Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/7404/20

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/101/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Поступайло В. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.04.2021 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Гончар В.М., за участі ОСОБА_1 , його захисника Вишні Є.В., розглянув у порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2021 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнено судовий збір в розмірі 454,00 грн. в дохід держави ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 22.11.2020 о 00 год. 00 хв. по вул. О.Олеся,2/5 у м. Кропивницькому керував транспортним засобом «Chevrolet Evanda», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та в присутності двох свідків відмовилася від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження в адміністративній справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд, визнаючи його винним у вчиненні правопорушення, не послався на жоден доказ відео події, свідчення свідків, які б об`єктивно встановлювали та доводили факт його знаходження за кермом автомобіля. Суд поклав у висновок про його винуватість показання працівників поліції, які є зацікавленими особами, що є неприпустимим, також суд не врахував та не надав належної оцінки факту ненадання йому адвоката чим він був позбавлений правової допомоги. Вказує, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою «Драгера» та медичного обстеження з підстав фальсифікації обставин події працівниками поліції приховуючи від нього та свідків докази його невинуватості. Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Вишня Є.В. посилаючись на зазначеній в апеляційній скарзі обставини, просили її задовольнити. Заслухавши пояснення правопорушника його адвоката, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких обставин. Як вбачається із оскаржуваної постанови у судовому засіданні суду першої інстанції 10.12.2020 ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що в ніч з 21 на 22 листопада 2020 року він їхав у якості пасажира та сидів на передньому пасажирському сидінні у транспортному засобі «Chevrolet Evanda», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за керуванням ОСОБА_2 . Іншим пасажиром, який сидів на задньому пасажирському сидінні, якого вони взяли підвезти додому, був невідомий йому чоловік знайомий ОСОБА_2 . У цей час їхній транспортний засіб було зупинено працівниками поліції, які у подальшому поїхали з ОСОБА_2 до закладу охорони здоров`я для проходження останнім огляду на стан алкогольного сп`яніння. У автомобілі залишився він та вказаний чоловік, який пересів на місце водія та призвів до руху автомобіль «Chevrolet Evanda». У цей час їхній транспортний засіб було знову зупинено працівниками поліції. Оскільки водій автомобіля не мав при собі документів, з метою уникнення відповідальності, останній швидко пересів із водійського місця на заднє пасажирське. Проте, працівники поліції з невідомих для нього підстав вирішили, що саме він є водієм вказаного транспортного засобу, та виявивши у нього ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На вказану пропозицію працівників поліції він відмовився, оскільки не був водієм транспортного засобу, про що зазначив останнім. Незважаючи на це працівники поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того він заявляв клопотання працівникам поліції про надання йому можливості залучити захисника, у чому йому було відмовлено. У подальшому у судовому засіданні 03.02.2021 після надання пояснень свідком ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зазначив, що після того як працівники поліції разом із ОСОБА_2 поїхали до закладу охорони здоров`я, він залишився у автомобілі разом із ОСОБА_3 , особу якого було встановлено під час судового розгляду. Надалі транспортним засобом до місця зупинки, де йому запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, він не керував, а керувала інша особа. Назвати вказану особу та стверджувати, що це ОСОБА_3 він не бажає, оскільки не бажає давати відносно інших осіб пояснення. Дослідивши надані докази суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується наступними дослідженими судом доказами. Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він вночі з 21 на 22 листопада 2020 року керував транспортним засобом «Chevrolet Evanda», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пасажирами в якому були ОСОБА_1 (сидів на передньому пасажирському місці) та ОСОБА_3 (сидів на задньому правому пасажирському місці). У цей час він був зупинений працівниками поліції, на пропозицію яких поїхав до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наслідками чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Вказаний автомобіль «Chevrolet Evanda», в якому сиділи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , залишився на місці зупинки. Коли за вказаним транспортним засобом приїхав його племінник, автомобіль «Chevrolet Evanda» знаходився на деякій відстані від місця зупинки. Він не бачив хто керував транпсортним засобом «Chevrolet Evanda» у той час, коли він знаходився у закладі охорони здоров`я. При цьому будь-яких конкретних дозволів чи вказівок особам на керування вказаним автомобілем він нікому з присутніх в автомобілі не давав. Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що в ніч з 21 на 22 листопада 2020 року їхав на задньому пасажирському сидінні у автомобілі «Chevrolet Evanda», під керуванням ОСОБА_2 , який підвозив його додому. На передньому пасажирському сидінні з ними їхав ОСОБА_1 . У цей час автомобіль зупинили працівники поліції, які у подальшому на службовому автомобілі поїхали разом із ОСОБА_2 до закладу охорони здоров`я для проходження останнім огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вони залишилися чекати у вказаному автомобілі на тих самих місцях удвох із ОСОБА_1 , ключі від автомобіля знаходилися у замку запалювання. У цей час він заснув та прокинувся від того, що працівник поліції відкрив дверцята їхнього транспортного засобу. При цьому він звернув увагу на те, що місце розташування їхнього автомобіля змінилося, тобто автомобіль переїхав, проте хто керував вказаним транспортним засобом йому не відомо. У цей момент ОСОБА_1 сидів на своєму початковому місці передньому пасажирському. Також він не чув, щоб ОСОБА_2 просив будь-кого керувати його транспортним засобом після відлучення. Вина ОСОБА_1 також підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №149765 від 22.11.2020, у якому зазначені обставини, встановлені судом (а.с.1); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно з якими вони були присутні під час того як ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та в закладі охорони здоров`я (а.с.2, 3); - розпискою ОСОБА_6 про зобов`язання доставити транспортний засіб (а.с.4); - довідкою про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом (а.с.5); - відеозаписами події, які безсумнівно підтверджують обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а також які підтверджують зупинку транспортного засобу, до якого одразу наближається поліцейський, який спостерігає за тим, що відбувається в автомобілі, вікна якого достатньо проглядаються, безпосередньо у якому в подальшому зафіксовано знаходження ОСОБА_1 на передньому пасажирському сидінні та іншої особи на задньому пасажирському сидінні. При цьому після зупинки будь-які особи з автомобіля не виходили (а.с.8, 26). - поясненнями інспектора взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Мордака С.О., згідно з якими в ніч з 21 на 22 листопада 2020 року він знаходився на робочій зміні та допомагав своїм колегам складати матеріли по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме він відбирав письмові пояснення у одного із свідків. При цьому він не чув, щоб ОСОБА_1 заявляв клопотання про залучення захисника. Особисто він транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 не зупиняв та приїхав на місце події уже пізніше. Проте, згідно з поясненнями працівника поліції Бандуриста Р.Р. останнім було зупинено автомобіль «Chevrolet Evanda», водієм вказаного автомобіля був саме ОСОБА_1 , який переліз із водійського місця на сусіднє переднє пасажирське. Він також бачив у автомобілі «Chevrolet Evanda» пасажира, який сидів на задньому сидінні, але останній відмовився надавати будь-які пояснення; - поясненнями старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_7 , відповідно до яких в ніч з 21 на 22 листопада 2020 року він знаходився на робочій зміні, під час якої було зупинено транспортний засіб «Chevrolet Evanda» під керуванням ОСОБА_2 . У зв`язку з виявленням в останнього ознак алкогольного сп`яніння, його було направлено до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. У транспортному засобі залишилося два пасажири, які також були з ознаками алкогольного сп`яніння. Коли він почав від`їжджати від вказаного місця на службовому автомобілі, помітив, що транспортний засіб «Chevrolet Evanda» почав рух з порушенням Правил дорожнього руху. У зв`язку з тим, що він знав, що у вказаному транспортному засобі знаходяться особи з ознаками алкогольного сп`яніння, з метою зупинення правопорушення він зупинив вказаний транспортний засіб. У той час, коли він виходив із службового автомобіля, через заднє та ліве бокове слабозатоноване скло вікон автомобіля «Chevrolet Evanda», він побачив силует особи, яка пересідає з водійського місця на переднє пасажирське місце. Підбігши до транспортного засобу «Chevrolet Evanda», побачив ОСОБА_1 , який закінчував пересідати з водійського місця на переднє пасажирське місце. Відеозапис події бодікамери розпочато не з самого початку вказаної події, оскільки при ввімкненні бодікамери для її завантаження потрібен певний час. Чоловік, що сидів на задньому пасажирському сидінні автомобіля «Chevrolet Evanda», повідомив, що спав та не бачив, що відбувалося. При цьому він не пам`ятає чи було встановлено особу вказаного чоловіка. Його запитання про те, хто був водієм вказаного автомобіля, яке зафіксовано на відеозаписі мало риторичний характер, оскільки він чітко бачив, що саме ОСОБА_1 пересів із місця водія, а без водія автомобіль рухатися не може. У подальшому оскільки він є інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Кіровоградській області ДПП, він викликав інший наряд поліцейських, якими було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та оформлено інші матеріали справи. Особисто він не чув, щоб ОСОБА_1 заявляв клопотання про надання йому адвоката. Дослідивши вказані докази суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. З даним рішенням повністю погоджується і суд апеляційної інстанції. Посилання правопорушника та його адвоката про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, зазначених в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають за наступних обставин. Так, при дачі пояснень в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив факт відмови пройти огляд для визначення стану сп`яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків посилаючись на те, що він за кермом автомобіля не перебував, докази його провини відсутні, адміністративне правопорушення не вчиняв. Допитана під час апеляційного перегляду справи свідок ОСОБА_4 пояснила, що рухаючись в автомобілі була зупинена працівниками поліції. В її присутності та присутності ще одного свідка працівник поліції пропонував незнайомому їй чоловіку пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладів, однак останній відмовився, а в бесіді пояснював, що за кермом автомобіля він не був. За клопотанням правопорушника та його захисника до апеляційного суду неодноразово викликалися для допиту свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які в судові засідання 09, 18 та 31 березня 2021 року не з`явилися, поважні причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що свідок ОСОБА_3 надавав пояснення в суді першої інстанції про обставини події, а також що правопорушником та його адвокатом не заперечується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків, апеляційним судом не встановлено підстав для чергового виклику в судове засідання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Як зазначив суд першої інстанції пояснення ОСОБА_1 про те, що він за вказаних у протоколі часі та місці не керував транспортним засобом «Chevrolet Evanda», д.р.н. НОМЕР_2 , а знаходився у якості пасажира на передньому пасажирському місці, спростовуються як відеозаписами, долученими до матеріалів справи, на яких зафіксований рух транспортного засобу, в якому перебувало лише дві особи після зупинки, поясненням працівника поліції, який спостерігав за автомобілем після зупинки та бачив дії осіб в ньому, поясненнями свідків долучених до справи про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я. При цьому, з автомобіля після зупинки згідно з відеозаписом не виходило жодної особи, як пояснив ОСОБА_3 під час переміщення автомобіля він не керував ним, а спав. Таким чином, як вбачається із пояснень ОСОБА_3 , автомобілем у цей час могла керувати тільки інша особа, якою як встановлено судом є ОСОБА_1 , оскільки інших осіб в автомобілі під час руху та після зупинки не було. Отже, пояснення поліцейського Бандуриста Р.Р. про те, що після зупинки автомобіля водій ОСОБА_1 пересів на переднє пасажирське сидіння, повністю узгоджуються та доповнюються з раніше вказаними доказами. Крім всього, вказаний факт випливає із раніше вказаних доказів та не ґрунтується лише на поясненнях поліцейського, що спростовує доводи сторони захисту, які на переконання суду є безпідставними. Відповідно до п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, в тому числі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до адміністративного правопорушення. Відтак, на переконання суду, інформація якою володів поліцейський Бандурист Р.Р. про знаходження у транспортному засобі «Chevrolet Evanda» осіб із ознаками алкогольного сп`яніння, які були ним встановленні безпосередньо перед початком руху вказаного транспортного засобу та подальші дії працівників поліції, відповідають вимогам законодавства. Факт керування автомобілем ОСОБА_1 підтверджується прямими доказами у справі долученими відеозаписами та поясненнями свідка ОСОБА_3 , що крім того було підтверджено поліцейським ОСОБА_7 у судовому засіданні, а доводи ОСОБА_1 щодо упередженого ставлення до нього працівників поліції та те, що він не керував автомобілем та транспортний засіб був зупинений працівниками поліції безпідставно, які спростовуються дослідженими доказами, не були взяті судом до уваги. Крім того, суд вірно оцінив те, що до матеріалів справи не долучено жодного доказу, який би вказував на те, що працівниками поліції на місці вчинення події було порушено право ОСОБА_1 на захист та не надано можливість за клопотанням останнього отримати правову допомогу від компетентної особи. Навпаки, на відеозаписі («20201122070917000315» час 01:30-01:52) чітко зафіксовано як працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про його права та обов`язки, що крім того підтверджується підписом ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, жодних клопотань з цього приводу правопорушником заявлено не було. Жодним чином поліцейські, за наявності бажання ОСОБА_1 , не перешкоджали останньому правом скористатися допомогою захисника. При цьому право на захист ОСОБА_1 було безумовно забезпечено під час судового розгляду. Також на відеозаписах чітко зафіксовано, що процедура, пов`язана із пропонуванням проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмови ОСОБА_1 від його проходження відбувалась у присутності свідків. Пояснення свідків узгоджуються із іншими доказами та взаємодоповнюються ними. Також відповідно до долучених відеозаписів ОСОБА_1 поліцейські пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки автомобіля та у закладі охорони здоров`я, що не заперечується самим ОСОБА_1 , так як і сама відмова від його проходження. Більше того, ОСОБА_1 не наведено жодних достатніх підстав, які б ставили під сумнів долучені пояснення свідків, які узгоджуються між собою та іншими доказами. Обставини події в поясненнях свідків та допитаних під час апеляційного перегляду справи викладені так, що повністю збігаються із відеозаписами, долученими до матеріалів справи, які є об`єктивними доказами і у сукупності з іншими доказами дали можливість суду із достовірністю встановити обставини справи. Зважаючи на викладені докази із долученими відеозаписами, які є належними і допустимими, на переконання суду є достатніми для встановлення дійсних і достовірних обставин події, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Враховуючи зазначене обставини на які посилається правопорушник в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, наведені доводи ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо його невинності у зв`язку з тим, що він не керував транспортним засобом, є нелогічними та непослідовними, тому не беруться судом до уваги, так як спростовуються сукупністю раніше вказаних доказів, які вказують на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з вимогами частин 2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що передбачено п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ №1103 від 17.12.2018. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. У зв`язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він як особа яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Із вище наведених та досліджених судом доказів, вбачається, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , було дотримано процедуру проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння, що передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначеними дослідженими судом доказами повністю спростовуються твердження правопорушника щодо своєї невинуватості у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, а також об`єктивність поліцейських або свідків у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували надані разом з протоколом серії ДПР18 №149765 від 22.11.2020 докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стороною захисту та самим правопорушником не було наведено. Апеляційний суд дійшов переконливого висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Отже обставини, на які посилається в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , є лише способом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Перевіривши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений відповідно до ст.256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст.245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст.280 КУпАП. Суд, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого проступку, застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень. Подані заяви ОСОБА_1 та його адвоката про відвід судді Гончару В.М., апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтується на відповідних положеннях статей КУпАП та розцінюються апеляційним судом як намагання уникнути ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_1 , без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду В.М. Гончар