Постанова Запорізький апеляційний суд № 319/7/21

Дата документу 31.03.2021 Справа № 319/7/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 319/7/21 Провадження №22-ц/807/1366/21 Головуючий в 1-й інстанції - Глянь О.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в інтересах яких діє представник - адвокат Дерев`янко Ірина Олександрівна на ухвалу Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 січня 2021 року, постановлену у м. Більмак у справі за заявою ОСОБА_1 в особі адвоката Дерев`янко Ірини Олександрівни про забезпечення позову,- В С Т А Н О В И В: 06 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на рухоме майно: транспортний засіб марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , колір сірий, який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява мотивована тим, що позивач зазнав матеріальну та моральну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_2 та йому відомо, що у приватній власності ОСОБА_2 є транспортний засіб ВАЗ 21101. Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 січня 2021 року, заяву ОСОБА_1 в особі адвоката Дерев`янко Ірина Олександрівна про забезпечення позову повернуто заявнику. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , фізична особа підприємець ОСОБА_1 в інтересах яких діє представник - адвокат Дерев`янко Ірина Олександрівна звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги про забезпечення позову. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позивач належним чином обґрунтував заяву про забезпечення позову, а підстави її повернення зазначені в оскаржуваній ухвалі є формальними та необґрунтованими. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заява про забезпечення позову не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, обґрунтування забезпечення позову, а тому у відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України підлягає поверненню заявнику. Проте, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі, а тому з ними не можна погодитися. Згідно з ч.1ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Встановлено, що за формою і змістом заява про забезпечення позову відповідає вимога ст.151 ЦПК України. Згідно з ч.10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався положеннями п. 3,6 ч.1 ст. 151 ЦПК України та ч.10 ст. 153 ЦПК України й виходив із того, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтувань забезпечення позову та пропозицій заявника про зустрічне забезпечення. Заява про забезпечення позову містить мотиви та обґрунтування викладені на розсуд заявника, і оцінка їх судом повинна відбуватися при розгляді заяви по суті, а не на стадії прийняття заяви до провадження. Повернення заяви про забезпечення позову, через не зазначення заявником пропозиції щодо зустрічного забезпечення, враховуючи обставини даної конкретної справи є формальним підходом до вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про забезпечення позову, та порушенням прав позивача на ефективний захист у формі надання можливості забезпечити позов з яким останній звернувся до суду. Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Таким чином, у разі необхідності надання пояснень або додаткових доказів, а також для з`ясування питань пов`язаних із зустрічним забезпеченням, ЦПК України передбачено право суду викликати заявника для надання такої інформації, або призначити розгляд заяви в судове засідання, в якому з`ясувати в тому числі і питання зустрічного забезпечення. Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику заяви про забезпечення позову. Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції не може вважатись законною і обґрунтованою та в силу ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з наведених вище підстав. Вимоги апеляційної скарги про вжиття судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову не передбачені нормами процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в інтересах яких діє представник - адвокат Дерев`янко Ірина Олександрівна задовольнити частково. Ухвалу Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 січня 2021 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 31 січня 2021 року. Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар судді: О.В. Крилова О.З. Поляков