Постанова 4876 № 904/1792/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Додаткова постанова ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.04.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1792/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач) суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В. при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г. представники сторін: від позивача за первісним позовом: Гніденко О.М., ордер серія КВ № 834814 від 25.02.2021 р., адвокат; від відповідача за первісним позовом: Потапов К.О., ордер серія АЕ №1034423 від 07.02.2021 р., адвокат; розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича про розподіл (відшкодування) судових витрат у справі №904/1792/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича, с. Песківска, Київська область до Фізичної особи-підприємця Камінського Артема Петровича, м. Дніпро про стягнення заборгованості і штрафних санкцій за вантажне перевезення та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Камінського Артема Петровича, м. Дніпро до Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича, с. Песківска, Київська область про стягнення штрафних санкцій в розмірі 64 055,28 грн ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року Фізична особа-підприємець Заєць Володимир Олександрович (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Камінського Артема Петровича (далі - Відповідач) і просить суд стягнути заборгованість за вантажне перевезення у розмірі 43 100,00 грн., 3% річних у розмірі 290,48 грн., пеню у розмірі 2258,91 грн. та судовий збір. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору № П/ГР 222 транспортного експедирування вантажів у міжнародному сполученні, виконаного Позивачем у повному обсязі, в частині оплати вартості наданих послуг у передбачені заявкою строки. 19.05.2020 Фізична особа-підприємець Камінський Артем Петрович звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича та просить суд стягнути штраф і збитки за неналежне виконання умов Договору транспортного експедирування в розмірі 133 538,12 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань за Договором №П/ГР 222 транспортного експедирування вантажів у міжнародному сполученні від 21.11.2019 в частині терміну перевезення, а саме порушення пункту 5.6. Договору, за що позивачем за зустрічним позовом нараховано 68074,32грн. (що є грошовим еквівалентом 2400 USD за курсом Національного банку України (28.3643 за 1 USD станом на 06.11.2020), а також спричинення збитків за неналежне виконання Договору у розмірі 65 463,80 грн. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2020 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 у справі №904/1792/20 первісний позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Камінського Артема Петровича на користь Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича заборгованість за вантажне перевезення у сумі 43 100,00 грн., 3% річних у розмірі 290,48 грн., пеню у розмірі 2 258,91 грн., судовий збір у розмірі 2 102,00грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Судові витрати за зустрічним позовом покладені на Фізичну особу-підприємця Камінського Артема Петровича. Не погодившись із зазначеним рішенням суду в частині задоволення первісного позову, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємець Камінський Артем Петрович, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез"ясування обставин справи, просив рішення суду у вказаній частині скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 по справі № 904/1792/20 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Камінського Артема Петровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 у справі № 904/1792/20 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 у справі № 904/1792/20 (в частині первісного позову) залишено без змін. 24.03.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява від представника позивача Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича, адвоката Гніденко О.М. (подана через відділення зв"язку 18.03.2021) про відшкодування судових витрат, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 10000 грн. Заява мотивована тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у відзиві на апеляційну скаргу, позивачем заявлявся в порядку ч.1 ст.124 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн; 15.03.2021, до судових дебатів, позивачем подана заява про розподіл судових витрат, в якій наголошено, що відповідні докази будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України протягом п"яти днів з дня ухвалення рішення (постанови) у справі, відтак, з огляду на положення ст. 126 ГПК України, є підстави для розгляду цього питання. До заяви додані докази її направлення відповідачу у справі листом з описом вкладення. