Постанова Херсонський апеляційний суд № 652/778/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 року м. Херсон справа № 652/778/20 провадження № 22-ц/819/552/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого ( суддя-доповідач)Чорної Т.Г., суддів:Пузанової Л.В. Склярської І.В. секретарАвтонагова Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Високопільського районного суду Херсонської області у складі судді Дамчук О.О. від 22 грудня 2020 року у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позов мотивовано тим, що 17 вересня 2013 року відповідач підписав заяву б/н, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг. Посилаючись на те, що банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого угодою ліміту, який був збільшений відповідно до п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, а останній своєчасно не надав банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 31 серпня 2020 року становить 38 047,88 грн , яка складається: 1885,11 грн. заборгованості за кредитом, 3 6 062,77 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 100 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором. Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій просило суд стягнути заборгованість за кредитним договором розмір якої станом на 31 серпня 2020 року становить 5556, 11 грн , яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 1885,11 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 3 671 грн. Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 22 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційний скарзі Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги банк посилається на те, що що ОСОБА_1 в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг та зобов?язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті банку. Також зазначив, що виписка по картковому рахунку яка міститься в матеріалах справи є первинним документом, що обґрунтовує посиланням на правовий висновок Постанови Верховного Суду від 16.09.2020 року по справі № 200/564/18 та на Положення про організація бухгалтерського обліку , бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №

75. Письмовий відзив до суду апеляційної інстанції не надходив. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Із матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2013 року відповідач підписав заяву б/н, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У анкеті-заяві міститься підпис ОСОБА_1 як позичальника та відмітка про те, що він ознайомлений із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді, погоджується з ними. В анкеті-заяві не зазначено, яку саме картку одержує позичальник, вона також не містить суми кредитування, строку користування кредитом та не визначено розмір відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій у разі неналежного виконання своїх зобов?язань відповідачем. Позивачем в обґрунтування наявності кредитного договору додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». В довідці зазначено кредитний ліміт та визначено, що строк дії останньої кредитної картки № НОМЕР_1 до липня 2017 року. Інформація щодо строку дії картки зазначена у наданій банком довідці. Згідно розрахунку долученого банком до заяви про зменшення розміру позовних вимог зазначено, станом на 31 травня 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 5556,11 грн, яка складається: 1885,11 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3671 грн. заборгованості за простроченими відсотками. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У заяві позичальника від 17 вересня 2013 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені за порушення зобов?язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також відсотків. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 17 вересня 2013 року процентна ставка не зазначена. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 17 вересня 2013 року посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», як невід`ємних частин спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати відсотків та пені, та, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Також варто зазначити, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (17 вересня 2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом ( 30 вересня 2020 року ), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені, відсотків, за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, в той час, як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2020 року в справі № 658/4229/18 (провадження № 61-9102св19). Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що банк не довів, що саме надані ним Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами та пені в обумовленому позивачем розмірі. Оскільки сторони у передбаченому законодавством порядку не передбачили розмір та порядок стягнення відсотків колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову у цій частині. При цьому доводи апеляційної скарги про те, що згідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів на рівні облікової ставки Національного банку України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися, судом ці обставини не перевірялися. Разом з тим, колегія суддів не може не погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що з наданого позивачем розрахунку та виписки щодо руху коштів вбачається, що період з 19.09.2013 року по 03.04.2014 року відповідач отримав з карткового рахунку 4581,36 грн. та самостійно здійснив погашення заборгованості у розмірі 14 588,81 грн., останнє внесення на картковий рахунок коштів відповідачем було здійснено до подачі позову до суду, а саме 05.08.2019 року. Отже, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 повернув кошти позивачу у розмірі, який виключає наявну заборгованість відповідача за фактично отримані у користування кошти від позивача. Проте судом не було з?ясовано характер спірних правовідносин, предмет доказування для всебічного встановлення обставин справи. В той час, з наданої до позовної заяви банком виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 19.09.2013 року по 03.04.2014 року вбачається, що останній користувався кредитом, здійснював платежі з метою погашення кредитної заборгованості та оплати за послуги, товари, а тому вимоги банку щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню. Розмір заборгованості за тілом кредиту відповідач належними та допустимими доказами не спростував. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, як таке що прийняте з порушенням норм матеріального права і висновки якого не відповідають обставинам справи, підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1885,11 грн, судовий збір сплачений при подачі позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1971,23 грн. Судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України у розмірі 1971,23 грн. В решті рішення суду залишити без змін. Керуючись статтями 367, 374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 22 грудня 2020 року в частині відмови у стягненні заборгованості за тілом кредиту скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», який знаходиться в м. Києві, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 17 вересня 2013 року у розмірі 1885,11 грн. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», яке знаходиться, який знаходиться в м. Києві, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, судовий збір сплачений при подачі позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1971,23 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Т.Г.Чорна Судді: Л.В.Пузанова І.В.Склярська Повний текст постанови складено 02 квітня 2021 року Суддя Т.Г. Чорна