Ухвала КГС ВС № 922/4097/20

УХВАЛА 05 квітня 2021 року м. Київ Справа № 922/4097/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г.М. - головуючого, Могила С.К., Уркевича В.Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.01.2021 за первісним позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліс-Трейд" про стягнення 872 575,55 грн, ВСТАНОВИВ: 09.03.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.01.2021. Оскарженими судовими рішеннями у цій справі відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки позов не відповідає правилам суб`єктної юрисдикції справ згідно статті 20 ГПК України та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Звертаючись з касаційною скаргою скаржник вказує на те, що при ухваленні судових рішень, господарськими судами було порушено норми процесуального права, а саме статті 20, частини першої статті 41, частини першої статті 45 , статей 73, 77, 175, 236 ГПК України та просить оскаржувані постанову і ухвалу скасувати та справу передати до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_1 . Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого. Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Як установлено господарськими судами, у грудні 2020 року до Господарського суду Харківської області звернулася Харківська міська рада з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліс-Трейд" про стягнення 872 575,55 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку. У січні 2021 року ОСОБА_1 як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору у цій справі звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про визнати за ним права власності на кошти, які були безпідставно збережені добросовісним набувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Веліс-Трейд" у розмірі орендної плати у сумі 872 575,54 грн за використання земельної ділянки. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021, відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України. Відмову у відкритті провадження господарські суди мотивували наступним. Відповідно до частин першої, п?ятої статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу За змістом частини четвертої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову і повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Разом з тим, згідно з приписами частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду. Отже, норми господарського процесуального законодавства закріплюють право фізичних осіб звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли їх справа віднесена до юрисдикції господарського суду. Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за змістом пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін спірного правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Як установлено господарськими судами, зміст позовної заяви фізичної особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі зводиться до визнання права власності на спірні грошові кошти відповідно до умов договору про користування спільним нерухомим майном (відповідно до статей 358, 359, 360 Цивільного кодексу України), який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веліс-Трейд" та ОСОБА_1 щодо порядку користування спірною земельною ділянкою. З огляду на викладене та враховуючи суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, господарські суди дійшли висновку, що цей спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки правовідносини, що виникають з укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веліс-Трейд" та ОСОБА_1 договору, яким останній обґрунтовує свої позовні вимоги - не є господарськими. За приписами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Згідно пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства. Викладене свідчить, що позовні заяви третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору мають подаватися із дотриманням загальних правил пред`явлення позову, яким згідно статті 4 ГПК України є звернення до суду належної юрисдикції щодо справи. За таких обставин, господарські суди дійшли правомірного висновку, що позовна заява ОСОБА_1 , як фізичної особи, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки подана з порушенням правил суб`єктної юрисдикції, що в силу вимог пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі. З огляду на зазначене, правильне застосування господарськими судами положень статті 20, частини першої статті 41, частини першої статті 45 , статей 73, 77, 175, 236 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.01.2021 на підставі частини другої статті 293 ГПК України. Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/4097/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.01.2021.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню Головуючий Г.М. Мачульський Судді C.К. Могил В.Ю. Уркевич