Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/7101/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7101/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 року (головуючий суддя Дєєв М.В.) в адміністративній справі №160/7101/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Джаз Плюс" до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Джаз Плюс", звернувся 30.06.2020 року до суду з адміністративним позовом до відповідачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просив (а.с. 1-11): - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.05.2020 року №1583072/41563548; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3148 від 30.04.2020 року, що складена Товариством «М`ясна фабрика «ДЖАЗ ПЛЮС», датою її фактичного отримання; - стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідача-1) та Державної податкової служби України (відповідач-2) судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 2102грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000грн. Позов обґрунтований тим, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну №3148 від 30.04.2020 року, згідно квитанції вказану накладну було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації. При цьому, рішенням відповідача-1 було відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної, також, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної вказано як підставу для відмови ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які на надано підкреслити), тобто, не вбачається конкретної підстави відмови. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 року позов задоволено (а.с. 78-83): - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.05.2020 року №1583072/41563548; - зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3148 від 30.04.2020 року, що складена ТОВ «М`ясна фабрика «ДЖАЗ ПЛЮС», датою її фактичного отримання; - стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідача-1) судові витрати у розмірі 2021грн.; - стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідача-1) витрати на правничу допомогу у розмірі 6000грн. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість. Оскільки платником податків надано документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкової накладної, тому контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. Враховуючи задоволення позовних вимог, надані позивачем докази понесених судових витрат на правничу допомогу у їх співвідношенні до розгляду справи, складності правовідносин та обсягу вчинених представником позивача дій для забезпечення юридичного представництва інтересів, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню на користь позивача в розмірі 6000грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1) подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що підприємством ТОВ «М`ясна фабрика Джаз Плюс» 21.05.2020 року подано повідомлення №16 по податковій накладній №3148 від 30.04.2020 року, згідно якої здійсненна реалізація товару: М`ясо свинина обрізна 59,5 кг. на загальну суму 5355 грн. підприємству ТОВ "АГРОФІРМА ім.ГОРЬКОГО" (код ЄДРПОУ 30094098). Рішенням комісії №1583072/41563548 від 26.05.2020 року відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: Без підтвердження обґрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Відсутні первинні документи, які стали підставою для реєстрації податкової накладної. (Відсутня видаткова накладна, первинний документ щодо постачання, та/або розрахункові документи та/або банківських виписок з особових рахунків які стали підставою для реєстрації податкової накладної.) Станом на 22.07.2020 року ТОВ «М`ясна фабрика Джаз Плюс» (код ЄДРПОУ 41563548) не віднесено до переліку ризикових. Щодо судових витрат на правничу допомогу відповідач вказав, що сума судових витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн. є значно завищеною, не є співмірною понесеним витратам та не відповідає принципу розумності. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «М`ясна фабрика «ДЖАЗ ПЛЮС» зареєстровано як юридична особа з 04.09.2017 року та є платником податку на додану вартість з 01.11.2017 року, індивідуальний податковий номер 4156354040040. Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (Код КВЕД 46.32) (а.с.39-43). З метою виконання договірних зобов`язань та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3148 від 30.04.2020 року (а.с.20). Вищевказану податкову накладну було прийнято контролюючим органом, проте її реєстрацію було зупинено. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1583072/41563548 від 26.05.2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3148 від 30.04.2020 року, у зв`язку з ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с. 14). Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VIII від 07.12.2017 року, норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Податкова накладна це документ, яким користуються платники ПДВ для обліку податкового зобов`язання та податкового кредиту. Для того, щоб покупцю отримати право на податковий кредит, податкову накладну необхідно зареєструвати у єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (у редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017). Матеріалами справи підтверджується, що 22 жовтня 2018 року між позивачем (постачальник) та ТОВ «Агрофірма ім.Горького» (покупець) укладено договір поставки №22/10-18П. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 року (п. 10.1 Договору). Термін дії договору автоматично продовжується на додатковий термін один рік, якщо одна сторона у письмовому вигляді не повідомить іншу сторону про свій намір змінити або призупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення дії цього договору (п.10.2 Договору) (а.с. 12-13). За умовами вказаного Договору позивач як постачальник зобов`язався поставляти товар згідно заявок покупця. На виконання умов вказаного договору 30 квітня 2020 року позивач здійснив поставку товару на адресу контрагента ТОВ «Агрофірма ім.