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича про відшкодування судових витрат у справі № 904/1792/20 призначено у судовому засіданні на 01.04.2021 на 10 год. 30 хв. Учасників процесу про призначення засідання щодо розгляду заяви про відшкодування судових витрат у справі №904/1792/20 повідомлено засобами електронного зв"язку. Відповідну ухвалу суду 24.03.2021 доставлено на електронні скриньки позивача та відповідача, додатково сторін повідомлено телефонограмами. З урахуванням того, що строк вирішення питання щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат спливає 05.04.2021, судове засідання з розгляду цього питання призначено на 01.04.2021, але суддя-член колегії суддів Антонік С.Г. перебуває на лікарняному, 31.03.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1792/20, з метою не допущення порушення строку вирішення вказаного вище питання. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2021, справу №904/1792/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О. та ухвалою суду від 01.04.2021 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів. 31.03.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в якому останній просив в задоволенні заяви позивача відмовити. Зазначив, що з урахуванням вимог, наведених у ч.4 ст.126 ГПК України, а також практики Європейського суду з прав людини щодо обґрунтованості розміру судових витрат, час витрачений адвокатом позивача у справі, наведений у звіті є завищеним, зокрема: - зазначений у пунктах 1, 2 час ознайомлення адвоката з апеляційною скаргою протягом 2-х годин та складення відзиву на апеляційну скаргу протягом 4-х годин є вочевидь завищеним, оскільки документ не містить правового аналізу, більша його частина складає майже дослівне повторення змісту вже складених представником документів під час розгляду справи в суді першої інстанції. Зазвичай виготовлення подібного документа вимагає приблизно 1 годину, а не 6 годин, як зазначено у пунктах 1, 2; - до витрат на правничу допомогу у пункті 2 позивачем безпідставно включено вартість транспортних витрат та поштових відправлень, що не є правничою допомогою у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". При цьому, позивачем взагалі не надано жодних доказів понесення зазначених витрат, не зазначено які саме транспортні та поштові витрати здійснено із метою надання правничої допомоги, не наведено розміру транспортних і поштових витрат та їх неминучості саме в такому розмірі; - зазначений у пункті 3 показник вартості участі адвоката в судовому засіданні безпідставно в 3 рази перевищує показник вартості участі в судовому засіданні суду першої інстанції, що з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду не відповідає критерію розумності розміру таких витрат. При цьому, з урахуванням незначної складності справи та ціни позову (43100 грн) сума заявлених судових витрат (10000 грн) становить майже 25% ціни позову, що не відповідає критерію співмірності. Крім того, представник відповідача вважає, що надані позивачем в якості доказів понесених витрат копії квитанції (форми № ПО-Д2 затвердженої наказом Укрсоюзсервіс) від 02 березня 2021 та від 16 березня 2021 (Квитанції) на суму загальну 10 000,00 грн. не можуть підтверджувати факт оплати послуг адвоката за Договором про надання правової допомоги №06/06-2020 від 15.06.2020, оскільки в квитанціях не зазначено, що вони мають якесь відношення до надання правничої допомоги ФОП Зайцю В.О. у справі №904/1792/20; в порушення пунктів 2.3-2.4 Інструкцію по використанню форм документів суворої звітності, затвердженої наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 за №8, на квитанціях відсутні підписи замовника - ФОП Зайця В.О., яким би підтверджувалась вартість замовлення, відсутні відомості, які б вказували на пов`язаність квитанцій із Договором про надання правової допомоги №06/06-2020 від 15 червня 2020 року. З огляду на викладене, з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №826/1216/16, щодо необхідності доведення розміру витрат на оплату правничої допомоги, відповідач вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, оскільки позивачем документально не підтверджені витрати на правничу допомогу у цій справі. Також відповідач вважає, що оскільки позивачем не поданий детальний опис робіт (наданих послуг), то вказане також є підставою для відмови у задоволенні поданої заяви, при цьому посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 по справі № 638/7748/18, від 09.10.2020 року по справі №509/5043/17. У судовому засіданні 01.04.2021 позивач підтримав доводи заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, в свою чергу, відповідач заперечив щодо задоволення заяви, з підстав наведених в його клопотанні. В судовому засіданні 01.04.