Постанова 4811 № 462/1411/20

Справа № 462/1411/20 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 22-ц/811/1546/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2021 року м.Львів Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Жукровської Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 01 квітня 2020 року у справі за поданням старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мацьківа Андрія Олеговича про визначення частки майна боржника, в с т а н о в и л а: У березні 2020 рокустарший державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мацьків А.О. звернувся до суду з поданням, в якому просив визначити частку боржника ОСОБА_1 у розмірі 1/2 в спільному сумісному майні квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Свої вимоги державний виконавець обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, яке перебуває на примусовому виконанні у названому відділі ДВС, з виконання постанови Галицького районного суду м.Львова від 12 червня 2018 року (справа №461/3010/18) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці ДФС заборгованості в сумі 86600 грн., однак, боржник судове рішення в добровільному порядку не виконує, а в результаті вжитих державним виконавцем виконавчих дій, рухомого майна, грошових коштів і цінностей, належних боржнику, не виявлено, тому виконання судового рішення можливе за рахунок примусової реалізації вказаного вище нерухомого майна, яке є об`єктом спільної сумісної власності боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частки яких в цьому майні відповідно до закону є рівними. Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 01 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження в даній справі. Ухвалу суду оскаржив Залізничний відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що питання визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не підлягає розгляду в порядку Розділу VІ ЦПК України, оскільки постанова суду про накладення адміністративного стягнення, яка є виконавчим документом, хоч і постановлялась в справі про адміністративне правопорушення, однак, КУпАП не містить норми, яка б регулювала порядок вирішення такого подання державного виконавця, право на звернення з яким визначено Законом України «Про виконавче провадження», окрім того, це стосується цивільних прав інших фізичних осіб, а тому повинне вирішуватись саме в порядку цивільного судочинства. При цьому, апелянт наголошує, що за правилами ЦПК України здійснюється розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням рішень інших органів чи судів інших юрисдикцій, якщо спеціальним законом не врегульовано певної процедури здійснення окремих виконавчих дій, і в обґрунтування своєї позиції по справі посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20 вересня 2018 року (справа №545/3611/17-ц, провадження №14-287цс18). В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, продату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.02.2021 року, є дата складення повного судового рішення 05.03.2021 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом встановлено, що постановою Галицького районного суду м.Львова від 12 червня 2018 року, прийнятою у справі №461/3010/18 про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 86600 грн. Вказана постанова суду в частині стягнення із ОСОБА_1 штрафу в розмірі 86600 грн. звернута до примусового виконання. Стягувач Львівська митниця ДФС. В процесі виконання цієї постанови (ВП №57516191), старший державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мацьків А.О. звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яким він володіє, спільно із ОСОБА_2 , яка не є боржником у названому вище виконавчому провадженні. Той факт, що вказаний об`єкт нерухомого майна є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №200960015 від 19.02.2020 року. Порядок вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, визначений статтею 443 ЦПК України. Вказана стаття міститься у Розділі VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)». Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню. Відповідно до статті 10 цього Закону, одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно, яким боржник володіє спільно з іншими особами. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 вересня 2018 року (справа №545/3611/17-ц, провадження №14-287цс18) дійшла висновку, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням рішень інших органів чи судів інших юрисдикцій, якщо спеціальним законом не врегульовано певної процедури здійснення окремих виконавчих дій, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами Розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)». Враховуючи наведене й те, що КУпАП не врегульовано вирішення питання визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє з іншими особами, під час примусового виконання судового рішення у справі про адміністративні правопорушення, колегія суддів доходить висновку, що державний виконавець правильно звернувся за вирішенням цього питання з відповідним поданням в порядку цивільного судочинства за правилами Розділу VІ ЦПК України. Таким чином, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленн ям справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) задовольнити. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 квітня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 05 березня 2021 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Копняк С.М. Ніткевич А.В.