Постанова КАС ВС № 260/433/19
від 22.03.2021 · АдміністративнаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2021 року м. Київ справа № 260/433/19 адміністративне провадження № К/9901/33513/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., секретар судового засідання Кривда В.І., представники: позивача - Анталовський Я.В., Шерегі В.М., відповідача - не з`явився, розглянув у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термал-Стар" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Закарпатській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Закарпатській області) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 (суддя - Плеханова З.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 (суддя - доповідач Запотічний І.І., судді: Довга О.І., Матковська З.М.), У С Т А Н О В И В : У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Термал-Стар" (далі - позивач, ТОВ "Термал-Стар", Товариство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2019: - №0000281401 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн (порушення підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16, пункту 30.6 статті 30 Податкового кодексу України (далі - ПК)); - №0000271401 - про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ''податок на прибуток іноземних юридичних осіб'' на 745' 901,10 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 304' 437,50 грн (порушення статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК, пункту 2 статті 11 Конвенції між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень); - №0000261401 - про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2018 року на 8' 192' 658,00 грн (порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4, пункту 140.2 статті 140 ПК); - №0000251401 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 120.1-1 статті 120-1 ПК (порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів в Єдиному реєстрі податкових накладних) в розмірі 27,84 грн (10% суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній від 08.06.2018; дата реєстрації 12.07.2018); - №0000241401 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19' 553,14 грн за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК, податкових накладних на суму 39' 106,28 грн; - №000231401 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 3'869' 616,00 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 773' 923,00 грн (порушення підпунктів 14.1.185, 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.3 статті 186, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198, підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197, пунктів 201.1, 201.3 пункту 201.10 статті 201 ПК). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що висновки, викладені в акті перевірки від 19.12.2018 №1256/07-16-14-01/32123738, які стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, не відповідають фактичним обставинам та спростовуються обліковими документами, які Товариство надало під час перевірки. Також позивач зазначив, що акт перевірки від 19.12.2018 №1256/07-16-14-01/32123738 складений без дотримання вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 N727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за N1300/27745, оскільки в акті відсутні підписи посадових осіб, які проводили перевірку (підписи головних державних ревізорів-інспекторів ГУ ДФС Хічій І.Р та Бадзьо Р.І.). З урахуванням цієї обставини акт не є допустимим доказом податкових правопорушень, щодо яких його складено, а відтак і не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 18.07.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019, адміністративний позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 11.01.2019 №0000281401, №0000271401, №0000261401, №0000251401, №0000241401, №0000231401. Судові рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що, оскільки в акті перевірки, що був складений за результатами проведеної ГУ ДФС перевірки з питань дотримання ТОВ "Термал-Стар" вимог податкового, валютного та іншого законодавства, відсутні підписи двох посадових осіб контролюючого органу, які здійснювали перевірку, він не має доказової сили і не міг бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. При виборі і застосуванні норм права суди врахували висновок Верховного Суду в постанові від 27.02.2018 у справі №813/2451/17. При цьому обставини щодо податкових правопорушень, встановлених в акті перевірки від 19.12.2018 №1256/07-16-14-01/32123738, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій не перевіряли і правової оцінки їм не давали. ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що судові рішення вмотивовані виключно процедурними порушеннями щодо складання акта перевірки, без належної оцінки доводу відповідача щодо причин, з якої акт перевірки не був підписаний всім складом посадових осіб ГУ ДФС, які провели перевірку. Ці причини мали характер об`єктивних причин і були обумовлені відпусткою головного державного ревізора-інспектор ГУ ДФС Хічій І.Р. та відрядженням в іншу місцевість головного державного ревізора-інспектор ГУ ДФС Бадзьо Р.І. Водночас, встановлені під час перевірки податкові правопорушення з боку Товариства, які були підставою для визначення сум грошових зобов`язань згідно з оспорюваними Товариством податковими повідомленнями-рішеннями, податкові правопорушення, суди першої та апеляційної інстанції не досліджували. У додаткових поясненнях до касаційної скарги відповідач наводить додаткові доводи на обґрунтування вимог касаційної скарги, зазначивши, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19 (адміністративне провадження №К/9901/21117/19) сформував правову позицію щодо правового значення акта перевірки, не підписаного всім складом посадових осіб контролюючого органу, які проводили перевірку. ГУ ДФС вважає, що ухвалені у справі судові рішення цій правовій позиції суперечать. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. У судовому засіданні суду касаційної інстанції представники позивача заперечували проти задоволення касаційної скарги, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими. Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону. Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ГУ ДФС провело виїзну планову перевірку ТОВ "Термал-Стар" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - з 01.07.2015 по 30.06.2018, за результатами якої було складено акт від 19.12.2018 №1256/07-16-14-01/32123738 (далі - акт перевірки). У акті зафіксовано встановлені перевіркою порушення Товариством правил податкового обліку, а саме: 1) підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пунктів 140.2, 140.4 статті 140 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за І півріччя 2018 року на 8' 192' 658,00 грн; 2) підпунктів 141.4.1, 141,4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК, внаслідок чого до бюджету не сплачено податок, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам в розмірі 441' 463,70 грн; 3) підпунктів 14.1.13, 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.3 статті 186, пунктів 198.1, 198.5, 198.6 статті 198, підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197, пунктів 201.1, 201.3 статті 201.10 ПК, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 3' 657' 115,00 грн; 4) пункту 201.10 статті 201 ПК внаслідок несвоєчасної реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 278,41 грн та невиконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 39' 106,28 грн; 5) підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16, пункту 30.6 статті 30 ПК внаслідок неподання звіту про суми податкових пільг за ІІІ квартал 2017 року. На підставі зазначеного актa перевірки ГУ ДФС прийняло податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження у цій справі. Як вже зазначено, суди першої та апеляційної інстанцій не визнали доказове значення акта перевірки через те, що він не підписаний головними державними ревізорами-інспекторами Хічій І.Р. та Бадзьо Р.І., які входили до складу групи посадових осіб ГУ ДФС, визначеної для проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ''Термал-Стар'' згідно з наказом ГУ ДФС від 11.10.2018 №1696, що і слугувало підставою для задоволення позову. Суть виявлених з боку Товариства порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача, не була предметом судового розгляду. У постанові від 19.06.2020, ухваленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №140/388/19 (адміністративне провадження №К/9901/21117/19), висловлено правову позицію щодо правового значення акта перевірки, не підписаного всім складом посадових осіб контролюючого органу, уповноважених провести перевірку. У відповідності з цією правовою позицією відсутність в акті перевірки підпису посадової особи контролюючого органу з числа осіб, уповноважених провести перевірку, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Верховний Суд зазначив, що, ухвалюючи рішення та визнаючи протиправними і скасовуючи акти індивідуальної дії, посилаючись на невідповідність оформлення акта перевірки нормам законодавства, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що лише цей факт не може бути підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень. Головним призначенням колегіальної перевірки є забезпечення фаховості перевірки дотримання правил податкового обліку та сплати податків, а не фактичної присутності однієї з осіб контролюючого органу на момент закінчення оформлення та підписання акта перевірки. Суд не позбавлений можливості з`ясувати причини, з яких акт перевірки не був підписаний особою, що проводила перевірку, та отримати підтвердження такої особи щодо участі у перевірці, а також щодо обставин, викладених в акті. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Підстав для відступу від правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №140/388/19, Верховний Суд у цій справі не знаходить. Як свідчить зміст вступної частини акта перевірки від 19.12.2018 №1256/07-16-14-01/32123738, склад посадових осіб ГУ ДФС, які проводили перевірку Товариства, визначено як головні державні ревізори-інспектори Боднар О.Ю., Бучок Т.І., Андрусь Л.І. , Хічій І.Р. , Філіппов Р.А. , Бадзьо Р.І. , тоді як акт Хічій І.Р. та Бадзьо Р.І. не підписаний, в акті напроти прізвища Хічій І.Р. зазначено ''відпустка''. До матеріалів справи приєднані розрахунки штрафних санкцій за результатами проведеної планової документальної перевірки ТОВ ''Термал-Стар'', підписані, зокрема головним державним ревізором-інспектором відділу боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, ГУ ДФС Хічій І.Р. (а.с. 100, 104, 106, 108, 110 т. 1-й). Суди попередніх інстанцій встановили, що направлення на проведення перевірки головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС Бадзьо Р.І. не видавалося. Участь Хічій І.Р. в перевірці Товариство не заперечує, а доводів щодо порушень з боку відповідача норм ПК, якими визначені повноваження контролюючого органу, підстави та порядок проведення перевірки, не наводить. Враховуючи наведене, висновок судів попередніх інстанцій, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, прийнятті контролюючим органом безпідставно, не ґрунтується на обставинах у справі, оскільки обставини у справі судами попередніх інстанцій встановлені неповно. Відтак, і стверджувати, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, не можна. Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених частинами першою, другою статті 341 КАС, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе. Згідно з пунктом другим частини другої статті 353 КАС (в редакції, чинній до внесення змін в цю статтю згідно із Законом від 15.01.2020 №460-ІХ, яка набрала чинності з 08.02.2020 та підлягає застосуванню при касаційному перегляді цієї справи відповідно до пункту 2 розділу II ''Прикінцеві та перехідні положення'' зазначеного Закону) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Зважаючи на викладене, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв`язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС. Керуючись статтями 52, 250, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 скасувати і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак