Постанова 4851 № 480/3100/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 р.Справа № 480/3100/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2020, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, м. Суми, повний текст складено 21.12.20 року по справі № 480/3100/20 за позовом Акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування окремих положень індивідуального акту, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Сумиобленерго" (далі за текстом також - позивач, АТ "Сумиобленерго") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі та текстом також відповідач, НКРЕКП), в якому просило: - визнати протиправною та скасувати з дати прийняття Постанову НКРЕКП № 2406 від 19.11.2019 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження для АТ "Сумиобленерго" економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201; - зобов`язати НКРЕКП здійснити для АТ "Сумиобленерго" перерахунок відповідно до п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, та встановити його на рівні 0,0307 з 1 січня 2020 року; - зобов`язати НКРЕКП здійснити перерахунок для АТ "Сумиобленерго" тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги з урахуванням перерахунку з 1 січня 2020 року складових частин витрат на послуги з розподілу електричної енергії, які включаються до розрахунку тарифу, що вказані у Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго", котра є додатком до Постанови НКРЕКП № 2686 від 10.12.2019 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго", пов`язаних з перерахунком економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2406 від 19.11.2019 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження для Акціонерного товариства "Сумиобленерго" економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201. Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити для Акціонерного товариства "Сумиобленерго" перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 981 від 27.07.2017, в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1424, з 1 січня 2020 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Акціонерного товариства "Сумиобленерго" за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір 2102,00 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене без з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач викладає обставини справи та наводить норми, зазначені у відзиві на позовну заяву. Вказує, що судова інстанція, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим нормами чинного законодавства України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки названих критеріїв; завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Просить врахувати висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 14.05.2018 у справі № 800/274/17. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України). Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що АТ "Сумиобленерго" зареєстроване як юридична особа 20.10.1998 за основним видом економічної діяльності "35.13 Розподілення електроенергії", на час виникнення спірних правовідносин мало організаційно-правову форму господарювання у формі публічного акціонерного товариства, з 22.04.2020 у формі акціонерного товариства, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, титульним аркушем Повідомлення про інформацію від 22.04.2020 за № 86/5441 (т. 1 а.с. 15-18). Постановою НКРЕКП № 1445 від 16.11.2018 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності (т. 1 а.с. 19-21). 24.09.2019 представником позивача на адресу відповідача направлено лист з пакетом документів, серед яких форми звітності № 2-НКРЕ, № 1Б-ТВЕ, розрахунок ЕКСПТВЕ 1 та 2 класу напруги на 2020 рік, необхідні для затвердження ЕКПТВЕ відповідно до п. 2.1. Положення №

981. В листі додатково зазначено, що фактичні витрати значно відрізняються від звітних за рахунок додаткового корисного відпуску електроенергії побутовим споживачам та актів порушень, які впливають на розрахунок ЕКПТВЕ (т. 2 а.с. 20-49, т. 1 а.с. 24-110). 26.09.2019 позивачем також надіслано заяву про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2020 рік (т. 2, а.с. 108, 109). В листопаді 2019 року заступником директора Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики Огньовим А. В. підготовлено обґрунтування щодо розгляду питання про прийняття постанови НКРЕКП "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" (т. 2 а.с. 18, 19). 19.11.2019 відбулось засідання НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання, фіксування якого здійснювалось протоколом засідання № 67 (т. 2 а.с. 110-126), на якому НКРЕКП Постановою № 2406 від 19.11.2019 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" затвердила, зокрема, для ПАТ "Сумиобленерго" ЕКПТВ електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік на рівні 0,0201 (1 клас напруги) та 0,0980 (2 клас напруги) (т. 1 а.с. 22, 23, 158-160, т. 2 а.с. 15-17). 03.12.2019 відбулось відкрите обговорення проекту постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Сумиобленерго», на яких розглядалось узагальнені зауваження та пропозиції до проекту постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Сумиобленерго» (т. 1 а.с. 115-119). За результатами обговорення вирішено визнати, що відкриті обговорення відбулися та проведені на засадах гласності та відкритості та оприлюднити протокол відкритого обговорення (т. 1 а.с. 111-114). 10.12.2019 відповідачем прийнято Постанову «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Сумиобленерго» № 2686, якою встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії на рівні: для 1 класу напруги - 123,23 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість); для 2 класу напруги - 944,72 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) (т. 1 а.с. 120, 121). АТ "Сумиобленерго", вважаючи, що Постановою № 2406 від 19.11.2019 в частині затвердження для позивача ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201 на 2020 рік, відповідачем невірно розраховано вказаний ЕКПТВЕ, що вплинуло на розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги, звернулося до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що Постанова від 19.11.2019 за № 2406 в оскаржуваній частині прийнята не на підставі Положення № 981, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак, не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови в частині затвердження для Акціонерного товариства "Сумиобленерго" економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201, є обґрунтованими, а отже, така постанова в цій частині є протиправною та підлягає скасуванню з покладенням на відповідача зобов`язання здійснити для ПАТ «Сумиобленерго» перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, в редакції Постанови від 29.12.2017 за № 1424, з 1 січня 2020 року. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням приписів розділу 2 Положення № 981, Порядку встановлення (формування) тарифів, питання розрахунку та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозний період, як і питання встановлення тарифу, належить до компетенції відповідача та підлягає розгляду на засіданні НКРЕКП на підставі документів, поданих операторами системи розподілу. Відтак, дійшов висновку, що суд не може зобов`язати відповідача встановити ЕКПТВЕ для 1 класу напруги на 2020 рік для позивача у конкретному розмірі, так як уповноважений лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні відповідних дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин. Водночас, суд першої інстанції зазначив, що саме у процесі виконання судового рішення Регулятором, відповідно до вимог вказаного вище Положення № 981, буде розраховано та затверджено ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2020 рік, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача визначити ЕКПТВЕ 1 класу напруги для позивача у конкретному розмірі на рівні 0,0307, не підлягають задоволенню. Також, ураховуючи, що Постанова відповідача від 10.12.2019 № 2686 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Сумиобленерго» позивачем не оскаржується та не є предметом розгляду у цій справі, суд першої інстанції не досліджував обставини прийняття такої постанови, оскільки встановлення тарифів є виключної компетенцією відповідача і крім того, станом на момент розгляду справи відповідачем ще не здійснено перерахунку ЕКПТВЕ 1 класу напруги для позивача на 2020 рік, та дійшов висновку, що позовні вимоги про здійснення перерахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та 2 класу напруги, задоволенню також не підлягають. Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 за № 2019-VІІІ (далі Закон України «Про ринок електричної енергії»), ч. 3 ст. 6 якого визначено, що до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать: затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії; встановлення (зміна) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії. Постановою від 05.10.2018 за № 1175 НКРЕКП затверджено Порядок встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Порядок встановлення (формування) тарифів), у додатку 16 якого наведено форму Розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на прогнозний рік, який у т.ч. містить таку складову, як економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії (далі - ЕКПТВЕ) на розподіл 1 класу та ЕКПТВЕ на розподіл 2 класу. Також, зазначеною постановою, зокрема п.п. 5.3, 7.21, передбачено, що при розрахунках прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік, операційних витрат для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії, використовуються ЕКПТВЕ, встановлені відповідно до Положення №