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошена вступна та резолютивна частина додаткової постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту поданої заяви, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що заява Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича про відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18). Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до матеріалів справи, про необхідність розподілу судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, позивачем заявлено у відзиві на апеляційну скаргу, зазначений попередній (орієнтовний) розмір таких витрат (а.с. 104-111, т.3). Як вбачається з матеріалів цієї справи, в якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги №06/06-2020 від 15.06.2020, укладений Фізичною особою-підприємцем Заєць Володимиром Олександровичем (клієнт) та адвокатом Гніденко Ольгою Миколаївною (адвокат). Пунктом 1.1 договору встановлено, що Адвокат на підставі ст. 59 Конституції України, та діючи відповідно до ст. 19 Закону України "Проадвокатуру та адвокатську діяльність" приймає на себе зобов`язання надавати клієнту наступну правову допомогу: а) представляти та захищати інтереси "Клієнта" в усіх державних установах, підприємствах і а організаціях незалежно від форм власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами органів внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки України та інших правоохоронних, наглядових і контролюючих органів; б) здійснювати представництво та захист інтересів "Клієнта" в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, господарських судах всіх інстанцій, адміністративних та третейських судах, Міжнародному комерційному суді при Торгово-промисловій палаті України та Конституційному суді України під час здійснення судочинства: в) приймати участь та захищати інтереси «Клієнта» при проваджені справ в порядку цивільного, господарського, кримінального, адміністративного та конституційного судочинства, з правом пред"явлення позову повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни розміру позовних вимог, зміни підстав або предмету позову, укладання мирової угоди, оскарження рішень суду, подання апеляційних, касаційних скарг, інших передбачених законодавством скарг, клопотань та заяв; г) надавати клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, здійснювати правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, надавати послуги при укладенні угод цивільно-правового характеру; д) складати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру, посвідчувати копії документів по справам, які перебувають в провадженні «Адвоката»; е) надавати правову допомогу під час виконання та відбування кримінальних покарань; ж) здійснювати інші види правової допомоги, не заборонені законом. За п.4.1 договору, розмір оплати за правову допомогу (сума гонорару адвоката) встановлюється за погодженням між «Клієнтом» та «Адвокатом», в залежності від обсягу роботи Адвоката, витраченого часу та складності доручення. Сума гонорару "Адвоката" визначається підписаним сторонами звітом про виконану «Адвокатом» роботу та/ або Актом виконаних робіт до цього договору. "Клієнт" зобов"язується сплатити «Адвокату» суму гонорару за правову допомогу, визначену звітом та/або актом в строк не пізніше 2 (двох) банківських днів з дати підписання сторонами звіту про виконану роботу та/або Акту виконаних робіт. У випадку відмови «Клієнта» підписати Звіт та/або Акт виконаних робіт, «Клієнт» зобов"язується протягом 3 ( трьох) робочих днів з дати отримання звіту/акту виконаних робіт надати "Адвокату" свої вмотивовані зауваження/заперечення до звіту/акту в письмовій формі. У випадку ненадання у встановлений даним пунктом договору строк письмових зауважень/заперечень, звіт/акт виконаних робіт вважаються погодженими «Клієнтом», а сума гонорару "Адвокату " визначеною сторонами. Сторони мають право одразу визначити остаточну суму гонорару «Адвоката» або вартість години роботи "Адвоката", або встановити інші умови оплати роботи «Адвоката» та строки оплати, уклавши додаткову угоду до даного договору. Пунктом 4.2 договору встановлено, що у випадку, коли необхідні дії по виконанню доручення «Клієнта» потребують грошових витрат (зокрема: сплата судового збору, держмита, оплата нотаріальних послуг, необхідність виїзду за межі м. Києва у відрядження або виконання окремих вказівок «Клієнта», які не охоплюються предметом даного Договору та ін.), ці дії здійснюються за рахунок "Клієнта" і не зараховуються до платежів, передбачених п. 4.1. Договору. За п.6.1 договору даний договір може бути змінений чи доповнений виключно за взаємною згодою сторін. Зміни і доповнення повинні бути викладені письмово у вигляді додаткової угоди, підписаної сторонами. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов"язань. З огляду на положення п.4.1 договору, вимоги ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", колегія суддів констатує, що сторонами у договорі не узгоджена вартість робіт адвоката (погодинна оплата, фіксований розмір тощо). У змісті заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу позивачем в порядку ч.3 ст.126 ГПК України наведений наступний перелік (опис) робіт (наданих послуг) і витраченого адвокатом часу: - ознайомлення з апеляційною скаргою та викладеними у ній доводами відповідача за первісним позовом у справі №904/1792/20; визначення правової позиції позивача за первісним позовом дві години вартістю 2000,00 грн; - складено відзив на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом у справі №904/1792/20 чотири години вартістю 4000,00 грн; - участь у судовому засіданні в Центральному апеляційному господарському суді по справі №904/1792/20 0,5 години вартістю 4000,00 грн. (а.с.138, т.3). Згідно звіту про виконану роботу від 16.03.2021 адвокатом надано клієнту ФОП Заєць В.О. наступні послуги: - ознайомлення з апеляційною скаргою та викладеними у ній доводами відповідача за первісним позовом у справі №904/1792/20; визначення правової позиції позивача за первісним позовом дві години вартістю 2000,00 грн; - складено відзив на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом у справі №904/1792/20 чотири години вартістю 4000,00 грн; - участь у судовому засіданні в Центральному апеляційному господарському суді по справі №904/1792/20 0,5 години вартістю 4000,00 грн. (а.с.140, т.3). Визначено, що загальна вартість виконаної адвокатом роботи становить 10000 грн. Сторони домовились, що: - вартість участі адвоката у судовому засіданні, визначена п.1 даного звіту встановлена з врахуванням вартості транспортних витрат адвоката на дорогу до Центрального апеляційного господарського суду з міста Києва та у зворотному напрямку; - вартість складання відзиву на апеляційну скаргу, зазначена у п.1 даного звіту, встановлена з врахуванням вартості всіх поштових відправлень, пов"язаних із подачею відзиву на апеляційну скаргу до суду. Клієнт погодився з вартістю робіт за цим звітом та такий звіт підписаний між сторонами без зауважень щодо якості, кількості, вартості виконаної роботи. За п.6 звіту за надання правової допомоги клієнтом сплачено адвокату 02.03.2021 6000 грн згідно квитанції №1931598 від 02.03.2021; 16.03.2021 4000 грн згідно квитанції №2028601 від 16.03.2021. Матеріалами справи підтверджується, що адвокатом підготовлено відзив на апеляційну скаргу, заяву про подання доказів розміру витрат в поряду ч.8 ст.129 ГПК України, заяву про відшкодування судових витрат, взято участь у судовому засіданні 15.03.2021 (арк.с.104-111, 120-121, 123-124, 137-139, т.1). Клієнтом оплачено адвокату грошові кошти у розмірі 10000 грн, що підтверджується платіжними квитанціями серії 03 ААВ № 1931598 від 02.03.2021 на суму 6000 грн, №2028601 від 16.03.2021 на суму 4000 грн (арк.с.141, т.3). Позивача у суді представляла адвокатка Гніденко О.М. згідно ордеру серії КВ №834814 від 25.02.2021 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000632 від 15.07.2019). З урахуванням приписів ч.4 ст.129 ГПК України та враховуючи, що рішення в частині первісного позову, залишене без змін апеляційним судом, відбулось на користь позивача, судові витрати мають бути покладені на відповідача у цій справі. В той же час, відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Таким чином, з урахуванням клопотання відповідача щодо зменшення розміру судових витрат та керуючись положеннями ч.5 ст.129 ГПК України, зокрема щодо визначення обґрунтованості витрат, вказаних заявником у звіті про надані послуги по справі №904/1792/20, суд вважає необхідним відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх частково на сторону, на користь якої ухвалено рішення, що узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19. Зокрема, зменшити витрати на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача щодо участі у судовому засіданні (п.3 звіту) до 500 грн із 4000 грн заявлених, з урахуванням наступного. По-перше, умови п.3 звіту про надані послуги суперечить умовам укладеного між сторонами договору, зокрема, п.4.2, оскільки грошові витрати, а саме - на відрядження адвоката, не входять до складу гонорару адвоката і здійснюються за рахунок клієнта. По-друге, вартість участі в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції із розрахунку 4000 грн за півгодини суперечить вартісному визначенню послуги за вчинення такої ж дії, але в суді першої інстанції цього ж адвоката, зокрема, за заявою щодо розподілу судових витрат, поданій суду першої інстанції, адвокатом Гніденко О.М. визначена за вказану дію вартість послуги із розрахунку 1000 грн за годину. Отже, різне вартісне визначення однакової послуги в суді першої та апеляційної інстанції суперечить загальним засадам цивільного законодавства щодо розумності та справедливості. Відтак, з урахуванням визначення вартості такої послуги в суді першої інстанції із розрахунку 1000 грн за годину та з огляду на витрачений час півгодини в суді апеляційної інстанції, обґрунтованим та розумним буде стягнення з відповідача на користь позивача за цю послугу 500 грн; в задоволенні решти вимог, а саме у стягненні 3500 грн, слід відмовити. Вимоги щодо стягнення 6000 грн, визначені пунктами 1 та 2 звіту слід задовольнити у повному обсязі з огляду на витрачений адвокатом час та з урахуванням як обсягів матеріалів справи, так і об"ємної за своїм змістом апеляційної скарги, відзив на яку готувала представник позивача. Доводи відповідача щодо незначної складності справи суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки справа розглядалась в порядку загального позовного провадження через подання зустрічного позову (хоча в цій частині і не оскаржувалась апелянтом), налічує три томи, що також і спростовується змістом апеляційної скарги на 15 аркушах, складеної відповідачем. Посилання апелянта на те, що позивачем не надано належних доказів фактичного понесення витрат з огляду на те, що квитанції не відповідають вимогам Інструкції №8 від 29.09.1995 також відхиляються колегією суддів, оскільки законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати саме адвокат особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, при сплаті клієнтом гонорару, а також не встановлено форму такого документа. Таким чином, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (аналогічна позиція щодо документального підтвердження отримання готівки від клієнта викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 по справі №727/4597/19). Звітом про надані послуги, що міститься у справі та який підписаний обома сторонами, зокрема безпосередньо позивачем, міститься посилання і на номер справи і на номери квитанцій, відтак, з поданих квитанцій можливо встановити, що послуги оплачені позивачем в межах саме цієї справи. Доводи апелянта про неподання позивачем детального опису робіт, що має наслідком відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, відхиляються колегією суддів, як такі, що суперечать матеріалам справи. Зокрема, у змісті самої заяви про відшкодування судових витрат (а.с.138, т.3) позивачем наведений перелік (опис) виконаних адвокатом робіт в межах цієї справи на стадії апеляційного розгляду, міститься посилання, що такий перелік наданий в порядку ст. 126 ГПК України; такий перелік (опис) робіт повністю відповідає звіту про надані послуги, який сторонами згідно договору про надання правової допомоги прирівняно до акту виконаних робіт. При цьому колегія суддів зауважує, що законодавством не визначена форма такого документу, як детальний опис робіт (наданих послуг), тому не має принципового значення як викладення його у формі окремого документа, так і наведення опису робіт, як частини заяви про розподіл судових витрат. Враховуючи наведені обставини, заяву позивача щодо відшкодування судових витрат слід задовольнити частково, присудивши до стягнення з відповідача на користь позивача 6500 грн із заявлених 10000 грн. Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Заяву Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича, с. Песківска, Київська область про розподіл судових витрат задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Камінського Артема Петровича, м. Дніпро на користь Фізичної особи-підприємця Заєць Володимира Олександровича, с. Песківска, Київська область 6500,00 грн (шість тисяч п"ятсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти заяви відмовити. Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 05.04.2021. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя О.В. Березкіна Суддя М.О. Дармін