Постанова Північний апеляційний господарський суд № 925/191/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" березня 2021 р. м.Київ Справа№ 925/191/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Станіка С.Р. суддів: Дикунської С.Я. Шаптали Є.Ю. за участю секретаря судового засідання Салій І.О. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 18.03.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 (повний текст складено та підписано 09.11.2020) у справі №925/191/20 (суддя -Васянович А.В.) За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Aгроцентр-Плюс" до

1. Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, 2.Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

3. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" 4.Вільшанської селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача: Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним договору оренди землі та визнання припиненим права оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач-1), Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"(далі - відповідач-2), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода"(далі - відповідач-3) та Вільшанської селищної ради (далі - відповідач-4) у якому просив суд: - визнати недійсними результати електронних земельних торгів у формі аукціону №17250, проведених 21.05.2019 о 09 год. 00 хв. організатором земельних торгів Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, виконавцем Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", за місцем проведення: електронний майданчик державного підприємства "СЕТАМ" https://land.setam.net.ua/, з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 88,1446 га, кадастровий номер 7120381500:02:001:0852, та викладені у формі протоколу №2435 про проведення електронних торгів (реєстраційний номер лота 1991); - визнати недійснии договір оренди землі, укладений 21.05.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода", об`єктом оренди за яким є земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 88,1446 га, кадастровий номер 7120381500:02:001:0852; - визнати припиненим право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120381500:02:001:0852, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" 11.06.2019, запис за номером 32036698. Позов мотивований тим, що виконавцем (Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") під час проведення електронних торгів було порушено правила їх проведення, а саме не було дотримано вимог передбачених п. 18, п. 23, п. 25 Порядку проведення електронних земельних торгів, безпідставно відхилено заяву позивача на участь в торгах, чим порушено право позивача, як потенційного учасника цих торгів, який виявив бажання взяти в них участь. Також, позивач посилався на те, що оскільки під час відчуження права оренди земельної ділянки на електронних земельних торгах та укладення договору оренди землі не було дотримано вимог, передбачених Земельним кодексом України та Порядком проведення електронних земельних торгів, то з урахуванням приписів ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, договір оренди підлягає визнанню недійсним. Отже, наведені порушення законодавства для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області для повторного призначення земельних торгів з продажу права оренди, на яких позивач зможе взяти участь, належним способом захисту також просить визнання припиненим права оренди землі за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода". Короткий зміст заперечень на позов Відповідач- 1 (Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області) у своєму відзиві проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю. Також відповідач- 1 звертав увагу на те, що позивачем всупереч п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України не наведено зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів, а також не зазначено який інтерес або право позивача порушено і яким чином рішення у справі його відновить. Відповідач-2 - Державне підприємство "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"- заперечував проти позову повністю з мотивів необґрунтованості і недоведеності позовних вимог та посилався на відповідність проведених електронних земельних торгів у формі аукціону вимогам закону та Порядку проведення електронних земельних торгів В обґрунтування своїх доводів відповідач-2 зазначав, що 16.05.2019 виконавцем земельних торгів під час розгляду поданої позивачем заяви та доданих до неї документів встановлено, що подані документи не відповідають п. 18 постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 №688, п. 4.2 Правил проведення електронних земельних торгів та ст. 137 Земельного кодексу України, а саме заява містить недостовірні відомості - внесені відомості у графі "Код отримувача (ІПН отримувача)" (розділ щодо заповнення банківських реквізитів) - 397938104655, що не відповідає даним зазначеним у довідці АТ "ОТП Банк" від 31.07.2018 вих. № 300-3-85-1-2-300-3/954-БТ. Перевіривши заяву на участь у земельних торгах та подані документи, виконавець встановив внесення недостовірних відомостей у розділі банківські реквізити у графі "Код отримувача (ІПН отримувача)". Разом з тим, позивачем не додано інформацію про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України. Враховуючи вищевикладене, другий відповідач вважає, що електронні земельні торги проведені з дотриманням вимог встановлених законодавством України, а заяву позивача на участь у земельних торгах за лотом №1991 відхилено з правових підстав. Відповідач- 3 (Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" проти позову заперечував та зазначав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а підстав для визнання - недійсними результатів електронних земельних торгів у формі аукціону №17250, проведених 21.05.2019 о 09 год. 00 хв. а припинення права оренди земельної ділянки немає. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 у справі №925/191/20 позов задоволено повністю, а саме: - визнано недійсними результати електронних земельних торгів у формі аукціону №17250, проведених 21 травня 2019 року о 09 год. 00 хв. організатором земельних торгів Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, виконавцем державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", за місцем проведення: електронний майданчик державного підприємства "СЕТАМ" https://land.setam.net.ua/, з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 88,1446 га, кадастровий номер 7120381500:02:001:0852, та викладені у формі протоколу №2435 про проведення електронних торгів (реєстраційний номер лота 1991). - визнано недійсним договір оренди землі, укладений 21.05.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" об`єктом оренди за яким є земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 88,1446 га, кадастровий номер 7120381500:02:001:0852. - визнано припиненим право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120381500:02:001:0852, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" 11 червня 2019 року, запис за номером 32036698. - стягнуто Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39765890 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс", проспект Пушкіна, 4, м. Дніпро, ідентифікаційний код 39793818 - 2 102 грн. 00 коп. судового збору. -стягнуто з державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", вул. Партизанська, 5, с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 00709709 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс", проспект Пушкіна, 4, м. Дніпро, ідентифікаційний код 39793818 - 1 051 грн. 00 коп. судового збору. - стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода", с. Шендерівка, Корсунь - Шевченківського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 33003862 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс", проспект Пушкіна, 4, м. Дніпро, ідентифікаційний код 39793818 - 3 153 грн. 00 коп. судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що допущені державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" під час проведення торгів порушення, а саме: невірне застосування положень ст.137 Земельного кодексу України, п. 18, п. 23, п. 25 Порядку проведення електронних земельних торгів та п.4.2 Правил на стадії реєстрації позивача, як потенційного учасника, що виявив бажання прийняти участь в таких торгах у спосіб, передбачений главою 21 Земельного кодексу України, призвело до порушення його прав, як потенційного "покупця" і вплинуло на формування ціни реалізації. Земельні торги та оспорюваний правочин порушують права позивача на оренду земельної ділянки. Враховуючи вищезазначені обставини, наявні всі підстави для визнання недійсними результатів торгів та договору оренди, як похідної вимоги, на підставі частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із ухваленим рішенням, відповідач-2 (Державне підприємство "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 у справі №925/191/20 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" в повному обсязі. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не враховано тих обставин, що 16.05.2019 виконавцем земельних торгів під час розгляду поданої позивачем заяви та доданих до неї документів встановлено, що подані документи не відповідають п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 №688 п. 4.2. Правил проведення електронних земельних торгів та ст.137 Земельного кодексу України, а саме заява містить недостовірні відомості -внесені відомості у графі «Код отримувача» (ІПН отримувача)» (розділ щодо заповнення банківських рахунків) -397938104655, що не відповідає даним зазначем у довідці АТ «ОТП Банк» від 31.07.2018 вих № 300-3-85-1-2-300-3/954-БТ. Отже, позивачем не дотримано вимог п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 №688 п. 4.2 Правил проведення електронних торгів та ст. 137 Земельного кодексу України. Позивач був зобов`язаний внести у повному обсязі достовірні відомості до заяви на участь в електронних земельних торгах у формі аукціону. Відповідач-2 звертає увагу суду апеляційної інстанції, що заявку позивача на участь у торгах було відхилено з правових підстав, а земельні торги проведено відповідно до вимог Правил проведення електронних земельних торгів та ст.135-137 Земельного кодексу України. Також, відповідач вказує, що рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 у справі №925/191/20, яке мотивоване тим, що для задоволення позовних вимог для дотримання вимог ч. 2 ст. 19 Конституції- є надмірним формалізмом, інших підстав для задоволення позовних вимог - не зазначено, а самі позовні вимоги є безпідставними та недоведеними. Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги 16.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу казував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні. Зокрема, позивач посилався на те, що: - суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виконавцем земельних торгів (Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") було безпідставно відмовлено позивачу до участі у торгах; - заявка на участь у торгах формується автоматично на підставі інформації та документів, які користувач веб-сайту розміщує у своєму особистому кабінеті, тому ДП "СЕТАМ" дають вибір юридичній особі вказати у зазначеному розділі або код ЄДРПОУ або ІПН; - пункт 18 Порядку проведення електронних земельних торгів не передбачає обов`язок прикріпленя до заяви документів, які б підтверджували правильність зазначення реквізитів рахунку учасника. Вся необхідна інформація була заповнена позивачем правильно, а відхилення заявки скаржником свідчить про надмірний формалізм, який обмежив права позивача на участь у електронних зелеьних торгах; - посилання скаржника, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" під час подання заявки на участь у торгах не дотримало ч. 7 ст. 137 Земельного кодексу України є помилковим, оскільки до позовної заяви було долучено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців та громадських формувань, яка була прикріплена в особистому кабінеті позивача на сайті ДП "CЕТАМ" на момент подачі заявки на участь у земельних торгах. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020, апеляційну скаргу Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Станік С.Р., судді Тищенко О.В., Тарасенко О.В. У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці здійснити процесуальні дії у визначеному складі - неможливо. Відповідно до пп. 2.3.25 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 02.10.2018 року, автоматизованою системою було здійснено заміну судді Тищенко О.В. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Станік С.Р., судді Тарасенко О.В., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 9 459,00 грн. на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 у справі №925/191/20. 11.01.2021 від Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" надійшла засобами поштового зв`язку (скерована поштовим зв`язком 05.01.2021) заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжне доручення № 10270 від 30.12.2020 на суму 9459,00 грн. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. У зв`язку з тим, що головуючий суддя Станік С.Р. перебував у відпустці з 29.12.2020 по 22.01.2021, а суддя Тарасенко К.В. - з 25.01.2021 по 28.01.2021, а тому вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснилось після виходу суддів з відпусток. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 у справі №925/191/20, розгляд справи призначено в судовому засіданні 18.02.2021. У зв`язку з перебуванням 18.02.2021 судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, здійснити розгляд справи у визначеному складі колегії суддів - неможливо. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 18.02.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю., судове засідання призначено на 18.03.2021. Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання В судове засідання 18.03.2021 з`явився представник позивача. Відповідач-1, відповідач-2, відповідач-3, відповідач-4 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання 18.03.2021 - представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 отримана відповідачем-1 (Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області) згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення - 0411633740747 та 18008 04787674, відповідачем-2 (Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення - 0411633740755 та 1800804787569, відповідачем-3 (Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода") згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення - 0411633740763 та 18447 00003482, відповідачем-4 (Вільшанською селищною радою) згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення - 0411633740771 та 1952300104716, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача (Державне підприємство "СЕТАМ") згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення 0411633680698 та 0160140783606. Від відповідача-1, відповідача-3, відповідача-4 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача відзиви на апеляційну скаргу - до суду апеляційної інстанції - не надходили. Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатній обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, дійшов висновку, що неподання відповідачем-1, відповідачем-3, відповідачем-4 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача відзиву на апеляційну скаргу не є перешкодою для розгляду справи, що узгоджується з приписами ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, а також містять і письмові позиції учасників справи щодо спірних правовідносин, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача в судове засідання - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні. Представник позивача в судовому засіданні 18.03.2021 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеіраламис прави, 21.05.2019 о 09:00 год. було заплановано провести електронні земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, з кадастровим номером 7120381500:02:001:0852, загальною площею 88,1446 га та з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Аукціону присвоєно номер 17250 (лот №33311). Проведення продажу лотів у формі електронних земельних торгів на вебсайті державного підприємства "Сетам" здійснювалось Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на підставі Договору №34 від 19.09.2018 про використання системи електронних земельних торгів, укладеного між Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та Проектний інститут землеустрою" та державним підприємством "Сетам". У відповідності до вищевказаного договору, організатором вказаних електронних торгів було визначено Головне управління Держгеокадастру у Черкаської області, а виконавцем - Державне підприємство "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Місцем проведення електронних земельних торгів зазначено електронний майданчик державного підприємства "СЕТАМ" https://land.setam.net.ua. 15.05.2019 позивач подав заяву з доданими до неї документами про участь в електронних земельних торгах з продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7120381500:02:001:0852 (лот №1991). Потім заяву було зареєстровано 15.05.2019 о 18 год. 03 хв. 16.05.2019 о 11 год. 38 хв. було відхилено заяву на участь у торгах з тих підстав, що подані документи не відповідають п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України №688 від 21.06.2017, п. 4.2 Правил проведення електронних земельних торгів та ст. 137 Земельного кодексу України. Згідно інформації, яка міститься на сайті Державного підприємства "СЕТАМ" та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за результатами електронних земельних торгів з продажу права оренди складено протокол №2435 проведення електронних торгів (реєстраційний номер лота 1991). Переможцем торгів визнано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода". 21.05.2019 після проведення аукціону між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120381500:02:001:0852. 11.06.2019 згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право оренди зареєстроване за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" , номер запису про право - 32036698. На даний час орендодавцем земельної ділянки, відповідно до вказаної інформації, значиться Вільшанська селищна рада, що учаниками спору не заперечувалось. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 2, 4, 10 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно з ч.ч. 1, 3-5 ст. 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги. Проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги. Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів. Відповідно до ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України, підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів. Згідно з ч. 1 ст. 137 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у частині четвертій статті 136 цього Кодексу. За приписами ч. 3, ч. 4 ст. 137 Земельного кодексу України, виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів. В оголошенні зазначаються за кожним лотом: а) найменування організатора земельних торгів; б) місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер; в) цільове призначення, а для містобудівних потреб - також види використання; г) умови договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису, який укладається на земельних торгах; ґ) стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір річної плати за користування земельною ділянкою; д) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов`язаних із забудовою; е) місце і час проведення земельних торгів; є) розмір реєстраційного та гарантійного внесків, які сплачуються учасниками, порядок їх сплати; ж) номери рахунків виконавця земельних торгів, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків; з) найменування та адреса виконавця земельних торгів, прізвище та посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами на лот; и) текст договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря); і) сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів. При розміщенні оголошення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, воно має містити фотографічні зображення земельних ділянок, копії документів та матеріалів на лот. За вимогами ч. 7 ст. 137 Земельного кодексу України, особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів: а) заяву про участь у земельних торгах; б) інформацію про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичної особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу; або прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) фізичної особи - підприємця. Фізичні особи, які не є підприємцями, подають копію довідки про присвоєння їм реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків) або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). Для іноземних громадян та осіб без громадянства - прізвище, ім`я та по батькові, громадянство (підданство) іншої держави, постійне місце проживання в країні, громадянином (підданим) якої є особа; для іноземних юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована юридична особа. Копії засвідчуються підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах; в) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків). Представник фізичної чи юридичної особи подає також документи, що підтверджують право діяти від імені учасника торгів. Згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 137 Земельного кодексу України, документи в учасників - фізичних осіб та представників учасників - юридичних осіб приймає виконавець земельних торгів. Електронні торги з продажу права оренди землі, які є предметом спору, проводились у відповідності до Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року № 688 (далі - Порядок), який встановлює, зокрема, процедуру допуску фізичних та юридичних осіб до участі в електронних земельних торгах. Вимоги до відомостей, які має містити заява про участь в електронних земельних торгах, зазначені у п. 4.2 Правил проведення електронних земельних торгів у формі аукціону, розміщених на сайті ДП "Сетам", аналогічні вимогам у п. 18 Порядку №

688. Пунктом 20 Порядку визначено, що заява про участь в електронних земельних торгах подається не пізніше ніж за три робочих дні до їх проведення. Заяви, подані після завершення зазначеного строку, виконавцем електронних земельних торгів не приймаються. За змістом пунктів 17, 18, 19, 20 Порядку заява про участь в електронних земельних торгах подається користувачем у системі електронних земельних торгів за кожним лотом окремо. Один користувач може бути одночасно учасником кількох електронних земельних торгів. У заяві про участь в електронних земельних торгах містяться такі відомості: адреса електронної пошти для надсилання повідомлень; контактний номер телефону; поштова адреса; реквізити рахунку учасника, на який повинен бути повернутий гарантійний внесок; реєстраційний номер лота, щодо якого подається заява. Крім того: користувач - юридична особа зазначає у заяві найменування юридичної особи; код згідно з ЄДРПОУ; прізвище, ім`я, по батькові представника юридичної особи, уповноваженої підписувати від її імені документи; серію та номер документа, що посвідчує особу уповноваженого представника, реквізити документа, що підтверджує його повноваження; для іноземних юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та державу, в якій зареєстрована юридична особа. Разом із заявою про участь в електронних земельних торгах подаються документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків тощо). Користувач сплачує гарантійний та реєстраційний внески в будь-якій установі банку на підставі сформованого рахунка або за допомогою платіжних систем. Заява про участь в електронних земельних торгах подається не пізніше ніж за три робочих дні до їх проведення. Заяви, подані після завершення зазначеного строку, виконавцем електронних земельних торгів не приймаються. Прийом заяв про участь в електронних земельних торгах починається з моменту розміщення оголошення про проведення електронних земельних торгів і закінчується за три робочих дні до початку їх проведення. В даному випадку кінцевий термін подачі заяви на участь в електронних торгах - 15.05.2019. Як зазначив суд першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, після відхилення відповідачем-2 16.05.2019 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" вказана особа жодним чином не могла повторно подати заяву та взяти участь в електронних торгах. У відповідності до пункту 23 Порядку виконавець електронних земельних торгів забезпечує перевірку відповідності заяви про участь в електронних земельних торгах вимогам, визначеним у пункті 18 цього Порядку, та у разі її відповідності автоматично присвоює заяві реєстраційний номер, фіксує дату і час її подання, реєструє користувача як учасника та не пізніше наступного дня після отримання документів надсилає йому аукціонний вхідний квиток. Пункт 25 Порядку у разі зазначення під час реєстрації недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі, передбачених цим Порядком, неможливості набуття права користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням виконавець електронних земельних торгів не пізніше наступного дня після отримання заяви та/або документів не допускає до участі в електронних земельних торгах користувача та надсилає йому повідомлення з обґрунтуванням підстави недопуску. Обставини, які були встановлені судом першої інстанції, на виконання вказаних вище положень Порядку та Правил, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" зареєструвалося на веб-сайті державного підприємства "СЕТАМ" - https://land.setam.net.ua/ та 15.05.2019 подало заяву про участь в електронних земельних торгах з продажу права оренди на земельну ділянку площею 88,1446 га, кадастровий номер 7120381500:02:001:0852, реєстраційний номер лота 1991. До заяви було додано документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків. Разом з тим, в особистому кабінеті позивача в розділі "інші документи" був прикріплений файл формату РDF, який містив документи а саме: - статут товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс"; - витяг №1804654500179 з реєстру платників податку на додану вартість; - довідку АТ "ОТП Банк" про відкриття рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс"; - протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" №05/03/2018-АП від 05.03.2018 про призначення директором товариства ОСОБА_1 ; - наказ №2/ос від 06.03.2018 про призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" ОСОБА_1; - опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору; - виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В особистому кабінеті Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" на сайті Державного підприємства "СЕТАМ" також містилась інформація про представника товариства - директора, а також прикріплено скан-копію його паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру. Як зазначив суд першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивачем при формуванні заявки на участь в електронних торгах були виконані всі вимоги Порядку та Правил. Доводи скаржника стосовно того, що заявку позивача на участь у торгах було відхилено з правових підстав, а земельні торги проведено відповідно до вимог Правил проведення електронних земельних торгів та ст.135-137 Земельного кодексу України, суд апеляційної інстанції відхиляє як такі, що спростовуються наявними матеріалами прави. Зокрема, з урахуванням наведеного, зазначення позивачем свого індивідуального податкового номеру в розділі про банківські реквізити, в кінцевому результаті, не стали перешкодою для повернення останньому 27.05.2019 реєстраційного та гарантійного внеску по платіжним дорученням №5767 та №5766, що підтверджується відповідною банківською випискою. Обставини, які були вірно встановлені судом першої інстанції, свідчать про те, що зі змісту відповідного розділу про банківські реквізити вбачається, що учасникам торгів було запропоновано вказувати інформацію альтернативно: або код отримувача, або ІПН отримувача. Враховуючи вищевикладене, позивач, керуючись вимогою запропонованих виконавцем торгів до заповнення на сайті у відповідному розділі відомостей, а саме: "Код отримувача (ІПН отримувача)", вірно вказав свій індивідуальний податковий номер (397938104655), що відповідає номеру, який зазначено у Витягу з реєстру платників податку на додану вартість. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за таких обставин відхилення заяви позивача не можна розцінювати обґрунтованою, справедливою та правомірною, а виконавцем земельних торгів (державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") було безпідставно відхилено заяву позивача на участь у конкурсі. Доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не враховано тих обставин, що 16.05.2019 виконавцем земельних торгів під час розгляду поданої позивачем заяви та доданих до неї документів встановлено, що подані документи не відповідають п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 №688 п. 4.2. Правил проведення електронних земельних торгів та ст.137 Земельного кодексу України, а саме заява містить недостовірні відомості -внесені відомості у графі «Код отримувача» (ІПН отримувача)» (розділ щодо заповнення банківських рахунків) -397938104655, що не відповідає даним зазначем у довідці АТ «ОТП Банк» від 31.07.2018 вих № 300-3-85-1-2-300-3/954-БТ - суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на те, що позивач, керуючись вимогою запропонованих виконавцем торгів до заповнення на сайті у відповідному розділі відомостей, а саме: "Код отримувача (ІПН отримувача)", вірно вказав свій індивідуальний податковий номер (397938104655), що відповідає номеру, який зазначено у Витягу з реєстру платників податку на додану вартість, і вказані відомості були також підтверджені нми рештою поданих документів для участі у торгах. Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію. При цьому, вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити, чи відбулося порушення вимог Земельного кодексу України, Порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушено права і законні інтереси позивача, який оспорює результати електронних торгів. З системного аналізу змісту ч.2 ст.124, ч.1 ст.135, ч.24 ст.137 Земельного кодексу України та ч.2 ст.6 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що законною підставою для укладення договору оренди землі є саме результати аукціону, оформлені протоколом. Результати земельних торгів є юридичним фактом, з яким пов`язується настання, зміна та припинення земельних правовідносин. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 21.05.2019 випливає з договірних правовідносин між сторонами, які виникли за результатами проведеного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки. Отже, законною підставою для укладення договору оренди землі є результати аукціону, тобто вимога про визнання договору оренди недійсним має похідний характер від вимоги про визнання недійсними та скасування результатів земельних торгів у формі аукціону. Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Під час проведення електронних земельних торгів виконавець торгів, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення, та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями визначають переможця торгів та ставку річної суми орендної плати на земельну ділянку за визначеним лотом, в результаті чого переможець торгів набуває право отримати в оренду земельну ділянку шляхом укладення відповідного договору оренди. Відтак, з огляду на положення статті 202 Цивільного кодексу України, аукціон (земельні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в них мають місце всі елементи притаманні правочину. Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України, і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статті 230 Цивільного кодексу України,. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що допущені державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" під час проведення торгів порушення, а саме: невірне застосування положень ст.137 Земельного кодексу України, п. 18, п. 23, п. 25 Порядку проведення електронних земельних торгів та п.4.2 Правил на стадії реєстрації позивача, як потенційного учасника, що виявив бажання прийняти участь в таких торгах у спосіб, передбачений главою 21 Земельного кодексу України, призвело до порушення його прав, як потенційного "покупця" і вплинуло на формування ціни реалізації. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує також і те, що земельні торги та оспорюваний правочин порушують права позивача на оренду земельної ділянки. Тобто в даному випадку, наявні всі обумовлені законом підстави для визнання недійсними результатів торгів та договору оренди, як похідної вимоги, на підставі частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визнання недійсними електронних земельних торгів поновить право позивача на участь у торгах. Визнання правочину недійсним судом - є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину. Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з частиною 3 вказаної норми, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Наведеними нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Право на земельну ділянку, набуте за результатами проведення торгів, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом (ч. 26 ст. 137 Земельного кодексу України). Згідно абзацу 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Як було зазначено вище, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7120381500:02:001:0852 міститься запис про реєстрацію права оренди за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" за номером 32036698 від 11.06.2019. З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи, дійшов висновку, що результати аукціону та договір оренди землі від 21.05.2019 обгрунтовано визнані судом першої інстанції недійсними, у зв`язку з чим вимога про визнання припиненим права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120381500:02:001:0852, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" 11.06.2019, запис за номером 32036698 - підлягає задоволенню. Стосовно доводів скаржника, що рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 у справі №925/191/20, яке мотивоване тим, що для задоволення позовних вимог дотримання вимог ч. 2 ст. 19 Конституції - є надмірним формалізмом, інших підстав для задоволення позовних вимог не зазначено, а самі позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані. Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України). До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України). До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)). З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом заявлення вимог про визнання прилюдних торгів та оспорюваних правочинів недійсними - відповідає ефективному засобу захисту та дозволить позивачу відновити свої права та охоронювані законом інтереси, обумовлені зокрема і ст. 13 Констиуції України. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованими та правомірними висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Aгроцентр-Плюс" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ф. Злагода" та Вільшанської селищної ради про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним договору оренди землі та визнання припиненим права оренди земельної ділянки - підлягають задоволенню. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 у справі №925/191/20 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги. Розподіл судових витрат Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,- ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 у справі №925/191/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 у справі №925/191/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державним підприємством "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

4. Матеріали справи №925/191/20 повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата підписання повного тексту постанови: 31.03.2021. Головуючий суддя С.Р. Станік Судді С.Я. Дикунська Є.Ю. Шаптала