кількості 242 осіб ( при цьому по питанню зміни підлеглості проголо-сували усі 242 члени релігійної громади, тобто 100% від усіх присутніх на збо-рах членів релігійної громади, доданим списком опитування православних віру-ючих храму Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова стосовно належ-ності церкви у підпорядкуванні Православній Церкві України у кількості близь-ко 1000 чоловік. Це рішення релігійної громади не призвело до будь-яких пра-вових чи юридичних наслідків, оскільки Управлінням як органом державної влади будь-яких актів індивідуальної дії на підставі даного протоколу не прий-малося, тому і будь-якої перереєстрації релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях не відбулося. Виклавши у відзиві норми матеріального права, що регулюють вирішені судом спірні питання учасників справи, пославшись на рішення Європейського суду з прав людини від 14 червня 2007 року у справі «Свято-Михайлівська па-рафія проти України», представник Управління зазначає, що зміст статуту релі-гійної організації с. Красносілка у редакції 2016 року не визначав поняття фік-сованого у ній членства, яке в силу закону повинно ґрунтуватися на принципах вільного волевиявлення та вимогах статуту релігійної громади. Доказів про загальну кількість членів релігійної громади станом на день проведення оскаржуваних зборів позивач суду не надав. З наданого позивачем протоколу від 10 січня 2019 року убачається, що на цих зборах були присут-німи 11 парафіян, що, безумовно, менше від загальної кількості членів релігій-ної громади с. Красносілка. Натомість на зборах 29 січня 2019 року були при-сутніми 242 члени цієї релігійної громади, на зборах 09 лютого 2019 року - 314 членів релігійної громади с. Красносілка. Статути про управління УПЦ, релігій-ної громади с. Красносілка не зазначають умови та порядок правомочності чле-нів загальних зборів, не визначають необхідної кількості присутніх на зборах від загальної кількості членів релігійної громади с. Красносілка. 27 лютого 2019 року до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації надійшли заяви релігійної громади с. Красно-сілка з повідомленням про проведення других загальних зборів релігійної гро-мади, якими підтверджено рішення попередніх загальних зборів щодо зміни ре-лігійною громадою підлеглості та перехід під канонічне підпорядкування Прав-ославної Церкви України, щодо прийняття статуту релігійної громади у новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості, найменування та перевиборами керів-них органів релігійної громади. Викладені у заяві відомості підтверджені прото-колом від 09 лютого 2019 року № 2, додатком до нього у вигляді списку осіб, які брали участь у загальних зборах і голосували за прийняті рішення у кіль-кості 314 осіб. Законодавчо унормований порядок зміни підлеглості релігійної організації у канонічних та організаційних питаннях, є відмінним, ніж встановлений такий порядок статутом релігійної громади с. Красносілка у редакції 2016 року. Проте законодавчо визначений порядок має вищу юридичну силу, ніж положення статуту, які йому протирічать. Статут релігійної громади с. Красносілка в ре-дакції 2016 року в частині, що суперечила статтям 8, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в редакції Закону України від 17 січня 2019 року № 2673-VIII «Про внесення змін до деяких Законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігій-них організацій зі статусом юридичної особи» узагалі не може застосовуватися до спірних правовідносин. Під час вирішення питання реєстрації статуту релігійної громади с. Красно-сілка у новій редакції Управлінням були опрацьовані усі подані, додані для цьо-го у необхідній кількості документи. Релігійна громада виконала усі вимоги Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» з наступними змі-нами, доповненнями в частині подання повного пакету документів для реєс-трації статуту релігійної громади у новій редакції у зв`язку із зміною підлег-лості. Окремо представник Управління стверджує про безпідставність тієї позиції скаржників, що лише з дозволу єпархіального архієрея Тульчинської єпархії УПЦ релігійна громада могла змінити підлеглість у канонічних питаннях. Таке право релігійної громади є абсолютним, ніким не може бути обмежене. Грома-дяни вправі змінювати свої релігійні переконання та спільно задовільняти релі-гійні потреби. Представник відповідача Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецький І. О. просить апеля-ційну скаргу ОСОБА_1 , його представника адвоката Ткаченка К. Д. на рі-шення суду першої інстанції від 08 грудня 2020 року залишити без задоволен-ня, вказане рішення залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі представника позивача адвоката Ткаченка К. Д., самого позивача, який підтри-мав доводи свого представника, заперечення на апеляційну скаргу представни-ків відповідачів адвоката Чубенко С. В., начальника Управління Салецького О.І., дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх су-купності, перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рі-шення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , його представника адвоката Тка-ченка К. Д. задоволенню не підлягає. Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, воно є законним, обґрунтованим та справедливим. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, ви-клавши в оскаржуваному рішенні перебіг фактичних обставин справи, ураху-вавши показання допитаних свідків обох сторін, керуючись Конвенцією про за-хист прав людини і основоположних свобод, Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2001 року № 18-рп/2001, нормами статті 35 Конституції України, Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» з нас-тупними змінами, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосу-вання практики Європейського суду з прав людини», беручи до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справах «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року ( заява № 77703/01 ), «Корецький та ін-ші проти України» від 03 квітня 2008 року ( заява № 40269/02 ), проаналізу-вавши зміст статуту релігійної громади с. Красносілка в редакції від 17 листо-пада 2016 року, який був чинним на дати проведення оспорюваних зборів, вка-зав, що згідно наданого позивачем протоколу від 10 січня 2019 року № 1 станом на вказану дату членами релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви зазначені п`ятнадцять осіб з урахуванням шести чоловік, які подали заяви про вступ до релігійної громади безпосередньо у цей день 10 січня 2019 року. Разом з тим у зборах членів релігійної громади 29 січня 2019 року взяли участь 242 особи, ІНФОРМАЦІЯ_1 у парафіяльних зборах приймали участь 314 чоловік. Суд дійшов висновку, що у релігійній гро-маді с. Красносілка відсутнє фіксоване членство, оскільки чинними статутами УПЦ, самої громади не визначені умови та порядок вступу ( прийому ) в члени релігійної громади. Через це суд позбавлений можливості констатувати факт відсутності членства у релігійній громаді села в осіб, які приймали рішення на зборах 29 січня, 09 лютого 2019 року, а відповідне зворотне твердження по-зивача суд оцінив критично. Стосовно рішення про зміну підлеглості, внесення відповідних змін, допов-нень до статуту, викладення його у новій редакції, то таке рішення приймається загальними зборами релігійної громади, які можуть скликатися її членами, не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади. Суд зазначив, що твердження позивача про обов`язковість скликання зборів релігійної грома-ди лише настоятелем суперечить статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», обмежує права більшості членів релігійної громади, тому оцінене критично. Повідомлення позивача ієрея ОСОБА_1 від 30 січня 2019 року про прове-дення загальних зборів релігійної громади, прийняття рішення з конфесійної її приналежності, вірності УПЦ, прийняття нових членів до громади, перевиборів парафіяльної ради Управлінням у справах національностей та релігій Вінниць-кої облдержадміністрації взято до уваги, надані документи додані до справи ре-лігійної громади. 27 лютого 2019 року в Управління у справах національностей та релігій Він-ницької облдержадміністрації в офіційному порядку надійшла заява голови збо-рів релігійної громади с. Красносілка Бершадського району Тульчинської єпар-хії Української Православної Церкви ОСОБА_2 з повідомленням про про-ведення 09 лютого 2019 року загальних зборів цієї релігійної громади, де під-тверджено рішення попередніх загальних зборів від 29 січня 2019 року про змі-ну релігійною громадою підлеглості, перехід її під канонічне підпорядкування Православної Церкви України, прийняття статуту релігійної громади у новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості, найменування та перевиборами керів-них органів релігійної громади. Для реєстрації статуту в новій редакції в управ-ління був наданий пакет усіх необхідних для цього документів, додатково нада-на належним чином засвідчена копія чинного статуту релігійної громади. Дер-жавним реєстратором під час прийому пакету цих документів перевірена пов-новажність особи, яка з ним звернулася, самі документи на відповідність чин-ному законодавству, наявність підстав для зупинення розгляду документів або щодо відмови у державній реєстрації. Суд першої інстанції, проаналізувавши докази у справі в частині законності оскаржуваного наказу Управління у справах національностей та релігій Він-ницької облдержадміністрації від 27 лютого 2019 року № 16, дійшов висновку про його відповідність вимогам чинного законодавства України, оскільки дер-жавним реєстратором згідно з визначеними повноваженнями проведені усі не-обхідні дії з реєстрації статуту релігійної громади с. Красносілка у новій редак-ції. Беручи до уваги, що загальними зборами релігійної громади прийнято рі-шення про зміну канонічної приналежності та перехід під канонічне підпоряд-кування Православній Церкві України, поданий на реєстрацію статут у новій редакції вірно затверджений керуючим Вінницько-Тульчинською Єпархією Української Православної Церкви ( Православної Церкви України ) архієписко-пом ОСОБА_10 . Доводи позивача щодо неучасті у зборах перерахованих ним їх учасників, за висновком суду, не знайшли свого підтвердження належними доказами, а щодо ущемлення інтересів частини релігійної громади, яка не згідна з рішенням біль-шості про зміну підлеглості, то така частина громади має право утворити нову релігійну громаду, укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником. Оскаржуваними рішеннями інтереси по-зивача на збереження зв`язку зі своєю парафією, участь у релігійних обрядах, сповідування обраної релігії не ущемлені, оскільки ці рішення не стосуються указаних його духовних запитів та переконань. З висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду пов-ністю погоджується. З фактичних обставин справи слідує, що 10 січня 2019 року відбулися за-гальні збори одинадцяти парафіян релігійної громади Святого Апостола Єван-геліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, де прийнято оформлене протоколом № 1 рішення щодо підтримки релігійною громадою Української Православної Церкви на чолі з Предстоятелем ОСОБА_7 , Митрополитом Ки-ївським та всієї України, рішень Архієрейського Собору УПЦ від 13 листопада 2018 року і Священного Синоду УПЦ від 07 грудня 2018 року, організації збору підписів віруючих в межах села Красносілка у підтримку канонічної УПЦ на чолі з ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та всієї України. 30 січня 2019 року заявою за підписом голови релігійної громади ієрея ОСОБА_1 повідомлено про це рішення Управління у справах націо-нальностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації. Листом від 05 лютого 2019 року № 03-10/45 Управління поінформувало заявника, що по-дані документи взяті до уваги та додані до матеріалів справи релігійної грома-ди. 01 лютого 2019 року до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації надійшла заява уповноваженої особи, голови загальних зборів релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Бого-слова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_3 з повідомленням про проведення загальних зборів членів цієї релігійної громади, де прийнято рішення про зміну релігій-ною громадою підлеглості та перехід під канонічне підпорядкування Право-славної Церкви України, про перевибори керівного органу релігійної громади (парафіяльних зборів). Викладені у заяві відомості підтверджені протоколом від 29 січня 2019 року № 1 загальних зборів членів релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, підписаним головою загальних зборів релігійної громади ОСОБА_3 , секретарем загальних зборів релігійної громади ОСОБА_4 , додатком до цього протоколу у вигляді списку осіб, які брали участь у загальних зборах та голосували за прийняті рі-шення у кількості 242 осіб, списком опитування у кількості 1101 особи ( дода-ток 2 ). Управлінням встановлено, що дійсно відповідно до питання № 9 про-токолу загальних зборів релігійної громади від 29 січня 2019 року № 1 ОСОБА_12 як секретар загальних зборів релігійної громади ( питання № 3 про-токолу загальних зборів релігійної громади від 29 січня 2019 року № 1 ) упов-новажена подати відповідні документи до Управління. Частинами третьою, четвертою статті 8 Закону України від 17 січня 2019 ро-ку № 2673-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організа-цій зі статусом юридичної особи» передбачено, що держава визнає право релі-гійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам ( управлінням ) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту ре-лігійної громади. Законодавством визначений лише один спосіб зміни підлег-лості у канонічних та організаційних питаннях - це внесення відповідних змін до статуту релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості релігійної грома-ди та внесення відповідних змін або доповнень до статуту як питання виключ-ної компетенції членів загальних зборів релігійної громади, а не парафіяльних зборів релігійної громади, відповідно до вимог частини третьої статті 8 Закону ухвалюється виключно на загальних зборах цієї громади. Загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності відповідної релігійної грома-ди, у тому числі й тих, що належать до компетенції інших органів управління (згідно з вимогами статті 98 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» статут ( положення ) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конферен-ціях. Це була єдина функція загальних зборів релігійної громади під час її зас-нування. Інших органів управління релігійною громадою, таких як парафіяльні збори або парафіяльна рада не існувало. Пунктом 2.3. статуту релігійної грома-ди Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадсь-кого району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, затвердже-ного наказом начальника Управління у справах національностей та релігій Він-ницької облдержадміністрації від 17 листопада 2016 року № 432, визначені пов-новаження парафіяльних зборів, пунктом 2.6. - повноваження парафіяльної ра-ди, пунктом 2.8. - повноваження настоятеля парафії. Законом України від 17 січня 2019 року № 2673-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», а са-ме статтею 8 цього Закону орган управління релігійною громадою, як загальні збори, наділений ще однією функцією - це приймати рішення щодо зміни під-леглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях, внесення відповідних змін до статуту релігійної громади у зв`язку із зміною підлеглості. Ніхто не може позбавити загальні збори релігійної громади права приймати рі-шення щодо зміни своєї підлеглості ( включно із єпархіальним архієреєм, свя-щеннослужителем чи іншими органами управління громади ). Згідно з части-ною третьою статті 8 Закону загальні збори релігійної громади можуть бути скликані членами цієї громади, які бажають змінити її канонічне підпорядку-вання. В офіційному роз`ясненні Міністерства культури України, викладеному на його офіційному сайті http://msncult.kmu.gov.ua в розділі «Новини» за 21 бе-резня 2019 року, зазначено, що особи, які так чи інакше беруть участь у житті релігійної громади, вважають себе належними до неї, не підпадають під об-меження, встановлені статутами релігійних громад, можуть бути членами релі-гійної громади. Дослідженням повноважень органів управління релігійною громадою вста-новлено, що процедура зміни підлеглості у канонічних та організаційних питан-нях регулюється виключно Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», а не статутом релігійної громади. При цьому Закон не вимагає зат-вердження яким-небудь органом прийнятого на загальних зборах рішення ре-лігійної громади про зміну підлеглості. До Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдерж-адміністрації не находило повідомлень про те, що громадяни, які приймали участь у загальних зборах релігійної громади та голосували за прийняті рішен-ня, підпадають під встановлені статутом релігійної громади обмеження. Ураховуючи, що Законом України «Про свободу совісті та релігійні органі-зації» з наступними змінами та доповненнями не передбачена можливість здій-снення перевірок відомостей щодо присутніх на загальних зборах членів релі-гійної громади, перевіряти їх членство, справжність їхніх підписів, тобто за від-сутності чіткого унормування питань легітимності вищого органу управління релігійної організації, порядок з`ясування компетенції учасників загальних збо-рів членів релігійної громади можливий виключно у відповідності до статей 8, 14 вказаного Закону. Відсутність фіксованого членства у релігійній громаді призводить до того, що за вимогами статті 8 Закону України «Про свободу со-вісті та релігійні організації» 2/3 голосів членів релігійної громади відрахову-ються від кількості фактичних учасників ( членів релігійної організації ) загальних зборів, які приймали участь в їх роботі. За фактичних обставин, які мають місце у цій справі, слід дійти висновку, що рішення учасників загальних зборів членів релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Бого-слова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви прийняті саме членами цієї релігійної громади на загаль-них зборах цієї громади. Підстав вважати суперечними вимогам законодавства поданих документів в Управління не було. 27 лютого 2019 року до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації надійшли заяви уповноваженої особи - голови загальних зборів релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Бо-гослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Українсь-кої Православної Церкви ОСОБА_2 з повідомленням про проведення дру-гих загальних зборів цієї релігійної громади, де було підтверджено рішення по-передніх загальних зборів щодо зміни релігійною громадою підлеглості та пе-рехід під канонічне підпорядкування Православної Церкви України, прийняття статуту релігійної громади у новій редакції у зв`язку зі зміною підлеглості, най-менування та перевиборами керівних органів релігійної громади. Викладені у заяві відомості підтверджені протоколом загальних зборів членів релігійної гро-мади від 09 лютого 2019 року № 2, додатком до цього протоколу у вигляді списку осіб, котрі брали участь у загальних зборах і голосували за прийняті рі-шення у кількості 314 чоловік. Відповідно до питання № 8 протоколу від 09 лютого 2019 року № 2 загальних зборів членів релігійної громади секретар збо-рів ОСОБА_4 уповноважена подати відповідні документи до Управління. Статут релігійної громади у новій редакції підписаний уповноваженою особою головою парафіяльних зборів релігійної громади ОСОБА_2 згідно з пи-танням № 7 протоколу загальних зборів членів релігійної громади від 09 люто-го 2019 року №

2. Під час опрацювання поданих документів Управлінням пере-вірена наявність усіх необхідних для цього документів та оскільки не вистачало оригіналу чи належно засвідченої копії чинної на дату подання документів редакції статуту релігійної громади, то на запит адвоката Чубенко С. В., яка згідно ордера серії ВН № 129782 надавала і надає правничу допомогу голові загальних зборів релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Бо-гослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Українсь-кої Православної Церкви ОСОБА_2 , Управлінням надано належним чином засвідчену копію діючої редакції статуту релігійної громади, який був доданий до заяви ОСОБА_2 . Повний пакет документів розглянутий Управлінням на предмет реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції у зв`язку зі змі-ною підлеглості, найменування, місцезнаходження та наказом начальника управління від 27 лютого 2019 року № 16 статут зареєстрований. За зверненням уповноваженої особи релігійної громади ОСОБА_4 , на підставі поданого нею пакету документів, здійсненої державним реєстратором перевірки повноважень ОСОБА_4 , наданих документів, наявності підстав для зупинення розгляду документів або щодо відмови у державній реєстрації, вчинено реєстраційну дію, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - релігійної організації «Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Туль-чинської єпархії Української Православної Церкви» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських форму-вань. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції вірно застосував норми ма-теріального права, що регулюють виниклі та наявні між сторонами справи пра-вовідносини. Суд керувався, зокрема, нормами Законів України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» від 17 січня 2019 року № 2673-VIII, якими встановлено, що загальні збори можуть бути скликані будь-яким членом релігійної громади, а не лише настоятелем; участь у зборах цер-ковнослужителів, засновників парафії, а також мирян, членів парафії не є обов-язковою; керування роботою загальних зборів не обов`язково має здійснювати-ся лише настоятелем релігійної громади; підписання рішень настоятелем, сек-ретарем та членами зборів не є обов`язковим. Статут релігійної громади Свя-того Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, зареєстрований наказом начальника Управління у справах національностей та релігій Вінниць-кої облдержадміністрації від 17 листопада 2016 року № 432, в частині, яка супе-речить статтям 8 та 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні орга-нізації» з наступними змінами і доповненнями узагалі не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки обмежує передбачені Законом окремі права членів релігійної громади. Звичайно, Закон превалює над підзаконними актами, тим паче над статутом релігійної громади, який у суперечній Закону частині за юридичної визначеності у цивільних правовідносинах слід визнати неспромож-ним. Апеляційний суд визнає вірним висновок суду першої інстанції з приводу того, що через відсутність у статуті релігійної громади, який діяв на час про-ведення зборів 29 січня та 09 лютого 2019 року, розділу щодо кворуму при про-веденні зборів, фіксованого членства у громаді, рішення на зборах ухвалюва-лися більшістю голосів від загальної кількості присутніх на зборах членів релі-гійної громади, а рішення стосовно канонічної приналежності ( підпорядкуван-ня ) - двома третинами голосів від загальної кількості присутніх. Як наслідок рі-шення загальних зборів релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви від 29 січня та 09 лютого 2019 року, у яких брали участь відповідно 242 та 314 членів релігійної громади села Красносілка, які одноголосно вирішили змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях та перейти під канонічне підпорядкування Православної Церкви України, змінивши при цьому назву на релігійна організація «Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадсь-кого району Української Православної Церкви ( Православної Церкви Украї-ни )» є законними та послідовними. Мотиви апеляційної скарги в частині стосовно проведення 29 січня та 09 лютого 2019 року зборів громади села, його жителів, а не релігійної громади у зв`язку з місцем проведення їх не в церкві, а в приміщенні будинку культури села Красносілка не заслуговують на увагу як надумані, такі, що не узгоджу-ються із чинним законодавством, а щодо членства у релігійній громаді, то такими членами є саме жителі зазначеного села, місцеві мешканці. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в ме-жах доводів та вимог апеляційної скарги. У пункті другому постанови Плену-му Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 « Про судове рішен-ня» зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховен-ства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі. Україна як Висока Договірна Сторона Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному, хто пере-буває під її юрисдикцією, право на справедливий суд, закріплене в статті 6 Кон-венції. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» націо-нальні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейсь-кого суду як джерело права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, Європейський суд з прав людини, від 10 лютого 2010 року ). Предметом спору у даній справі є визнання недійсними рішень, викладених у протоколах від 29 січня 2019 року № 1 та від 09 лютого 2019 року № 2 загаль-них зборів релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Тульчинської єпархії Української Пра-вославної Церкви; визнання протиправним та скасування наказу від 27 лютого 2019 року № 16 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова села Красносілка Бершадського району Туль-чинської єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції)», виданого начальником Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації. Взаємовідносини церкви й держави визначається Декларацією про дер-жавний суверенітет України, Конституцією України та Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації». Правовою формою цих відносин є режим відокремлення від церкви. Статтею 35 Конституції України передбачено, що церква і релігійні органі-зації в Україні відокремлені від держави. Однією із особливостей ставлення держави до церкви ( релігійних організацій ) та законодавчі положення, які ха-рактеризують правовий зміст відокремлення церкви від держави в Україні, є те, що держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, тобто держава не втручається і не забороняє діяльності конфесій-них організацій, якщо останні не порушують чинного законодавства, не пося-гають на життя, здоров`я, гідність особи, права інших громадян та організацій тощо. Згідно частин першої та другої статті 8 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» в редакції Закону України від 17 січня 2019 року № 2673-VІІІ релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих гро-мадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які до-бровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Дер-жава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організа-ційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним цен-трам ( управлінням ) і вільну зміну цієї підлеглості. Згідно пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов-язків цивільного характеру. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юри-дичних осіб, інтересів держави. Частиною першою статті 4 цього Кодексу вста-новлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( частина перша статті 5 ЦПК України ). Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судо-вого захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним прин-ципам права; д) означає прагнення ( не юридичну можливість ) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріаль-ним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відно-син, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможли-вим або недоцільним. У пункті 3.4 вказаного Рішення Конституційного Суду України зазначено, що, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки зако-ну, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедли-вості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним з проявів верховенства права, - підкрес-люється у підпункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, - є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала ві-дображення в Конституції України. З огляду на зазначені приписи та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а та-кож цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для ви-никнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як мож-ливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрун-товану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросо-вісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати крите-ріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у ре-золютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка зверну-лася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої ( або в інтересах якої ) порушено провадження у справі належним пози-вачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установле-ному законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів. Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рі-шення про відмову в позові. Так, встановлюючи у чому саме полягає порушення прав ОСОБА_1 , що потребує судового захисту, належить мати на увазі правові висновки Вер-ховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 598/157/15-ц про те, що прийняття на загальних зборах членів релігійної громади рішень про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях, і як наслідок, про прийняття статуту цієї релігійної громади у новій редакції, без ухвалення рішень щодо відвідування церкви, а в даній справі, крім того, стосовно сповідання будь-якої релігії, відправлення релігійних культів, поши-рення конкретних релігійних переконань, не свідчить, що відбулося втручання у право особи на свободу віросповідання, про що безпідставно стверджують особи, які подали апеляційну скаргу, у її мотивах. У контексті викладеного належить підкреслити, що суд першої інстанції об-ґрунтовано в оскаржуваному рішенні узяв до уваги рішення Європейського су-ду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року ( заява № 77703/01 ), де досліджувалися питання щодо наяв-ності втручання у право на свободу віросповідання скаржника, відповідності цього втручання закону, а також те, чи переслідувало втручання легітимну мету та чи було необхідним у демократичному суспільстві. Беручи до уваги вирішені на зборах членів релігійної громади села Крас-носілка 29 січня та 09 лютого 2019 року питання, оформлені протоколами від-повідно № 1 та № 2, слід зробити висновок, що ці рішення належать до прийня-тих всередині цієї громади її членами і спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, спрямовані на забез-печення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів її членів. За належним висновком рішення про зміну канонічної підлеглості зачіпає права виключно членів релігійної громади. Прийнятими рішеннями право окремої особи, якою є скаржник у цій справі, на свободу віросповідання беззаперечно порушено не було. Апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не знай-шли правового обґрунтування, достатнього для її задоволення, підхід до ситу-ації скаржників не можна визнати ані законним, ані справедливим з огляду на рішення вирішальної більшості членів релігійної громади. З урахуванням вста-новлення факту відсутності порушення прав позивача у даній справі мотиви його скарги на рішення суду першої інстанції правового значення не мають. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , його представника не спростову-ють правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржувано-му рішенні, не дають підстав визнати його ухваленим з порушенням норм мате-ріального та процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим та справедливим, тому апеляційну скаргу позивача і його представника слід зали-шити без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріально-го і процесуального права. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , його представника адвоката Ткаченка Костянтина Дмитровича залишити без задоволення. Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 05 квітня 2021 року. Суддя-доповідач Т. О. Денишенко Судді В. П. Рибчинський С. Г. Копаничук