Ухвала КАС ВС № 640/24049/19

ф УХВАЛА 31 березня 2021 року Київ справа №640/24049/19 адміністративне провадження №К/9901/9554/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Блажівської Н.Є., суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 грудня 2019 року (суддя: Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (судді: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О., Федотова І.В.) у справі за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал", ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів електронних торгів, В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. Короткий зміст позовних вимог Головне управління ДПС у м. Києві (надалі також - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал", ОСОБА_1 , у якому просило: - визнати недійсними результати прилюдних торгів, оформлених актом № 1 про проведення електронних торгів від 3 липня 2019 року з продажу майна ТОВ "Еліт", яке перебуває в податковій заставі згідно акта опису від 8 жовтня 2014 року № 15/26-59-25-01-15; - визнати недійсними результати прилюдних торгів, оформлених актом № 1 про проведення електронних торгів від 22 листопада 2018 року з продажу майна ТОВ "Еліт", яке перебуває в податковій заставі з згідно актом опису від 8 жовтня 2014 року № 15/26-59-25-01-15. 1.2. Короткий зміст рішень судів і мотиви їх прийняття Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у відкритті провадження в адміністративній справі. Постановляючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) зазначив, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а у зв`язку із тим, що переможцями торгів є фізична та юридична особи, справа має вирішуватись за правилами цивільного та господарського судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження.

2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІЗДИВУ НА НЕЇ Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і повернути матеріали справи для продовження розгляду. Позивач послався на те, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставного висновку про те, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та не врахували, що повноваження контролюючих органів щодо звернення до суду з цим позовом, який є фактично позовом про визнання правочинів недійсними, визначені підпунктом 20.1.30 пункту 201 статті 20 Податкового кодексу України. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін. Вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким влаcником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів, а покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

3. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Суд оцінив доводи касаційної скарги та відзиву, взяв до уваги судову практику судів касаційної інстанції та дійшов висновку про передачу справи до Великої Палати Верховного Суду з таких підстав. Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Колегія суддів, надаючи оцінку навності винятків, що виключають можливість передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, звертає увагу на те, що: 1) Позивач наполягав на розгляді цієї справи в порядку адміністративного судочинства України у судах першої та апеляційної інстанції і вказув про те, що суди безпідставно вважають що справа має розглядатися судами цивільної та господарської юрисдикції; 2) Позивач, який оскаржує судове рішення, обґрунтував порушення судами правил предметної юрисдикції наявністю постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в від 02 жовтня 2018 року№817/274/17, в якій зроблено висновки про те, що: контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними (як то у випадках ухилення від сплати податків, тощо) та щодо застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, зокрема, шляхом подання позовів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; вимоги податкового органу про визнання правочинів, укладених господарюючими суб`єктами, недійсними підлягають розгляду адміністративними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства, оскільки такий спір є публічно-правовим та походить з компетенції органів Державної фіскальної служби здійснювати податковий контроль; про непідвідомчість зазначеного спору адміністративним судам є помилковим та не ґрунтується на правильному застосуванні норм права. 3) Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Отже винятки, наявність яких є перешкодою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відсутні. Предметом позовних вимог у цій справі є визнання недійсними результатів електронних торгів, оформлених відповідними актами, складеними державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Яковенком В.А. При цьому переможцями таких торгів, як підтверджується матеріалами, доданими до позовної заяви, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал" та ОСОБА_1 . Велика Палата Верховного Суду висловлювала у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц, від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 22 січня 2020 року у справі № 823/1387/17 позицію про те, що спір, пов`язаний із проведенням електронних торгів та реєстрацією права власності на майно, придбане на цих торгах, не є публічно-правовим та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Юрисдикційність справ про оскарження прилюдних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем майна є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Визначальним критерієм для розмежування судових юрисдикцій є зміст (суть) спірних правовідносин. Водночас Велика Палата при визначенні приватноправової юрисдикції спірних правовідносин керувалася насамперед суб`єктним критерієм. Втім, відсутні підстави вважати, що у наведених вище справах та у цій справі правовідносини є подібними, адже у них позивачами не були суб`єкти владних повноважень (податкові органи), які вважали, що реалізовують свої повноваження в порядку, визначеному підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами. Таким чином, у спірних відносинах органи Державної податкої служби здійснюють публічно-владні управлінські функції податкового контролю. Тому за змістовним критерієм спір у справі, що розглядається, пов`язаний не лише з оскарженням результатів електронних торгів, але й реалізацією податкового контролю при визнанні оскаржуваних правочинів недійсними та застосуванні визначених законодавством заходів, стягненні в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами. Отже, у контексті суті та змісту фактичних обставин справи та зумовленого ними нормативного регулювання, слід дійти висновку, що Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновку щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах за зверненням суб`єкта владних поноважень - органу Державної податкової служби на виконання ним визначених Податковим кодексом України функцій. За таких обставин, з огляду на те, що Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції та враховуючи положення частини шостої статті 346 КАС України, Суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Керуючись статтями 3, 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Справу №640/24049/19 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Альянс-Капітал", ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів електронних торгів передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська Судді О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх