Ухвала КАС ВС № 420/6019/19

УХВАЛА 05 квітня 2021 року Київ справа №420/6019/19 адміністративне провадження №К/9901/33248/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 420/6019/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Фонду державного майна України, треті особи - Державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2021 року призначено розгляд адміністративної справи № 420/6019/19 у відкритому судовому засіданні колегією у складі трьох суддів на 13 квітня 2021 року о 14 годині 30 хвилин. 31 березня 2021 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів як представника Одеської міської ради. Вирішуючи це клопотання колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Відповідно до частини першої статті 195 КАС учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Відповідно до частини другої статті 195 КАС учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Відповідно до частини четвертої статті 195 КАС (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)») під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України. На виконання цього Закону та відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус судів» Державна судова адміністрація України наказом від 8 квітня 2020 року № 169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі - Порядок, зі змінами, внесеними наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196). Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам. Згідно пункту 2 розділу І Порядку учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі, у порядку, встановленому процесуальним законодавством. За пунктами 3-5 розділу ІІІ Порядку учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. У заяві учасник справи обов`язково зазначає: назву суду; номер судової справи; дату та час судового засідання, в якому учасник бажає взяти участь в режимі відеоконференції; своє прізвище, ім`я та по-батькові; свій статус в судовій справі; електронну адресу, яка використана їм для реєстрації в Системі; номер телефону для зв`язку із судом. Копія заяви в той самий строк надсилається учасником, що подав заяву, іншим учасникам справи. Заява подається до суду та надсилається іншим учасникам справи в порядку, визначеному процесуальним законодавством, дозволеними засобами зв`язку. Перевіривши клопотання ОСОБА_1 , встановлено, що заявник просить про забезпечення його участі у розгляді справи у режимі відеоконференції у якості представника Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради. З цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно з частиною другою статті 55 КАС України особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Відтак, у КАС України розмежовуються такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво». Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII внесені доповнення до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 1 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Водночас, варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовано саме питання представництва. Питання «самопредставництва» передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів. За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX збільшено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені, та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження. Поряд з цим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України) та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» з наступними змінами та доповненнями. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 172 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і реалізує їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Згідно з частиною четвертою статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються також спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV). Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 755-IV з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією, створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр, ЄДР). Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 755-IV обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта. При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі. Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд. Під час вивчення матеріалів клопотання, поданого від імені Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради, про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції суд встановив, що це клопотання підписане головним спеціалістом відділу по роботі з адміністративними справами управління з питань представництва у судах юридичного департаменту Одеської міської ради - ОСОБА_1, який діє на підставі довіреностей від 28 грудня 2020 року № 203/вих. мр та від 28 грудня 2020 року № 02.2-20/42. Згідно з відомостями щодо Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) та виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result), керівником цих юридичних осіб зазначено ОСОБА_9 , а відомості щодо представника (осіб, які уповноважені вчиняти дії від імені юридичної особи) відсутні. З цього випливає, що відомості про особу, яка підписала клопотання, в Реєстрі відсутні. Таким чином, документи, надані на підтвердження наявності в ОСОБА_1 повноважень здійснювати представництво інтересів Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради, а також відомості щодо Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради з ЄДР не свідчать про повноваження головного спеціаліста відділу по роботі з адміністративними справами управління з питань представництва у судах юридичного департаменту Одеської міської ради здійснювати представництво інтересів відповідачів у порядку їх самопредставництва. Крім того, до клопотання не додано документів на підтвердження в ОСОБА_1 статусу адвоката, а у Єдиному реєстрі адвокатів України (https://erau.unba.org.ua) відомості щодо здійснення ним адвокатської діяльності відсутні. Також суд касаційної інстанції зазначає, що означена справа не є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою), в яких передбачена можливість здійснення представництва інтересів скаржника на підставі довіреності. Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду цього клопотання, оскільки його підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Аналогічна позиція стосовно необхідності повернення Верховним Судом без розгляду клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з огляду на підписання його особою, повноваження якої не підтверджені, висловлена Верховним Судом в ухвалах від 27 січня 2020 року у справі № 815/2415/17, від 29 січня 2020 року у справі № 160/1283/19, від 3 лютого 2020 року у справі № 160/5290/19, від 10 лютого 2020 року у справі № 815/2415/17, від 15 лютого 2021 року у справі № 9901/668/18. З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про те, що клопотання ОСОБА_1 слід повернути заявнику без розгляду. Керуючись статтями 44, 166, 167, 195, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про його участь як представника Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради у судовому засіданні у режимі відеоконференції в адміністративній справі № 420/6019/19 повернути без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк