Постанова 4813 № 520/12507/19
від 31.03.2021 ·Номер провадження: 22-ц/813/2340/21 Номер справи місцевого суду: 520/12507/19 Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.03.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 520/12507/19 Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/2340/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., учасники справи: - позивач Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування», - відповідач ОСОБА_1 , розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси, ухвалене у складі судді Калашнікової О. І. 21 вересня 2020 року, повний текст рішення скдажений 23 вересня 2020 року, встановив: 2.
Описова частина 2.1 Короткий зміст позовних вимог 03.06.2019 року Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування» звернулось до Київського райсуду м. Одеси з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати страхового відшкодування в розмірі 416 009,28 грн, витрати по оплаті судового збору в розмірі 6240,14 грн. та витрати пов`язані із оплатою професійної правової допомоги в розмірі 4 000,00 грн.. ПрАТ «Просто-страхування» обґрунтовує свої вимоги тим, що воно, як страховик виконало зобов`язання за договором майнового страхування з виплати страхового відшкодування, а тому має право вимагати з винної особи компенсацію проведених витрат (Т. 1, а. с. 2 - 5). 2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції Відзив на позов сторона відповідача надала 02.12.2019 року і визнала позовні вимоги частково, а саме - в частині стягнення коштів у розмірі - 12 000 грн (Т. 1, а. с. 159 - 164). Визнаючи позовні вимоги частково, представник відповідача у своєму розрахунку щодо розміру суми відшкодування посилався на рахунок № НОМЕР_1 від 19.07.2018 року, виставлений ТОВ «3С Групп» на ремонт автомобіля «Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_2 , на суму 231 909,28 грн.. Відповідач стверджує, що Звіт №130008 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, виготовлений ФОП ОСОБА_2 03.10.2018 року після спливу 2 місяців по закінченню ремонтних робіт на СТО ТОВ «3С Групп», містить навмисно завищену вартість вузлів і запасних частих. Одночасно сторона відповідача заявила клопотання про призначення по справі авто-товарознавчої експертизи з метою визначення розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що сталося 13.07.2018 року. Клопотання представника відповідача про призначення авто-товарознавчої експертизи судом було задоволено в судовому засіданні 02.12.2019 року. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань з оплати експертних робіт 07.02.2020 року ухвала суду про призначення експертизи повернута без виконання. Клопотання представника відповідача про повторне направлення ухвали суду до експертної установи для виконання суд першої інстанції залишив без задоволення, як необґрунтоване. 2.3 Позиція позивача щодо доводів відзиву відповідача на позов Відповідь позивача на відзив відповідача на позов до суду першої інстанції не надійшов. 2.4 Зміст рішення суду першої інстанції, обґрунтування висновків суду Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.09.2020 року вищезазначений позов Приватного акціонерного товариства «Просто- Страхування» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» на відшкодування шкоди 416 009 грн. 28 коп., витрати по сплаті судового збору 6 240,14 грн., витрати на правничу допомогу 1 600 грн.. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач виплатив страхове відшкодування і відповідно у нього виникло право регресної вимоги через неповну виплату суми збитку до особи, винної у спричиненні шкоди (Т. 2, а. с. 12 - 15). 2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимогПриватного акціонерного товариства «Просто- Страхування» відмовити. 2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалене судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що: 1) розмір завданої шкоди істотно завищений; 2) платіжними дорученнями підтверджено тільки сплату страховою компанією АТ «Просто-страхування» відновлювального ремонту у розмірі 482 509,28 грн, а не 514 009,29 грн.; 3) рахунком ТОВ «ЗС ГРУП» визначено, що розмір відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 231 909,28 грн., а відповідно до платіжного доручення №13283 від 26.07.2018 року АТ «Просто-страхування» сплатило страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу на користь ТОВ «ЗС ГРУПП» у розмірі 200 409,28 грн.; 4) звіт №130008 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, виготовлений ФОП ОСОБА_2 03.10.2018 року після спливу 2 місяців по закінченню ремонтних робіт на СТО ТОВ «3С Групп», містить умисно завищену вартість вузлів і запасних частих; 5) витрати на оплату юридичної допомоги Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» нічим не обґрунтовані(Т. 2, а. с. 20 - 25). 2.7 Узагальнені доводи позивача в апеляційному суді У відзиві на апеляційну скаргу представник Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» - адвокат Синюк Станіслав Леонідович просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Посилається на те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска». Ліміт відповідальності за шкоду майну встановлено в розмірі - 100 000 грн., франшиза 2 000 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 28 січня 2019 року з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» на користь ПрАТ «Просто-Страхування» у відповідності до положень ст.993 ЦК України стягнуто - 98 000 грн.. У відзиві адвокат Синюк С.Л. звертає увагу на те, що відповідно до страхового акту №130008 від 26.07.2018 року страхове відшкодування становить 514 009,28 грн.. Також відповідно до зазначеного страхового акту частину страхового відшкодування в розмірі 315 00,00 грн. було зараховано у сплату недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Управлінням по роботі зі страховими брокерами та мережевими посередниками АТ «ПРОСТО-страхування», а іншу частину страхового відшкодування в розмірі 200 409,28 грн. та - 282 100,00 грн. було виплачено відповідно до платіжних доручень №13280 та №13283 від 26 липня 2018 року. Таким чином, фактичні витрати АТ «Просто-страхування» пов`язані з цим страховим випадком складають 514 009,28 грн. (Т. 2, а. с. 96 - 99). 2.8 Рух справи в суді апеляційної інстанції Апеляційна скарга надійшла до Київського районного суду м. Одеси 03.11.2020 року. Після надходження справи до апеляційного суду, ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 21 вересня 2020 року залишено без руху (Т. 2, а. с. 81). На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду заяву, якою усунуто недоліки, зазначені в ухвалі (Т. 2, а. с. 83). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.11.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі (Т. 2, а. с. 88 - 89). 11.01.2021 року Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування» отримало копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги (Т. 2, а. с. 91). 25.01.2021 року від Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» надійшов відзив на апеляційну скаргу (Т. 2, а. с. 96 - 99). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.02.2021 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників (Т. 2, а. с. 126). Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться. Пунктом 1 ч. 4ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 5 цієї частини. Дана справа за ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників та без проведення судового засідання. 3.
Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. 3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин 19 березня 2018 року ПрАТ «Просто-Страхування» і ОСОБА_3 уклали договір страхування серії Premium №1800111 майнових інтересів власника автомобіля «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_2 . 13.07.2018 року на вул. Базарній у м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 і автомобіля «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 .. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28.09.2018 року ОСОБА_1 визнано винною в порушенні Правил дорожнього руху і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Так, автомобіль «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав ушкодження (Т. 1, а. с. 12 відповідь від НПУ) передньої центральної частини, передньої лівої частини, передньої лівої нижньої частини, передньої нижньої частини, передньої правої частини, передньої нижньої правої частини. Відповідно до звіту №130008 від 03.10.2018 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 552 319,11 грн.. Відповідно до рахунку №К330001605/КЗС00001749 від 19.07.2018 року і рахункуфактури №84\07\2018 від 25.07.2018 року витрати власника на відновлювальний ремонт автомобіля внаслідок ДТП склали 514 009,28 грн.. ПрАТ «Просто-Страхування» ДТП визнало страховим випадком і 26.07.2018 року склало страховий акт №130008, яким визначило розмір страхового відшкодування в сумі 514 009,28 грн.. Відповідно до страхового акту страхове відшкодування в сумі 31 500 грн. було зараховано у сплату несплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Управлінням по роботі зі страховими брокерами та мереженими посередниками АТ «Просто-Страхування». Іншу частину страхового відшкодування двома платежами в сумі 200 409,28 грн. і - 282 100 грн. Страховик виплатив ОСОБА_3 .. Відповідно до платіжного доручення №13280 від 26.07.2018 року АТ «Просто-страхування» було сплачено на користь ФОП ОСОБА_4 страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу у розмірі 282 100,00 грн. (Т. 1, а. с. 92). Відповідно до платіжного доручення №13283 від 27.07.2018 року АТ «Просто-страхування» було сплачено на користь ТОВ «ЗС Групп» страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу у розмірі 200 409,28 грн. (Т. 1, а. с. 93). На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска». Ліміт відповідальності за шкоду майну встановлено в розмірі - 100 000 грн., франшиза 2 000 грн.. Рішенням Господарського суду Одеської області від 28 січня 2019 року з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» на користь ПрАТ «Просто-Страхування» у відповідності до положень ст. 993 ЦК України стягнуто - 98 000 грн.. Рішення набрало законної сили. 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннямич. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують. Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різнимо між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. 3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу Доводи апелянта про те, що звіт №130008 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, виготовлений ФОП ОСОБА_2 03.10.2018 року після спливу 2 місяців по закінченню ремонтних робіт на СТО ТОВ «3С Групп», містить умисно завищену вартість вузлів і запасних частих, колегія суддів відхиляє, оскільки у суді першої інстанції ОСОБА_1 заявила клопотання про призначення по справі авто-товарознавчої експертизи з метою визначення розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки «Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що сталося 13.07.2018 року. Клопотання представника відповідача про призначення авто-товарознавчої експертизи судом було задоволено в судовому засіданні 02.12.2019 року. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань з оплати експертних робіт 07.02.2020 року ухвала суду про призначення експертизи повернута без виконання. ОСОБА_1 або її представником не будо вчинено жодних дій щодо відшкодування витрат пов`язаних з виконанням експертного дослідження. Також ОСОБА_1 не надала нележаних та допустимих доказів на спростування звіту про визначення вартості матеріального збитку, що міститься в матеріалах справи. Доводи апелянта про те, що рахунком ТОВ «ЗС ГРУП» визначено розмір відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 231 909,28 грн., а відповідно до платіжного доручення №13283 від 26.07.2018 року АТ «Просто-страхування» сплатило страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу на користь ТОВ «ЗС ГРУПП» у розмірі 200 409,28 грн., колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне. Відповідно до п. 1.14 Договору №1800111 від 19.03.2018 року передбачає сплату страхової премії двома частинами 31 500,00 грн. до 26.03.2018 року та 315 00,00 грн. до 26.09.2018 року. Згідно з п. 2.8.6.6 Договору №1800111 від 19.03.2018 року, страхове відшкодування виплачується з вирахуванням Страховика, несплачених частин страхової премії, якщо цим Договором передбачена сплата страхової премії частинами. Страховик має право зменшувати страхове відшкодування на розмір всіх несплачених частин страхової премії. Або за рішенням Страховика страхувальник повинен достроково сплатити несплачену частину страхової премії. Доводи апелянта про те, що витрати на оплату юридичної допомоги Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» нічим не обґрунтовані, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем надані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договір про надання правової допомоги від 03.01.2019 року і детальний опис робіт від 29.03.2020 року (Т. 1, а. с. 105 - 108, 113). Таким чином, вищевказані доводи апелянта не мають наслідком скасування рішення суду першої інстанції, зводяться виключно до необхідності переоцінки доказів. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується апеляційний суд. 3.5 Чи були і ким порушенні, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду На підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення прав та інтересів позивача, які підлягають захисту. 3.6 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними, а тому її треба залишити без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Зі змісту ст. 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною четвертою ст.62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Так, у відповідності до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договору про надання правової допомоги від 02.01.2020 року і детального опису робіт від 19.01.2021 року (Т. 2, а. с. 100 - 102), колегія суддів приходить до висновку, що підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., які складаються з витрат на підготовку відзиву на апеляційну скаргу і надання його до суду. В іншій частині вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу колегія суддів вважає не обґрунтованими. 3.7 Дата ухвалення рішення, порядок та строк касаційного оскарження Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 19, 268, 274, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 21 вересня 2020 року- залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПН - НОМЕР_4 , зареєстрована АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (код ЄДРПОУ - 24745673, м. Київ вул. Герцена,10 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В Князюк О. М. Таварткіладзе