981. Вказаним Положенням № 981 (тут і далі в редакції Постанови НКРЕКП від 27.12.2017 за № 1424) передбачено, що ЕКПТВЕ - відносна величина, розрахована у встановленому цим Положенням порядку (п. 1.2). ЕКПТВЕ використовується операторами системи розподілу для визначення обсягів відшкодування суб`єктами господарювання, що здійснюють діяльність з постачання електричної енергії за вільними цінами на підставі відповідної ліцензії (абз. 1 п. 1.3). Згідно з абз. 2 п. 1.3 Положення № 981 ЕКПТВЕ затверджується НКРЕКП на розрахунковий період (рік) на підставі даних форм звітності N 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ як середній за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, який розраховується відповідно до глави 3 цього Положення, та не може перевищувати значення середньорічних ЕКНТВЕ за базовий рік. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається саме на вказану норму Положення № 981 та відмічає, що абзац п. 1.3 не містить виключного переліку підстав для затвердження ЕКПТВЕ. Вказані доводи колегія суддів не приймає до уваги, враховуючи таке. Згідно з п. 1.2 Положення № 981 економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії (далі - ЕКНТВЕ) - відносна величина, яка була розрахована відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 15 серпня 2013 року N 1110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2013 року за N 1532/24064, на II - IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року. У той же час, всупереч ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав належних доказів того, що ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги для АТ "Сумиобленерго" обраховані позивачем у розрахунку на рівні 0,0307 (т. 2 а.с. 33), більші ніж відповідні значення економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії (ЕКНТВЕ). Більше того, згідно з Постановою НКРЕКП від 16.03.2017 за № 292 "Про затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами І та II класів напруги на II - IV квартали 2017 року та 1 квартал 2018 року" ЕКНТВЕ для 1 класу напруги для АТ "Сумиобленерго" (на той час - ПАТ "Сумиобленерго") становив: II квартал 2017 року - 0,0343, III квартал 2017 року - 0,0384, IV квартал 2017 року - 0,0398, І квартал 2018 року 0,0367 (т. 1 а.с. 183-187). Тобто, вказані розміри ЕКНТВЕ є більшими за розмір, який розрахований позивачем ЕКПТВЕ електромережами для 1 класу напруги у розрахунку - 0,0307 (т. 2 а.с. 33). Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені доводи відповідача є необґрунтованими. Разом з цим, виходячи з формул прогнозованих обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на рік t (O1n_t, O2n_t), операційних витрат для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії (ОВtn), прогнозованих витрат (прогнозованого необхідного доходу) ліцензіата на провадження діяльності з розподілу електричної енергії на прогнозний рік (НДtn), розрахунку тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів 1 класу напруги, що передбачені Порядком встановлення (формування) тарифів, ЕКПТВЕ для 1 класу напруги використовується при розрахунку прогнозованих обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на рік t (O1n_t), який, в свою чергу, використовується для розрахунку операційних витрат для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії (ОВtn) та які застосовуються при розрахунку прогнозованих витрат (прогнозованого необхідного доходу) ліцензіата на провадження діяльності з розподілу електричної енергії на прогнозний рік (НДtn), який є чисельником у формулі для розрахунку тарифу на розподіл електричної енергії для 1 класу напруги. Водночас, як зазначалось вище, згідно із п. 1.2 Положення № 981 ЕКПТВЕ - відносна величина, розрахована у встановленому цим Положенням порядку. Так, порядок розрахунку та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозований період визначено розділом 2 Положення № 981, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 якого щороку всі оператори системи розподілу подають до НКРЕКП документи, необхідні для затвердження ЕКПТВЕ, а саме: форми звітності N 2-НКРЕ (місячна) "Звітні дані про обсяги передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та нормативні технологічні витрати електроенергії за 1 - 2 класами напруги" (далі - форма звітності N 2 НКРЕ) та 1Б-ТВЕ "Структура балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії (ТВЕ) на передачу по електричних мережах" (далі - 1Б-ТВЕ) за три завершені річні періоди (січень - грудень), на базі яких розраховуються ЕКПТВЕ, а також протокол затвердження НХТВЕ, розрахований на базі завершеного річного періоду. Оператори системи розподілу, які не перейшли на стимулююче регулювання надають до НКРЕКП розраховані ЕКПТВЕ не пізніше 01 листопада. Оператори системи розподілу, якими прийнято рішення щодо впровадження стимулюючого регулювання, надають до НКРЕКП розраховані ЕКПТВЕ за місяць до їх затвердження. ЕКПТВЕ розраховується НКРЕКП на прогнозний період на підставі даних форми звітності N 2-НКРЕ, 1Б-ТВЕ та розрахованого ЕКНТВЕ на II - IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року. У свою чергу, формула розрахунку ЕКПТВЕ 1 класу напруги визначена в п. 3.2 Положення № 981, в якій для розрахунку застосовуються такі величини: - середні за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, звітні фактичні витрати електричної енергії на 1 класі напруги відповідно до форм звітності № 2-НКРЕ та № 1Б-ТВЕ, тис. кВт·год; - показник ефективності технологічних витрат електричної енергії, параметр регулювання, що має довготерміновий строк дії, який встановлюється НКРЕКП на регуляторний період на 1 класі напруги, %. Якщо оператор системи розподілу не переходить на стимулююче регулювання, то значення дорівнює 0,5; - середні за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, обсяги розподілу електроенергії споживачам на 1 класі напруги відповідно до форм звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ, тис кВт·год. Тобто Положенням № 981 чітко передбачено, що ЕКПТВЕ - величина, розрахована у встановленому цим Положенням порядку, в якому, зокрема, у п. 3.2 визначено формулу розрахунку ЕКПТВЕ 1 класу напруги, складові якої визначаються виключно на підставі форм звітності № 2-НКРЕ та № 1Б-ТВЕ. Приписами Положення № 981 не передбачено право відповідача відступати від порядку здійснення розрахунку ЕКПТВЕ визначеного у даному Положенні №

981. Крім того, згідно з ч. 12 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності. Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію. Водночас, судовим розглядом установлено та не заперечується відповідачем, що ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги був визначений НКРЕКП на рівні попереднього року, тобто без застосування формули, передбаченої у п. 3.2 Положення №

981. Визначаючи ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги саме в такий спосіб, НКРЕКП ні в оскаржуваній постанові, ні в ході засідання НКРЕКП 19.11.2019 (т. 2 а.с. 110-126), ні під час розгляду справи не надано будь-якого належного обґрунтування з посиланням на норми Положення № 981 чи на інший нормативно-правовий акт визначення ЕКПТВЕ саме в такий спосіб. Будь-яких належних доказів на підтвердження обґрунтованості встановленого для позивача ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020 рік на рівні 0,0201 відповідачем під час судового розгляду також не надано. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без дотримання норм Положення № 981 та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідач, визнаючи, що Положенням № 981 не передбачено підстав для встановлення ЕКПТВЕ на рівні попереднього року за певних умов, в обґрунтування своєї позиції посилається на неефективну експлуатацію позивачем електричних мереж, на листи управлінь Служби безпеки України та перевірку позивача, за результатами якої винесено постанову про накладення штрафу. Вказані доводи та надані лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 17.02.2020 за № 8/2/3-565 (т. 2 а.с. 86, 87), в якому йдеться про можливе подання ПАТ «Сумиобленерго» недостовірних даних, зазначених у звіті ПАТ «Сумиобленерго», передбаченого розділом 5 постанови НКРЕКП від 04.09.2018 за № 955, лист Управління Служби безпеки України в Сумській області від 05.06.2020 за № 6/1257 (т. 1 а.с. 206, 221, 222, т. 2 а.с. 13, 14), в якому зазначено про невиконання позивачем в повному обсязі інвестиційної програми на 2019 рік, акт перевірки від 10.03.2020 за № 74, довідка Державної інспекції енергетичного нагляду України від 10.03.2020 (т. 2 а.с. 50-63), постанова відповідача від 08.04.2020 за № 787 «Про накладення штрафу на ПАТ «Сумиобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» (т. 2 а.с. 64-67), колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначені докази - листи, довідка, акти, постанова складені після прийняття оскаржуваної Постанови від 19.11.2019 за № 2406 та вони не були покладені в основу її прийняття, в той час як згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Також, колегія суддів зазначає, що вказані вище докази та твердження відповідача не спростовують висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв не на підставі, встановленої законом, оскільки Положення № 981, яке регулює порядок визначення ЕКПТВЕ, не передбачає можливості відступити від порядку здійснення розрахунку ЕКПТВЕ, визначеного у Положенні №

981. Посилання відповідача як на підставу правомірності оскаржуваної постанови на п. 4 Положення № 981 та на те, що відповідно до проведеного аналізу пояснень до розрахунків, наданих АТ Сумиобленерго на прогнозний період, не надано до НКРЕКП, відповідно до критеріїв розділу 4 Положення № 981, підтверджуючих матеріалів та розрахунків щодо зміни структури балансу електричної енергії, пов`язаної зі зміною технічних характеристик електричних мереж та/або структури споживання електричної енергії, які могли би вплинути на ріст ЕКПТВЕ, а тому у відповідача не було підстав для перегляду в сторону збільшення ЕКПТВЕ при розрахунку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно з розділом 4 Положення № 981 перегляд ЕКПТВЕ є іншою процедурою ніж розрахунок та затвердження ЕКПТВЕ. Предметом позову у цій справі є часткове оскарження індивідуального акту, яким відповідач затвердив ЕКПТВЕ на 2020 рік для 1 класу напруги для АТ «Сумиобленерго», а не дій НКРЕКП щодо перегляду ЕКПТВЕ відповідно до п. 4.1 Положення №

981. Отже, враховуючи те, що постанова НКРЕКП від 19.11.2019 за № 2406 стосується саме затвердження ЕКПТВЕ на 2020 рік, а не їх перегляду, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на критерії, встановлені розділом 4 Положення №

981. Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Постанова відповідача від 19.11.2019 за № 2406 в оскаржуваній частині прийнята не на підставі Положення № 981, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак, не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови в частині затвердження для Акціонерного товариства "Сумиобленерго" економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201, а така постанова в цій частині є протиправною та підлягає скасуванню з покладенням на відповідача зобов`язання здійснити для ПАТ «Сумиобленерго» перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, в редакції Постанови від 29.12.2017 за № 1424, з 1 січня 2020 року, є обґрунтованим та правомірним. Разом з цим, ураховуючи те, що відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок з 01.01.2020, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язати відповідача здійснити перерахунок ЕКПТВЕ 1 класу напруги відповідно до п. 3.2 Положення № 981 саме в редакції Постанови НКРЕКП від 29.12.2017 за № 1424, чинної на 01.01.2020. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції в частині задоволення позовних вимог неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, колегія суддів відхиляє, як такі, що носять характер особистих припущень відповідача та в ході апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження. Водночас, колегія суддів зауважує, що з урахуванням того, що суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 308 КАС України переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги і в цій справі доводів, які б свідчили про незгоду відповідача із висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог апеляційна скарга не містить, суд апеляційної інстанції не переглядає оскаржуване рішення в цій частині. Враховуючи те, що висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування Постанови від 19.11.2019 за № 2406 в оскаржуваній частині є правомірним, висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача здійснити для ПАТ «Сумиобленерго» перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, в редакції Постанови від 29.12.2017 за № 1424, з 1 січня 2020 року, є таким, що здійснений з урахуванням дискреційних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначених чинним законодавством. З правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 14.05.2018 у справі № 800/274/17, зазначеною відповідачем в апеляційній скарзі, висновки суду першої інстанції узгоджуються та їм не протирічать. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі № 480/3100/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 05.04.2021 року