Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/2845/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2845/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний Маяк» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В : Приватне сільськогосподарське підприємство «Червоний Маяк» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області від 14.07.2020 №197796 про накладення адміністративно-господарського штрафу. Позов обґрунтовано тим, що постанова про накладення адміністративного-господарського штрафу винесена незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, необґрунтовано, упереджено. Зокрема позивач вказує, що в порушення вимог водієві транспортного засобу після здійснення габаритно-вагового контролю не було надано будь яких відомостей про результати цього контролю та наявність будь яких порушень габаритних чи вагових параметрів транспортного засобу. Також позивач зазначає, що в порушення вимог п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті ПСП «Червоний маяк» не було повідомлено Управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області у встановлений спосіб (рекомендованим листом із повідомленням) про час і місце розгляду справи, що унеможливило розгляд справи у присутності уповноваженої особи. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області від 14.07.2020 №197796 про накладення адміністративно-господарського штрафу. В апеляційній скарзі, Державна служба України з безпеки на транспорті, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що обов`язковим документом для руху вантажного транспортного засобу дорогами України є відповідний дозвіл, втім такого позивачем надано не було, вказане свідчить про правомірність оскаржуваної постанови. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що переміщення вантажу під час руху є недопустимим, що спричинює збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Оскільки позивач декілька разів з`являвся до Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, знайомився з матеріалами справи та брав копії, двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи, вказане свідчить про належне повідомлення позивача про розгляд справи 14.07.2020. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що відповідач не мав технічної можливості щодо проведення по осьового навантаження, яке повинно проводитись у русі. Окрім того, позивач вказує, що чинним законодавством не передбачено альтернативних вимог щодо можливості проведення вимірювання (зважування) без методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2020 посадовими особами Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ПСП «Червоний Маяк» та проведено зважування. Після проходження габаритно-вагового контролю в автоматизованому режимі габаритно-ваговим комплексом було видано чек зважування, на підставі якого і було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунок плати за проїзд на суму 144 євро. Так, при проходженні габаритно-вагового контролю співробітниками Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було встановлено, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу складає 12,04 тон при нормативно-допустимих 11 тон, що свідчить про перевищення на одиночну вісь нормативно-допустимих значень на 9,45%. У зв`язку з виявленням вищезазначених порушень (здійснення перевезення великовагового вантажу без відповідного дозволу), державними інспекторами було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.06.2020 №235473. У подальшому, 15.06.2020 на адресу позивача було направлено повідомлення №44889/41/24-20 про необхідність забезпечити участь представника під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка була призначена на 23.06.2020 з 10.00 год до 11.00 год. в приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, що підтверджується копією повідомлення та фіскального чека. Втім, 22.06.2020 представник позивача подав заяву №228 про відкладення розгляду справи на іншу дату. У свою чергу, 23.06.2020 на адресу позивача рекомендованим листом було направлено повідомлення про необхідність з`явитися представнику на розгляду справи 07.07.2020. 06 липня 2020 року представник позивача повторно надав до Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області заяву №246 про відкладення розгляду справи на іншу дату. У свою чергу, того ж дня, адвокату Галушко Миколі Вікторовичу було повідомлено, що справа буде розглядатися 14.07.2020 з 10.00 год. до 11.00 год. в приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області. Оскільки 14.07.2020 на розгляд справи представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим за результатами розгляді матеріалів, відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.07.2020 №197796 у розмірі 8500 грн, яку направлено позивачу супровідним листом від 14.07.2020 №51771/41/24-20 разом з іншими постановами (№197795-197798). Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки законодавством не встановлено альтернативних вимог щодо можливості проведення вимірювання (зважування) без застосування методики або відповідно до будь-яких інших методик, то враховуючи положення статті 19 Конституції України щодо обов`язку органу державної влади та його посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. У відповідності до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу. Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19. Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. У відповідності до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком №879, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007, пунктом 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. У силу вимог пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. У відповідності до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. При цьому, згідно пункту 5 Правил № 30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9 - 13 цих Правил), здійснюється без дозволу, не надає права на рух автомобільними дорогами транспортних засобів з перевищенням виключно осьових навантажень без відповідного дозволу. Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі -Порядок №1567), у відповідності до пункту 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності). З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки №043196 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.06.2020, повна маса транспортного засобу позивача становила 39,56 тонн, втім осьове навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становила 12,04 т при дозволеній масі 11,00 т, що свідчить про перевезення вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження. У свою чергу, посилання суду першої інстанції на те, що під час здійснення рейсу с.Тельне, Корюківського р-ну - м. Одеса, що тривав 08.06.2020 - 12.06.2020 автомобіль МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проходив габаритно-ваговий контроль не тільки на трасі Р-03 під`їзд до М-03 км 4+100 по вулиці Броварська села Проліски Бориспільського району, але ще й на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса км 450+500 в селі Дачне Біляївського району Одеської області, та згідно отриманої відповіді на адвокатський запит Управліннмя Укртрансбезпеки в Одеській області повідомлено, що на стаціонарному габаритно-ваговому комплексі на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса км 450+500 не зафіксовано факту порушення позивачем габаритно-вагових параметрів колегія суддів вважає недоречними, оскільки у даному випадку відбулось зважування транспортного засобу 08.06.2020 співробітниками Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, що підтверджується Актом додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №235473, згідно якого було виявлено перевищення осьового навантаження. При цьому, колегія суддів враховує, що позивачем здійснювалось перевезення сипучого вантажу, а саме: ячменю, відтак під час руху по дорозі можливе переміщення вантажу по всім осям транспортного засобу. Втім, перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу, в даному випадку, на одиночну вісь більше 11 тон. Слід зауважити, що вищевказаними правовими нормами не передбачено можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення сипучого вантажу у вантажному відсіку автомобіля. У даному випадку, ячмінь є подільним вантажем, який перевозився позивачем насипом, без тари та не в контейнері. У даному випадку, результати зважування транспортного засобу чітко засвідчують нерівномірність розподілу завантаження вантажу по транспортному обладнанню, що унеможливлюється при виконанні перевезень в контейнерах. Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху. Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами. Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не встановлено альтернативних вимог щодо можливості проведення вимірювання (зважування) без застосування Методики проведення габаритно-вагового контролю поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, так як на момент виникнення спірних правовідносин, дійсно не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Втім, за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач. Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку. Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасуванням з 08.09.2017 пункту 19 Порядку № 879 Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 817/1051/16. Враховуючи підтвердження факту перевищення допустимої ваги вантажного автомобіля за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, відповідач мав повноваження для винесення адміністративно - господарського штрафу за порушення законодавства, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону №2344-III. Також, колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції про порушення процедури розгляду справи про накладення на позивача штрафу, з огляду на не повідомлення про час та місце розгляду справи про правопорушення ПСП «Червоний Маяк», зважаючи на наступне. Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У відповідності до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. При цьому, колегія суддів враховує, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567). Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - уповноважені посадові особи) врегульовано інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 24.04.2013 року № 254 (далі - Інструкція № 254). Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції №254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Системний аналіз вищенаведених положень свідчить, що на орган державного контролю покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення шляхом вручення суб`єкту господарювання такого повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2020 на адресу позивача було направлено повідомлення №44889/41/24-20 про необхідність забезпечити участь представника під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка була призначена на 23.06.2020 з 10.00 год до 11.00 год. в приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, що підтверджується копією повідомлення та фіскального чека (а.с.87,88). Втім, 22.06.2020 представник позивача подав заяву №228 про відкладення розгляду справи на іншу дату. У свою чергу, 23.06.2020 на адресу позивача рекомендованим листом було направлено повідомлення про необхідність з`явитися представнику на розгляду справи 07.07.2020 (а.с.90). 06 липня 2020 року представник позивача повторно надав до Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області заяву №246 про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.91), та погодив перенесення розгляду на 14.07.2020. При цьому, як зазначає відповідач, 06.07.2020 адвокату Галушко Миколі Вікторовичу під підпис було повідомлено, що справа буде розглядатися 14.07.2020 з 10.00 год. до 11.00 год. в приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області. Тобто, позивач неодноразово повідомлявся про місце і час розгляду справи та розгляд його цієї справи переносився за клопотанням останнього. Оскільки 14.07.2020 на розгляд справи представник позивача, належним чином повідомлений, не з`явився, у зв`язку з чим за результатами розгляді матеріалів, відповідачем було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.07.2020 №197796. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не було порушено процедуру розгляду справи про порушення, а позивачем не надано доказів в підтвердження вимог Порядку №1567 щодо факту неналежного його повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. При цьому, з матеріалів справи вбачається факт ознайомлення представника позивача з матеріалами справи в приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, про що не заперечували сторони. У даному випадку, чинним законодавством покладено на позивача саме обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення, а не обов`язок повідомляти про наявні у матеріалах справи документи, що може бути реалізовано шляхом ознайомлення з такими матеріалами, чим і скористався представник позивача. Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний Маяк» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук