Постанова 4854 № 400/1544/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/1544/20 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державного кадастрового реєстратора відділу у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною завою, в якій просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та зобов`язати Державного кадастрового реєстратора відділу у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області скасувати запис в Поземельній книзі земельної ділянки площею 44.1400 га, кадастровий номер 4824580400:01:000:0341, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, об`єднаної на підставі технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, всього 5, в тому числі земельної ділянки площею 9,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, з кадастровим номером 4824580400:01:000:0106. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що їй безпідставно відмовлено у скасування запису у поземельній книзі, оскільки незаконність об`єднання земельних ділянок встановлена судовими рішеннями. Скасування запису в поземельній книзі необхідно позивачу для поновлення запису про земельну ділянку площею 9,!4 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, кадастровий номер 4824580400:01:001:0106, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Позивач зазначила, що ОСОБА_2 , у якої витребувано земельну ділянку з чужого незаконного володіння судовим рішенням, продовжує незаконно володіти та користуватись її земельною ділянкою. Державний реєстратор заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що станом на момент звернення позивачки відповідно до вимог ч. 10, 11 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та вимог абз. 1, 2 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним реєстратором, який здійснює реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком 23, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок. Враховуючи вищевикладене на сьогодні відсутня одна із обставин, яка є умовою для скасування держаної реєстрації земельної ділянки - наявність вини ОСОБА_2 у нездійсненні державної реєстрації речового права протягом року з дня проведення державної реєстрації земельної ділянки. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовної заяви. Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що не скасований запис в Поземельній книзі, тобто наявна державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі на іншу особу, створює для позивача правові наслідки, які перешкоджають йому реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження майном. Апелянт зазначила, що не зважаючи на судове рішення, яким земельну ділянку витребувано з чужого незаконного володіння, її земельною ділянкою продовжує незаконно користуватись третя особа. На думку апелянта, без скасування запису в поземельній книзі щодо об`єднання земельної ділянки кадастровим номером 4824580400:01:000:0341, вона не має можливості відновити запис щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824580400:01:001:0106, як наслідок зареєструвати речове право на нерухоме майно у встановленому законом порядку та визначити межі земельної ділянки на місцевості. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.05.2018 року у справі № 481/1657/13-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 30.08.2018 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, державного кадастрового реєстратора відділу у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Бойко В.М., про визнання недійсним державного акта на право власності на землю, визнання недійсним договору міни, витребування земельної ділянки та скасування об`єднання земельної ділянки, зокрема: - визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 9.14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, кадастровий номер 4824580400:01:000:0106, серії ЯЕ 907302, виданий 23.10.2007 року відділом земельних ресурсів у Новобузькому районі Миколаївської області на ім`я ОСОБА_4 ; - визнано недійсним договір міни від 22.04.2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Боко В.М. за № 682, щодо земельної ділянки площею 9.14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, кадастровий номер 4824580400:01:000:0106; - визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 9.14 га для ведення товарного сільськогосподарські виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, кадастровий номер 4824580400:01:000:0106, серії ЯЕ 491255, виданий 27.08.2009 року відділом Держкомзему у Новобузькому районі Миколаївської області на ім`я ОСОБА_5 ; - витребувано у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 9.14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, кадастровий номер 4824580400:01:000:0106; - скасовано об`єднання земельних ділянок (всього 5 земельних ділянок) згідно технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок, 2014 року, в частині об`єднання земельної ділянки площею 9.14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, з кадастровим номером 4824580400:01:000:0106. 25 вересня 2019 року позивач звернулась до Державного кадастрового реєстратора відділу у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з заявою про скасування запису в поземельній книзі з посиланнями на Закон України «Про державний земельний кадастр» та пп. 60 - 61 Порядку № 1051 і на підставі вищезазначених судових рішень. 09 жовтня 2019 року державним реєстратором відмовлено в задоволені заяви позивача, оскільки, відповідно до вимог ч. 10, 11 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та вимог абз. 1, 2 п. 114 Порядку № 1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним реєстратором, який здійснює реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру. Станом на цей час відсутня одна із обставин, яка є умовною для скасування державної реєстрації земельної ділянки, - наявність вини ОСОБА_2 у нездійсненні державної реєстрації речового права протягом року. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності законних підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки. При цьому, суд вважав, що спірні правовідносини є публічно-правовими та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції на підставі наступного. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За приписами п. 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду із цим позовом зумовлено тим, що земельна ділянка, яка належала їй на праві власності площею 9,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району, була передана нею третім особам, а в подальшому об`єднана в одну земельну ділянку з іншими, права власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 . Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.05.2018 року у справі № 481/1657/13-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 30.08.2018 року, зокрема, витребувано у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 9.14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та скасовано об`єднання земельних ділянок згідно технічної документації із землеустрою 2014 року в частині об`єднання земельної ділянки площею 9.14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. Отже, предметом спору у цій справі є реалізація рішення суду у цивільній справі щодо витребування земельної ділянки від незаконного власника шляхом скасування її державної реєстрації. Такі вимоги позивача і форма його реалізації вказують на приватноправовий інтерес позивача, на захист якого, по суті, направлено звернення до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки за третьою особою. За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. На підставі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Таким чином, визнання незаконними дій суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу. Оскільки на підставі дій суб`єкта владних повноважень щодо державної реєстрації земельної ділянки у третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється позивачем, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Водночас визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 826/14015/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 810/2938/17. Враховуючи, що спірні відносини пов`язані з поновленням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянки, які вже досліджено в межах цивільного судочинства, та стосуються реєстрації права власності на неї третіх осіб, судова колегія вважає, що спір у цій справі не є публічно-правовим і належить до юрисдикції цивільного суду. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до приписів ч.1 ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Наведені положення в контексті ухваленого рішення в цій справі обумовлюють обов`язок суду роз`яснити право позивача протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови подати відповідну заяву до П`ятого апеляційного адміністративного суду, за результатом розгляду якої справа має бути скерована до відповідного суду першої інстанції, який, у свою чергу, за положеннями частини першої статті 185-187 ЦПК України перевіряє наявність підстав для відкриття провадження, залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про підсудність справи адміністративному суду. Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.238, 239, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 року - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державного кадастрового реєстратора відділу у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - закрити. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції та що вона має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко