Постанова 4811 № 452/2072/19

Справа № 452/2072/19 Головуючий у 1 інстанції: Пташинський І.А. Провадження № 22-ц/811/1913/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді-Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар Сеньків Х.І. Розглянувши без участі учасників цивільну справу № 452/2072/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Самбірського комунального підприємства «Об`єднане» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в : 25.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Самбірського комунального підприємства «Об`єднане» про визнання протиправними дій Самбірського комунального підприємства «Об`єднане» з приводу ненадання йому інформації на заявлені ним питання від 30 квітня 2019 року та від 28 травня 2019 року у відповідності до вимог Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про звернення громадян». Ухвалою Самбірського районного суду від 11 травня 2020 року провадження у зазначеній справі закрито. Роз`яснено позивачу ОСОБА_1 , що він має право звернутися з вказаними вимогами до Львівського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства. Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_1 .. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною, необґрунтованою. Зазначає, що Самбірське КП «Об`єднане», яке утворене Самбірською міською радою, є комунальним господарським підприємством без статусу суб`єкта владних повноважень. Підприємство працює на господарському розрахунку. Основним завданням підприємства є господарська діяльність по наданню платних послуг по вивозу та утилізації сміття, а не управлінські функції органу місцевого самоврядування. Кошти, отримані від господарської діяльності за вивіз та утилізацію сміття є прибутком підприємства і розподіляються на заробітну плату працівникам підприємства, на сплату податків і платежів та на матеріально-технічне забезпечення самого підприємства. Про зазначене свідчать квитанції про оплату за надання послуг з вивозу сміття. Посилається на те, що його звернення до відповідача було у формі заяви у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію». Апелянт ОСОБА_1 у апеляційній скарзі зазначає, що Самбірське КП «Об`єднане» не є суб`єктом владних повноважень та не фінансується із місцевого бюджету, а відтак він не звернувся до нього із запитом про надання публічної інформації у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Вважає, що суд неповно та не всесторонньо з`ясував всі обставини справи, суть його звернення та прийняв незаконну ухвалу, якою закрив провадження у справі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення суду, справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу суду не надано. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 02.03.2021 року. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. (ч.2 ст. 247 ЦПК). Згідно частини першої ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Матеріалами справи встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 звернувся у Самбірський міськрайонний суд Львівської області з позовом про визнання неправомірними дій Самбірського КП «Об`єднане» з приводу ненадання йому інформації у відповідь на його звернення від 30 квітня 2019 року та від 28 травня 2019 року, а саме: -яка загальна кількість осіб-громадян м.Самбора станом на 01.05.2019 року, які не уклали договори із КП «Об`єднане» про надання послуг на вивіз побутових відходів? -яка загальна кількість осіб-громадян м.Самбора станом на 01.05.2019 року, які не уклали договори із КП «Об`єднане» про надання послуг на вивіз побутових відходів, але їм без договору нараховується плата на вивіз сміття? На яку загальну суму? - яка загальна сума коштів не сплачена громадянами м.Самбора станом на 01.05.2019 року за надання послуг на вивіз побутових відходів при укладенні ними відповідних договорів, яка рахується заборгованість Самбірському КП «Об`єднане»? -яка загальна кількість цивільних справ щодо громадян м.Самбора станом на 01.05.2019 року, які не уклали договори з Самбірським КП «Об`єднане» про надання послуг на вивіз побутових відходів та стягнення з них оплати знаходиться на розгляді в суді першої інстанції, де позивачем є КП «Об`єднане»? -яка загальна кількість цивільних справ щодо громадян м.Самбора станом на 01.05.2019 року, які не уклали договори з Самбірським КП «Об`єднане» про надання послуг на вивіз побутових відходів та стягнення з них оплати знаходиться на розгляді в суді апеляційної інстанції, де позивачем є КП «Об`єднане» ? -яка загальна кількість цивільних справ щодо громадян м.Самбора, які не уклали договори з Самбірським КП «Об`єднане» про надання послуг на вивіз побутових відходів та стягнення з них оплати, знаходиться на розгляді в судах першої та апеляційної інстанції, де в якості позивача виступає Самбірське КП «Об`єднане»? Просив зобов`язати надати йому повну, достовірну та об`єктивну інформацію по суті змісту викладених питань у відповідності до Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про звернення громадян» у визначений законом строк. У статті 124 Конституції України прописано, що правосуддя в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція-це інститут права, який покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства-цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктивний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. У частинах першій і третій статті 3 ЦПК прописано, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Правила визначеності компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 19 ЦПК відповідно до якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин. Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС ) до адміністративних судів оскаржуються будь-які рішення дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Пункт 1 частини першої статті 3 КАС визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частиною другою статті 4 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. За правилами частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникали у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, на спори юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом наведених приписів участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак, участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та за будь-яких обставин розглядати його за правилами адміністративної юрисдикції. Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, суди повинні з`ясувати, у зв`язку із чим він виник і за захистом яких прав чи інтересів особа звернулася в суд. Разом з тим приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію-визначення суб`єктивного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин. (Така правова позиція викладена у постанові від 20 березня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 306/2053/16-ц , у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року, справа № 522/31671/13-ц. Із матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся відповідно до Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про звернення громадян» до комунального підприємства «Об`єднане» з приводу надання інформації, яка стосується господарських питань та не є публічною. Саме КП «Об`єднане» не є суб`єктом владних повноважень, а є господарською структурою органу місцевого самоврядування, яке не фінансується із державного бюджету, а є на господарському розрахунку. Основним завданням підприємства є надання господарських послуг по вивозу та утилізації сміття, а не управлінські функції органу місцевого самоврядування. Закриваючи провадження у справі у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦК -справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд прийшов до помилкового висновку, зазначивши у мотивувальній частині, що позивач звернувся до відповідача відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Інформація, яку просив повідомити позивач, стосується господарської діяльності підприємства, повинна буди відкритою та доступною кожному. При дослідженні обставин справи, суд повинен з`ясувати у зв`язку з чим виник спір і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся в суд. При цьому суду необхідно виходити із Статутних приписів підприємства. Із врахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК підставою для скасування оскаржуваної ухвали, що перешкоджає провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. (ч.5 ст. 268 ЦПК). Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Ухвалу Самбірськрого міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2020 року скасувати. Справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили, оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк