Постанова Одеський апеляційний суд № 521/2488/19

Номер провадження: 22-ц/813/4614/21 Номер справи місцевого суду: 521/2488/19 Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.03.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Комлевої О.С., Гірняк Л.А., За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесаобленерго» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2019 року, Акціонерне товариство «Одесаобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ « Одесаобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 93100, 64 гривень. Позов обґрунтовано тим, що 30.10.2013 року між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією № 143/445 у житловому будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до договору на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Прилад обліку електричної енергії типу СА4-И678 зав. № 544316, встановлений в житловому будинку споживача, у зв`язку з чим представники АТ «Одесаобленерго» позбавлені можливості безпосереднього доступу та постійного зняття контролю показів приладу обліку. ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано перенести прилад обліку на фасад будинку з метою зняття показників приладу обліку персоналом Біляївського РЕМ, що б забезпечило безперешкодний доступ до нього персоналу енергопостачальної організації для зняття контрольних показів приладів обліку, полегшувало технічне обслуговування. Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_1 відмовляється надати доступ до свого будинку для винесення приладу обліку. У зв`язку з вищевикладеним та необхідністю здійснювати оперативний контроль за споживанням електричної енергії споживачем ОСОБА_1 , 17.02.2015р. абоненту Біляївського РЕМ АТ «Одесаобленерго» ОСОБА_1 який споживає електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , на опорі на висоті 7 м. був встановлений дублюючий засіб обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП2 № 0929008. Вказаний прилад обліку в момент встановлення був опломбований, що підтверджується актом про опломбування. Зняття показів приладу електричної енергії типу СА 4-И678 зав. № 544316, здійснювалося не регулярно, у зв`язку з відсутністю постійного доступу у представників АТ «Одесаобленерго» до вказаного приладу обліку, а також не наданням відповідачем щомісячно показів приладу обліку електричної енергії. Крім того ввідний кабель, який постачає електричну енергію в житловий будинок ОСОБА_1 , частково вмонтований в стіну, що унеможливлює проведення технічної перевірки та виявлення можливого пошкодження ввідного кабелю. У зв`язку з вищевикладеним, при розрахунку вартості та обсягів спожитої електричної енергії за кожен окремий місяць розраховувалося середнє споживання електричної енергії для кожного періоду між зняттям показів вищевказаного приладу обліку електричної енергії. Для розрахунку вартості спожитої електричної енергії,використовувалися тарифи, що встановлені постановою НКРЕКП № 220 від 26.02.2015 року. Крім того, враховуючи той факт, що прилад обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП 2 № 0929008, було встановлено на опорі біля житлового будинку, представниками АТ «Одесаобленерго» було здійснено розрахунок втрат електричної енергії в кабельній лінії між прибором обліку електричної енергії, що встановлений на опорі та прибором обліку, що встановлений в домоволодінні. Розрахунок здійснювався відповідно до Методичних рекомендацій визначення технологічних втрат електричної енергії в трансформатора і лініях електро передавання, що затверджені наказом Міненерговугілля № 399 від 21.06.2013 року. Як зазначає позивач, зазначені обставини є підставою для задоволення позову. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року у задоволенні позову Акціонерного товариства « Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство «Одесаобленерго» подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 93100, 64 гривень. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить суд рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судове засідання, призначене на 25.03.2021 року, з`явився представник позивача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 . Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, що 04.10.1995 року було складено технічні умови, надані Біляївським РЕМ на приєднання абонента ОСОБА_3 до електричної мережі, з яких вбачається що електропостачання житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 здійснюється від ПЛ-0,4 кВ від ТП № 11304 через прилад обліку електроенергії тип СА 4-И 678 № 544316, встановлений у приміщенні гаражу. 30.10.2013 року між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСОБА_1 , укладено договір про користування електричною енергією № 143-445 у житловому будинку АДРЕСА_1 , з приладом обліку СА 4-И

678. Відповідно до договору на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . В ході розгляду даної справи встановлено, що рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 18 травня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» про захист прав споживачів, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Одесаобленерго» на користь ОСОБА_1 12 гривень 38 копійок і в дохід держави судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок. В решті частини позову відмовлено. З мотивувальної частини рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 18 травня 2015 року вбачається, що рішенням встановлено, що 05 липня 2014 року до Біляївського РЕМ від жителів с. Протопопівка Біляївського району Одеської області надійшла колективна скарга на дії ОСОБА_1 щодо розкрадання електроенергії шляхом проведення електропроводки в будинку АДРЕСА_1 поза приладом обліком. На підставі зазначеного вони просили вивести електро лічильник ОСОБА_1 на вулицю як у всіх жителів села, тим самим зупинивши крадіжку електроенергії. ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано перенести прилад обліку на фасад будинку з метою зняття показників приладу обліку персоналом Біляївського РЕМ, щоб забезпечило безперешкодний доступ до них персоналу енергопостачальної організації для зняття контрольних показів приладу обліку, полегшує їх технічне обслуговування до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. З метою контролю споживання електроенергії ОСОБА_1 04.11.2014 року працівниками Біляївського РЕМ був встановлений технічний прилад обліку на опорі лінії електропередач тип ЦЕ 6803В № 63819530. Після крадіжки технічного приладу обліку тип НОМЕР_2 з опори лінії електромереж, 17.02.2015 року за даною адресою повторно було встановлено технічний прилад обліку тип НІК 2301 АП 2№ 0929008 з показниками 000008 зі складанням технічного паспорту 3-фазного розрахункового вимірювального комплексу та акту про пломбування. В ході розгляду цивільної справи № 521/20373/14-ц судом також встановлено, що встановлення технічного приладу обліку електричної енергії з метою контролю споживання електричної енергії є правом енергопостачальника, тож дії ПАТ «Одесаобленерго» із встановлення технічного (контрольного) засобу обліку ніяким чином не порушують прав споживача ОСОБА_1 та відповідають нормам чинного законодавства. Судом також встановлено, що нарахування та розрахунки за спожиту електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 проводяться за показниками приладу обліку електроенергії СА 4-И678 № 544316, який знаходиться в приміщенні гаражу за адресою споживача. Цей лічильник є єдиним лічильником за яким проводяться розрахунки за спожиту електроенергію ОСОБА_1 .. Вказана обставина на день пред`явлення і розгляду позову сторонами не оспорюється. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанцій дійшов до висновку про неможливість прийняття в якості належних та допустимих доказів по справі відомостей показань розрахункового лічильника 0929008, оскільки не зазначено та не підтверджено повноваження осіб (номери посвідчень) які складали вказані відомості, судом критично оцінено надану експерту таблицю, що підтверджує розрахункові втрати в повітряній лінії споживача, оскільки в ній не зазначено спеціалістів АТ «Одесаобленерго», які здійснювали розрахунки таких втрат, на підставі вказаного суд вважає про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 плати за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2016 року по 01.11.2018 року у розмірі 93100, 64 гривень на підставі Висновку експертного дослідження № 399 від 05.02.2019 року. Крім того судом першої інстанції при ухваленні рішення, також враховано той факт, що всі розрахунки за спожиту електричну енергію здійснювались ОСОБА_1 щомісячно за платіжними документами, надісланими енергопостачальником, інших платіжних документів, які б підтверджували споживання електричної енергії у більшому обсязі та відповідно вимагали сплати більших сум, у період з 01.02.2016 року по 01.11.2018 року матеріали справи не містять та позивачем не надано. Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року №1416 (далі - Методика) в редакція, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 19, 20, 42 Правил користування електричною енергієюпередбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно на підставі показань приладу обліку та в повному обсязі. Згідно із статтею 27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Так, відповідно ст.27 вказаного Закону правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів електроенергетики виконувати свої службові обов`язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов`язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року; невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом. Відповідно до п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією(додаток 1) і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін. Відповідно до п.42 зазначених вище Правил побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об`єкті побутового споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку; надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам засобу обліку; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки; не перешкоджати обрізуванню гілок дерев, які ростуть на території, що належить побутовому споживачу, для забезпечення відстані не менше 1 метра від проводів повітряної лінії електричної мережі напругою 0,4 кВ та на відстані 2 м для електричних ліній напругою 10 кВ; не пізніше ніж за 7 днів до припинення користування електричною енергією у квартирі або на іншому об`єкті письмово повідомити енергопостачальника про розірвання договору та розрахуватися за спожиту електричну енергію, включаючи день виїзду. Відповідно п.48 зазначених вище Правил, побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки. Пунктом 19 Правил передбачено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючим тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. За приписами частини 1 статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статей 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами; наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги; квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця. Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення представника Акціонерного товариства «Одесаобленерго» з приводу того, що лічильник 0929008, розташований на опорі на висоті сім метрів, а тому задля зняття показань необхідно використовувати спеціальну техніку, а тому саме електромонтер у даному випадку знімав показання дублюючого лічильника № 0929008. Позиція АТ «Одесаобленерго» грунтується також на тому, що обидва лічильника, встановлений в гаражі та встановлений на опорі біля житлового будинку, обліковують електроенергію, що споживається ОСОБА_1 при наявній однолінійній схемі електроживлення, у зв`язку з чим різниця в їх показах неможлива, за вирахування втрат в лінії на відрізку між двома лічильниками. Крім того апелянт зазначає, що покази з лічильника електричної енергії № 0929008 були зафіксовані не тільки в відомостях показань розрахункових лічильників, а й актом проведення огляду № 249/18 від 20.12.2018 р. фотознімками, актом № 7268078 від 05.12.2018 р., технічним паспортом №12288 від 17.02.2015 р., а тому на думку апелянта суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що відомості показів приладу обліку були зняті не уповноваженими представниками АТ «Одесаобленерго». На вказані посилання апелянта апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, дослідивши висновок експертного дослідження № 399 навний в матеріалах справи, апеляційний суд встановив, що експертом досліджувався період взаєморозрахунків по лічильнику № 544316 та нарахувань за показами дублюючого лічильника № 0929008 з загальним періодом з 01.02.2016 року по 01.11.2018 року. Згідно журналу фіксації обсягів споживання контролером ОСОБА_4 зафіксовано на дату 01.02.2016 року покази лічильника споживача на позначці 45998 кВт,а вже 01.11.2018 року на позначці 53105 кВт. Тобто за досліджуваний період обсяг споживання за лічильником № 544316 складає 7107 кВт ( 53105 45998). Також на дослідження експерту був наданий розрахунок споживання електроенергії ОСОБА_1 згідно дублюючого лічильника № 0929008 в період з 01.02.2016 року по 01.11.2018 року, тобто за аналогічний період. В ході проведення розрахунку бралися до уваги покази лічильника, які, фіксувалися відповідальними особами Біляївської РЕМ. Записи про показання лічильників містяться у відповідних відомостях на певну дату. Експерт вказує, що покази лічильника, відображені у Відомостях які фіксувалися відповідальними особами Біляївської РЕМ. Апеляційний суд також дослідив документи, які приймалися експертом в якості доказів підтверджуючих показання лічильника № 0929008, а саме: відомість показань розрахункових лічильників електричної енергії № бланка 12526 від 05.11.2015 року, згідно з якою показання лічильника 0929008 складають 022850 квт., документ підписаний представником структурної одиниці ОСОБА_5 ; відомість показань № бланку 12715 від 13.01.2016 року згідно з якою показання лічильника 0929008 складають 034903 квт.; документ підписаний електромонтажником ОСОБА_6 ; відомість показань розрахункових лічильників електричної енергії № бланка 12192 від 12.03.2016 року, згідно з якою показання лічильника 0929008 складають 045367 квт., підписано електромонтером ОСОБА_6 , відомість показань розрахункових лічильників електричної енергії № бланка 12193 від 30.08.2016 року, згідно з якою показання лічильника 0929008 складають 053534 квт., підписано електромонтером ОСОБА_6 , відомість показань розрахункових лічильників електричної енергії № бланка 12194 від 12.10.2016 року, згідно з якою показання лічильника 0929008 складають 055982 квт., підписано електромонтером ОСОБА_6 , відомість показань розрахункових лічильників електричної енергії № бланка 12195 від 22.12.2016 року, згідно з якою показання лічильника 0929008 складають 066496 квт., підписано електромонтером ОСОБА_6 , відомість показань розрахункових лічильників електричної енергії № бланка 12196 від 30.01.2017 року, згідно з якою показання лічильника 0929008 складають 072386 квт., підписано електромонтером ОСОБА_6 , відомість показань розрахункових лічильників електричної енергії № бланка 05034380 від 22.11.2018 року, згідно з якою показання лічильника 0929008 складають 129217 квт., підписано представником структурної одиниці ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , під вказаним документом виконана підпис від імені ОСОБА_10 із зазначенням ( свідок). На підставі досліджених вищевказаних документів апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів того, що відомості підписані представниками структурної одиниці ОСОБА_5 ; електромонтером ОСОБА_6 , представниками структурної одиниці ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , посади яких взагалі не зазначені, складені та підписані особами з наданням цим особам повноважень на зняття показів з дублюючого лічильника ( наказ керівництва, робоче завдання, інше). Щодо посилань апелянта на те, що лічильник 0929008, розташований на опорі на висоті сім метрів, а тому задля зняття показань можливо використовувалася спеціальна техніка, а тому саме електромонтер у даному випадку знімав показання дублюючого лічильника № 0929008, апеляційний суд важає за необхідне зазначити, що жодних доказів того, що особи, які підписували відомості показань розрахункових лічильників електричної енергії, а саме ОСОБА_5 ; ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 є контролерами та наділені повноваженнями відповідно до типової робочої Інструкції контролера на зняття, перевірку показників лічильника, Акціонерним товариством «Одесаобленерго» суду не надано, а тому апеляційний суд погоджується з висновком суду пергої інстанції про неможливість прийняття як належних та допустимих доказів по справі відомості показань розрахункового лічильника 0929008, оскільки не зазначено та не підтверджено повноваження осіб (номери посвідчень), які складали вказані відомості. Крім того, відомість показань електричної енергії № бланка 05034380 від 22.11.2018 року, згідно з якою показання лічильника 0929008 складають 129217 квт., підписана трьома представниками структурної одиниці ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , окрім цього під вказаним документом виконана підпис від імені ОСОБА_10 із зазначенням ( свідок). Однак з даного документу незрозуміло хто з вказаних осіб є представником структурної одиниці, чи є серед них електромонтер або контролер, яким чином свідок ОСОБА_10 , що мешкає за адресою АДРЕСА_2 , засвідчив правильність зняття показів, враховуючи що прилад обліку розташований на металевій опорі на висоті сім метрів. Щодо посилань апелянта про необхідність врахування суду при ухваленні рішення розрахункових втрат в повітряній лінії споживача, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що дослідивши матеріали справи, суд встановив, що втрати були розраховані спеціалістами АТ «Одеса обленерго», де згідно довідки підписаної від імені заступника начальника Біляївської РЕС ОСОБА_11 такі втрати склали 100, 06 кВт, враховуючи середній тариф, який розраховується в ході проведення розрахунку згідно Додатку №1, який складає 1,1 грн./кВт. год., вартість втрат складає 110, 1 грн. (93210,74-110,1), а обсяг постачання становить відповідно 82196, 94 кВт. год.( 82297-100,06). Дослідивши надану експерту таблицю, що підтверджує розрахункові втрати в повітряній лінії споживача, суд також встановив, що в ній не зазначені спеціалісти АТ «Одесаобленерго», які здійснили розрахунок таких витрат, а тому вона не може вважатися належним та допустимим доказом проведених вищевказаних розрахунків наявності втрат в повітряній лінії споживача. Таким чином на підставі вищевказаного, апеляційний суд приходить до висновку, що всі розрахунки за спожиту електричну енергію здійснювались ОСОБА_1 щомісячно за платіжними документами, надісланими енергопостачальником, жодних платіжних документів, які б підтверджували споживання електричної енергії у більшому обсязі та відповідно вимагали сплати більших сум, у період з 01.02.2016 року по 01.11.2018 року матеріали справи не містять та позивачем не надано. Крім того, матеріали справи не містять жодних претензій з боку Акціонерного товариства «Одесаобленерго» щодо споживання користувачем ОСОБА_1 електричною енергією. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи нічим не обґрунтовані, висновків суду не спростовують, в зв`язку з чим рішення суду у відповідності до ст.375 ЦПК України підлягає залишенню без змін. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесаобленерго» - залишити без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 02.04.2021 року. Головуючий Т.В. Цюра Судді: О.С.Комлева Л.А.Гірняк