Горького», на підтвердження чого надано видаткову накладну №6659 від 30.04.2020 року (а.с.18). Згідно вказаної видаткової накладної позивачем здійснено поставку м`яса свинини обрізної у кількості 59,5 кг на суму 5 355грн. Транспортування товару здійснювалось Позивачем автомобілем Volkswagen НОМЕР_1 , що підтверджується товарно-транспортною накладною №6659 від 30.04.2020 року. Вказаний автомобіль перебуває у користуванні Позивача на умовах договору оренди від 22.02.2018 року (а.с. 19, 35). Також, на виконання умов договору поставки від 22.10.2018 року №22/10-18П. позивачем виставлено Товариству «Агрофірма ім.Горького» рахунок на оплату №6659 від 30 квітня 2020 року на суму 5 355грн. (а.с.21). Отже позивач, як продавець товару зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою виконання договірних зобов`язань та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3148 від 30.04.2020 року (а.с.20). Вищевказану податкову накладну прийнято контролюючим органом, проте реєстрацію її зупинено, у зв`язку з тим, що: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0203, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних...» (а.с. 17). Отже, контролюючий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній №3148 від 30.04.2020 року. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що 21.05.2020 року позивачем в електронному вигляді було подано письмові пояснення та документи на підтвердження реєстрації вказаних податкових накладних, а саме копії (а.с. 16-38): - договору поставки від 22.10.2018 року; - видаткової накладної№6659 від 30.04.2020року; - податкової накладної від 30.04.2020 року; - ТТН від 30.04.2020 року №6659; - рахунку на оплату від 30.04.2020 року; - договору оренди від 22.02.2020 року; - наказу від 31.03.2020 року №9-К з додатком; - оборотно-сльдової відомості по рахунку 10 за 1 квартал 2020 року; - договору оренди №3 від 01.01.2019 року. Натомість, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1583072/41563548 від 26.05.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3148 від 30.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с. 14). Таким чином, контролюючий орган вказав причини відмови в реєстрації податкової накладної, а саме: у зв`язку з ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківських виписок з особових рахунків Згідно з п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: - відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); - чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; - реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; - дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; - наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; - наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); - наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; - відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; - дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України. Слід зазначити, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (Порядок № 1165). Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється. Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165). Так, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідач п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому, у вказаній квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Колегія суддів апеляційної інстанції надаючи оцінку підставам що зазначені контролюючим органом в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, бере до уваги, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях. Натомість, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності. На думку колегії суддів апеляційної інстанції зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної вбачається, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому, зупинення реєстрації податкової накладної за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: - відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; - обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; - переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Таким чином, під час зупинення реєстрації податкових накладних відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідає приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Крім того, відповідачем не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Зокрема, Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. При цьому, контролюючий орган має чітко зазначити, які саме документи слід надати платнику для усунення сумнівів щодо здійснення господарської діяльності. Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Водночас, подаючи свої пояснення платник податків має орієнтуватися саме на документи, що чітко зазначені контролюючим органом. Оскільки нечіткість викладення документів, які слід надати контролюючому органу, може призвести до розвитку спірних правовідносин. Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. При цьому, матеріали справи містять докази, згідно яких встановлено, що позивачем подані письмові пояснення та копії документів для усунення сумнівів, що виникли у контролюючого органу. Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Отже, законодавством передбачена можливість оскарження рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної. Так, позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію податкової накладної та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Однак, зазначення «надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної» не є конкретним зазначенням, які саме документи контролюючий орган бажає дослідити. При цьому, позивачем надіслано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Отже позивач виконав свій обов`язок щодо направлення контролюючому органу пояснень та копій документів щодо спірної податкової накладної. Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної містить лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів складених із порушенням законодавства без конкретизації, які саме документи складено з порушенням законодавства, які документи не недано, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та не конкретизовано, які саме документи не надано на підтвердження яких операцій. Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для висновку про відмову в реєстрації податкової накладної, то це свідчить про необґрунтованість такого рішення. Враховуючи те, що платником податків надано документи, які підтверджують наявність підстав для реєстрації податкової накладної, то контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1583072/41563548 від 26.05.2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3148 від 30.04.2020 року прийняте не у спосіб визначений законом, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню. Стосовно вимоги про покладення на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну № 3148 від 30.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, слід зазначити наступне. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Натомість, у даному випадку повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Водночас, згідно п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3148 від 30.04.2020 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246). Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання Державної податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3148 від 30.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання. З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат. За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 6000грн. є неспівмірними з складністю справи та значно завищеною, а суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат. При цьому відповідачем до суду першої інстанції не було надано заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу. Позивачем заявлені до відшкодування витрати пов`язані з правничою допомогою отриманою від адвоката, у цій справі, включаючи складання адміністративного позову. Так матеріали справи містять копії: - Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 18.06.2020 року; - Акта приймання-передачі послуг №4 від 19.06.2020 року; - рахунку-фактури №4 від 19.06.2020 року; - платіжного доручення №1439 від 23.06.2020 року в підтвердження оплати послуг адвоката; Зі змісту договору про надання правової допомоги б/н від 18.06.2020 року вбачається, що договір укладений між ТОВ «М`ясна фабрика «Джаз Плюс» (Клієнт), в особі Вієнко Т.О., що діє на підставі статуту, з однієї сторони та Адвокатське Об`єднання «Дж.Еф,Лоєрс» в особі керуючого партнера Шевякова Е.А., відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Згідно п.3.3., 3.1.4 договору про надання правової допомоги клієнт приймає на себе зобов`язання: оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень; оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 Договору. Відповідно до розділу 4 вказаного договору юридичну допомогу, що надається Адвокатським Об`єднанням, Клієнт сплачує в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Адвокатського Об`єднання, на підставі виставлених рахунків. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським Об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським Об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 3 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському Об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. Вартість послуг Адвокатського Об`єднання у кожному конкретному випадку визначається за домовленістю сторін з урахуванням прайс-листа на послуги Адвокатського Об`єднання. Акт приймання-передачі наданих правничих послуг №4 встановлює, що за Договором про надання правової допомоги від " 18 " червня 2020 року Виконавцем надано наступі послуги: - складання адміністративного позову ТОВ «М`ясна фабрика ДЖАЗ ПЛЮС» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 3148 від 30.04.2020, та зобов`язання вчинити певні дії. Замовник підтверджує, що вказані послуги виконано якісно, в повному обсязі та в строк, згідно з умовами зазначеного вище Договору. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 6 000,00 грн. У Замовника претензії до якості виконаних робіт відсутні. На підтвердження оплати вказаних послуг міститься: - копія рахунку-фактури № 4 від 19.06.2020 року; - копія платіжного доручення № 1439 від 23.06.2020 року (в підтвердження оплати послуг адвоката). Згідно частини шостої статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу ні відповідачем-1, ні відповідачем-2 не було надано до суду першої інстанції. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що суд при вирішенні питання про розмір витрат на правничу допомогу має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, співмірності з ціною позову, складністю справи, часу, витраченого на надання послуг. Аналіз норм процесуального законодавства (ст. 134, 139 КАС України) та обставин справи дає підстави для висновку, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6000грн. не є пропорційним до предмета спору, не є співмірним з ціною позову (справа немайнова), не є співмірною із складністю справи та часу, витраченого адвокатом на надання послуг. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з того, що суд встановлює розмір витрат на правничу допомогу з урахуванням доказів та співмірності витрат, співмірними витратами на правничу допомогу є витрати в розмірі 2000грн. Таким чином, в частині стягнення витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Водночас, доводи апеляційної скарги щодо розміру витрат на правничу допомогу частково спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для зміни рішення в цій частині. Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 року змінити в частині розміру витрат на правничу допомогу. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна фабрика "Джаз Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області витрати на правничу допомогу у розмірі 2000грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова