Постанова 4855 № 640/23132/19
від 31.03.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23132/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Смолй І.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (далі по тексту - відповідач, НКРЗІ) в якому просило: - визнати протиправним та скасувати Рішення НКРЗІ № 526 від 12.11.2019 «Про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ, виданих ТОВ «Українські новітні технології»; - визнати протиправним та скасувати Рішенням НКРЗІ № 529 від 12.11.2019 «Про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом на конкурсних або тендерних засадах». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ТОВ «Українські новітні технології» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення скасувати, а провадження по справі закрити, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи та заявлено позивачем в обґрунтування позовних вимог, рішенням НКРЗІ №82 від 19.02.2019 року «Про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5241, виданої ТОВ «Українські новітні технології», позивачу анульовано ліцензію від 01.11.2006 року №5241 на користування радіочастотним ресурсом України для широкосмугового радіодоступу стандарту IEEE 802.16 (радіозв`язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації) на території України (27 регіонів). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 року по справі № 640/3535/19 визнано протиправним та скасовано рішення НКРЗІ № 82 від 19.02.2019 року «Про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5241, виданої ТОВ «Українські новітні технології». Між тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року №640/3535/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. З огляду на прийняття судом апеляційної інстанції вищевказаної постанови та анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5241, виданої ТОВ «Українські новітні технології», НКРЗІ прийняла наступні рішення (далі по тексту - оскаржувані рішення № 526 та № 529): - № 526 від 12.11.2019 «Про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ, виданих ТОВ «Українські новітні технології», яким скаржнику анульовано дозволи, видані на експлуатацію РЕЗ, у зв`язку з анулюванням ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5241 від 01.11.2006; - № 529 від 12.11.2019 року «Про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом на конкурсних або тендерних засадах» ліцензію на користування радіочастотним ресурсом на території України, 27 регіонів (смуги радіочастот 3400…3600 МГц) вирішено видати на конкурсних або тендерних засадах відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та інших нормативно-правових актів. Позивач, вважаючи оскаржувані рішення НКРЗІ від 12.11.2019 року протиправними, звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів. Тобто, предметом спору в даному випадку є правомірність оскаржуваних рішень НКРЗІ від 12.11.2019 року. Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2020 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив НКРЗІ на апеляційну скаргу, в якому відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі, на підставі п.8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що відповідачем виконано в добровільному порядку позовні вимоги позивача, а саме: прийнято рішення № 349 від 15.09.2020 року, у зв`язку з прийняттям Верховним Судом постанови від 19.08.2020 року по справі № 640/3535/19, самостійно скасовано оскаржувані рішення № 526 та №
529. Також, у рішенні НКРЗІ № 349 від 15.09.2020 року зазначено, що ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, видана ТОВ «Українські новітні технології» від 01.11.2006 року № 5241, діє починаючи з 19.08.2020 року (дата ухвалення постанови Верховного Суду по справі № 640/3535/19). Зазначене підтверджується належним чином завіреною копією рішення НКРЗІ № 349 від 15.09.2020 року, яка додана останнім до відзиву на апеляційну скаргу та міститься в матеріалах справи. Досліджуючи матеріали справи та доводи вищевказаного клопотання відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Зі змісту даної норми випливає, що провадження у справі на підставі даного пункту частини 1 статті 238 КАС України може бути закритим за наявності таких обов`язкових умов: - виправлення суб`єктом владних повноважень у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності порушень; - відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Так, постановою Верховного Суду від 19.08.2020 року по справі № 640/3535/19 касаційну скаргу ТОВ «Українські новітні технології» задоволено. Скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 640/3535/19 - залишено в силі. Таким чином, починаючи з 19.08.2020 року, чинним є рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 року по справі № 640/3535/19, яким визнано протиправним та скасовано рішення НКРЗІ від 19.02.2019 року №82 «Про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5241, виданої ТОВ «Українські новітні технології». Отже, станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, суб`єктом владних повноважень - НКРЗІ було самостійно скасовано оскаржувані рішення № 526 та № 529 від 12.11.2019 року, які стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду. Таким чином, у межах даної справи, відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, підлягає застосуванню п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України, оскільки НКРЗІ погодилося з допущеними ним порушеннями та такі порушення були виправлені ним самостійно за власною ініціативою, що призвело до повного відновлення законних прав та інтересів позивача, без необхідності визнавати протиправними рішення, дії або бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Важливою умовою використання вказаної правової норми законодавець регламентує, що при встановленні (під час розгляду справи) виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень. З огляду на вищевказані обставини справи, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень самостійно та в добровільному порядку, що, відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.238 КАС України, є підставою для закриття провадження у справі. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що в даному випадку клопотання відповідача про закриття провадження по справі підлягає задоволенню, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, а провадження по справі закриттю. Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про закриття провадження у справі - задовольнити. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року - скасувати. Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про визнання протиправними та скасування рішень - закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 31.03.2021 року