Постанова 4812 № 945/21/20

31.03.21 22-ц/812/575/21 Єдиний номер справи 945/21/20 Провадження 22-ц812/575/21 Головуючий по 1 інстанції Шаронова Н.О. Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю. П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 31 березня 2021р. м. Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О., секретар судового засідання Колосова О.М., +розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2020р. за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії, встановила: У січні 2020р. Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення 6535,55 грн. надміру виплаченої пенсії. Позивач зазначав, що причиною надміру виплачених 6535,55 грн. ОСОБА_1 за період з 01 червня 2018р. по 31 грудня 2019р. стала рахункова помилка, яка була виявлена під час проведення контрольної перевірки пенсійної справи відповідача. Також відповідач не повідомила про роботу за сумісництвом, у зв`язку з чим їй з 16 червня 2018р. та з 01 серпня 2018р. проводились перерахунки пенсії як непрацюючому пенсіонеру. При перерахунку пенсії програмним забезпеченням допущено рахункову помилку, а саме проведено перерахунок пенсії із заробітної плати, яка обчислена при перерахунку, хоча повинен був здійснюватись із заробітної плати з якої обчислена пенсія з урахуванням страхового стажу після її призначення та заробітної плати з якої призначено пенсію. Оскільки виплата відповідачу надмірних сум пенсії сталась внаслідок рахункової помилки та зловживань з її боку, а в досудовому порядку їх не було повернено, позивач просив про задоволення позову. Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2020р. у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦКособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). За правилами п.1 ч. 1 ст.1215 ЦКне підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Згідно з ч.1 ст.50 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Статтею 102 Закону «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. В силу ст.103 Закону «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо). Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої ст.1215 ЦК, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст.1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Саме таке тлумачення ст.ст.1212, 1215 ЦК дано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019р. у справі № 753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18). Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За заявами ОСОБА_1 від 15 червня 2018р., 20 липня 2018р. відповідачем приймались рішення про перерахунок пенсії з 16 червня 2018р. та з 01 серпня 2018р. як непрацюючому пенсіонеру. За період з 01 червня 2018р. по 31 грудня 2019р. ОСОБА_1 було зайво виплачено 6535,55 грн. пенсії. Враховуючи те, що позивач не надав доказів, які б свідчили про неправомірне діяння з боку відповідача, яке спричинило виплату надмірних сум пенсії, то висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову є правомірним. Посилання в апеляційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними, тому що позивачем не було доведено факт недобросовісності набувача коштів, у зв`язку з чим відсутні, передбачені цивільним законодавством підстави для стягнення надміру виплаченої суми пенсії. Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню. Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів, постановила: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2020р. - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК. Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2021р. Головуючий: Судді: