Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/1688/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1688/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В. суддів Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А. секретар судового засідання Мамчич Р.В. розглянувши матеріали апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу Автостоянка Люстдорф, м Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2020 р. по справі № 916/1688/20 за позовом Обслуговуючого кооперативу Автостоянка Люстдорф, м Одеса до відповідача Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Одеської міської ради, м. Одеса про визнання договору недійсним суддя суду першої інстанції: Гут С.Ф. час та місце ухвалення рішення: 06.10.2020 р., м. Одеса, пр. т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області за участю представників сторін: від Одеської міської ради, м. Одеса: Асташенкова О.І. Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу Автостоянка Люстдорф, м Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2020 р. у справі № 916/1688/20 та призначено її до розгляду. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-учасника колегії Мишкіної М.А, з 30.11.2020 р. по 18.12.2020 р. судове засідання у справі № 916/1688/20 не відбулось. Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 р. розгляд справи №916/1688/20 призначено на 25.02.2021 р. Судове засідання, призначене на 25.02.2021 р. не відбулось, у зв`язку з відпусткою головуючого судді Лавриненко Л.В. Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 р. розгляд справи призначено на 25.03.2021 р. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. В червні 2020 р. Обслуговуючий кооператив Автостоянка Люстдорф, м Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса про визнання недійсним договору балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01 укладено на підставі рішення Одеської міської ради від 15.03.2017 р. № 1813-VІІ «Про винесення змін до рішення Одеської міської ради від 27 серпня 2014 р. № 5286-VІ «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси» та Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради № 1251-VI від 20.09.2011 р. На підставі цього договору, Комунальне підприємство ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса надало право Обслуговуючому кооперативу Автостоянка Люстдорф, м Одеса організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціально відведена автостоянка) загальною площею 913,00 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса: вул. Люстдорфська дорога, 55/2. В подальшому наведений договір був оскаржений Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "НАШ ДОМ", м. Одеса до Господарського суду Одеської області. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.05.2019 р. у справі № 916/2544/17 Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "НАШ ДОМ", м. Одеса у задоволенні позову про визнання недійсним договору від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01 відмовлено у повному обсязі. При цьому, як зазначає Обслуговуючий кооператив Автостоянка Люстдорф, м Одеса, за результатами розгляду справи № 916/2544/17 Господарським судом Одеської області було встановлено, що директор Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса при укладенні договору балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання недійсним правочину в момент його вчинення стороною в порядку, визначеному ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. Крім того, Обслуговуючий кооператив Автостоянка Люстдорф, м Одеса в позовні заяві посилається на те, що рішення Одеської міської ради від 15.03.2017 р. № 1813-УІІ, на підставі якого було укладено спірний договір, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 р. у справі № 520/12022/17 було визнано протиправним, що свідчить про незаконність договору від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01. Викладені вище обставини, стали підставою для звернення Обслуговуючим кооперативом Автостоянка Люстдорф, м. Одеса до господарського суду з відповідним позовом про визнання недійним договору від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01 про балансоутримання місць для паркування, укладеного між Комунальним підприємством ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса та позивачем. Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.10.2020 р. у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу Автостоянка Люстдорф, м. Одеса відмовлено у повному обсязі. Відмова у задоволенні позову обґрунтована, місцевим господарським судом тим, що на момент звернення Обслуговуючим кооперативом Автостоянка Люстдорф, м. Одеса до господарського суду з вимогою про визнання недійсним договору балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р №144/К-КР-2017/03-01, цей договір вже було розірвано, а тому відсутні підстави визнавати його недійсним на майбутнє. На момент подання позивачем даного позову договір вже не діяв, отже, визнання спірного договору недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування. Рішення місцевого господарського суду також містить висновок про те, що директор Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса при укладенні договору балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01 діяв в межах своїх повноважень та з необхідним для цього обсягом цивільної дієздатності. Не погодившись з наведеним рішенням, Обслуговуючий кооператив Автостоянка Люстдорф, м. Одеса оскаржив його до Південно західного апеляційного господарського суду. В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження матеріалів справи, а також відсутність в оскаржуваному рішенні належної оцінки доказам, що підтверджують наявність правових підстав для визнання недійсним договору від 07.09.2017 р. № 144/К-КР-2017/03-01. Комунальне підприємство ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін. Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу Автостоянка Люстдорф, м. Одеса, враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2017 р. між Комунальним підприємством ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса (уповноважена особа) та Обслуговуючим кооперативом Автостоянка Люстдорф, м. Одеса (оператор) укладено договір балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01. Згідно з п. 1.1. договору відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 «Про затвердження Правил паркування транспортна засобів», ст. 268-1 Податкового кодексу України, рішення Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI «Про затвердження Правил благоустрою території м. Одеси (текстової частини) у новій редакції», рішення Одеської міської ради від 22.11.2011 р. № 1534-VI, рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 p. № 5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції», рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1251-VI «Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі», рішення Одеської міської ради від 07.12.2016 р. №1436-VI «Про падання пільг зі сплати збору за місця для паркування транспортних засобів на спеціально відведених автостоянках на 2017 рік», уповноважена, особа надає право оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціально відведена автостоянка) загальною площею 913,00 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/2 (913м2). Відповідно до п. 2.1. договору уповноважена особа зобов`язана надати право оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування, здійснювати нагляд (моніторинг) за обслуговуванням (експлуатацією) місць для паркування, затверджувати розрахунок збору за місця за паркування транспортних засобів. Пунктом 2.2. договору визначено, що уповноважена особа має право з метою перевірки виконання умов договору у будь-який час доби здійснювати перевірки та, у разі виявлення порушень, складати відповідний акт. Надавати платні послуги оператору, які пов`язані зі здійсненням організації та порядку паркування, згідно з договором. Обов`язки оператора перелічені у п. 2.3. договору, яким передбачено, що оператор зобов`язаний: - забезпечити своєчасне та повне перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів, передбаченого умовами цього договору; - здійснювати облаштування місць для паркування дорожніми знаками, наносити розмітку відповідно до затвердженої схеми розміщення майданчика для паркування; - забезпечити безоплатне паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; - забезпечувати безпеку дорожнього руху на місцях для паркування, згідно із затвердженою схемою розташування майданчику, дотримання правил екологічної безпеки, санітарних норм відповідно до умов цього договору; - використовувати місця для паркування за цільовим призначенням; - забезпечити місця для паркування належними правовстановлюючими документами, а саме: копією договору з уповноваженою особою, схемою або паспортом майданчика для маркування транспортних засобів відповідно до пп. 4.7 Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі; - забезпечити належний санітарний стан місць для паркування та прилеглої території на відстані 10 метрів згідно з п. 3.2.6 «Правил благоустрою території м. Одеси». За приписами п. 4.1 - п. 4.5. договору сторони в своїй діяльності керуються чинним законодавством України і нормативними актами Одеської міської ради та її виконавчого комітету, сторони згідно з договором не несуть відповідальності за зобов`язаннями кожної з сторін перед третіми особами, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо це невиконання було наслідком форс-мажорних обставин, за умовами повідомлення сторонами для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, протилежну сторону у 2-денний термін, сторони зобов`язані своєчасно, не пізніше 7 робочих днів, повідомляти одна одну про зміну їхніх юридичних адрес та місцезнаходження, банківських реквізитів, номерів телефонів, посадових осіб сторін договору, установчих документів, зміну форми власності, а також про всі інші зміни, які можуть вплинути на виконання зобов`язань за цим договором. Пунктами 6.1., 6.4. договору сторони передбачили, що термін дії договору визначається на період з 01.10.2017 р. і по 31.12.2019 р. договір може бути розірвано в односторонньому порядку за вимогою уповноваженої особи у разі неналежного виконання оператором п. п. 2.3., 3.2 цього договору шляхом відповідного письмового повідомлення. Договір вважається розірваним з моменту отримання оператором повідомлення. 09.10.2017 р. Комунальне підприємство ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса направило на адресу Обслуговуючого кооперативу Автостоянка Люстдорф, м. Одеса повідомлення № 249/05-19 про розірвання договору балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. № 144/К-КР-2017/03-01, у зв`язку з невиконанням оператором п. 2.3 цього договору. Не погодившись з правочином, що вчинений листом від 09.10.2017 р. № 249/05-19, щодо одностороннього розірвання договору балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01, Обслуговуючий кооператив Автостоянка Люстдорф, м. Одеса оскаржив його до господарського суду. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.08.2019 р. по справі № 916/2483/17, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 р., Обслуговуючому кооперативу Автостоянка Люстдорф, м. Одеса у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Отже, на момент звернення Обслуговуючим кооперативом Автостоянка Люстдорф, м. Одеса з позовом про визнання недійсним договору балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01 в межах даної справи, наведений договір було розірвано. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка звернулася за таким захистом до суду. Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Позов підлягає задоволенню виключно в разі, якщо на момент звернення охоронюване право або законний інтерес є порушеним і задоволення позову призведе до ефективного їх захисту. В силу положень п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів. Обслуговуючий кооператив Автостоянка Люстдорф, м. Одеса при зверненні з позовною заявою про визнання недійсним договору балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01, зазначив, що цей договір порушує його права та інтереси. Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір від 07.09.2017 р. № 144/К-КР-2017/03-01, зобов`язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права (законні інтереси), а суд, в свою чергу, повинен перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту позивача. Обслуговуючий кооператив Автостоянка Люстдорф, м. Одеса в поданій позовній заяві, посилаючись на порушення договором балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01 його прав та охоронюваних законом інтересів, доказів, що свідчать про таке порушення не надав. Також позивач у позовній заяві не навів обґрунтованих підстав, чим саме договір балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01 порушує його права, як сторони цього договору. Враховуючи зазначене, суд вважає, що в порушення вимог ст. 74 ГПК України, позивач не довів належними та допустимими доказам факту порушення його прав договором від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи Обслуговуючого кооперативу Автостоянка Люстдорф, м. Одеса про те, що договір балансоутримання місць для паркування від 07.09.2017 р. №144/К-КР-2017/03-01 було укладено за відсутності у директора Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи. Так, рішенням Одеської міської ради «Про створення Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса» від 22.11.2011 р. № 1534-УІ був затверджений статут Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса. Відповідно до п. 3.1. розділу III Статуту Комунальне підприємство ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса створене з метою покращення організації дорожнього руху в частині впорядкування робіт з паркування, застосування інформаційних технологій, сучасних технічних засобів організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, спеціально відведених автостоянок, майданчиків для платного паркування та інших об`єктів дорожнього сервісу, а також укладання договорів на експлуатацію, обслуговування місць для паркування автотранспорту в місті Одеса. Згідно з п. 3.3 Статуту підприємство може здійснювати також іншу, не заборонену законодавством України, діяльність, спрямовану на досягнення мети, зазначеної в Статуті. За приписами п. п. 4.3.4. п. 4.3. розділу IV Статуту директор підприємства у межах своєї компетенції самостійно укладає договори, контракти, у тому числі трудові, затверджує, за погодженням із уповноваженим органом, штатний розклад, видає накази, що є обов`язковими для всіх робітників підприємства. Отже, наявними в матеріалах справи доказами, підтверджено факт наявності у директора Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса повноважень на укладення договорів з третіми особами. Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи обслуговуючого кооперативу про те, що факт відсутності у директора Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса повноважень на підписання спірного правочину було встановлено в рішенні Господарського суду Одеської області № 916/2544/17, оскільки зі змісту цього рішення вбачається, що під час розгляду цієї справи судом питання наявності у директора Комунального підприємства ОДЕСАТРАНСПАРКСЕРВІС, м. Одеса відповідних повноважень не досліджувалось. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі Обслуговуючого кооперативу Автостоянка Люстдорф, м. Одеса, не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Автостоянка Люстдорф, м. Одеса залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2020 р. по справі № 916/1688/20 залишити без змін, Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2021 р. Головуючий суддя Л.В. Лавриненко Судді О.Ю. Аленін М.А. Мишкіна