Постанова 4855 № 826/6136/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6136/18 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: представника позивача - адвоката Панчишина А.В., представника відповідача - Цісар Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства «Правекс Банк» - адвоката Панчишина А.В. про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом Акціонерного товариства «Правекс Банк» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом звернулося Акціонерне товариство «Правекс Банк» (далі - позивач, АТ «Правекс Банк») до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач, ОВВП ДПС) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України №0000631700 від 03 квітня 2018 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2018 року №0000631700. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року у справі №826/6136/18 залишено без змін. Також апеляційні скарги Акціонерного товариства «Правекс Банк» та Офісу великих платників податків Державної податкової служби на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року задоволено частково, пункт 2 резолютивної частини додаткового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року у справі №826/6136/18 викладено у наступній редакції: Стягнути на користь Акціонерного товариства «Правекс Банк» (код ЄДРПОУ 143660920) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн. (п`ять тисяч грн.) та проведення судової експертизи на суму 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС України (код ЄДРПОУ 43141471). В решті додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року залишено без змін. Позивачем 22 березня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, яким просить вирішити питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь АТ «Правекс Банк» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 182 424,36 грн. В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначається, що 13 січня 2021 року представники АТ «Правекс Банк» повідомили колегію суддів письмовою заявою про об`єктивну неможливість до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених витрат, оскільки розмір гонорару адвокатів може бути визначено тільки після апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції. Отже, надавши документи, якими підтверджуються понесені судові витрати , зокрема на професійну правничу допомогу, а також посилаючись на існуючу судову практику щодо визначення розміру та стягнення таких витрат, позивач просить задовольнити подану заяву. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року призначено заяву АТ «Правекс Банк» про розподіл судових витрат призначено до розгляду в судовому засіданні на 31 травня 2021 року. Від ОВПП ДПС 30.03.2021 року надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у якій зазначається, що розмір витрат, заявлений представником позивача, є значно завищеним, такі послуги як ознайомлення з матеріалами справи, підготовка до судового засідання, обговорення стратегії захисту, письмових пояснень сторони не мають входити до складу витрат на професійну правничу допомогу, просить суд врахувати критерії реальності адвокатських витрат, встановити їх дійсність та необхідність, оцінити розумність їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. В судовому засіданні 31 березня 2021 року представник позивача підтримав заяву, наполягав на обґрунтованості заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу. Представник відповідача підтримала подане клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з підстав необґрунтованого завищення суми та повторності дій адвокатів, які приймали участь у розгляді справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає необхідним заяву Акціонерного товариства «Правекс Банк» задовольнити частково, виходячи із наступного. Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до підпунктів б), в) пункту 4 частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Положеннями пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За правилами частин першої, третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 13 січня 2021 року, тобто закінчення судових дебатів у справі під час розгляду апеляційних скарг сторін, представниками АТ «Правекс Банк» подано заяву про те, що докази, якими підтверджується розмір понесених судових витрат, будуть надані упродовж п`яти днів після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції. Постанова за результатами перегляду суду першої інстанції прийнята колегією суддів 17 березня 2021 року, а заява про розподіл судових витрат (професійної правничої допомоги) подана позивачем 22 березня 2021 року, тобто у межах визначеного частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, позивач просить суд здійснити розподіл витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи №826/6136/18 в суді апеляційної інстанції, у підтвердження чого посилається на: Договір про надання правничої допомоги від 21.12.2017 року, додаткову угоду від 27.04.2018 року до Договору, додаткову угоду №1 від 09.10.2019 року до Договору, додаткову угоду №4 від 20.01.2021 року. Зазначені документи наявні в матеріалах справи. Також, позивачем надається детальний опис послуг із зазначенням витраченого часу, виходячи з якого у межах розгляду справи в суді апеляційної інстанції до складу наданих фахівцями адвокатського об`єднання «ПрайсуотерхаусКуперс Лігал» увійшли такі послуги: - аналіз рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2020 року у справі №826/6136/18 (0,6 год); - аналіз апеляційної скарги ОВВП ДПС від 21.09.2020 року (4,5 год); - пошук та аналіз релевантної судової практики (4,1 год); - підготовка та подання до Шостого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу від 13.01.2021 року (16,4 год); - аналіз додаткового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020 року у справі №826/6136/18 (0,6 год); - підготовка та подання до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги (7,4 год). Отже, за підрахунками позивача загальний час, витрачений адвокатами на надання АТ «Правекс Банк» послуг в суді апеляційної інстанції, складає 33,6 годин, при цьому вартість однієї години послуг адвокатського об`єднання складає 160 доларів США , виходячи з цього загальна сума витрат на професійну правову допомогу обрахована на рівні 182 424,36 грн., які позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОВВП ДПС у повному обсязі. У підтвердження сплати зазначеної суми позивачем надано копію платіжного доручення №12126 від 03 березня 2021 року (т.8 а.с.110). Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, а також оцінюючи доводи позивача та надані ним докази, судова колегія виходить з того, що відповідно до приписів частин першої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Отже, з аналізу наведених правових норм, вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При цьому колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/7806/17, щодо застосування статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. У вказаному судовому рішенні зазначено, що аналіз положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Також, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Як вже встановлено колегією суддів вище, такі документи та докази стороною позивача подані та містяться в матеріалах справи. Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Під час розподілу судових витрат, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Крім того, додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі, за своїм змістом і правовою природою не є платою за надані послуги у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є платою за сам результат - позитивне рішення, досягнення якого, відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг. Загальна вартість наданих позивачу послуг оцінена у сумі 182 424,36 грн., проте колегія суддів вважає заявлену суму не обґрунтованою належним чином та у повному обсязі, а вартість наданих послуг значно завищеною щодо іншої сторони спору, тому з урахуванням принципів справедливості та верховенства права та виходячи з наданих доказів, вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат, понесених на оплату правової допомоги під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, у сумі 20 000, 00 грн. До детального опису виконаних робіт позивачем включені витрати на складання окремих процесуальних документів, зокрема апеляційних скарг на основне та додаткове рішення суду першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, підготовка яких є не складною, не потребує значних затрат часу з боку адвоката, також аналіз змісту судових рішень та апеляційної скарги відповідача у справі не вимагає у фахівця у галузі права значних зусиль. Також колегія суддів зазначає, що посилання позивача на ринкову вартість адвокатських послуг, а також наявність значного професійного досвіду, компетенції адвокатів та визнання на юридичному ринку Адвокатського об`єднання «ПрайсуотерхаусКуперс Лігал», яким надавалися правничі послуги, не мають вагомого та переважного значення для суду під час оцінки співмірності заявленої суми до стягнення із складністю справи та фактично наданими послугами. Таким чином, ураховуючи складність справи (справа не належить до категорії термінових справ) обсяг наданих адвокатом послуг, які не потребували значних зусиль та витрат часу); порівняння заявленої до стягнення суми на професійну правничу допомогу з тим розміром судових витрат, які колегією суддів присуджені до стягнення згідно розподілу судових витрат, понесених стороною позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що співмірною сумою, яка підлягає відшкодуванню позивачу є 30 000,00 грн. З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним заяву АТ «Правекс Банк» про розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково. Керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 242, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В : Заяву представника Акціонерного товариства «Правекс Банк» - адвоката Панчишина А.В. про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, - задовольнити частково. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Правекс Банк» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/2, код ЄДРПОУ 14360920) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 43141471) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко